Постанова Харківський апеляційний суд № 619/2191/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 619/2191/21 Головуючий суддя І інстанції Нечипоренко І. М. Провадження № 22-ц/818/3996/25 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 грудня 2025 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі суддів судової колегії судової палати у цивільних справах : головуючого Яцини В.Б., суддів колегії Мальованого Ю.М., Тичкової О.Ю., розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 а на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 30 травня 2025 року, у справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Дергачівського районного суду Харківської області по справі № 619/2191/21 від 03.06.2021,- встановив: Судовим наказом Дергачівського районного суду Харківської області по справі №619/2191/21 від 03.06.2021 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Харківгаззбу» суму основного боргу в розмірі 9745,48 грн. 29.05.2025 року ОСОБА_1 подала заяву про скасування судового наказу. Ухвалою Дергачівського районного суду від 30 травня 2025 року повернуто без розгляду ОСОБА_1 заяву про скасування судового наказу, на підставі ч. 6 ст. 170 ЦПК України. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 у порушення вимог п.5 ч.3 ст.170 ЦПК України не зазначено у чому полягає необгрунтованість вимог стягувача з зазначенням відповідних доказів, внаслідок чого дана заява є неналежно оформленою і що є підставою для застосування ч.6 ст. 170 ЦПК України . Не погодившись з такою ухвалою, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам. Так, скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно встановлено особу боржника, суд на підставі невірних даних вручив судовий наказ ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а не їй ОСОБА_2 , 1962 року народження. Такими діями вона була позбавлена права на оспорювання судового наказу. Вказує, що встановлення особи боржника є ключовим етапом у процесі виконання виконавчого провадження. Це означає, що потрібно точно визначити хто є боржником. Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Згідно із частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Так, судом першої інстанції встановлено, що, в провадженні Дергачівського районного суду Харківської області знаходилась цивільна справа за заявою КП «ТОВ «Харківзбут» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 1974 року народження заборгованості за послуги газопостачання за адресою АДРЕСА_1 . 03 червня 2021 року Дергачівським районним судом Харківської області видано судовий наказ та стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 місце реєстрації АДРЕСА_2 на користь ТОВ «Харківгаз збут» 9745 грн 48 коп. заборгованості по оплаті за газопостачання, 589,80 грн 3%річних та 923,62 грн інфляційні втрати та судовий збір у розмірі 227 грн. З заявою про скасування судового наказу звернулась ОСОБА_1 1962 року народження, яка зазначила, що вона має рнокпп НОМЕР_1 має місце реєстрації АДРЕСА_3 і є власником буд. АДРЕСА_1 . Вказує, що їй невідомо хто є ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , рнокпп НОМЕР_1 місце реєстрації АДРЕСА_2 з якої стягнуто заборгованість, що позбавляє її можливості оскаржити судовий наказ. Ухвалюючи про залишення без розгляду та повернення заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу, суд першої інстанції зазначив, що рнокпп боржниці співпадає, адреса проживання співпадає, отже боржник вважається встановленим, заявником у порушення вимог п.5 ч.3 ст.170 ЦПК України не зазначено в чому полягає необґрунтованість вимог стягувача з зазначенням доказів, що є підставою для застосування ч.6 ст. 170 ЦПК України. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду. Процесуальні питання видачі судового наказу та його скасування врегульовано ст. ст. 160-173 ЦПК України, які є спеціальними процесуальними нормами, що регулюють наказне провадження у цивільних справах. Частиною 3 ст.167 ЦПК України встановлено, що судовий наказ оскарженню в апеляційному порядку не підлягає, проте може бути скасований у порядку, передбаченому розділом ІІ ЦПК України. Відповідно до ч.1 ст.170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до вимог ст.170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі та має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. Із заяви про скасування судового наказу вбачається, що ОСОБА_1 посилається на той факт, що не була належним чином встановлена особа боржника, що унеможливлює його виконання. Таким чином одне лише зазначення у заяві про скасування судового наказу про незгоду зі стягненням заборгованості, не можна вважати виконанням вимог ст.170 ЦПК України. Частиною 6 ст.170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду. Відповідно до ст.173 ЦПК України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання удового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу. Отже питання щодо виправлення помилки в судовому наказі вирішується відповідно до вимог ст.173 ЦПК України, про що заявником заявлено не було, що не позбавляє ї можливості вирішити зазначене питання відповідно до норм чинного законодавства. Враховуючи зазначене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення без розгляду заяви ОСОБА_1 про скасування судового наказу у цій справі з огляду на відсутність обгрунтувать незаконності судового наказу, отже оскаржувана ухвала є законною. Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 30 травня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст судового рішення виготовлений 23 грудня 2025 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді Ю.М.Мальований. О.Ю.Тичкова.