LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд373/1993/24

від 30.05.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 373/1993/24 Суддя в І-й інстанції Керекеза Я.І. Провадження № 33/824/407/2025 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 30 травня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року, - в с т а н о в и в : Постановою Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 06.09.2024 року, о 09:50 год., будучи позбавленим права керування транспортним засобом та притягнутим 29 квітня та 31 травня 2024 року до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП, повторно керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21047», номерний знак НОМЕР_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказано на незаконність постанови судді, через неповне та необ`єктивне з`ясування всіх обставин справи. Судом поверхнево й однобічно розглянуто дану справу та застосовано адміністративне стягнення, яке не мало бути застосовано. Своїм рішенням суд позбавив ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на строк п`ять років, не з`ясувавши при цьому правильність застосування такого стягнення, адже він посвідчення водія не має, оскільки не отримував його взагалі. На переконання апелянта, суд не вправі застосовувати стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом щодо особи, яка відповідного права керування не мала, що чітко відображено у постанові Пленуму ВСУ №14 від 23.12.2005 року. Окрім цього, суддею було проігноровано його пояснення, зокрема щодо помилок допущених у протоколі, відсутності підстав для зупинки транспортного засобу та відсутності відео-фіксації на підтвердження, що саме ОСОБА_1 перебував за кермом зупиненого транспортного засобу, що призвело до безпідставного притягнення його до адміністративної відповідальності Тому, просив постанову скасувати, а провадження по справі закрити. Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 до суду не прибув, поважних причин не прибуття не повідомив, клопотань про перенесення справи не подав у зв`язку із чим суд визнав за можливе розглянути справу у його відсутність. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Висновки місцевого суду про доведення винуватості ОСОБА_1 у повторному протягом року керуванні транспортним засобом не маючи права керування таким транспортним засобом (будучи позбавленим права керування транспортним засобом) стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 834845 від 06.09.2024 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, обставин його вчинення та даних про особу, яка його вчинила; постановою ББА № 113506 від 29.04.2024 року, відповідно до якого, на ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП накладення стягнення у виді штрафу у розмірі 20400 грн.; іншими доказами. Дослідивши зібрані у справі докази та надавши їм належну юридичну оцінку місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.5 ст. 126 КУпАП та із дотриманням вимог ст. 23 і ст. 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.5 ст. 126 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення. Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого місцевим судом рішення. Суд вважає, що у справі зібрана достатня кількість доказів, яким доводиться винуватість ОСОБА_1 у вчиненні поставленого йому у вину адміністративного правопорушення, розгляд справи проведений повно і всебічно, усі істотні для справи обставини з`ясовані із належною повнотою, висновки суду є належним чином обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги щодо незаконності зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 і, як наслідок, необхідності скасування оскаржуваної постанови не ґрунтуються на вимогах закону. Суд вважає, що наявність чи відсутність належної причини зупинки транспортного засобу жодним чином не може пливати на вирішення питання про наявність у діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки зупинка транспортного засобу перебуває поза межами об`єктивної сторони даного адміністративного правопорушення. Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог закону, його зміст відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Щодо відсутності відеозапису виявлення адміністративного правопорушення, то положеннями КУпАП не передбачено обов`язкової фіксації виявлення правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП, та надання суду відповідного відеозапису. Щодо накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, то накладення такого стягнення прямо передбачене санкцією ч.5 ст. 126 КУпАП. За своєю правовою природою позбавлення права керування транспортними засобами є позбавлення як наявного права, так і права, яке особа може набути. Наведене указує на обґрунтованість висновків місцевого суду про накладення цього стягнення. Наведене указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Постанова Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє. Керуючись ст.294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в : В задоволенні апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовити. Постанову Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 21 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Ігнатюк О.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»