Постанова 4824 № 759/3768/25

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/3768/25 № апеляційного провадження: 22-ц/824/15932/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 грудня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Болотова Є.В., суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П., при секретарі Ганжалі С.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тетіївського районного суду Київської області від 16 липня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Горбенко Н.О.,- встановив: У лютому 2025 року ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулось до суду із названим позовом. ТОВ «Брайт Інвестмент» просило стягнути з ОСОБА_1 інфляційні втрати та 3 % річних у розмірі 649 452 грн 28 коп. за прострочення виконання грошового зобов`язання. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2013 року у справі № 759/5242/13-ц позовні вимоги ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто заборгованість за кредитним договором № 330/П/РП/2008-980 від 17 липня 2008 року у розмірі 2 103 512 грн 11 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 441 грн 00 коп. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2021 року у справі № 759/5242/13-ц у виконавчому листі № 2/759/3303/13 замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент». Враховуючи, що відповідачем рішення суду від 10 червня 2013 року не виконується, відтак, ТОВ «Брайт Інвестмент» просило стягнути з ОСОБА_1 3 % річних та інфляційні втрати. Рішенням Тетіївського районного суду Київської області від 16 липня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 649 452 грн 28 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 7 793 грн 43 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду від 16 липня 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В судовому засіданні представник ТОВ «Брайт Інвестмент» заперечила щодо вимог апеляційної скарги. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника ТОВ «Брайт Інвестмент», дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності та обґрунтованості підстав для стягнення з відповідача компенсації за невиконання рішення суду від 10 червня 2013 року у розмірі 649 452 грн 28 коп. Колегія суддів погоджується із такими висновками суду першої інстанції. Встановлено, що 17 липня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір № 330/П/РП/2008-980, розмір кредиту - 999 424 грн 00 коп., строк - 20 років. 17 липня 2008 року на забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» укладено іпотечний договір, за умовами якого відповідач передав банку в іпотеку майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 97, 84 кв.м. Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2013 року у справі № 759/5242/13-ц позовні вимоги ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто заборгованість за кредитним договором № 330/П/РП/2008-980 від 17 липня 2008 року у розмірі 2 103 512 грн 11 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 441 грн 00 коп. 05 серпня 2020 року між ПАТ «Комерційний банк «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 330/П/РП/2008-980 від 17 липня 2008 року. 18 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» укладено договір № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 330/П/РП/2008-980 від 17 липня 2008 року. Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 03 червня 2021 року у справі № 759/5242/13-ц у виконавчому листі № 2/759/3303/13 з виконання рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2013 року замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент». Обгрунтовуючи позовну заяву, ТОВ«Брайт Інвестмент» зазначало, що ОСОБА_1 не виконано своїх зобов`язань за кредитним договором та за рішенням суду. Товариство просило стягнути із ОСОБА_1 інфляційні витрати у розмірі 459 963 грн 30 коп. та 3 % річних у розмірі 189 488 грн 98 коп. за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року. Так, у постанові Верховного Суду від 17 січня 2024 року у справі за № 757/26216/22-ц зазначено: «Велика Палата Верховного Суду вже зауважувала, що ст. 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Тому приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (зокрема деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір, делікт тощо). Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачають договір або спеціальний закон, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 758/1303/15-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 646/14523/15-ц. За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом Так, рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2013 року у справі № 759/5242/13-ц позовні вимоги ВАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 задоволено, стягнуто заборгованість за кредитним договором № 330/П/РП/2008-980 від 17 липня 2008 року у розмірі 2 103 512 грн 11 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 441 грн 00 коп. Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 10 червня 2013 року набрало законної сили. Звертаючись до суду із позовною заявою, ТОВ «Брайт Інвестмент» азначило, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 330/П/РП/2008-980 від 17 липня 2008 року т просило стягнути з ОСОБА_1 інфляційні витрати у розмірі 459 963 грн 30 коп. та 3 % річних у розмірі 189 488 грн 98 коп. за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року. Враховуючи, що на момент звернення ТОВ «Брайт Інвестмент» до суду заборгованість ОСОБА_1 за рішенням суду від 10 червня 2013 року не сплачена, відтак, вимоги позивача про сплату 3% річних та інфляційних втрат від простроченої суми заборгованостіє доведеними та обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції стягнуто з ОСОБА_1 3 % річних та інфляційні втрати від простроченої суми заборгованості за період поза межами строку позовної давності, колегія суддів відхиляє з огляду на наступне. Так, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року. 02 квітня 2020 року набув чинності Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. З урахуванням вищенаведеного, строк позовної давності за вимогами, які виникли після 12 березня 2020 року, продовжено на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року заявлені в межах строку позовної давності. Доводи апеляційної скарги про те, що 13 жовтня 2023 року відбулась повна реалізація предмету іпотеки за іпотечним договором від 17 липня 2008 року, укладеним для забезпечення виконання кредитного договору № 330/П/РП/2008-980, колегія суддів відхиляє, оскільки ТОВ «Брайт Інвестмент» звернулось до суду із позовом про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не про стягнення заборгованості за кредитним договором. Станом на момент звернення до суду ОСОБА_1 рішення суду від 10 червня 2013 року не виконано. Колегія суддів звертає увагу на те, що повна реалізація предмету іпотеки відбулась 13 жовтня 2023 року, а товариство просить стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за період з 23 лютого 2019 року по 23 лютого 2022 року. Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про стягнення із ОСОБА_1 інфляційних втрат та 3 % річних у розмірі 649 452 грн 28 коп. за прострочення виконання грошового зобов`язання. Інші доводи апеляційної скарги також не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або процесуального права. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 16 липня 2025 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для їх скасування за доводами апеляційної скарги немає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Тетіївського районного суду Київської області від 16 липня 2025 рокузалишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення. Повний текст складено 23 грудня 2025 року. Суддя-доповідач Є.В. Болотов Судді: С.Г. Музичко Л.П. Сушко