Постанова 4824 № 381/4279/24
від 03.12.2025 ·справа № 381/4279/24 головуючий у суді І інстанції Осаулова Н.А. провадження № 22-ц/824/7781/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 03 грудня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., за участі секретаря судового засідання Лазоренко Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и в : У вересні 2024 року ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 8344212 у розмірі 52 808 грн 80 коп., за договором позики № 6314834 у розмірі 54 877 грн 42 коп., за кредитним договором № 05265-11/2023 у розмірі 53 000 грн, за договором позики № 4324374 у розмірі 38 140 грн та понесені судові витрати. Позов обґрунтовано тим, що 03 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 8344212. Договір укладено в електронній формі через сайт товариства. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту кредит на умовах строковості, зворотності та платності. 27 лютого 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 27022024, згідно з умовами якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Позичальник не виконує умови договору, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 52 808 грн 80 коп., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 13 600 грн, сума боргу за відсотками - 37 672 грн 80 коп., заборгованість за комісією - 1 536 грн. 14 жовтня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 6314834. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер телефону відповідача. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту кредит на умовах строковості, зворотності та платності. 11 січня 2024 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 14-01/2024, згідно з умовами якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Позичальник не виконує умови договору, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 54 877 грн 42 коп., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 19 264 грн 73 коп., сума боргу за процентами за користування позикою - 35 612 грн 69 коп. 10 листопада 2023 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 05265-11/2023. Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора та був надісланий на номер телефону відповідача. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту кредит на умовах строковості, зворотності та платності. 29 квітня 2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладений договір факторингу № 29042024-1, згідно з умовами якого право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Позичальник не виконує умови договору, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 53 000 грн, з яких: сума боргу за тілом кредиту - 10 000 грн, сума боргу за процентами - 43 000 грн. 10 листопада 2023 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 4324374. Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору товариство надало клієнту кредит на умовах строковості, зворотності та платності. 14 червня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, згідно якого право грошової вимоги до відповідача за договором позики перейшло ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Позичальник не виконує умови договору, у зв`язку з чим має заборгованість у розмірі 38 140 грн, з яких: сума боргу за тілом кредиту - 10 000 грн, сума боргу за процентами - 28 140 грн. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у загальному розмірі 198 826 грн 22 коп. Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року частково задоволено позовні вимоги ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів». Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про споживчий кредит № 8344212 (індивідуальна частина) від 03 листопада 2023 року у сумі 51 272 грн 80 коп., що включає суму боргу за тілом кредиту - 13 600 грн, суму боргу за відсотками - 37 672 грн 80 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 6314834 від 14 жовтня 2023 року у розмірі 54 877 грн 42 коп., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 19 264 грн 73 коп., сума боргу за процентами за користування позикою - 35 612 грн 69 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №05265-11/2023 від 10 листопада 2023 року у розмірі 53 000 грн, з яких: сума боргу за тілом кредиту - 10 000 грн, сума боргу за процентами - 43 000 грн. У задоволенні іншої частини вимог позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 423 грн 61 коп. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вимога щодо стягнення боргу за договором позики № 4324374 від 10 листопада 2023 року задоволенню не підлягає, оскільки відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, а договір позики було укладено лише 10 листопада 2023 року. Судом першої інстанції самостійно здійснено розрахунок заборгованості за договором про споживчий кредит № 8344212 (індивідуальна частина) від 03 листопада 2023 року з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» про максимальний розмір денної процентної ставки. Відносно договорів №6314834 від 14 жовтня 2023 року та №05265-11/2023 від 10 листопада 2023 року суд першої інстанції дійшов висновку про те, що загальна сума відсотків та період їх нарахування не перевищує встановлені Законом України «Про споживче кредитування», тому дійшов висновку про стягнення заборгованості за ними у заявленому розмірі. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Підодвірний Т.І. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідач не заперечує можливості підписання будь якого договору одноразовим електронним ідентифікатором, як того вимагає Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закон України «Про електронну комерцію», але матеріали судової справи не містять жодного доказу щодо нібито укладення договору № 21855-07/2021, від 14 жовтня 2023 року № 6314834, від 10 листопада 2023 року № 05265-11/2023, від 10 листопада 2023 року № 4324374 у порядку визначеному чинним законодавством. Вказує, що усі докази, які надав позивач до суду, це зроблена ним самостійно, роздруківка, яку останній намагається видати за нібито укладений кредитний договір № 21855-07/2021, від 14 жовтня 2023 року № 6314834, від 10 листопада 2023 року № 05265-11/2023, від 10 листопада 2023 року № 4324374. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно поклав обов`язок доведення обставин не укладання договору в електронному виді на відповідача, оскільки саме ТОВ «ФК «ЄАПБ» мало надати суду відповідні докази, як особа, в розпорядження якої мають перебувати такі докази, та особа, яка мала вчинити активні дії щодо проведення ідентифікації особи відповідача та перерахування на його рахунок коштів. Вказує, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу отримання відповідачем коштів від первісних кредиторів. В оскаржуваному рішенні зазначено: «Як вбачається із наданої банківської виписки за період з 14 жовтня 2023 року по 15 листопада 2023 року, на карту позичальника № НОМЕР_1 були перераховані кредитні кошти у розмірах, згідно укладених договорів..», однак на думку апелянта, указана виписка отримана судом першої інстанції з порушенням норм процесуального законодавства, а тому не повинна враховуватись під час ухвалення рішення. Посилається на те, що позивачем при зверненні до суду не повідомлялось про неможливість подання будь яких доказів, а судом першої інстанції додатковий строк для подання доказів не встановлювався. Разом з тим, у клопотанні про витребування доказів, позивач не просить поновити строк, та не обґрунтовує неможливість подання доказів разом із позовною заявою. Як і не надає доказів вжиття будь-яких дій, направлених на отримання доказів самостійно. Позивач безпідставно припускає, що відповідач отримав 14 жовтня 2023 року від ТОВ «Маніфою», певну суму коштів. У позовній заяві зазначає, що сума заборгованості за тілом кредиту становить 19 264 грн 73 коп. У нібито укладеному кредитному договорі зазначається, що розмір кредиту становить 20 000 грн. Відповідно до виписки АТ КБ «ПриватБанк», вбачається, що в ній відсутня будь яка інформація щодо отримання відповідачем 20 000 грн або 19 264 грн 73 коп. Зазначає, що необґрунтованими є доводи позивача про отримання відповідачем від ТОВ «Стар Файненс Груп» 10 листопада 2023 року 10 000 грн та від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 10 листопада 2023 року - 10 000 грн. У наданій банком виписці за 10 листопада 2023 року зазначається дві операції про зарахування на картку 10 000 грн. Однак, у призначенні платежу відсутнє будь яке посилання на підстави такого зарахування, як то на виконання укладеного кредитного договору від 10 листопада 2023 року № 05265-11/2023. Як і відсутній платник - ТОВ «Стар Файненс Груп»/ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Посилається на те, що незрозуміло яким чином суд першої інстанції встановив, що перерахування відбулось на підставі договору від 10 листопада 2023 року № 05265-11/2023 або за договором від 10 листопада 2023 року № 4324374. Від представника ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» - Летун Т.В. надійшли додаткові пояснення, у яких вона просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. 14 липня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Т.І. надійшла заява про відмову від апеляційної скарги. 02 вересня 2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Т.І. надійшла заява про залишення без розгляду заяви про відмову від апеляційної скарги. Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Виходячи з положень статті 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні, а з огляду на положення статті 372 ЦПК України явка до суду апеляційної інстанції не є обов`язковою. Зважаючи на вимоги частини 9 статті 128, частини 5 статті 130, частини 2 статті 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Оскільки рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року не оскаржується у частині позовних вимог у задоволенні яких відмовлено, тому предметом апеляційного перегляду є оскаржуване рішення лише у частині задоволених позовних вимог. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла таких висновків. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 03 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладений договір про споживчий кредит № 8344212 (індивідуальна частина) на суму 16 000 грн, із загальним строком 95 днів, що складається із пільгового (5 днів зі сплатою 1,65 % в день від фактичного залишку кредиту) та поточного (90 днів зі сплатою 3,50 % в день від фактичного залишку кредиту) періодів. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Згідно з наданим розрахунком заборгованості за вказаним договором рахується борг у розмірі 52 808,80 грн, з яких: сума боргу за тілом кредиту - 13 600 грн, сума боргу за відсотками - 37 672 рн 80 коп., заборгованість за комісією - 1 536 грн. 27 лютого 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» укладений договір факторингу № 27022024, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 27 лютого 2024 року до Договору факторингу № 27022024 від 27 лютого 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 52 808 грн 80 коп., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 13 600 грн, сума боргу за відсотками - 37 672 грн 80 коп., заборгованість за комісією - 1 536 грн. 14 жовтня 2023 року між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 6314834 на суму 23 000 грн, строк договору 55 днів. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). 19 жовтня 2023 року, 30 жовтня 2023 року та 03 листопада 2023 року між сторонами укладались додаткові угоди, якими змінювались строки повернення позики та встановлювався розмір відсоткової ставки у зв`язку з цим: 2,49 % або 3,00 % в день. Згідно з наданим розрахунком заборгованості за вказаним договором рахується борг у розмірі 54 877 грн 42 коп., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 19 264 грн 73 коп., сума боргу за процентами за користування позикою - 35 612 грн 69 коп. 11 січня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Маніфою» укладений договір факторингу № 11-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Маніфою» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Маніфою» Права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 10 квітня 2024 року до договору факторингу № 10-01/2024 від 10 січня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 54 877 грн 42 коп., з яких: сума боргу за тілом кредиту - 19 26 грн 73 коп., сума боргу за процентами за користування позикою - 35 612 грн 69 коп. 10 листопада 2023 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансового кредиту № 05265-11/2023 на суму 10 000 грн, на 360 днів зі сплатою 2,5% в день. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, адреса, реквізити та підписи сторін. Згідно з наданим розрахунком заборгованості за вказаним договором рахується борг у розмірі 53 000 грн, з яких: сума боргу за тілом кредиту - 10 000 грн, сума боргу за процентами - 43 000 грн. 29 квітня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Стар Файненс Груп» укладений договір факторингу № 29042024-1, відповідно до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 29042024-1 від 29 квітня 2024 року від 29 квітня 2024 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 53 000 грн, з яких: сума боргу за тілом кредиту - 10 000 грн, сума боргу за процентами - 43 000 грн. 10 листопада 2023 між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений договір позики № 4324374 (з фіксованою дирефенційованою процентною ставкою) на суму 10 000 грн, строк договору 19 днів, процента ставка день - 3,00 %, процентна ставка за перший день користування позикою - 11,22 % в день. Договір позики підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису). Згідно з наданим розрахунком заборгованості за вказаним договором рахується борг у розмірі 38 140 грн, з яких: сума боргу за тілом кредиту - 10 000 грн, сума боргу за процентами - 28 140 грн. 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» укладений договір факторингу № 14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до Додаткової угоди № 22 та Витягу з Реєстру боржників № 23 від 11 квітня 2024 року до договору факторингу № 14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача у сумі 38 140 грн, з яких: сума боргу за тілом кредиту - 10 000 грн, сума боргу за процентами - 28 140 грн. За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України.) Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII (далі - Закон № 675-VIII). Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону). Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону). У матеріалах справи наявний договір від 03 листопада 2023 року № 8344212, укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , договір від 14 жовтня 2023 року № 6314834 укладений між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 , договір від 10 листопада 2023 року № 05265-11/2023 укладений між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 , договір від 10 листопада 2023 року № 4324374 укладений між ТОВ «Фінансова компанія «1 безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , які було укладено в електронній формі. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що матеріали судової справи не містять доказів укладення договорів позики у порядку визначеному чинним законодавством, то апеляційний суд відхиляє вказані доводи з огляду на те, що з указаних договорів вбачається, що вони підписані електронним підписом споживача ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором. Отже, без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, договори не був б укладені, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19. Судом першої інстанції самостійно здійснено розрахунок заборгованості за договором про споживчий кредит № 8344212 (індивідуальна частина) від 03 листопада 2023 року з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» про максимальний розмір денної процентної ставки. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнив частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%». Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом. Враховуючи, що строк дії договору про споживчий кредит № 8344212 (індивідуальна частина) від 03 листопада 2023 року продовжено після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин положення частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування». Пункт 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %. Отже, на підставі частини 5 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 статті 8 не може перевищувати 1 %. Втім, частинами 2 та 3 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» додатково визначається, що до загальних витрат за споживчим кредитом, які враховуються при обчисленні денної процентної ставки, не включаються платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов`язків, передбачених договором про споживчий кредит. З цими положеннями узгоджуються зміст підпункту 11 частини 1 статті 12 та підпункту 9 частини 3 статті 9 цього ж Закону, де законодавцем на кредитодавця покладено обов`язок до укладення споживчого договору інформаційно попередити позичальника про наслідки прострочення виконання зобов`язань із сплати платежів, у тому числі щодо розміру неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання ним зобов`язань за договором про споживчий кредит. Якщо така інформація позичальником узгоджена та сторонами укладено договір споживчого кредитування, то у змісті цього договору міститься інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит. Відповідачем не спростовано розрахунок заборгованості здійснений судом першої інстанції та власний розрахунок не надано. Також відповідачем не надано доказів сплати заборгованості за кредитними договорами у розмірі більшому ніж це зазначено позивачем у розрахунках заборгованості. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу отримання відповідачем коштів від первісних кредиторів, а банківська виписка отримана судом з порушенням норм процесуального законодавства, оскільки позивачем при зверненні до суду не повідомлялось про неможливість подання будь яких доказів, а судом першої інстанції додатковий строк для подання доказів не встановлювався, апеляційний суд враховує таке. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ КБ «Комерційний банк «Приватбанк» відомості що платіжної картки емітованої на ім`я ОСОБА_1 , виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 , за період з 14 жовтня 2023 року по 15 листопада 2023 року із відображенням часу зарахування коштів, призначення платежу та відправника коштів; інформацію щодо номера телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за указаною платіжною карткою. Відповідно до наданої на виконання указаної ухвали суду банківської виписки за період з 14 жовтня 2023 року по 15 листопада 2023 року, на карту позичальника № НОМЕР_1 були перераховані кредитні кошти у розмірах, згідно з укладеними договорами, що підтверджує отримання ОСОБА_1 кредитних коштів. Частиною 1 статті 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. З матеріалів справи та змісту ухвали Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року вбачається, що позивачем одночасно із заявленням клопотання про витребування доказів зазначено обґрунтування неможливості його подання у встановлений законом строк, суд першої інстанції у вказаній ухвалі надав оцінку обставинам, які посилався позивач та дійшов висновку про наявність підстав для витребування доказів для повного та всебічного встановлення усіх обставин. Заперечення на ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 23 жовтня 2024 року, яка не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, не включена до апеляційної скарги представника позивача на рішення суду. При цьому апеляційний суд зауважує, що статтею 84 ЦПК України не визначено що умовою для заявлення позивачем клопотання про витребування доказів є повідомлення при зверненні до суду про неможливість подання будь яких доказів. Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що у зв`язку з порушеннями ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами наявні підстави для часткового задоволення позову. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Підодвірного Тараса Івановича залишити без задоволення. Рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення 19 грудня 2025 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська