Постанова 4824 № 758/16835/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 грудня 2025 року справа № 758/16835/24 провадження № 22-ц/824/12212/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П. при секретарі: Яхно П.А. учасники справи: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» відповідач - ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року, постановлене під головуванням судді Петрова Д.В. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИВ: У грудні 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» звернулося до суду із вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 25.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 29187-05/2024. Згідно п. 1.1. Кредитного договору Відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 гривень. У п. 1.2. Кредитного договору вказано, що кредит надається строком на 120 днів, а датою надання кредиту є 25.05.2024. Дата погашення кредиту 21.09.2024. Згідно з п. 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. У п. 1.4.1. Кредитного договору зазначена денна процентна ставка, яка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2. цього Договору. Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. 30.10.2024 р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛ. ЕН. ГРУП» та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено Договір факторингу № 30102024, відповідно до умов якого право вимоги зокрема за Договором № 10938-07/2024 від 11.07.2024 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП». У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань заборгованість за Договором № 29187-05/2024 становить 34 800,00 гривень, яка складається з: 8 000 грн - заборгованість за кредитом; 10 800 грн - заборгованість за нарахованими процентами; 16 000 грн - сума заборгованості за пенею (штрафами). Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» заборгованість за кредитним договором № 29187-05/2024 від 25.05.2024 в загальному розмірі 34 800 (тридцять чотири тисячі вісімсот) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити, зменшивши суму, яка підлягає стягненню. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що з урахуванням нікчемності пунктів кредитних договорів, якими денна процентна ставка встановлена з порушеннями Закону України "Про споживче кредитування", сторона відповідача вважає, що відповідно до положень ч.1 ст.1048, ч.ч.1, 3 ст.1054 ЦК України проценти повинні бути нараховані на рівні облікової ставки НБУ за відповідні періоди. Враховуючи наданий суду контр-розрахунок, загальний розмір відсотків за період з 25.12.2024 р. по 21.09.2024 р. (120 днів) за користування кредитом за кредитним договором №29187-05/2024 становить 436,48 грн., що відповідає обліковій ставці НБУ (% річних) та не порушує Закону України "Про споживче кредитування". В судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції перевіривши наданий розрахунок заборгованості, погодився з порядком нарахування позивачем заборгованості, яка відповідає вимогам закону та положенням кредитного договору, та вважав, що факти, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 34 800 грн знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, є достовірними та обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими письмовими доказами і вважаються судом доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на наступне. Судом встановлено, що 25.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 29187-05/2024. Згідно п. 1.1. Кредитного договору Відповідач отримав кредит у розмірі 8 000,00 гривень. У п. 1.2. Кредитного договору вказано, що кредит надається строком на 120 днів, а датою надання кредиту є 25.05.2024. Дата погашення кредиту 21.09.2024. Згідно з п. 1.4. Кредитного договору за користування кредитом Товариством нараховуються проценти, що є платою за користування кредитом. У п. 1.4.1. Кредитного договору зазначена денна процентна ставка, яка становить 1,50% та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.2. цього Договору. Відповідно до п. 1.6. Кредитного договору кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок Клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Видача кредиту Відповідачу було здійснено Товариством онлайн, використовуючи мережу «Інтернет», тобто через веб-сайт Товариства: https://starfin.com.ua (надалі- Сайт Товариства). (п. 2.2. Кредитного договору). У п. 2.3 Кредитного договору зазначено, що для отримання кредиту Клієнт відвідує сайт Товариства та ознайомлюється з відповідною інформацією, а саме - Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту; кредитними продуктами Товариства, документами щодо взаємодії з споживачами, Примірним договором про надання кредиту, інформацією про істотні характеристики послуги з надання мікрокредиту/споживчого кредиту та іншою інформацією про фінансову послугу, яка розміщується Товариством на сайті Товариства, відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного Банку України (Інформація на сайті Товариства). За результатом ознайомлення з наведеною інформацією на сайті Товариства Клієнт на калькуляторі обирає необхідну суму кредиту та строк платежу за кредитом, який є розрахунковим кредитом для побудування графіку платежів, після чого переходить до створення Особистого Кабінету (п. 2.4. Кредитного договору). У п. 2.5 Кредитного договору зазначено, що для створення Особистого кабінету Клієнт на Сайті товариства вводить свій особистий або фінансовий номер телефону та підтверджує його шляхом введення коду з смс-повідомлення, або приймає вхідний дзвінок від Товариства з одноразовим кодом та підтверджує відповідну дію. Після входу (авторизації) до Особистого кабінету, Клієнт, для отримання кредиту, заповнює Заявку-Анкету (надалі - Заявка). (п. 2.6. Кредитного договору). У п 2.13 Кредитного договору зазначено, що у випадку успішного проходження ідентифікації та верифікації Клієнту підтверджується можливість оформлення кредиту та Товариство Клієнту в Особистому кабінеті пропозицію укласти електронний договір (оферту) у формі Договору про надання фінансового кредиту, який містить усі істотні умови. У п. 2.15. Кредитного договору зазначено, що Клієнт може прийняти (акцептувати) пропозицію укласти Кредитний договір або відмовитися від пропозиції. Відповідно до п. 2.17. Кредитного договору введенням коду на Сайті Товариства Клієнт підтверджує прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) Товариства на укладення Кредитного договору (електронний підпис Клієнта накладається на оригінал Договору). Будь-які інші документи (паспорт споживчого кредиту, заяви, звернення, повідомлення, копії документів, інше), пов`язані з укладенням та виконанням Кредитного договору, Клієнт може підписати одним із способів: накладанням електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором або, у випадку надсилання документів в паперовому вигляді, - власноручним підписом. Отже, Кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації Відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https://starfin.com.ua та підписання Кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Після здійснення акцепту Позичальником оферти Товариства, що є укладенням Договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», Товариство наклало на оригінал Договору кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, а оригінал Договору був завантажений в Особистий кабінет Клієнта. Факт перерахування коштів підтверджується довідкою за вихідним номером 20241210-6 від 10.12.2024, з якої вбачається, що 25.05.2024 року через систему Пейтек платником ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», Код ЄДРПОУ: 44022416 було перераховано 8 000, 00 грн. на картку НОМЕР_1. Таким чином, Кредитний договір був підписаний 25.05.2024 року о 10:07:50 год. шляхом введення одноразового ідентифікатора W2529 в особистому кабінеті на веб- сайті в мережі Інтернет https://starfin.com.ua. Кредитні кошти були відправлені Відповідачу 25.05.2024 року на платіжну картку № НОМЕР_1, що підтверджується довідкою за вихідним номером 20241210-6 від 10.12.2024. Окрім цього вищевказаний факт підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_1 за період з 25.05.2024 по 27.05.2024, яка була надана АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали Подільського районного суду м. Києва від 26.02.2025. З даної відповіді вбачається, що відповідач дійсно має фінансовий номер телефону який також було зазначено у договорі про надання фінансового кредиту № 29187-05/2024. Банком розкрито повний номер карти на який було перераховано грошові кошти, який також співпадає з тим, який зазначений у позовній заяві. Крім того у виписці по договору наявне зарахування коштів (25.02.2205) на суму 8 000 грн, яке було здійснено від імені ТОВ "Стар Файненс Груп" на ім`я ОСОБА_1 . У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції. У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. За правилами ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. Як вбачається з матеріалів справи 25.05.2024 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі договір про надання фінансового кредиту № 29187-05/2024 , за яким кредитодавець ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язується надати позичальнику грошові кошти в сумі 8 000,00 грн. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора W2529тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем не був би укладений. Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (абзац перший частини першої статі 1046 ЦК України). Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (речення перше та друге абзацу першого частини першої статті 1048 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України зобов`язання припиняються на підставах, встановлених договором або законом, зокрема виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). Згідно із статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання. Тобто дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює окремі види зобов`язань (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №758/1303/15-ц (пункт 26)). Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору товариство надає клієнту фінансовий кредит у розмірі 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Відповідно до п. 1.2., кредит надається строком на 120 днів. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування. Дата погашення кредиту 21.09.2024 року. Пункт 1.4.1 визначає процентну ставку, яка становить 1,50 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п. 1.2. договору. Доводи апелянта, що нарахована позивачем сума за відсотками не відповідає положенням закону є необґрунтованими з огляду на наступне. Згідно із частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на суму заборгованості за тілом кредиту нараховані відсотки за період з 25.05.2024 року по 21.09.2024 рокуза відсотковою ставкою за користування кредитом, що відповідає умовам договору. Після закінчення строку кредитування, тобто після 21.09.2024 року нарахування процентів за користування кредитом було зупинено. Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення підлягають виконанню (правовий висновок, викладений у Постанові ВП ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18)). Оскільки, договір про надання фінансового кредиту № 29187-05/2024 від 25.05.2024 року, яким визначені умови кредиту є правомірним в силу статті 204 ЦК України, сторонами не оспорений, судом не визнаний недійсним повністю або частково, то всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення підлягають виконанню. Згідно з вимогами статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення. Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 28 квітня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст постанови складено 22 грудня 2025 року. Суддя-доповідач Судді