Постанова 4824 № 758/2822/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 серпня 2025 року справа № 758/2822/22 провадження № 22-ц/824/63852025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Музичко С.Г., суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П. при секретарі: Яхно П.А. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року, постановлене під головуванням судді Якимець О.І. у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» про захист прав споживачів, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Місто для людей Київ» (далі - відповідач) про захист прав споживачів. На обґрунтування позову зазначає, що 15.04.2019 позивач сплатив відповідачу кошти у сумі 7140, 82 грн згідно квитанції № 1565-5035-7843-0995 від 15.04.2019. Оскільки позивач не отримав від відповідача жодної послуги і жодного товару, 18.02.2022 позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення сплачених коштів, однак такі кошти позивачу не повернуті. Таким чином, на думку позивача, необхідно стягнути з відповідача 7140, 82 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000,00 грн. Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року у задоволені позову відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову. Вимоги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не надано правову оцінку не надання відповідачем відповіді на звернення стосовно інформації, на якій підставі цей рахунок виставлений та отримані кошти. Також суд першої інстанції не взяв до уваги і той факт, що і до моменту і на момент оплати позивач не міг бути і не був споживачем послуг, які надавав чи міг надавати відповідач. Вказані докази наявні у матеріалах справи. Крім того, суд не звернув уваги, що оплати були здійснені в один день, майже одночасно і суд не поцікавився чи з доброї волі чи ні. В судове засідання учасники справи не з`явилися про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином. Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки між сторонами існують договірні відносини, рахунок №001501200319 відповідача призначений для оплати житлово-комунальних послуг, доказів ненадання таких послуг позивачем не подано, у задоволенні позовних вимог слід відмовити. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 15.04.2019 року о 15:32:01 позивач за допомогою системи інтернет-банкінгу «Приват24» здійснив переказ грошових коштів у розмірі 7 140,82 грн на рахунок ТОВ «Місто для людей Київ», що підтверджуються копією квитанції №0.0.1325410860.1 від 15.04.2019 року (а.с. 6). Згідно «Призначення платежу» вказано: згідно рахунку № 001501200319. Згідно позовної заяви, позивач зазначає, що він звертався до відповідача про повернення коштів, оскільки позивачу не надавалися послуги та не передавався товар. Згідно з положеннями ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ст.76 ЦПК України). Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.80 ЦПК України). Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч.1-3 ст.89 ЦПК України). Доводи апеляційної скарги про відсутність договірних правовідносин між сторонами апеляційний суд не приймає до уваги, зважаючи на те, що позивачем здійснювалось перерахування коштів на підставі рахунків наданих відповідачем за оплату наданих відповідачем житлово-комунальних послуг. Підставою для стягнення з відповідача перерахованих позивачем на рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 7140, 82 грн згідно квитанції №0.0.1325410860.1 від 15.04.2019 року є те, що відповідач не надавав позивачу послуги та не передав товар. Апелянт у встановленому законом порядку не відмовився від надання послуг відповідачем, доказів ненадання послуг або надання послуг неналежної якості відповідно до порядку, визначеному статтею 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що б дало підстави для звільнення від їх оплати, скаржником надано не було. Зважаючи на викладені обставини, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що перерахування коштів позивачем на рахунок відповідача здійснювалось неодноразово (2 рази, двома платежами з вказівкою на конкретне призначення платежу), отже, не може свідчити про помилковість перерахунку коштів, а факт перерахунку коштів, на один і той самий рахунок, одному і тому самому отримувачу, свідчить про те, що під час таких перерахувань коштів позивач діяв цілеспрямовано та свідомо, що свідчить про наявність певних договірних зобов`язань. Таким чином, висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог через їх недоведеність є законним та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги про відсутність договірних правовідносин між сторонами апеляційний суд не приймає до уваги, зважаючи на те, що позивачем здійснювалось перерахування коштів на підставі рахунків наданих відповідачем за оплату наданих відповідачем житлово-комунальних послуг. За встановлених обставин доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення. За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно з`ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення. Рішення Подільського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Повний текст складено 22 вересня 2025 року. Суддя-доповідач Судді