Постанова Київський апеляційний суд № 757/30332/22-п

Справа № 757/30332/22-п Суддя в І-й інстанції Смик С.І. Провадження № 33/824/23/2025 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 30 травня 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участі, особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року, - в с т а н о в и в : Постановою Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 31 травня 2022 року, о 20 годині 00 хвилин, на бульварі Лесі Українки, 20, у місті Києві, керував автомобілем марки «PEUGEOT», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей, тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначив, що зупинка працівниками поліції транспортного засобу «Peugeot 207», номерний знак НОМЕР_1 , під його керуванням здійснювалась без зазначення причини зупинки, що порушило ч. 2 ст. 31, ч. 3 ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». Крім того, на думку апелянта, оформлення матеріалів справи здійснювались не інспектором, що проводив зупинку транспортного засобу, а його напарником, який за результатами візуального огляду вважав ознакою алкогольного сп`яніння почервоніння очей. Апелянт зазначив, що зупинка автомобіля під його керуванням по бульвару Лесі Українки, 20 здійснена інспектором поліції в порушення п. 17.1 постанови КМУ «Про дорожній рух» № 1306, а саме зупинка на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів). Крім того, апелянт звернув увагу на те, що огляд на стан сп`яніння працівниками поліції був проведений за відсутності будь-яких ознак алкогольного сп`яніння, передбачених п. 3 розділу 1 наказу МВС від 09 листопада 2015 року № 1452/735 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного, чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Крім цього, апелянт зазначає, що судом першої інстанції був проведений вибірковий аналіз матеріалів справи, а саме не надано оцінки фрагмента відеозапису на 20 годині 10 хвилині 52 секунди, не враховано також, частину відеозапису на 20 годині 41 хвилині 35 секунд, де можливо встановити надання інспектором поліції недостовірної інформації відносно процедури огляду на алкогольний стан як на місці зупинки, так і огляд в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 , звернув увагу, що не відмовлявся від проходження огляду в закладі охорони здоров`я, що має підтвердження в матеріалах справи. Крім того, наданий відеозапис працівниками поліції не містить повну інформацію, а саме: моменту запинки транспортного засобу, погроз інспектора поліції та згоду на проведення огляду в медичному закладі до моменту складання протоколу інспектором. Просив постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В судовому засіданні ОСОБА_1 свою апеляційну скаргу підтримав, підтвердив доводи цієї скарги і просив її задовольнити. В подальшому, будучи попередженим про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 до суду неодноразово не з`явився. Суд констатує те, що ОСОБА_1 не з`явився до суду 9 разів, не повідомивши причини неявки та не навівши поважності причин неявки до суду. Таку процесуальну поведінку суд розцінив як зловживання ОСОБА_1 своїми процесуальними правами направленими на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та визнав за можливе закінчити розгляд справи у його відсутність. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Висновки місцевого суду про доведеність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 153802 від 31.05.2022 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 тобто фактичних даних встановлених у ході з`ясування обставин правопорушення, які не оспорюються учасниками судового розгляду; відеозаписом, що зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського, яким підтверджується факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та із яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився на пропозиції поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці події за допомогою технічного засобі та у медичному закладі; іншими доказами. Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, наявність підстав для накладення стягнення, та із дотримання вимог ст. ст. 23, 33 КУпАП наклав на нього стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення. Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність та необґрунтованість ухваленого судом рішення. Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, відповідає як вимогам ст. 256 КУпАП, так і вимогам Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року Оскаржувана постанова винесена із дотриманням вимог чинного законодавства, обставини справи з`ясовані повно, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом стверджується відеозаписами дослідженими як місцевим, так і апеляційним судом. Так, із змісту спілкування поліцейського із ОСОБА_1 вбачається те, що останній визнавав факт керування ним транспортним засобом та факт його зупинки поліцейським. Зі змісту розмови вбачається те, що поліцейський роз`яснив ОСОБА_1 причину зупинки транспортного засобу, яка узгоджується із положеннями ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Із зазначеного відеозапису вбачається те, що ОСОБА_1 у категоричній формі відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Суд звертає увагу на те, що поліцейським пропонувалось пройти огляд як на місці за допомогою технічного засобу, так і у лікаря нарколога, на що ОСОБА_1 відмовився не пояснюючи причин. Місце запинки транспортного засобу не має правового значення для вирішення питання про доведення винуватості ОСОБА_1 у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо посилання апелянта на надання поліцейськими недостовірної інформації, погроз інспектора поліції та про наявність згоди ОСОБА_1 на проведення огляду в медичному закладі, то такі посилання матеріалами справи не підтверджуються. Будь-яких порушень поліцейськими вимог нормативних документів, якими регламентується виявлення у водіїв стану алкогольного сп`яніння у ході апеляційного розгляду не встановлено. Наведене указує на необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Постанова Печерського районного суду м. Києва від 22 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - п о с т а н о в и в : В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити. Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 22 грудня 2022 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Ігнатюк О.В.