Постанова Київський апеляційний суд № 757/48183/24-п

Справа № 757/48183/24-п Суддя в І-й інстанції Шапутько С.В. Провадження № 33/824/3542/2025 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І м е н е м У к р а ї н и 14 листопада 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисниці особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокатки Загорулько О.С. на постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року, - в с т а н о в и в : Постановою Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, голову політичної партії "Живіть в достатку", зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.21221 КУпАП, подальше провадження закрито у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, будучи головою політичної партії "Живіть в достатку", всупереч вимогам Закону України "Про політичні партії" (в редакції станом на 18.10.2019), не подав звіти політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання майнового характеру за 2, 3 та 4 квартали 2020 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.21221 КУпАП. В апеляційній скарзі захисниця Загорулько О.С. указала на незаконність постанови судді та необхідність її скасування у зв`язку із порушенням норм матеріального права. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказала на те, що при закритті провадження у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, вина особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлюється. Захисниця вказала, що після закінчення вказаних строків унеможливлюється здійснення будь-яких заходів спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності, отже це дає підстави вважати про відсутність у суду потреби встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття провадження у справі. Крім того, захисниця вказала, що статтею 21221 КУпАП не визначений суб`єкт адміністративного правопорушення та на якого може бути накладено адміністративне стягнення у виді штрафу. Так, обов`язок подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати та зобов`язання фінансового характеру покладено на політичну партію, відповідно до Закону України "Про політичні партії" та Положення про порядок подання звіту політичної партії, затвердженого рішенням Національним агентством з питань запобігання корупції. На думку захисниці, за відсутності прямої вказівки на особу, яка є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.21221 КУпАП, а також можливості застосування до юридичної особи адміністративного стягнення у виді штрафу, суб`єктом правопорушення в даному випадку може бути політична партія, яка є юридичною особою з моменту державної реєстрації. У зв`язку із наведеним, захисниця вказала, що ОСОБА_1 не може бути суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, а тому в його діях відсутній склад такого адміністративного правопорушення. Крім того, захисниця вказала на помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення на дооформлення. Так, в оскаржуваній постанові суддя вказала на наявність підтверджуючих обставин про направлення ОСОБА_1 викликів про ознайомлення із протоколом про адміністративне правопорушення, направлення примірка такого останньому, а також те, що захисниця Іващенко О.Б. ознайомилась з матеріалами провадження, що підтверджується розпискою. Натомість, апелянтка вказала, що такий висновок суду є хибним, оскільки протокол про адміністративне правопорушення, в порушення вимог законодавства, не підписаний ОСОБА_1 , відсутній запис про відмову від підписання протоколу, не роз`яснені права, а тому ОСОБА_1 був позбавлений можливості надати пояснення по суті адміністративного правопорушення, викладеного у протоколі. Крім того, захисниця зазначила, що направлення другого примірника протоколу про адміністративне правопорушення та копій інших матеріалів, рекомендованим поштовим повідомленням, нормами чинного законодавства не передбачено. Також захисниця висловила непогодження з висновком суду про те, що обов`язок подання звіту про майно, доходи, витрати та зобов`язання майнового характеру покладено на ОСОБА_1 , як на голову політичної партії. Захисниця зазначила, що посадові особи підлягають притягненню до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням ними службових обов`язків в тому числі. Так, якщо голову політичної партії вважати посадовою особою, то для притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.21221 КУпАП, необхідно з`ясувати чи входить до службових обов`язків голови партії подання вищезазначеного звіту. Такого обов`язку Законом України "Про політичні партії" або будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено, зокрема в положенні про порядок подання звіту політичної партії, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції, відсутня така норма, яка зобов`язувала б керівника політичної партії на подання звіту. Захисниця звернула увагу, що матеріали справи не містять відомостей про повноваження та обов`язки голови політичної партії "Живіть в достатку" в частині подання звіту про майно, доходи, витрати та зобов`язання майнового характеру. Просила постанову скасувати, провадження закрити у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи ОСОБА_1 до суду не прибув, причини неявки суду не повідомив, клопотань про перенесення розгляду справи не подав, у зв`язку із чим, суд визнав за можливе розглянути справу у його відсутність. Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке. Відповідальність за ст. 21221 КУпАП настає за порушення порядку подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру. Об`єктивна сторона даного правопорушення проявляється наступних діяннях: порушенні встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду; порушенні встановленого порядку або строків подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог. Дослідивши зібрані у справі докази місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 , будучи головою політичної партії «Живіть в достатку», в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні» в редакції, що діяла станом на 18.10.2019 року не подав звіти політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за ІІ, ІІІ та IV квартали 2020 року, що утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 21221 КУпАП. Зазначені вище висновки місцевого суду стверджуються зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 50-33/134 від 23.08.2024 року в частині часу та місця вчинення адміністративного правопорушення, даних про особу, яка його вчинила; витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстрації політичної партії «Живіть в достатку»; статутом політичної партії «Живіть в достатку»; роздруківками з вебсайту Національного агентства з питань запобігання корупції, відповідно до якого, звіти політичної партії «Живіть в достатку» про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за ІІ, ІІІ та IV квартали 2020 року дійсно не були подані; відомостями про склад контрольно-ревізійних органів політичної партії «Живіть в достатку»; іншими доказами. Проаналізувавши досліджені у справі докази та надавши їм належну юридичну оцінку місцевий суд дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ст. 21221 КУпАП та наявності підстав для ухвалення рішення про визнання його винуватим у вчиненні даного адміністративного правопорушення. Оскільки станом на час ухвалення рішення місцевим судом закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, які передбачені ст. 38 КУпАП, місцевий суд обґрунтовано закрив подальше провадження у справі із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, належним чином мотивувавши своє рішення. Апеляційна скарга не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого місцевим судом рішення. Суд повторно звертає увагу на те, що зібраними у справі доказами винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21221 КУпАП доведена повністю. Суд вважає, що усі зібрані у справі докази є належними та допустимими, достовірність цих доказів у суду не викликає сумніву. Щодо доводів апеляційної скарги про незаконність ухваленого рішення про визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення із подальшим закриття провадження у справі, то апеляційний суд звертає увагу на те, що положеннями ст. 280 КУпАП до обставин, що підлягають з`ясовуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відноситься з`ясування того чи винна особа у вчиненні цього адміністративного правопорушення. Наведене дає підстави стверджувати про те, що ухвалення рішення про визнання винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення узгоджується із положеннями ст. 280 КУпАП, тобто не порушенням вимог КУпАП. Щодо застосування положень ст. 38 КУпАП, то цією нормою закону визначені строки накладення адміністративних стягнень, а закриття провадження у справі здійснюється виключно у зв`язку із закінченням строків передбачених ст. 38 КУпАП. Оскільки у цій справі строки передбачені ст. 38 КУпАП закінчилися, то місцевий суд обґрунтовано закрив подальше провадження у справі відповідно до положень п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП належним чином мотивувавши своє рішення. Аналіз положень ст. ст. 38, 247 та 280 КУпАП у їх зв`язку та взаємодії дає підстави стверджувати про те, що ухвалення рішення про визнання винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення із подальшим закриттям провадження у справі із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП не є порушенням вимог КУпАП і не є підставою для скасування ухваленого рішення. Щодо доводів апеляційної скарги проте, що ОСОБА_1 не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21221 КУпАП, то суд враховує наступне. У ході провадження у даній справі доведено те, що ОСОБА_1 є головою політичної партії "Живіть в достатку". Дана обставина учасниками судового розгляду не заперечується. Згідно ч. 9 ст. 17 Закону України «Про політичні партії в Україні» політична партія зобов`язана подати до Національного агентства Звіт (у т.ч. її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом заповнення на офіційному вебсайті Національного агентства. Відповідно до п. 1.8 роз`яснення НАЗК щодо застосування та дотримання окремих положень Закону України «Про політичні партії в Україні» стосовно фінансування та подання звітності політичних партій - звіт подається до Національного агентства за підписом керівника політичної партії (уповноваженої особи політичної партії). Пунктом 5.2 статуту політичної партії «Живіть в достатку» визначено, що вищою посадовою особою партії є її Голова. Пунктом 5.16 визначено, що Голова партії: здійснює поточне керівництво діяльністю Партії, без доручення представляє її у всіх зовнішніх стосунках з іншими партіями, громадськими організаціями, органами державної влади та органами місцевого самоврядування; має право підпису документів від імені Партії; має право підпису фінансових та інших документів Партії. Повноваження ОСОБА_1 також підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого ОСОБА_1 є керівником політичної партії «Живіть в достатку», місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, бульв. Лесі Українки, 30В. Наведене дає підстави стверджувати те, що саме на ОСОБА_1 , як на голову партії, покладено обов`язок представляти партію у відносинах в органах державної влади, заповнювати та своєчасно подавати до НАЗК звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру. Тобто, саме керівник політичної партії забезпечує виконання вимог закону щодо дотримання порядку та строків подання звітів партії та своїм підписом підтверджує достовірність та повноту інформації, яка повинна бути відображена у цих звітах, відтак адміністративна відповідальність, що дає підстави стверджувати про те, що саме голова партії є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 21221 КУпАП. Апеляційний суд зважає на те, що указаним обставинам місцевим судом було надано належну оцінку, висновки суду щодо цих обставин є належним чином обґрунтованими. Відсутність у ст. 21221 КУпАП посилання на суб`єкт цього адміністративного правопорушення не є підставою для закриття провадження у справі проти ОСОБА_1 як голови партії, оскільки його обов`язок подавати відповідні звіти передбачені наведеними вище нормативними документами. Доводи захисниці про те, що суб`єктом даного правопорушення можу бути політична партія не ґрунтуються на положеннях КУпАП. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не підписував протокол про адміністративне правопорушення, не ознайомлювався із матеріалами справи, не отримував копію протоколу, то суд звертає увагу на те, що посадовою особою яка складала протокол про адміністративне правопорушення були вжиті усі передбачені законом заходи направлені на виклик ОСОБА_1 , ознайомлення його із протоколом про адміністративне правопорушення та із матеріалами справи. Між тим, указані дії не були вчинені у зв`язку із поведінкою ОСОБА_1 , який не реагував на указані виклики, фактично не виявив бажання ознайомитись із протоколом про адміністративне правопорушення та зібраними матеріалами, а у подальшому проігнорував виклики як до місцевого, так і до апеляційного суду. Наведене указує на те, що як у ході з`ясування обставин вчиненого правопорушення, так і у ході розгляду справи у суду першої та апеляційної інстанції процесуальні права ОСОБА_1 були дотримані у повному обсязі, що указує як на правомірність складання протоколу про адміністративне правопорушення у відсутність ОСОБА_1 , так розгляду судами справи у його відсутність. Посилання у апеляційній скарзі на те, що місцевий суд необґрунтовано не повернув матеріали справи до органу/посадової особи, який склав протокол про адміністративне правопорушення для до оформлення, то апеляційний суд звертає увагу на те, що положеннями КУпАП не передбачено можливості повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення для дооформлення чи усунення будь-яких недоліків, а ст. 284 КУпАП визначено, що у справі про адміністративне правопорушення може бути ухвалене одне із трьох рішень: про накладення адміністративного стягнення; про застосування заходів впливу, передбачених ст. 241 КУпАП; про закриття справи. Наведене указує на необґрунтованість поданої апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення. Постанова Печерського районного суду м. Києва від 11 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв`язку із чим залишає цю постанову без змін, а у задоволенні апеляційної скарги відмовляє. Керуючись п.7 ч.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : В задоволенні апеляційної скарги захисниці Загорулько О.С. відмовити. Постанову Печерського районного суду міста Києва від 11 лютого 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Ігнатюк О.В.