Ухвала КЦС ВС № 756/6691/24

УХВАЛА 22 серпня 2025 року м. Київ справа № 756/6691/24 провадження № 61-10055ск25 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левківський Богдан Казимирович, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів, ВСТАНОВИВ: 21 липня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левківський Б. К., засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2025 року, повний текст якої складено 17 червня 2025 року. Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левківський Б. К., подав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень. Вказує, що повну постанову суд апеляційної інстанції направив на електронну адресу адвоката 20 червня 2025 року, що підтверджує копією супровідного листа Київського апеляційного суду. Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр) постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2025 року зареєстровано в Реєстрі 21 червня 2025 року, забезпечено надання загального доступу 24 червня 2025 року. Слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважує, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (рішення ЄСПЛ від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції»). Розглянувши клопотання, касаційний суд дійшов висновку, що вказана причина пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень підтверджена наданим доказом, що свідчить про пропуск процесуального строку з поважних причин. Встановлені обставини є підставою для задоволення клопотання і поновлення заявнику строку на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 червня 2025 року. Проте касаційне провадження не може бути відкрито з огляду на таке. 3гідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левківський Б. К., подав клопотанняпро звільнення його від сплати судового збору як учасника бойових дій. Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків;. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» визначено, що ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць Україниотримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений статтею 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 зазначила, що, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Предметом спору в цій справі є виключення запису про батька з актового запису про народження дитини та припинення стягнення аліментів. Касаційний суд доходить висновку, що даний позов не зачіпає порядку та обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином не стосується соціального і правового захисту учасника бойових дій. Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров`ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З позовом ОСОБА_1 звернувся у 2024 році та заявив одну вимогу немайнового характеру - про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини, а також вимогу майнового характеру - про припинення стягнення аліментів. Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір, який становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 1 січня 2024 року встановлений у розмірі 3 028 грн. Отже, заявник має сплатити судовий збір за подання касаційної скарги в частині вирішення вимоги немайнового характеру у розмірі 2 422,40 грн (3 028,00 грн*0,4)*200%). Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 211,2 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (15 140 грн). Відповідно до пунктів 7 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про припинення платежів або видач - сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік. Касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо ціни позову, водночас суд враховує, що судовим наказом Оболонського районного суду міста Києва від 21 лютого 2024 року у справі № 756/2149/24 стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 16 лютого 2024 року, і до досягнення дитиною повноліття. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» визначено, що з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, становить 3 196 грн. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, становить 3 196 грн. У разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи (абзац перший частини другої статті 6 Закону України «Про судовий збір»). Ураховуючи відсутність відомостей щодо ціни позову, касаційний суд вважає за доцільне визначити максимальний розмір судового збору, що підлягає сплаті при поданні касаційної скаргив частині вирішення вимоги майнового характеру, у розмірі 7 670,40 грн(3 196 грн*10*12*1%)*200%). Отже загальний розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 10 092,80 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги має бути зараховано до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левківський Богдан Казимирович, строк на касаційне оскарження рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 12 червня 2025 року. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левківський Богдан Казимирович, про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Левківський Богдан Казимирович, на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 30 січня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2025 року залишити без руху. Надати заявнику десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку. У разі невиконання у встановлений судом строк інших вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню заявнику. Копію ухвали надіслати заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Карпенко