Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/16541/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/16541/24 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 грудня 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Бужак Н.П. Суддів: Кобаля М.І., Мельничука В.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року, суддя Соломко І.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просив визнати протиправними дій щодо неврахування при звільненні, зокрема у наказі від 31.05.2024 № 170 даних грошового атестату, а саме відсоткового розміру надбавки за вислугу років під час проходження військової служби та зобов`язання вчинити певні дії. Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та доказів поважності причин його пропуску, засвідчених належним чином. 03 січня 2025 року, на виконання ухвали суду, позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що про порушення своїх прав дізнався після отримання дзвінка від ІНФОРМАЦІЯ_2 та звернення до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою про внесення змін до наказу від 31.05.2024 № 170 в частині, що стосується виключення зі списків особового складу у зв`язку зі звільненням. Відповідно до ухвали судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду та позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції , а справу направити до суду для продовження розгляду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні. Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для виходу із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні. В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова. З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи та доводи сторін, колегія суддів вважає, що апеляцйна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 звільнений у запас згідно наказу від 27.05.2024 № 11-РС та з 31.05.2024 виключений зі списків особового складу відповідно до наказу від 31.05.2024 №

170. Як зазначив суд першої інстанції, саме із дати винесення наказу № 170 про виключення позивача зі списків особового складу (31.05.2024) позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, оскільки саме із цією подією, пов`язується вирішення питання щодо відповідного розрахунку грошового забезпечення при звільненні, та за відсутності спору виникло б право на встановлення надбавки за вислугу років та всіх відповідних виплат. Разом з тим, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 14.12.2024, тобто майже через шість місяців. У клопотанні про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що є інвалідом війни і розраховував, що всі виплати під час звільнення йому будуть виплачені та вірно нараховані. Водночас, позивач зазначає, що про порушення своїх прав йому стало відомо від посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 , які повідомили, що йому невірно визначили вислугу років, у зв`язку з чим він звернувся з відповідним запитом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про внесення відповідних змін до наказу. Із долученого до справи листа ІНФОРМАЦІЯ_3 убачається, що відповідь щодо запиту позивача відповідачем було надано 24 вересня 2024 року. Окрім того, листом від 15 листопада 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_4 надав відповідь позивачу стосовно законності вирахування вислуги років. Повертаючи позовну заяву позивачу суд першої інстанції з посиланням на ст. 123, 169 КАС України зазначив, що позивач пропустив місячний строк звернення до суду з даним позовом, оскільки його вимоги пов`язані з проходженням публічної служби. Колегія суддів не може погодитись з такими доводами суду першої інстанції з огляду на таке. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Частиною першою статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Приписи частини 4 п. 9 статті 169 КАС України визначають, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Відповідно до частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Отже, підставою для повернення позовної заяви відповідно до пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України є неподання особою в зазначений строк заяви або визнання неповажними підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть установлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Як убачається з матеріалів справи позивач звільнений у запас згідно наказу від 27.05.2024 № 11-РС та з 31.05.2024 виключений зі списків особового складу відповідно до наказу від 31.05.2024 №

170. Як зазначає позивач, дізнавшись про порушення свого права, він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 , на що було надано відповідь від 24 вересня 2024 року про відмову здійснити перерахунок вислуги років, а тому він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_6 і отримав відповідь від 15.11.2024 після чого звернувся до суду з даним позовом. З матеріалів справи убачається, що з позовною заявою до суду позивач звернувся 17.12.2024 року, тобто у місячний строк після отримання відповіді, при цьому скориставшись своїм правом позасудового оскарження відмови. Разом з тим, суд першої інстанції не перевірив, коли саме позивач звернувся до відповідачів з відповідними заявами та не взяв до уваги надані до справи відповіді відповідачів щодо порушеного перед ними позивачем питання. Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Верховний Суд у справі №120/359/24 підтвердив, що строки звернення до суду, встановлені статтею 122 КАС України, можуть бути поновлені відповідно до статті 123 КАС України, якщо заявник надасть обґрунтовані пояснення та докази поважності причин пропуску. Суворе застосування строків звернення до суду в умовах воєнного стану може обмежувати конституційне право військовослужбовців на доступ до правосуддя, що суперечить принципу справедливості, закріпленому у статті 2 КАС України. Верховний Суд детально роз`яснив у пункті 57 постанови, що проходження військової служби за мобілізацією може бути підставою для поновлення строку звернення до суду з таких причин: Військовослужбовці, виконуючи свій конституційний обов`язок, мають право на захист від невиправданого обмеження доступу до правосуддя, гарантованого статтями 55, 124 та 129 Конституції України. Водночас, суд першої інстанції не звернув увагу на ту обставину, що позивач є учасником бойових дій, інвалідом, а порушене його право стосується невірного визначення відсоткового розміру надбавки за вислугу років. Вказані обставини свідчать про пропуск строку звернення позивача до суду за захистом його прав з поважних причин та є підставою для поновлення судом строків, встановлених частиною другою статті 122 КАС України. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п.4 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. За таких підстав, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв ухвалу про відмову в поновленні строку на звернення до суду та повернення позовної заяви з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права, а тому вважає за необхідне скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 07 січня 2025 року скасувати, а справу №620/16541/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії направити до Чернігівського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк, визначений ст. 329 КАС України. Суддя-доповідач: Бужак Н.П. Судді: Кобаль М.І. Мельничук В.П.