Постанова Північний апеляційний господарський суд № 911/108/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" грудня 2025 р. Справа № 911/108/25 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Сибіги О.М. суддів: Гончарова С.А. Тищенко О.В. секретар судового засідання: Михайленко С.О. за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 18.12.2025 Розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 повний текст рішення складено 03.09.2025 у справі № 911/108/25 (суддя Нечай О.В.) за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до

1. Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України

2. Хмельницької обласної державної адміністрації третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство оборони України про скасування державної реєстрації, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (відповідач-1) та Хмельницької обласної державної адміністрації (відповідач-2) про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки прощею 4,6975 га, кадастровий номер 6825084500:03:001:0017 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки. Позовні вимоги обґрунтовано вибуттям частини земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні позивача поза його волею. Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2025 позовну заяву та додані до неї документи передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/108/25, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Міністерство оборони України та призначено підготовче засідання. 22.05.2025 Господарським судом міста Києва закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 911/108/25 позов задоволено. Скасовано в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки прощею 4,6975 га, кадастровий номер 6825084500:03:001:0017 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки. Стягнуто з Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514,00 грн. Стягнуто з Хмельницької обласної державної адміністрації на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький витрати по сплаті судового збору в розмірі 1514,00 грн. В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:03:001:0007 та подальша державна реєстрація за ДСГП "Ліси України" права постійного користування новоутвореною земельною ділянкою з кадастровим номером 6825084500:03:001:0017 площею 4,6975 га з включенням відповідних відомостей до Державного земельного кадастру суперечить закону, тому підлягає скасуванню. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 911/108/25, 03.10.2025 Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 911/108/25 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення судом першої інстанції прийнято з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що державну реєстрацію за ДСГП "Ліси України" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6825084500:03:001:0017 площею 4,6975 га проведено у відповідності до вимог чинного законодавства. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.10.2025 матеріали апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України у справі № 911/108/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 911/108/25. 20.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/108/25. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 911/108/25 за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 та призначено розгляд справи на 27.11.2025. 05.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Міністерства оборони України надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що в силу віднесення земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:03:001:0007 до земель оборони у Хмельницької обласної державної адміністрації були відсутні повноваження розпоряджатись нею, тому поділ земельної ділянки з кадастровим номером 6825084500:03:001:0007 та подальша реєстрація новоутвореної ділянки з кадастровим номером 6825084500:03:001:0017 суперечить закону, що є підставою для її скасування. 06.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/11867/19, яке набрало законної сили, встановлено, що: (1) земельна ділянка площею 82,00 га, право користування на яку посвідчене Державним актом на право користування серії Б № 041799 від 1982 року належить до земель оборони та має особливий правовий статус; (2) право постійного користування земельною ділянкою 82,00 га, що закріплене за КЕВ м. Хмельницький не було припинено; (3) право постійного користування земельною ділянкою площею 82,00 га згідно Державного акту серії Б № 041799 виданого в 1982 році належить позивачу, та на вказану земельну ділянку накладаються земельні ділянки з кадастровими номерами 6825084500:03:001:0006 та 6825084500:03:001:0007. 06.11.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Хмельницької обласної державної адміністрації надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що розпорядження № 454/2020-р «Про надання згоди на поділ земельної ділянки ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство» Хмельницької обласної державної адміністрації, на підставі якого поділено земельну ділянку з кадастровим номером 6825084500:03:001:0007 на дві земельні ділянки з кадастровими номерами 6825084500:03:001:0017 та 6825084500:03:001:0018, є чинними та позивачем не оскаржується. 27.11.2025 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Тищенко О.В. у відрядженні. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2025 розгляд справи призначено на 18.12.2025. Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України слід задовольнити, а рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 911/108/25 скасувати, з наступних підстав. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, у 1982 році Хмельницькій Квартирно-експлуатаційні частині району Хмельницькою районною радою народних депутатів були видані Державні акти на право користування землею серії Б № 041799 на площу 82, 0 га та серії Б № 041798 на площу 43,5 га. 19.09.1997 до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України внесено відомості про Хмельницьку Квартирно-експлуатаційну частину (ідентифікаційний код 07928461). В 2002 році Військову частину Хмельницька Квартирно-експлуатаційна частина району зареєстровано як суб`єкт господарської діяльності у Збройних Силах (ідентифікаційний код 07928461). На підставі директиви Міністерства оборони України від 20.01.2005 № Д-322/1/03 Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2005 році Хмельницьку Квартирно-експлуатаційну частину району перейменовано у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький. 13.05.2017 Хмельницькою обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 350/2017-р Про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (Відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) Міністерству оборони України, яким надано дозвіл Міністерству оборони України на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та інші призначення) для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України ділянка 1 площею 43,5000 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Копачівської сільської ради Дережнянського району, ділянка 2 площею 82,0000 га, що знаходиться за межами населених пунктів на території Масівецької сільської ради Хмельницького району. 26.10.2018 Державним земельним кадастром прийнято рішенням № РВ-6800398332018, яким відмовлено Міністерству оборони України у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, зокрема, з підстав того, що перетин ділянок з ділянкою 6825084500:03:001:0007 площа співпадає на 5,7286%, перетин ділянок з ділянкою 6825084500:03:001:0006 площа співпадає на 3,4144%. Рекомендовано: перетин ділянок виправити і подати повторно документацію із землеустрою на державну реєстрацію. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/11867/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021, позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Хмельницький до Хмельницької обласної державної адміністрації, Державного підприємства "Хмельницьке лісомисливське господарство" задоволено частково. Визнано недійсним Розпорядження Хмельницької обласної держаної адміністрації від 14.06.2013 № 180/2013-р. "Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок Державному підприємству "Хмельницьке лісомисливське господарство". Визнано недійсним Розпорядження Хмельницької обласної держаної адміністрації від 01.12.2014 № 466/2014-р. "Про передачу у постійне користування земельних ділянок Державному підприємству "Хмельницьке лісомисливське господарство". Скасовано державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за кадастровим № 6825084500:03:001:0006 площею 3,3046 га за номером запису 9017668 та право постійного користування земельною ділянкою за номером запису 9182775. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим № 6825084500:03:001:0007 площею 367,182 га, зареєстрованою за номером запису 9017972 про право власності на земельну ділянку та номером запису 9165227 про право постійного користування земельною ділянкою за номером запису 9165227. Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації від 06.07.2020 № 454/2020-р "Про надання згоди на поділ земельної ділянки ДП "Хмельницьке лісомисливське господарство" Державному підприємству "Хмельницьке лісомисливське господарство" надано згоду на поділ земельної ділянки площею 367,7182 га з кадастровим № 6825084500:03:001:0007. В результаті такого поділу утворились дві земельні ділянки з кадастровими номерами № 6825084500:03:001:0018 площею 363,0207 га та № 6825084500:03:001:0017 площею 4,6975 га. 08.06.2021 Хмельницькою міською радою здійснено державну реєстрацію за ДСГП "Ліси України" права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6825084500:03:001:0017 площею 4,6975 га. Посилаючись на те, що право власності та речові права за ДСГП "Ліси України" на земельну ділянку з кадастровим номером 6825084500:03:001:0017 зареєстровано у Державному земельному кадастрі 08.06.2021 після набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва від 14.01.2021 у справі № 910/11867/19, позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки прощею 4,6975 га, кадастровий номер 6825084500:03:001:0017 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав. Під ефективним способом необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Таким чином, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 2) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 3) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Відповідно до усталеної позиції Великої Палати Верховного Суду застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)). У справі, що розглядається, позивач звернувся до суду, обравши спосіб захисту порушеного права у вигляді скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 4,6975 га, кадастровий номер 6825084500:03:001:0017 з одночасним припиненням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки. Верховним Судом у постанові від 19.03.2025 у справі № 927/222/24 викладено, зокрема, такі висновки: "6.11. Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. 6.12. Отже, негаторним позовом є позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Цей спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. 6.13. Водночас відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. 6.14. Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 ЦК України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (пункт 141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19). 6.15. Тобто предметом віндикаційного позову є вимога неволодіючого власника до особи, яка незаконно фактично володіє майном, про його повернення (витребування) з чужого незаконного володіння. 6.16. Володіння як фактичний стан слід відрізняти від права володіння. Зокрема, права володіння, користування та розпоряджання майном належать власнику майна (частина перша статті 317 ЦК України), незалежно від того, є він фактичним володільцем чи ні. Тому власник не втрачає право володіння нерухомим майном у зв`язку з державною реєстрацією права власності за іншою особою, якщо остання не набула права власності. Натомість така інша особа внаслідок реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає фактичним володільцем такого майна, але не набуває права володіння, допоки право власності зберігається за попереднім володільцем. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння, якщо воно існує, неправомірним (незаконним) бути не може. 6.17. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння такою особою таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Тому заволодіння земельною ділянкою шляхом державної реєстрації права власності є можливим незалежно від того, набув володілець право власності (і право володіння) на таку ділянку чи ні. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. 6.18. У пункті 56 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц Велика Палата Верховного Суду виснувала, що вимога про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України є належним та ефективним способом захисту права власності. Такий висновок випливає також із постанов Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 30.05.2018 у справі № 368/1158/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц. 6.19. Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. 6.20. За частиною третьою статті 26 цього Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. 6.21. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право власності підлягає державній реєстрації. Задоволення позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечить зазначеній імперативній вимозі закону, оскільки виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно. Отже, замість скасування неналежного запису про державну реєстрацію до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно має бути внесений належний запис про державну реєстрацію права власності позивача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (пункт 87)). 6.22. Усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц, від 22.01.2025 у справі № 446/478/19). 6.23. Підсумовуючи викладене вище, слід зазначити, що коли право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.112018 у справі № 488/5027/14-ц (пункти 98, 123), від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункти 115, 116), від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 (пункт 80), від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13 (пункт 10.29), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 63, 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 146)). 6.24. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16 (пункти 85, 86), від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17 (пункт 38), від 22.01.2020 у справі № 910/1809/18 (пункт 34), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 74), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 148). 6.25. Належним способом захисту права позивача у даному випадку є віндикаційний позов про витребування земельної ділянки з володіння відповідача. 6.26. Обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 (пункт 148).". Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.04.2025 у справі № 927/261/24, від 24.06.2025 у справі № 927/786/24 та від 10.09.2025 у справі № 907/242/24. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні позову слід відмовити через неналежність обраного способу захисту прав позивача. Зважаючи на те, що наведене вище є самостійною підставою для відмови в позові, колегія суддів не вважає за необхідне давати відповідь на кожен аргумент апеляційної скарги з огляду на висновки Європейського суду з прав людини у справах "Проніна проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії" (хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент), оскільки в такому разі прийняття рішення про відмову в задоволенні позову не залежить від інших встановлених судом обставин. Таким чином, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові. Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги. Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України). Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення зокрема є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 1 ст. 277 ГПК України). При прийнятті оскаржуваного рішення суд першої інстанції неповно з`ясував обставин, що мають значення для справи, невірно встановив обставини справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, тож колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду у даній справі - скасуванню з прийняттям нового про відмову в позові. Судові витрати Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати (судовий збір) за подачу позову до суду першої інстанції та за подачу апеляційної скарги покласти на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 911/108/25 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 911/108/25 скасувати, прийняти нове, яким у позові відмовити повністю.

3. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький (ідентифікаційний код 07928461, адреса: 29006, м. Хмельницький, вул. Героїв АТО, 3/1) на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (ідентифікаційний код 44768034, адреса: 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9а) 3633,60 грн. (три тисячі шістсот тридцять три гривні 60 копійок) судового збору за подачу апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи № 911/108/25 повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено та підписано 18.12.2025. Головуючий суддя О.М. Сибіга Судді С.А. Гончаров О.В. Тищенко