LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852160/27570/25

від 16.12.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 в адміністративній справі №160/27570/25 залишити без змін.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 грудня 2025 року м. Дніпросправа № 160/27570/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року (суддя 1-ї інстанції Врона О.В.) в адміністративній справі №160/27570/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮПІДЖІ" про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт,- ВСТАНОВИВ: 22.09.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Державної інспекції архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю ЮПІДЖІ про визнання протиправним та скасування виданого Державною інспекцією архітектури та містобудування України дозволу на виконання будівельних робіт від 08.07.2025 за реєстраційним номером ІV013250703424 на будівництво об`єкта будівництва Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову. У заяві позивач просить зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт від 08.07.2025 за реєстраційним номером ІV013250703424, виданого Державною інспекцією архітектури та містобудування України до моменту набрання законної сили рішенням суду по даній справі; заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю ЮПІДЖІ (код ЄДРПОУ 38862560) та\або ТОВ Коростень-МБО (код ЄДРПОУ 03583924) проводити будь-які будівельні роботи за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр. Миру, б.6 до набрання законної сили рішенням у цій справі. В обгрунтування заяви про забезпечееня позову ОСОБА_1 зазначив, що видання Державною інспекцією архітектури та містобудування України дозволу на виконання будівельних робіт від 08.07.2025 за реєстраційним номером ІV013250703424 здійснено через невідповідність поданих документів вимогам законодавства та через виявлення недостовірних відомостей у поданих документах. З викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000, які були подані ТОВ ЮПІДЖІ разом із заявою на видачу містобудівних умов та обмежено вбачається назва 4021-00-ГП Нове будівництво автозаправного комплексу з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів та АГЗП, із демонтажем існуючих будівель та споруд, за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, проспект Миру б.6, та зазначений виконавець ПП Моноліт-ПРОЕКТ. ТОВ ЮПІДЖІ публічно оголосила про закупівлю бетону на будівництво різних марок з доставкою на об`єкт, що свідчить про вчинення дій з підготовки третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до будівництва комплексу обслуговування водіїв та пасажирів з багатопаливним АЗК, а не Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, пр. Миру, б. 6, чим введено в оману територіальну громаду м. Кривий Ріг. Необхідність застосування заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що проведення будівництва ТОВ ЮПІДЖІ АЗК, АГЗП може призвести до ушкодження здоров`я, загибелі, загрози життю або здоров`ю працівників об`єкта підвищеної небезпеки і населення, до забруднення навколишнього природного середовища, пошкодження майна. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у задоволення заяви про забезпечення позову було відмовлено. Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та ухвалити нове рішення про задоволення заяви та забезпечити позов. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що підставою для забезпечення позову є очевидні ознаки протиправності оскарженого дозволу: невідповідність коду об`єкта будівництва, зазначеного у оскаржуваному дозволі; недотримання вимог містобудівних умов та обмежень щодо будівництва АЗС, АГПЗ в зазначеному місці; здійснення будівельних робіт з порушенням екологічних та будівельних норм. Невжиття заходів забезпечення позову можу призвести або істотно ускладнити чи унеможливити захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача. Представник третьої особи ТОВ «ЮПІДЖІ» подав суду відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначив, що відсутні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову. Інші учасники справи не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку. Суд першої інстанції постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову дійшов висновку, що вказані позивачем ознаки протиправності оскаржуваного дозволу є передчасними та не можуть вважатись підставою для вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вони підлягають оцінці під час судового розгляду справи по суті вимог. Забезпечення позову в спосіб, визначений позивачем, призведе до фактичного ухвалення рішення та вирішення публічно-правового спору без розгляду адміністративної справи по суті. Колегія суддів погоджується з ухвалою суду, якою відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, з огляду на наступне. Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно з положеннями частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України). Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. При цьому, заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Так позивач як в заяві про забезпечення позову так і в апеляційній скарзі зазначає про наявність очевидних ознаки протиправності оскарженого дозволу на виконання будівельних робіт від 08.07.2025 за реєстраційним номером ІV013250703424 на будівництво об`єкта будівництва Нове будівництво комплексу багатофункціонального призначення з адміністративною будівлею, магазином, кафе із демонтажем існуючої незавершеної будівлі за адресою: АДРЕСА_1 . Проте вирішуючи питання щодо застосування заходів забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів суд повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який може свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову із цієї підстави допускається у виключних випадках. Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наведені позивачем доводи щодо протиправності оскарженого рішення потребують встановлення фактичних обставин справи та оцінки наявних у матеріалах справи доказів на предмет відповідності або невідповідності спірного дозволу чинному законодавству у сфері містобудівельної діяльності. Ці доводи не перевіряються на стадії розгляду заяви про забезпечення позову. Отже вказані позивачем ознаки протиправності оскаржуваного дозволу є передчасними, а зазначені ним обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі. Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що заявником належним чином не обґрунтовані доводи про існування очевидної небезпеки заподіяння йому шкоди правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не зазначено, в чому полягає неможливість захисту порушених прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів, не мотивовано наявності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги про забезпечення позову є правильними та обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, не є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції. З огляду на вищезазначене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 в адміністративній справі №160/27570/25 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення (16.15.2025р.) та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»