Постанова Дніпровський апеляційний суд № 191/4691/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/10914/25 Справа № 191/4691/24 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В.В. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 грудня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: Головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування та про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Усенко Аліна Олександрівна, на рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року, - В С Т А Н О В И В: ІСТОРІЯ СПРАВИ 08.10.2024 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування та про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якому позивачка просила: Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) різницю між розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування в розмірі 59 571, 76 грн. Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 грн. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 36 654, 13 грн. Стягнути солідарно, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 14 250, 40 грн, які складаються з авансування витрат на професійну правничу допомогу 3 000 грн, судовий збір 5 450, 40 грн, вартість експертизи 5 800 грн. Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2024 року справу направлено за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Соборного районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування та про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 10.10.2025 рокувід ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Усенко Аліна Олександрівнанадійшла апеляційна скарга в якій ставиться вимога про скасування рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що за результатами дослідження судовим експертом Дроздовим Ю.В. встановлено, що вартість відновлювального ремонту автомобілю позивачки становить 182 879, 20 грн, а вартість матеріального збитку становить 218 071, 76 грн. До апеляційної скарги також додані: копія Договору про ремонт транспортного засобу та копії Актів виконаних робіт, з яких вбачається, що сума матеріального збитку значно більше ніж було відшкодовано страховою компанією. Крім того, апелянтом зазначено, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у відшкодуванні моральної шкоди завданої неправомірними діями ОСОБА_2 . АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Шурин Ігор Васильович надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що в ході розгляду справи, 05.05.2025 року було заявлене клопотання про витребування доказів понесених позивачкою фактичних витрат на ремонт автомобілю. У відповіді на заявлене клопотання від 16.05.2025 року представник позивачки просила суд відмовити у даному клопотанні, посилаючись, що є авто товарознавча експертиза, а проводити чи не проводити відновлювальний ремонт є право власника. Надаючи Акти виконаних робіт до апеляційної скарги позивачка фактично змінює підставу позовних вимог, що є недопустимим. Від Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що Страховиком виплачено суму ремонту у повному обсязі та автомобіль позивачки було вчасно відремонтовано, але позивачка вдруге потрапила в ДТП ат постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2024 року її було визнано винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КоАП України (справа № 199/10809/24). Автомобіль позивачки обслуговувався на ПП Аеліта Моторс, де вона його купила у 2020 році. Вартість відновлювального ремонту у офіційного дилера виявилась дешевшою ніж у ФОП ОСОБА_3 , який надав Акти виконаних робіт, але позивачкою не долучено жодного документу на оплату цих Актів. Тож відсутні правові підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. СУДОВІ ВИКЛИКИ Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (т.2 а.с.59-62). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи: 11.04.2024 у м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Форд», д/н НОМЕР_3 , власником якого є відповідач та автомобіля «Хюндай», д/н НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_1 . Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 20.05.2024 водія ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем «Форд», д/н НОМЕР_3 , визнано винною в скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ПАТ НАСК «Оранта» на підставі полісу АТ/4723985. Згідно звіту про оцінку вартості збитків № 88-D/14/03 від 12.05.2024 вартість збитків завданих позивачу складає 141515,04 грн. На підставі заяви потерпілої сторони ПАТ НАСК «Оранта» компенсувало завдані збитки та здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 121845,87 грн. Звернувшись до суду, позивач свою позицію обґрунтував тим, що згідно з висновком товарознавчої експертизи № 2405/24 від 15.05.2024 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля позивача складає 218071,76 грн. Однак, матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на відновлення автомобіля, які б перевищували суму сплаченого позивачу відшкодування. Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. З таким висновком погоджується частково й колегія суддів апеляційного суду з огляду на таке. Щодо матеріальної шкоди. До апеляційної скарги додані в копіях: - Договір № 10/01/24 від 10 червня 2024 року між ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_3 та на ремонт транспортного засобу. Але в самому Договоі не зазначено, який саме транспортний засіб буде ремонтуватись. - Акт прийому передачі автомобілю Хьюндай Акцент АЕ 7938 МХ від 10.06.2024р. - Акти прийому-передачі виконаних робіт датовані від 10.06.2024 року до 09.08.2024 року включно, загальною вартістю 222 500 грн. В матеріалах справи (т.1 а.с.179) є письмове клопотання представника відповідачки про витребування у позивачки доказів фактичних витрат на ремонт від 05.05.2025 року (тобто фактично на наступний рік після проведеного ремонту) Представниця позивачки у своїй заяві зазначає, що ремонтувати або не ремонтувати автомобіль, це право позивачки та просить відмовити у заявленому клопотання (т.1 а.с.186-187). Відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України, Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Тож розглядаючи цивільну справу у 2025 року ні позивачці ні її представнику ніщо не перешкоджало надати до суду докази, яки вона отримали у 2024 році, більш того стороною позивачки було введено в оману суд першої інстанції, навмисно скривши факт виконаних ремонтних робіт автомобілю, а тому апеляційний суд може брати до уваги зазначені докази. В матеріалах справи (т.1 а.с.195) є копія замовлення запасних частин, з якого вбачається, що позивачка 14 травня 2024 року придбала в ПП Аеліта запасні частини на свій автомобіль на суму 122 948 грн. ПДВ, при тому що отримала 121 845, 87 грн. (без ПДВ) суму страхового відшкодування (т.1 а.с.96). Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано доказів на підтвердження витрат понесених позивачем на відновлення автомобіля, які б перевищували суму сплаченого позивачу відшкодування, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині, відповідно відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Щодо відшкодування моральної шкоди. Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди обов`язковому з`ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Відповідно до статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Частиною п`ятою статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Відсутність обвинувального вироку чи наявність постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи не звільняє відповідача від обов`язку доказування своєї невинуватості. Таким чином, закон зобов`язує саме відповідача довести, що шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, було спричинено внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого, тобто не з його вини. Разом із тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела. Незалежно від вини фізичної особи відшкодовується завдана нею і моральна шкода, у тому числі, якщо шкоди завдано ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки (частина друга статті 1167 ЦК України). Частиною другою статті 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли, на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких - і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Відмовляючи у задоволенні відшкодування моральної шкоди позивачці, судом першої інстанції не наведена підстава, чому суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог в цій частині. Судом першої інстанції було встановлено, що в результаті винних дій відповідачки було пошкоджено майно позивачки, тож позивачка у зв`язку з пошкодженням її майна та витратами свого часу на його відновлення зазнала моральної шкоди, яку вона оцінила в розмірі 20000 грн. Апеляційний суд вважає доводи позивачки доведеними. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права в частині відмови у відшкодуванні матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В частині відшкодування моральної шкоди апеляційна скарга підлягає задоволенню. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»). СУДОВИЙ ЗБІР Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладає тьмяна сторони пропорційно до задоволених позовних вимог. Позивачко за подання позову та апеляційний розгляд справи сплачений судовий збір у сумі 10 901, 40 грн. Позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 20000 грн., що становить 20% від загальної ціни позову, тож на її користь слід стягнути судовий збір у розмірі 20% від фактично сплаченого, що становить 2180, 28 грн. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Судом першої інстанції на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи та правильно застосовано норми матеріального права. Недоліків, які призводять до порушення основних принципів цивільного процесуального судочинства та охоронюваних законом прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, та впливають на суть ухваленого рішення під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не встановлено. Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ухвалене судом рішення, в частині відшкодування матеріальної шкоди, відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню в частині відшкодування моральної шкоди. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Усенко Аліна Олександрівна задовольнити частково. Рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року, в частині відшкодування моральної шкоди, скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» про стягнення страхового відшкодування та про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди 20 000 (двадцять тисяч) гривень. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2180 (дві тисячі сто вісімдесят) гривень 28 коп. В іншій частині рішення Соборного районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення виготовлено 16.12.2025 року. Судді: