Постанова Тернопільський апеляційний суд № 593/1027/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 593/1027/24Головуючий у 1-й інстанції Німко Н.П. Провадження № 22-ц/817/1127/25 Доповідач - Храпак Н.М. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2025 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Храпак Н.М. суддів - Гірський Б. О., Костів О. З., за участі секретаря Панькевич Т.І. та позивача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу № 593/1027/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 серпня 2025 року, ухваленого суддею Німко Н.П., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення неправомірних дій відповідача, шляхом зрізання дерева горіх, В С Т А Н О В И В: у липні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 , у якому після уточнення позовних вимог, просила зобов`язати відповідача зрізати горіх, який росте на його земельній ділянці та створює загрозу руйнуванню її будинку і загрозу її життю. В обґрунтування позову посилається на те, що вона є власником будинковолодіння у АДРЕСА_1 . Її сусід відповідач ОСОБА_2 посадив дерево горіха на відстані 0,4 метри від огорожі, яка розділяє їх земельні ділянки і на відстані 3,35 м від кута її житлового будинку. Вказане дерево затіняє світло для будинку та унеможливлює використання земельної ділянки за її призначенням обслуговування житлового будинку. У нижній частині її будинку з`явилася тріщина, можливо від підземного розростання коренів багатолітнього дерева та підриву фундаменту будинку. Окрім того, дерево несе загрозу у вигляді можливого попадання гілок на її будинок та його руйнування. На її неодноразові прохання усунути загрозу руйнування будинку, відповідач не відреагував. Також зазначила що відповідач порушує державні будівельні норми; горіх несе загрозу життю її здоров`ю, може впасти на будинок. Рішенням Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення неправомірних дій відповідача, шляхом зрізання дерева горіху. Понесені позивачкою судові витрати по справі у розмірі 1211,20 грн залишено за позивачкою ОСОБА_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 серпня 2025 року і задовольнити її позов, посилаючись на те, що до позовної заяви долучила фотографії, з яких видно, що горіх дістає даху її хати, а також надала акти комісійного розгляду її заяви щодо знаходження спірного горіха до кута її хати. Вважає, що є перешкоди у користуванні належним її будинком, внаслідок не зрізання дерева породи горіх, який росте на межі між її земельною ділянкою та відповідача. Крім цього, не заслуговує на увагу посилання суду, що її земельна ділянка не приватизована. Відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не поступав. У судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала з мотивів, викладених у ній. ОСОБА_2 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення судової повістки на поштову адресу, однак вона повернулась на адресу Тернопільського апеляційного суду як не отримана з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з пункту 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розгляд справи проводити у відсутності ОСОБА_2 , який належним чином повідомлений про дату, час і місце слухання справи. Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін у справі, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Із матеріалів справи, а саме із реєстраційного посвідчення Бережанського міжрайонного бюро технічної інвентаризації вбачається, що 1\2 частина житлового будинку з надвірними побудовами АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на праві особистої власності на підставі нотаріально посвідченого 24 листопада 1995 року договору дарування, за реєстром № 3172 (т. 1 а.с.7). Відомостей про право власності позивачки на земельну ділянку, на якій розташований вказаний житловий будинок із надвірним будівлями, нею до суду не надано. Згідно із відомостями у свідоцтві про право власності, індексний номер 22543973, земельна ділянка по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6120410100:04:006:0247, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна) ділянка площею 0,0813 га, на праві приватної власності у цілому належить ОСОБА_2 (т. 1 а.с.44). Із реєстраційного посвідчення Бережанського міжрайонного бюро технічної інвентаризації, жилий будинок (у цілому) з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 на праві приватної власності згідно договору дарування, посвідченого нотаріально 20 квітня 2001 року за реєстром № 986 (т. 1 а.с.44 ( зворот)). Як вбачається із відповіді Бережанської міської ради від 06 червня 2022 року за вих. № 1272\03-34, наданої ОСОБА_3 , - «…Комісією встановлено, що відстань від кута житлового будинку ОСОБА_1 до стовбура горіха становить 3.30 м, від кута будинку до спільної межі з гр. ОСОБА_2 (житель АДРЕСА_2 ) 0,30 м, а від спільної межі до стовбура горіха - 0,30 м. Комісія рекомендувала ОСОБА_1 звертатися в ліцензовану організацію для визначення причини появи тріщини на фасаді її житлового будинку; вирішувати спірні питання з сусідами на засадах добросусідських взаємин або у судовому порядку… Висновки комісії носять рекомендаційний характер, оскільки ОСОБА_2 є власником своєї земельної ділянки…» (т. 1 а.с. 19). У акті комісійного розгляду заяви ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_3 від 31 січня 2022 року, зазначено, що дерево породи горіх росте на куті земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , яка межує із земельною ділянкою заявниці ОСОБА_1 . Відстань від кута житлового будинку гр. ОСОБА_1 до стовбура горіха становить 3,30 м, від кута будинку до спільної межі з гр. ОСОБА_2 - 3,0 м., а від спільної межі до стовбура горіха - 0,30 м.(т. 1 а.с.20). Актом обстеження присадибної земельної ділянки гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_3 від 23 листопада 2021 року, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 , жителя АДРЕСА_2 , комісійно встановлено, що «…присадибна земельна ділянка (сусідки ОСОБА_1 ) не приватизована, а знаходиться в користуванні ОСОБА_1 на АДРЕСА_3 , без правовстановлюючих документів. Земельна ділянка сильно забур`янена та заросла самосіяними плодовими та дикоростучими деревами і кущами, … засмічена побутовими відходами (склобій, залишки побутової техніки), які знаходяться впритул до межі присадибної ділянки заявника ( ОСОБА_2 )… рекомендовано ОСОБА_1 привести земельну ділянку у належний санітарний стан до 30 грудня 2021 року та в подальшому оформити правовстановлюючі документи на земельну ділянку та використовувати її за цільовим призначенням (т. 1 а.с. 46). Актом комісійного розгляду заяви ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_3 від 31 серпня 2021 року, комісійно встановлено, що «близько спільної межі з ОСОБА_2 росте горіх на куті земельної ділянки. Крона горіха зі сторони подвір`я ОСОБА_1 почищена, всі гілки обрізані. На житловому будинку ОСОБА_1 - тріщина з протилежної сторони подвір`я по відношенню до горіха. На подвір`ї заявниці виявлено зарості чагарника та дерев, які виступають за межі домогосподарства та поширюються на АДРЕСА_4 , тобто на землі загального користування, які є власністю міської ради. Все подвір`я вкрите бур`янами та самосівом плодових дерев. Територія вулиці в межах земельної ділянки ОСОБА_1 вкрита бур`янами на висоту огорожі. … Рекомендовано ОСОБА_1 привести у належний санітарний стан територію власного домогосподарства та прибрати прилеглу до свого двору територію … звернутися в ліцензовану організацію для визначення причини появи тріщини у фасаді житлового будинку; вирішувати спірні питання з сусідами на засадах добросусідських взаємин або у судовому порядку (т. 1 а.с. 47). Як вбачаться з акту обстеження земельної ділянки від 05 вересня 2024 року, комісією у складі працівників Бережанської міської ради та поліції, проведено обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 та встановлено, що дерево породи горіх, розміщене на земельній ділянці ОСОБА_2 зі сторони сусідки ОСОБА_1 . Сформована крона стовбура дерева, де жодна гілка від стовбура не виходить на земельну ділянку ОСОБА_1 .. Інших дерев на цій земельній ділянці з цього боку не виявлено. Цільове призначення земельної ділянки - для для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), також використовується для вирощування городини. Візуально земельна ділянка сусідки ОСОБА_1 вщент заросла та захаращена рослинністю… Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_5 із цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), не приватизована, кадастровий номер не присвоєно. Комісією вирішено письмово повідомити ОСОБА_1 про проведення благоустрою на земельній ділянці згідно норм ДБН до 01 жовтня 2024 року. У разі не виконання цього пункту притягувати до адміністративної відповідальності. Дотримуватися правил добросусідства, або у разі незгоди, спір вирішувати у судовому порядку (т. 1 а.с. 75). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача не підтверджено належними доказами доводи про те, що дерево горіха, розташоване на земельній ділянці відповідача, порушує права позивачки на користування земельною ділянкою та\або руйнує її житловий будинок, чи несе загрозу життю та здоров`ю позивачки. З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується, з огляду на таке. Частиною 1 статті 15 ЦПК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: припинення дії, яка порушує право, і відновлення становища, яке існувало до порушення. Згідно з вимогами статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Пунктом г частини 1 статті 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. Відповідно до ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо). Згідно з ст. 105 ЗК України у випадку проникнення коренів і гілок дерев з однієї земельної ділянки на іншу власники та землекористувачі земельних ділянок мають право відрізати корені дерев і кущів, які проникають із сусідньої земельної ділянки, якщо таке проникнення є перепоною у використанні земельної ділянки за цільовим призначенням. Як вбачається з вимог ст. 109 ЗК України, дерева, які стоять на межі суміжних земельних ділянок, а також плоди цих дерев належать власникам цих ділянок у рівних частинах. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідувати дерева, які стоять на спільній межі. Витрати на ліквідацію цих дерев покладаються на сусідів у рівних частинах. Сусід, який вимагає ліквідації дерев, які стоять на спільній межі, повинен один нести витрати на ліквідацію дерев, якщо інший сусід відмовляється від своїх прав на дерева. Вимога на ліквідацію дерев (кущів) виключається, якщо вони служать межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками. Отже, нормами Земельного кодексу України не заборонено знаходження дерев на межі чи біля межі земельних ділянок. Виходячи з викладеного, вимоги про ліквідацію дерев можуть пред`являтися у разі їх знаходження на спільній межі лише в тому випадку, якщо вони не є межовими знаками і залежно від обставин не можуть бути замінені іншими межовими знаками. У інших випадках застосовуються вимоги ст. 105 ЗК України. Положеннями ст. 152 ЗК України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. У справі, яка переглядається, судом встановлено, що спірне дерево горіха росте від межі з позивачкою на відстані 0,30 м, а від кута житлового будинку гр. ОСОБА_1 до стовбура горіха становить 3,30 м. Також судом не встановлено, що гілки горіха нависають над покрівлею будинку позивачки та руйнують її, чи стіни її житлового будинку, чи будь-яким іншим чином негативно впливають на власність позивачки, чи створюють перешкоди у користуванні позивачкою її будинком. Так, як вбачається із акту комісійного розгляду заяви ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_3 від 31 серпня 2021 року, комісією в складі начальника відділу житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Бережанської міської ради, начальника юридичного відділу міської ради, начальника земельного відділу встановлено, що «близько спільної межі з ОСОБА_2 росте горіх на куті земельної ділянки. Крона горіха зі сторони подвір`я ОСОБА_1 почищена, всі гілки обрізані. На житловому будинку ОСОБА_1 - тріщина з протилежної сторони подвір`я по відношенню до горіха. На подвір`ї заявниці виявлено зарості чагарника та дерев, які виступають за межі домогосподарства та поширюються на АДРЕСА_4 , тобто на землі загального користування, які є власністю міської ради. Все подвір`я вкрите бур`янами та самосівом плодових дерев. Територія вулиці в межах земельної ділянки ОСОБА_1 вкрита бур`янами на висоту огорожі. … Рекомендовано ОСОБА_1 привести у належний санітарний стан територію власного домогосподарства та прибрати прилеглу до свого двору територію … звернутися в ліцензовану організацію для визначення причини появи тріщини у фасаді житлового будинку; вирішувати спірні питання з сусідами на засадах добросусідських взаємин або у судовому порядку (а.с.47). У акті комісійного розгляду заяви ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_3 від 31 січня 2022 року, зазначено, що дерево породи горіх росте на куті земельної ділянки гр. ОСОБА_2 , яка межує із земельною ділянкою заявниці ОСОБА_1 . Відстань від кута житлового будинку гр. ОСОБА_1 до стовбура горіха становить 3,30 м, від кута будинку до спільної межі з гр. ОСОБА_2 - 3,0 м., а від спільної межі до стовбура горіха - 0,30 м. З відповіді Бережанської міської ради від 06 червня 2022 року за вих. № 1272\03-34, наданою ОСОБА_3 вбачається: «…Комісією встановлено, що відстань від кута житлового будинку ОСОБА_1 до стовбура горіха становить 3.30 м, від кута будинку до спільної межі з гр. ОСОБА_2 (житель АДРЕСА_2 ) 0,30 м, а від спільної межі до стовбура горіха - 0,30 м (а.с.19). Як видно з акту обстеження земельної ділянки від 05 вересня 2024 року, комісією у складі працівників Бережанської міської ради та поліції, проведено обстеження земельної ділянки ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 та встановлено, що дерево породи горіх, розміщене на земельній ділянці ОСОБА_2 зі сторони сусідки ОСОБА_1 . Сформована крона стовбура дерева, де жодна гілка від стовбура не виходить на земельну ділянку ОСОБА_1 . Інших дерев на цій земельній ділянці з цього боку не виявлено (а.с.75). Отже, в матеріалах справи відсутні будь-які докази порушення прав позивачки на користування земельною ділянкою та/або щодо руйнування її житлового будинку. Таким чином, всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України позивач не надала суду належних письмових доказів, які підтверджували, що саме дерево горіха, розташоване на земельній ділянці відповідача, порушує права позивачки на користування земельною ділянкою та/або руйнує її житловий будинок, чи несе загрозу її життю та здоров`ю, тому суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову. Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги є аналогічними обґрунтуванню позовних вимог, які суд першої інстанції перевірив під час розгляду справи, дав їм мотивовану оцінку. Позивач в апеляційній скарзі не спростувала висновків суду першої інстанції, а виразила свою незгоду без будь-якого правового обґрунтування, оскільки судом правильно визначено правовідносини сторін, і саме з урахуванням позовних вимог і можливих порушень прав позивача, які вона зазначила як підставу звернення до суду, судом оцінено надані сторонами докази. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 серпня 2025 року залишити без змін, оскільки висновки місцевого суду відповідають обставинам справи, узгоджуються з нормами матеріального та процесуального права, які судом застосовані правильно, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишається без змін, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється. Керуючись ст. ст. 35, 259, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Бережанського районного суду Тернопільської області від 28 серпня 2025 року, залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст судового рішення виготовлений 16 грудня 2025 року. Головуюча Н.М. Храпак Судді: Б.О. Гірський О.З. Костів