LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Дніпровський апеляційний суд202/9136/25

від 09.12.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/11083/25 Справа № 202/9136/25 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 грудня 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді-доповідача Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Агєєва О.В. за участю секретаря Гречишникової О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за поданням заступника начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мартиновської Ірини Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 , - за апеляційною скаргою Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), на ухвалу Індустріального районного суду м. Дніправід 24 вересня 2025 року, - ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ 23.09.2025 року заступник начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мартиновська Ірина Миколаївна звернулась до Індустріального районного суду м. Дніпра з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 . Просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань у ЗВП № 76218518 з вилученням паспорту громадянина України для виїзду за кордон. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніправід 24 вересня 2025 року у задоволенні подання заступника начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мартиновської Ірини Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 відмовлено. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 16.10.2025 року від Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування ухвали Індустріального районного суду м. Дніправід 24 вересня 2025 року. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що збільшення заборгованості по зведеному ВП є доказом свідомого ігнорування боржником вимог державного виконавця (відкриття нових рахунків, неявка за викликом), оскільки на виконання до Індустріального відділу ДВС у м. Дніпрі були пред`явлені інші постанови про стягнення штрафів до бюджету, наявність інших відкритих проваджень в АСВП по Україні, що підтверджується 12 записами в Єдиному реєстрі боржників, який додано до подання від 09.09.2025 АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Від інших учасників справи письмових заперечень на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило. СУДОВІ ВИКЛИКИ Сторони належним чином повідомлені про день та час розгляду справи (а.с.54-55). ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення сторін, які з`явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено. В провадженні начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває зведене виконавче провадження № 76218518 на загальну суму 49225,60 грн. В ході здійснення виконавчого провадження заступником начальника вжиті своєчасно заходи, спрямовані на примусове виконання постанов., у тому числі: 04.10.2024 та повторно 04.06.2025 винесені постанови про арешт коштів боржника, які скеровано для виконання до банківських установ. Також, постановою від 04.10.2024 накладено арешт на майно боржника. Згідно відомостей з бази даних МВС транспортні засоби за боржником не зареєстровані, нерухоме майно відсутнє, кошти на арештованих рахунках в банківських установах відсутні. На запит державного виконавця від 04.06.2025 та 17.06.2025 Державною прикордонною службою України повідомлено про перетин кордону ОСОБА_1 в період примусового виконання, а саме: 28.01.2025 (виїзд) по 03.02.2025, паспорт для виїзду за кордон серія НОМЕР_1 . В своєму поданні про обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України державний виконавець посилається на невиконання боржником судового рішення та відсутність у боржника майна та коштів, за рахунок яких можливо виконати рішення суду. Встановивши зазначені обставини суд першої інстанції дійшов до висновку про відмову у задоволенні подання. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України«Про виконавче провадження»виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів. Відповідно до статті 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзд в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів. Колегія суддів вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі підлягають задоволенню, оскільки апеляційним судом встановлено, що особа ухиляється від виконання судових рішень. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результа­тами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити. Ухвалу Індустріального районного суду м. Дніправід 24 вересня 2025 року скасувати. Подання заступника начальника Індустріального відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Мартиновської Ірини Миколаївни про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити. Тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у праві на виїзд за межі України, до виконання зобов`язань, покладених на неї постановою № 344/10485/24 від 14.08.2024 року про стягнення штрафу у розмірі 40 800 грн, судового збору 605, 60 грн, та інших виконавчих документів, що перебувають у складі зведеного виконавчого провадження № 76218518 на загальну суму 59 225, 60 грн. Вилучити у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 . Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Повне судове рішення виготовлено 09.12.2025 року. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»