Постанова Миколаївський апеляційний суд № 490/3234/24

10.12.25 22-ц/812/2207/25 Єдиний унікальний номер судової справ: 490/3234/25 Номер провадження № 22-ц/812/2207/25 Суддя-доповідач апеляційного суду - Крамаренко Т.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 грудня 2025 року м. Миколаїв Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі: головуючого - Крамаренко Т.В., суддів: Коломієць В.В., Ямкової О.О., із секретарем судового засідання - Колосовою О.М., за відсутністю учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Мотельчук Юлією Ігорівною на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 жовтня 2025 року, постановлену під головуванням судді - Черенкової Н.П. по справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третьої особи - Товарної біржі «Нерухомість-Південь» про визнання договору міни дійсним, в с т а н о в и л а: У квітні 2024 року адвокат Мотельчук Ю.І. звернулася до суду з позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору міни дійсним. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третьої особи - Товарної біржі «Нерухомість-Південь» про визнання договору міни дійсним залишено без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що позовна заява подана та підписана особою, яка не має повноважень на ведення даної цивільної справи в суді, а тому на підставі вимог п.2 ч.1 ст. 257 ЦПК України підлягає залишенню без розгляду. Не погодившись із вказаною ухвалою суду, адвокат Мотельчук Ю.І., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу суду про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що в інтересах позивача ОСОБА_1 на підставі ордеру адвокат Мотельчук Ю.І. здійснювала представництво у даній справі та виступала самостійно в суді від імені довірителя - особи, яка не може захищати в суді свої права в порядку самопредставництва і виконує процесуальні дії виключно в інтересах довірителя, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для нього права та обов`язки. Звертає увагу на те, що у суду були відсутні підстави залишити позов ОСОБА_1 без розгляду, оскільки останній мав представника, яка належним чином та на підставі документів, що передбачені законом здійснювала своє представництво у суді. Крім іншого, наголошує, що відсутність у інших позивачів юридичного інтересу до вказаної справи та не використання права на юридичний захист не має бути перепоною для захисту прав та інтересів позивача ОСОБА_1 у судовій інстанції. Вказує на те, що суд першої інстанції неправомірно порушив право позивача на судовий захист дійшовши помилкового висновку щодо неможливості залишити позов без розгляду в частині того, що предмет позову, яким є договір міни нерухомості майна є неподільним та вирішення спору щодо дійсності такого договору без згоди інших учасників правочину не є можливим. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. У судове засідання сторони не з`явилися, про місце й час розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Від адвоката Мотельчук Ю.І. надійшла заява про розгляд справи у її відсутність та у відсутність позивача ОСОБА_1 . Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України). Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1ст. 4 ЦПК України). Згідно ст. 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із вимогами ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Таким вимогам закону оскаржувана ухвала в повній мірі не відповідає. З матеріалів справи вбачається і таке встановлено судом, що 23 квітня 2024 року адвокатом Мотельчук Ю.І., подано позов як представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просила визнати дійсним договір міни нерухомого майна № 234 від 19 липня 1996 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зареєстрований в «Журналі реєстрації біржових угод» за №234 про обмін сторонами квартирами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 . Вказану позовну заяву від імені усіх позивачів було підписано адвокатом Мотельчук Ю.І., яка діяла на підставі ордеру Серії ВЕ №1016895 від 10 квітня 2024 року. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 квітня 2024 року вказану позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 24 червня 2024 року. Ухвалою суду від 26 вересня 2024 року оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні до 13 листопада 2024 року, витребувано у КП «ММБТІ» правовстановлюючі документи на квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2 . Ухвалою того ж суду від 13 листопада 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 09 грудня 2024 року о 9-00 год. 10 лютого 2025 року Центральним районним судом м. Миколаєва постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 20 квітня 2025 року о 9-00 год, а явку позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 або їх представника визнано обов`язковою. Судові засідання неодноразово відкладалися в зв`язку з неявкою в судове засідання позивачів або їх представника, а також в зв`язку з наданням представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Мотельчук Ю.І. клопотань про відкладення розгляду справи. У судове засідання 09 жовтня 2025 року, всупереч вимог ухвали суду від 10 лютого 2025 року позивачі не з`явилися, від представниці позивача ОСОБА_1 - адвоката Мотельчук Ю.І. надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивачів та їх представника, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Відповідачка та представник третьої особи до судового засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 за участю третьої особи - Товарна біржа «Нерухомість-Південь» про визнання договору міни дійсним залишено без розгляду. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції встановив, що позивач ОСОБА_1 від імені та в інтересах якого діяла його представник - адвокат Мотельчук Ю.І., розпоряджався правами інших осіб, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , без надання від них повноважень на таке розпорядження, що є зловживанням правом в розумінні ст. 44 ЦПК України. У зв`язку з особистою неявкою позивачів в судове засідання, явка яких була визнана обов`язковою, суд не мав можливості встановити правомірність представлення їх інтересів адвокатом Мотельчук Ю.І., а також їх позицію щодо заявлених від їх імені позовних вимог, а відтак позовну заяву в частині заявлених вимог від імені ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 залишив без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України. Разом з тим, суд зазначав, що дана позовна заява містить один предмет позову, який об`єднує всіх позивачів та є неподільним, а саме: договір міни нерухомого майна № 234 від 19 липня 1996 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , зареєстрований в «Журналі реєстрації біржових угод» за №234 про обмін між сторонами квартирами АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а тому в даному випадку неможливо залишити позов без розгляду в частині. Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , а тому в іншій частині не є предметом апеляційного перегляду. Як вбачається з матеріалів справи, позовну заяву подано адвокатом Мотельчук Ю.І., від імені чотирьох позивачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання договору міни дійсним. Разом з тим, адвокатом Мотельчук Ю.І., на підтвердження своїх повноважень надано ордер Серії ВЕ №1016895 від 10 квітня 2024 року на представництво інтересів лише одного з позивачів - ОСОБА_1 . Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що предмет позову, яким є договір міни нерухомого майна є неподільним та вирішення спору щодо дійсності такого договору без згоди інших учасників правочину (співвласників квартири) є порушенням норм закону та зловживанням права одного із учасників справи, а саме позивача ОСОБА_1 що згідно ст. 257 ЦПК України є підставою для залишення заяви без розгляду. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи; 3) належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи; 4) у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 5)позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду; 6) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана; 7) дієздатна особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява; 8) провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк; 9) позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) позивач у визначений судом строк не вніс кошти для забезпечення судових витрат відповідача і відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду; 11) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; 12) між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення суду іншої держави, якщо право укласти таку угоду передбачене законом або міжнародним договором України, за винятком випадків, якщо суд визнає, що така угода суперечить закону або міжнародному договору України, є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України). Відповідно до частин першої, другої статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача (ч. 7 ст. 177 ЦПК України). Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами. Відповідно до частин 1-3 ст. 26 вищевказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Частини четверта, восьма статті 62 ЦПК України визначають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу». Отже, позовна заява може бути складена, підписана та подана до суду як самим позивачем, так і його представником, якщо йому надані такі повноваження. У разі, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, така заява повертається позивачеві (пункт 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України). Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи. Передбачений пунктом 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України процесуальний наслідок суд застосовує до відкриття провадження у справі. Якщо про вказані обставини стало відомо після відкриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо його подала особа, яка не має цивільної процесуальної дієздатності; якщо від імені заінтересованої особи його подала особа, яка не має повноважень на ведення справи (пункти 1 і 2 частини першої статті 257 ЦПК України). Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/1478/17 (провадження № 14-52цс19). У даній справі, встановлено, що адвокатом Мотельчук Ю.І., на підтвердження своїх повноважень на представництво інтересів позивача - ОСОБА_1 надано ордер Серії ВЕ №1016895 від 10 квітня 2024 року. Згідно статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Отже, враховуючи обставини цієї справи та вищевказані норми, підстави на які посилається суд першої інстанції для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду - неподільний предмет позову та вирішення спору щодо дійсності такого договору без згоди інших учасників правочину (співвласників квартири) є порушенням норм закону та зловживанням права одного із учасників справи, статтею 257 ЦПК України не передбачені. До того ж, не знайшли й свого підтвердження висновки суду щодо зловживання позивачем ОСОБА_1 процесуальними правами, передбачені статтею 44 ЦПК України. На вказане вище суд першої інстанції належної уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду. Колегія зазначає, що захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред`явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права. Застосування судом правових норм та вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватися з урахуванням обставин конкретної справи та з метою забезпечення ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд, таких принципів цивільного судочинства як рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та диспозитивність. Отже, виходячи з норм Конституції України, а також із положень Конвенції щодо реалізації права на доступ до суду, повернення цивільного позову або залишення його без розгляду з формальних підстав унеможливлює доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи. Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, а тому відповідно до положень ст. 379 ЦПК України оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_5 за участю третьої особи - Товарної біржи «Нерухомість-Південь» про визнання договору міни дійсним підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 294, 367, 374, 376, 379, 382 ЦПК України колегія суддів, п о с т а н о в и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Мотельчук Юлією Ігорівною - задовольнити. Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 жовтня 2025 року в частині залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_5 за участю третьої особи - Товарної біржі «Нерухомість-Південь» про визнання договору міни дійсним скасувати, направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту у порядку та випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий Т.В. Крамаренко Судді: В.В. Коломієць О.О. Ямкова Повний текст постанови складено 10 грудня 2025 року.