Постанова Харківський апеляційний суд № 638/9368/25
від 03.12.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/9368/25 Головуючий І-ї інстанції Щепіхіна В.В. Провадження № 33/818/1273/25 Суддя доповідач Гєрцик Р.В. Категорія: ст.172-6 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 грудня 2025 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Гєрцика Р.В. секретаря судового засідання Дєдової Н.С. за участю прокурора Мельничук О.А. особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисників Горобець А.А., Підлісного М.О. розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу захисника Горобець А.А. на постанову судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 01 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП, щодо ОСОБА_1 УСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини Згідно постанови судді, ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку Управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківській області, являючись згідно з п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, усупереч вимогам п. 2 ч. 1 ст. 46 вказаного Закону, 23.02.2024 року подав завідомо недостовірні відомості у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2023 рік, в розмірі 1 485 000,00 грн, що відрізняється від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 4 ст. 172-6 КУпАП. Постановою судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 01 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 172-6 КУпАПта накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 30 600 гривень 00 коп. та стягнуто на користь держави суму судового збору в розмірі 605 гривень 60 копійок. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі захисник просить постанову судді скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те,що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, оскільки протокол № 277 не містить ані номеру, а ні серії протоколу. Також протокол повинен був заповнятись чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, однак сам протокол був заповнений друкарським способом та містить недостовірні відомості, оскільки ОСОБА_1 не викликався для складання протоколу, хоча в протоколі зазначено, що йому було роз`яснені права та обов`язки. Вказує, що не було доведено умислу та мотиву адміністративного правопорушення. Також, судом першої інстанції не було перевірено чи підсудна дана справа Шевченківському районному суду м.Харкова у відповідності до вимог ст. 276 КУпАП. Прокурор подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилається на законність та обґрунтованість постанови судді. Мотиви суду Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисників на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення вимог апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Так, як було встановлено судом, відповідно до копії наказу начальника Головного управління Держпраці в Харківській області № 08-03/211 від 01.07.2019 року ОСОБА_1 з 01.07.2019 року призначено на посаду головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об`єктах підвищеної небезпеки Управління. Відповідно до копії наказу начальника Управління № 08-03/144 від 01.03.2021 року ОСОБА_1 з 01.03.2021 року звільнено з посади головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об`єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв`язку управління нагляду в промисловості і на об?єктах підвищеної небезпеки Управління. Згідно до копії наказу начальника Управління № 312 від 05.06.2023 року ОСОБА_1 поновлено на посаді головного державного інспектора відділу нагляду на виробництві і на об?єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв?язку управління нагляду в промисловості і на об?єктах підвищеної небезпеки Управління з 02.03.2021 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2023 року у справі № 520/7222/22. Частиною 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством. Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» дані про об?єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб?єкта декларування або членів його сім?ї, зазначаються в декларації, якщо такий об?єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб?єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про: об?єкти нерухомості, що належать суб?єкту декларування та членам його сім?ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право. Такі відомості включають: дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування. Для цілей декларування об?єктами нерухомості (об?єктами нерухомого майна) є земельні ділянки, а також об?єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 181 ЦК України, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав на власність на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна, договору купівлі-продажу квартири від 08.08.2017 року ОСОБА_2 з 08.08.2017 року є власником нерухомого майна, а саме: 2-кімнатної квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер вказаного об?єкта нерухомого майна 1224035563101. Придбала вона це майно за 608 760 гривень. Упродовж 2023 року та станом на 31.12.2023 року ОСОБА_1 проживав у вказаній квартирі, власником якої є його матір ОСОБА_3 , на праві безкоштовного користування. Проте, усупереч п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції» у розділі 3 «Об?єкти нерухомості» Декларації ОСОБА_1 не зазначив відомостей про вказану квартиру, якою користувався упродовж 2023 року та станом на 31.12.2023 року. Частиною 4 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність суб`єкта декларування за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Завідомо недостовірні відомості - слід розуміти інформацію, що має неправдивий, хибний характер, який суб`єкт декларування усвідомлював або міг усвідомлювати на момент подання декларації (такої, що повністю або частково не відповідає дійсності). У примітці до ст. 172-6 КУпАП зазначено, що відповідальність за цією статтею за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно майна або іншого об`єкта декларування, що має вартість, настає у випадку, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відповідно до Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом голови НАЗК від 23 липня 2021 року №449/21, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Інформація, що зазначається в декларації, передбачена ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». Згідно з інформацією Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 26750/23321-3-24/40 від 18.12.2024 року мінімальна ринкова вартість цієї квартири станом на 31.12.2023 могла становити 1 485 000 гривень. Таким чином, ОСОБА_1 у розділі 3 «Об?єкти нерухомості» Декларації подав завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних, на загальну суму 1 485 000,00 гривень. Відповідно до абз. 1, 3 ч. 4 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» упродовж 30 днів після подання декларації суб?єкт декларування має право подати виправлену декларацію. У разі самостійного виявлення суб?єктом декларування у декларації недостовірних відомостей після спливу терміну для подання виправленої декларації, передбаченого абзацом першим цієї частини, але до початку проведення Національним агентством повної перевірки цієї декларації, суб?єкт декларування може звернутися до Національного агентства з листом з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей та неподання виправленої декларації у зазначений термін, додавши підтвердні документи. ОСОБА_1 при поданні Декларації підтвердив достовірність вказаних відомостей, не скористався правом подати виправлену Декларацію та правом направити листа з поясненням причин, що призвели до внесення недостовірних відомостей. Згідно з абз. 5 п. 2 р. І Порядку щодо повноти заповнення декларації особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 31.08.2021 № 553/21, недостовірні відомості у декларації - відомості, які не відповідають дійсності або є неправдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення контролю щодо повноти заповнення декларації, зокрема відомості, що відрізняються від відомостей, які містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, індивідуальних правових актах, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2024 року та на дату подання декларації (23.02.2024 року) становив 3 028,00 гривень. 3 огляду на викладене, ОСОБА_1 у Декларації подано недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на загальну суму від 100 до 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, а саме: 1 485 000 гривень. Враховуючи викладене, судом першої інстанції вірно було встановлено, що ОСОБА_1 , будучи головним державним інспектором відділу нагляду на виробництві і на об?єктах підвищеної небезпеки, в будівництві, котлонагляді, на транспорті та зв?язку Управління нагляду в промисловості і на об?єктах підвищеної небезпеки Головного управління, являючись відповідно до п. п. «в» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700-VII суб?єктом, на якого поширюється дія цього Закону, діючи умисно, шляхом заповнення на офіційному вебсайті НАЗК відповідної форми 23.02.2024 о 00.01 подав завідомо недостовірні відомості, які відрізняються від достовірних на суму 1 485 000 грн, у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічній за 2023 рік. Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 2 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції». Крім того, апеляційний суд приймає до уваги те, що захисником в апеляційній скарзі не заперечується сам факт подання завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Поважних причин, які б перешкоджали поданню декларації з достовірними відомостями, за вище зазначеними фактами не встановлено. Враховуючи те, що правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП, є правопорушенням, яке полягає в поданні завідомо недостовірних відомостей у декларації, факт подання недостовірних відомостей у декларації утворює в діях ОСОБА_1 об`єктивну сторону правопорушення. Доводи захисника про те, що під час розгляду справи не було встановлено умислу в діях ОСОБА_1 на подачу недостовірних відомостей до декларації, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки ОСОБА_1 особисто проживав у квартирі АДРЕСА_2 , та як суб`єкт декларування, зобов`язаний був внести достовірні відомості до декларації. Тобто, ОСОБА_1 , володіючи повною інформацією, яку необхідно вносити до декларації, та, знаючи про наявність такої інформації, свідомо допустив подання завідомо недостовірних відомостей у декларації, чим вчинив інкриміноване йому адміністративне правопорушення. Посилання захисника про відсутність умислу в діях ОСОБА_1 є безпідставним, оскільки адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.172-6 КУпАП - є правопорушенням з формальним складом, для констатації наявності якого встановлення суспільно-небезпечних наслідків не вимагається, i суб`єктивна сторона якого може виявлятися як в умисній, так i в необережній формі вини, а зазначені ним обставини не звільняють ОСОБА_1 від обов`язку виконання вимог Закону України стосовно внесення повної та достовірної інформації до щорічної декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Крім того, перед підписанням декларації особистим кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1 , як суб`єкт декларування, здійснює підтвердження ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі. Отже ОСОБА_1 був обізнаний щодо наслідків за подання недостовірних відомостей у декларації, особисто вніс відомості до декларації про місце проживання та мав установлений законодавством 30 денний строк для внесення змін у вже подану декларацію, однак таким правом не скористався. Крім того, відповідно до наданих ОСОБА_1 пояснень до НАЗК у квартирі за адресою АДРЕСА_3 він проживає з 06.12.2018 року, яка належить його матері, мешкає на безоплатних умовах, що свідчить про його свідоме неподання достовірних відомостей та виключає необережність вчинення адміністративного правопорушення. Твердження захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено без участі ОСОБА_1 спростовується відомостями самого протоколу про адміністративне правопорушення № 277 від 19.05.2025 року, відповідно до змісту якого ОСОБА_1 був присутнім та відмовився від підписання протоколу. Крім того, відповідно до змісту рапорту оперуповноваженого 7 го управління ДСР НП України ОСОБА_4 19.05.2025 року о 11.23 год за адресою АДРЕСА_4 ОСОБА_1 було роз`ясненні його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, ст.55, 56, 59, 63 Конституції України, суть адміністративного правопорушення. Також. ОСОБА_1 було запропоновано надати письмові пояснення до протоколу, однак останній відмовився, на пропозицію поставити підпис в протоколі та отримати копію останній також відмовився. Зазначені процесуальні дії були зафіксовані на відеозаписі, долученому до матеріалів справи. (а.с. 120-121). Доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції є необґрунтованими, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено його номер - № 277, дату 19.05.2025 року та місце складання протоколу. Апеляційний суд ставиться критично до доводів захисника про те, що протокол був заповнений друкарським способом, оскільки зазначене не свідчить про відсутність складу та події адміністративного правопорушення та не спростовує обставин, викладених в протоколі. Крім того, сам протокол про адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідає вимогам п.5 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МЮ України № 1496/27941 від 01.12.2015 року. Також, апеляційний суд зазначає, що Шевченківським районним судом м.Харкова справу було розглянуто у відповідності до вимог ст. 276 КУпАП, а саме за місцем вчинення адміністративного правопорушення. Доводи захисника на порушення права ОСОБА_1 на захист, оскільки судом першої інстанції не було задоволено клопотання захисника про відкладення судового засідання, апеляційний суд вважає неспроможними, з огляду на таке. Як убачається з матеріалів справи судом першої інстанції двічі призначались судові засідання, а саме 29.05.2025 року судове засідання було відкладено для ознайомлення захисника з матеріалами справи та судом була надана можливість надати письмові пояснення, докази та сформувати свою правову позицію по справі, у зв`язку з чим судове засідання було відкладено на 01.07.2025 року. Разом з цим, 01.07.2025 року захисник Горобець Р.М. у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з тим, що він 01.07.2025 року з 13 год 30 хв буде перебувати у Немишлянському районному суді міста Харкова, де буде приймати участі в іншій справі. При цьому, доказів зайнятості в іншому судовому засіданні суду надано не було. За таких обставин, судом першої інстанції було надано достатньо часу для надання пояснень та доказів в обґрунтування правової позиції ОСОБА_1 у зв`язку з чим, суд не вбачав підстав для задоволення клопотання захисника. З огляду на викладене вбачається, апеляційним судом встановлено, що судом першої інстанції належним чином було забезпечено право ОСОБА_1 на захист. Що стосується доводів захисника на сплив строку притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, визначеного ч.4 ст. 172-6 КУпАП, апеляційний суд звертає увагу на наступне. Відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 51, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що правопорушення було виявлено після збирання уповноваженими особами для складання протоколу про адміністративне правопорушення всіх необхідних матеріалів є 12.05.2025 року. Постанова Шевченківського районного суду м. Харкова, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності винесена 01.07.2025 року, тобто в межах строку визначеного ст. 38 КУпАП. Таким чином, накладення адміністративного стягнення мало місце в межах визначеного законом строку притягнення до відповідальності. Сама по собі подальша процедура апеляційного перегляду та строки розгляду скарги в апеляційній інстанції не впливають на обрахування строків, визначених ст.38 КУпАП, оскільки правового значення має лише строк притягнення до відповідальності, яке мало місце 01.07.2025 року. Отже, накладення стягнення на ОСОБА_1 в розумінні положень ст. 38 КУпАП вже відбулось згідно до постанови суду першої інстанції про притягнення до відповідальності та накладення на нього стягнення в межах визначеного законом строку. За таких обставин, суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Горобця А.А. залишити без задоволення. Постанову судді Шевченківського районного суду м.Харкова від 01 липня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Р.В. Гєрцик