Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/23543/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2025 р.Справа № 520/23543/23 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. , за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нертус» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025, (головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., повний текст складено 18.09.25 року) по справі № 520/23543/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нертус» до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Нертус" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом, в якому просило: - скасувати податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 26.05.2023 № 23935000705 у частині застосування пені у розмірі 198 657,59 грн. В обґрунтування позову зазначив, що підставою для прийняття спірного рішення слугували висновки контролюючого органу про порушення позивачем строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 02.06.2022, у зв`язку з чим йому нараховано пеню. Водночас, вказував, що імпортований товар придбавався, як товар гуманітарної допомоги на замовлення Благодійної організації «Харківський обласний благодійний фонд «Даруй добро» для подальшої передачі військовим формуванням та суб`єктам, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України. Таким чином, датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням позивачем граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозилася (надходила) в Україну як гуманітарна допомога, може бути дата отримання ввезеної гуманітарної допомоги особами, зазначеними в підпункті 2 пункту 14-7 постанови Правління НБУ "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 №18 за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги. З урахуванням наведеного, вважало спірне податкове повідомлення-рішення в частині застосування пені в розмірі 198 657,59 грн протиправним та просило суд його скасувати. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 у задоволенні позову відмовлено. Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції безпідставно взято до уваги обставини невірного зазначення найменування постачальника в акті-прийому передачі як підстави правомірності податкового повідомлення-рішення, оскільки останні не використовувались контролюючим органом під час прийняття спірного рішення. Єдиною підставою для нарахування позивачу пені за порушення строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 02.06.2022 була відсутність документу, який підтверджує перетин товаром митного кордону. З цього приводу, суд першої інстанції не врахував, що придбаний товар є гуманітарною допомогою, а тому датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за операціями з імпорту відповідної продукції є дата отримання ввезеної гуманітарної допомоги особами, зазначеними в підпункті 2 пункту 14-7 постанови Правління НБУ "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" від 24.02.2022 №18 за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску товару через митний кордон України. Звертає увагу, що відповідальність за порушення п.3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» настає виключно у випадку не поставлення товарно-матеріальних цінностей, з урахуванням встановлених НБУ строків. Водночас, податковим органом не наведено заперечень щодо не отримання товару позивачем, а лише зазначено про відсутність митної декларації, яка в даному випадку не є обов`язковим документом, що підтверджує факт його імпорту. Враховуючи наведене, вважає, що ним не допущено порушення п.3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а отже податкове повідомлення-рішення в частині застосування пені в розмірі 198 657,59 грн є протиправним. Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його участю в іншому судовому засіданні, на підтвердження чого надав копію повістки про виклик до Харківського окружного адміністративного суду. Дослідивши клопотання, колегія суддів зазначає, що справа вже відкладалась за клопотанням представника позивача, належних обґрунтувань неможливості прибути в судове засідання та надання переваги участі в іншій справі ним не наведено. Як наслідок, наведені заявником доводи в підтвердження неможливості прибути в судове засідання не можуть бути визнані поважними причинами неявки. Враховуючи, що апеляційне провадження ініційоване саме позивачем, який виклав свої доводи в апеляційній скарзі, можливість розгляду справи без надання усних пояснень представника позивача, з метою дотримання розумного строку розгляду справи, колегія суддів вважає, що клопотання задоволенню не підлягає. Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що у квітні 2023 р. Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТД "Нертус" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків, в тому числі, за зовнішньоекономічним контрактом № 1/22-HAR від 02.06.2022 за період з 07.06.2022 до 20.02.2023 згідно з отриманою податковою інформацією від органу валютного нагляду, за результатами якої складено акт від 02.05.2023 №256/35-00-07-05-05/38982285. Актом встановлено порушення ТОВ "ТД "Нертус" - пунктів 2 та 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 14-2 Постанови Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 №18, підпункту 5 пункту 10 розділу III Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №7 у результаті чого підприємством, зокрема, по імпортному контракту від 02.06.2022 №l/22-НAR з нерезидентом Prohunt, EU S.R.O. (Словаччина) з грудня 2022 року по лютий 2023 року, порушено законодавчо встановлені строки розрахунків. 26.05.2023 Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків на підставі акту перевірки прийняло податкове повідомлення-рішення № 23935000705, яким позивачу нараховано пеню в розмірі 287 092,76 грн (з них: 88 435,16 грн за порушення граничних строків розрахунків за контрактом від 16.06.2022 № 1606; 198 657,59 грн - за порушення граничних строків розрахунків за контрактом від 02.06.2022 №l/22-НAR). За наслідками оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.05.2023 в частині нарахування пені в розмірі 198 657,59 грн в адміністративному порядку, рішенням ДПС України від 07.08.2023, залишено скаргу позивача без задоволення, а податкове повідомлення-рішення в оскаржуваній частині без змін. Не погодившись з податковим повідомленням рішенням в частині нарахування пені в розмірі 198 657,59 грн, позивач звернувся за захистом своїх прав до суду. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено строк розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 02.06.2022 №l/22-НAR, наявності форс-мажорних обставин судом не встановлено, а тому податковим органом правомріно прийнято податкове повідомлення-рішення. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті. Закон України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII "Про валюту та валютні операції" (далі - Закон № 2473-VIII) визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства. Частиною 1 ст. 3 Закону № 2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. Частинами 5, 6 цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства. Згідно з ч. 9 ст. 11 Закону № 2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п`ятою і шостою цієї статті суб`єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об`єктом таких перевірок, зобов`язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію. За змістом ч. 10 ст. 11 Закону № 2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об`єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону № 2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Відповідно до частин 1, 2, 3, 5, 8 ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання. У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати). Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті. Згідно пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган. Правління Національного банку України постановою № 5 від 02 січня 2019 року затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5). Це Положення, відповідно до п. 1 розділу І, визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті. Згідно з п. 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів. Пунктом 14 прим. 2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі Постанова № 18) для операцій з експорту та імпорту товарів, здійснених з 05.04.2022, встановлені граничні строки розрахунків 180 календарних днів. Судом встановлено, що 02.06.2022 між ТОВ "ТД "Нертус" (покупець) та компанією Prohunt, EU S.R.O. (Словаччина)(продавець) укладено контракт № 1/22-HAR, за умовами якого продавець продав, а покупець придбав виріб DJI Matrice 300 RTK з 2 pcs батареями, зарядним пристроєм та H20T камерою. Розділом 4 Контракту передбачено, що строк поставки товару за цим Контрактом не пізніше 10.06.2022. Передача партії товару здійснюється на умовах, передбачених даним Контрактом. Передача партії товару продавцем здійснюється в строки, відповідно до умов цього Контракту. Приймання партії товару відбувається на складі покупця. На підтвердження отримання товару, позивач надав акт приймання-передачі товару до Контракту та лист Prohunt, EU S.R.O. від 01.07.2022. Також, 03.06.2022 між ТОВ "ТД "Нертус" (продавець) та Благодійною організацією «Харківський обласний благодійний фонд «Даруй добро» (покупець) укладено договір купівлі-продажу № 03/06-ДД/ТДН, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця належний продавцю товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплати його вартість на умовах цього договору. Відомості про товар: виріб DJI Matrice 300 RTK з 2 pcs батареями, зарядним пристроєм та H20T камерою. На підтвердження поставки товару, позивач надав видаткову накладну від 18.07.2022. Також актом приймання-передачі матеріальної (благодійної) допомоги від 18.07.2022 підтверджено передачу товару DJI Matrice 300 RTK з 2 pcs батареями, зарядним пристроєм та H20T камерою від БО «Харківський обласний благодійний фонд «Даруй добро» до угруповання військ «Харків». Як вказував апелянт в судах першої та апеляційної інстанції, придбаний ним товар у Prohunt, EU S.R.O. є гуманітарною допомогою на замовлення БО «Харківський обласний благодійний фонд «Даруй добро» для подальшої передачі військовим формуванням та суб`єктам, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ проти України. З урахуванням наведеного, відсутність документу, що підтверджує дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги не є підставою для висновку про порушення позивачем граничних строків розрахунків з постачальником за наявності документу про отримання відповідного товару. Так, п. 14-7 Постанови №18 визначено перелік документів, за наявності яких банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога: 1) документи, що підтверджують: пропуск через митний кордон України гуманітарної допомоги в порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану» (зі змінами) від 01.03.2022 №174, якими можуть бути декларація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, або витяг з автоматизованої системи митного оформлення, або інші видані митними органами документи, що підтверджують ввезення гуманітарної допомоги на територію України. Також мають бути надані документи (оригінали або їх копії), що підтверджують передавання/одержання ввезеної гуманітарної допомоги її отримувачу (ем). Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, є дата пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги; 2) або документи, що підтверджують: отримання ввезеної гуманітарної допомоги правоохоронними органами, Міністерством оборони України, військовими частинами Збройних Сил України, іншими військовими формуваннями та суб`єктами, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також установами або організаціями, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. Датою завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться (надходить) в Україну як гуманітарна допомога, може бути дата отримання ввезеної гуманітарної допомоги особами, зазначеними в підпункті 2 пункту 14-7 цієї постанови, за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги. З аналізу наведених норм вбачається, що банк має право завершити здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввозиться в Україну як гуманітарна допомога, за відсутності документів, що підтверджують дату пропуску через митний кордон України гуманітарної допомоги, однак за умови подання документів, що підтверджують отримання такої допомоги, зокрема, органами місцевого самоврядування, а також установами або організаціями, що створені цими органами та утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету. На підтвердження факту отримання гуманітарної допомоги, ввезеної на територію України на виконання контракту від 02.06.2022 №l/22-НAR з нерезидентом Prohunt, EU S.R.O., позивач надав контролюючому органу, зокрема: двосторонній контракт від 02.06.2022 №l/22-НAR; акт приймання-передачі товару без дати до контракту від 03.06.2022 №03/06-ДД/ТДН; лист щодо виконання контракту №03/06-ДД/ТДН; договір купівлі-продажу від 03.06.2022 №03/06-ДД/ТДН з додатковою угодою; видаткову накладну від 18.07.2022 №5549; акт приймання-передачі матеріальної (благодійної) допомоги від 18.07.2022 №1807-1. Як вірно зазначив суд першої інстанції, надані позивачем документи містять розбіжності. Так, згідно контракту від 02.06.2022 №l/22-НAR ТОВ "ТД "Нертус" придбало товар у компанії Prohunt, EU S.R.O. Водночас, акт приймання-передачі товару, який не містить дати його складання підписаний іншою компанією - Prohunter, EU S.R.O. та на виконання іншого контракту №03/06-ДД/ТТН від 03.06.2022 Лист від 07.01.2022 щодо виконання контракту також містить відомості про поставку товару саме компанією Prohunter, EU S.R.O. та саме на виконання контракту №03/06-ДД/ТТН від 03.06.2022. Натомість, матеріали справи не містять як контракту №03/06-ДД/ТТН від 03.06.2022, укладеного позивачем з компанією Prohunter, EU S.R.O. (Словаччина), документів на підтвердження поставки товару компанією Prohunt, EU S.R.O. за контрактом від 02.06.2022 №l/22-НAR, так і доказів вчинення позивачем дій щодо виправлення описок у вищезазначених документах у випадку їх наявності (зокрема звернення ТОВ "ТД "Нертус" до компанії Prohunt, EU S.R.O. з проханням надати виправлені документи). З огляду на викладене, вірним є висновок суду першої інстанції про неможливість достеменно встановити передачу позивачу товару компанією Prohunt, EU S.R.O. (Словаччина), відповідно до контракту від 02.06.2022 №1/22-НAR. Надані позивачем документи, підписані з іншим контрагентом, а саме - з компанією Prohunter, EU S.R.O. (Словаччина), не можуть бути належними у розумінні пп. 2 п. 14-7 Постанови Національного банку України від 24.02.2022 №18, оскільки фактично не підтверджують факт отримання позивачем ввезеної гуманітарної допомоги на виконання імпортного контракту від 02.06.2022 №1/22-НAR з компанією нерезидентом Prohunt, EU S.R.O. (Словаччина). Доводи апелянта щодо безпідставного надання судом першої інстанції оцінки документам на підтвердження отримання товару без врахування того, що наведені обставини не були підставами для нарахування податковим органом пені колегія суддів відхиляє, оскільки підставою для висновку про порушення позивачем ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» стала саме відсутність документу на підтвердження отримання товару покупцем, в тому числі, документу, що підтверджує дату пропуску товару через митний кордон України. Таким чином, суд першої інстанції правильно вдався до надання оцінки документам, які на думку позивача підтверджували факт отримання товару, придбаного за Контрактом 02.06.2022 №1/22-НAR. Доводи скаржника про не врахування судом першої інстанції документів, які підтверджують передачу придбаного товару угрупованню військ «Харків» колегія суддів оцінює критично, оскільки жоден з документів не містить посилання на контракт та постачальника, у якого ТОВ «Нертус» придбало переданий в подальшому товар. За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про не виконання позивачем передбачених підпунктом 2 пункту 14-7 Постанови №18 вимог для реалізації банком свого права на завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням ТОВ «Нертус» граничних строків розрахунків за операціями з імпорту продукції, яка ввезена в Україну як гуманітарна допомога на виконання імпортного контракту від 02.06.2022 №1/22-НAR з компанією нерезидентом Prohunt, EU S.R.O. (Словаччина). Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, у спірних правовідносинах відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Нертус» залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2025 по справі № 520/23543/23 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова Повний текст постанови складено 09.12.2025 року