Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/1651/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 червня 2025 року м. Дніпросправа № 340/1651/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобуд-СПМ Плюс» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №340/1651/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобуд-СПМ Плюс» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: 12 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобуд-СПМ Плюс» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" №00036840705 від 08.04.2024 про нарахування пені в сумі 2 213 127, 39 грн. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 340/1651/25 відмовлено у відкритті провадження у справі з тих підстав, що у тотожному спорі є постанова суду, якою спір вирішений по суті і яка набрала законної сили, а саме: постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.12.20224 у справі №340/3453/24 визнано правомірним податкове повідомлення-рішення №00036840705 від 08.04.2024 та відмовлено у задоволенні позову. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ТОВ «Енергобуд-СПМ Плюс» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував, що в межах справи №340/3453/24 товариством були заявлені вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення з іншим обґрунтуванням та з інших підстав, ніж в даному позові, а отже відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергобуд-СПМ Плюс» звернулося 12.03.2025 до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "С" №00036840705 від 08.04.2024 про нарахування пені в сумі 2 213 127, 39 грн. Ухвалою судді від 17.03.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: - виправленої позовної заяви із зазначенням правильних реквізитів відповідача згідно з пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України; - заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду. На виконання вимог цієї ухвали представник позивача - адвокат Сидоренко Є.О. - 21.03.2025 подала до суду виправлену позовну заяву, а також заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. У заяві представник позивача зазначила, що ТОВ «Енергобуд-СПМ Плюс» раніше оскаржувало податкове повідомлення-рішення №00036840705 від 08.04.2024 в судовому порядку з підстав неврахування податковим органом факту звернення позивача до Міністерства економіки України із заявою про продовження строку поставки товару, відсутності вини позивача у невчасній поставці товару та вжиття ним усіх необхідних дій задля уникнення порушення. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 в адміністративній справі №340/3453/24 позов ТОВ «Енергобуд-СПМ Плюс» задоволено. Однак згодом постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.12.2024 це судове рішення скасовано та прийнято рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ «Енергобуд-СПМ Плюс». Звертаючись до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00036840705 від 08.04.2024 у справі, що розглядається, №340/1651/25, позивач послався на те, що відповідач цим податковим повідомленням-рішення неправильно нарахував пеню відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», а саме: в тому числі і за день, в який фактично відбулась поставка. Також позивач не погодився з тим, що податковий орган, визначаючи курс валюти для обрахунку пені, використовує перший день після закінчення встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків, ототожнюючи поняття день виникнення порушення і день виникнення заборгованості. Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі за цим позовом, керувався пунктом 2 частини 1 статті 170 КАС України, виходячи з того, що у тотожному спорі є постанова суду, якою спір вирішений по суті і яка набрала законної сили. Суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, вважає за необхідне зазначити таке. Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі. Застосовуючи вказану правову норму, суд першої інстанції правильно виходив з принципу "res judicata" (юридичної (правової) визначеності), у відповідності з яким, зокрема, якщо справу уже вирішено судом, вдруге заявляти тотожний адміністративний позов не можна. Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав. Отже, в даному випадку визначальним є встановлення тотожності спорів, що розглядався судом у справі № 340/3453/24, і переданий на вирішення суду у цій справі № 340/1651/25. Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстави і предмет спору, тобто коли позови повністю ідентичні за складом учасників справи, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Отже, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права. Згідно із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, висловленим у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Як встановлено судом, підставою звернення до суду з вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення у справі №340/3453/24 стало неврахування податковим органом факту звернення позивача до Міністерства економіки України із заявою про продовження строку поставки товару, відсутності вини позивача у невчасній поставці товару та вжиття ним усіх необхідних дій задля уникнення порушення. В межах цієї справи №340/1651/25 позивач, звертаючись до суду, посилається на те, що відповідач неправильно розрахував суму пені за порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів, що вважає іншою, новою підставою для оскарження податкового повідомлення-рішення. З огляду на наведене позивачем мотивування, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції, що обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги у цій справі, існували під час подання ним первісної позовної заяви у справі №340/3453/24. Розрахунок пені, який оспорює позивач, наведений у додатку до акту перевірки №2126/11-28-07-05/42139215 від 15.03.2024 та є невід`ємною частиною податкового повідомлення-рішення №00036840705 від 08.04.2024. Цей розрахунок не змінювався. Нормативне регулювання правовідносин щодо нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті також не змінювалося. Суд апеляційної інстанції вважає прийнятним врахування судом першої інстанції висновків Верховного Суду у постановах від 03.03.2020 року у справі №280/3203/19, від 24.07.2024 року у справі №340/807/21 у подібних правовідносинах, що у справах про протиправність податкового повідомлення-рішення предметом позову є акт індивідуальної дії, який включає в себе зокрема і наявність податкового правопорушення. Тому акт перевірки та встановлені ним порушення податкового законодавства є невід`ємною частиною рішення контролюючого органу (предмету позову) та об`єктом дослідження судами безвідносно до того, якими ще підставами мотивований позов. Суд зобов`язаний в силу положень частини 2 статті 2 КАС України перевірити оскаржуване рішення на предмет дотримання суб`єктом владних повноважень встановлених цією статтею критеріїв, яким має відповідати рішення, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві. Як вбачається з матеріалів справи, Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 25.12.2024 у справі №340/3453/24, вказуючи на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, дослідив встановлені актом перевірки порушення та надав їм правову оцінку, в тому числі, перевірив обґрунтованість нарахування сум пені за спірним податковим повідомленням-рішенням відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», зокрема, з огляду на тривалість періоду прострочення розрахунків в іноземній валюті за двома зовнішньоекономічними контрактами та курс НБУ, встановлений на день виникнення заборгованості, та визнав правомірним нарахування пені в загальній сумі 2 213 127, 39 грн. Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне зазначити, що оскаржувана ухвала суду не відміняє вже реалізоване право позивача на доступ до правосуддя, проте є такою, що прийнята в межах норм чинного процесуального права з правильним встановленням обставин справи. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Передбачені ст.320 КАС України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергобуд-СПМ Плюс» залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі №340/1651/25 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко суддя А.В. Суховаров