Постанова 4856 № 560/16769/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/16769/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 08 грудня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ІНТЕРКОМ» до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення, скасування картки відмови, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія ІНТЕРКОМ" звернувся до суду з адміністративним позовом до Хмельницької митниці в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 27.08.2024 № UA400030/2024/000020/2 та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.08.2024 № UA400030/2024/000137. В обґрунтування позовних вимог вказує, що дотримуючись норм митного законодавства подав усі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин 4, 5 статті 58 МК України. Крім того, декларант включив до митної вартості товарів усі необхідні складові, визначив числові значення усіх складових митної вартості товарів, підтвердив та обґрунтував документально усі складові митної вартості товарів - ціну, що підлягала сплаті за товар. Однак митний орган неправомірно прийняв рішення про коригування вартості товарів від від 27.08.2024 № UA400030/2024/000020/2. Просить задовольнити позовні вимоги. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року позовні вимоги задоволено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 01.04.2016 між компанією Інгредіон Германія ГМБХ (продавець) і товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія ІНТЕРКОМ" (покупець) укладений контракт №UAIK 04.16, предметом якого була поставка позивачу хімічно модифікованого та спеціального крохмалю (пункт 1.1). Продавець постачає товар партіями згідно із заявками покупця на умовах FCA Гамбург, Німеччина (пункт 3.1). Ціни на товар зазначені у специфікаціях та включають ціну пакувальних матеріалів (пункт 4.1). На виконання контракту на адресу покупця направлений товар відповідно до інвойсу від 20.08.2024 №924010154, а саме хімічно модифікований харчовий крохмаль, очищений із воскової кукурудзи, естерифікований (ацетильованого дикрохмалю адипат (El422) PURITY HPC25kg-21950кг.3овнішній вигляд: білий порошок. Партія: CNF 13 60-01 20950кг. Вологість 12,00%, pH 5,9. Дата виготовлення: 01/04/2023. Термін придатності: 31/03/2025. Партія:СНБ 1370-01 - 50кг. Вологість 12,70%, pH 5,8. Дата виготовлення: 01/04/2023. Термін придатності: 31/03/2025. Партія:МВР137017- 950 кг. Вологість 12,00%, pH 5,7. Дата виготовлення: 17/12/2022. Термін придатності: 16/12/2024р. Пакування: паперові мішки по 25кг. Призначений для використання у харчовій промисловості. Виробник: Ingredion Shandong Limited-Торгівельна марка: Ingredion З метою митного оформлення товару позивач подав до Хмельницької митниці митну декларацію від 27.08.2024 №24UA400030004096U7. Долучив пакувальний лист від 19.08.2024 №82332154, рахунок-фактура (інвойс від 20.08.2024 №924010154, автотранспортну накладну від 20.08.2024, сертифікат про походження товару А 37723819 від 19.08.2024, рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 26.08.2024 №IH-2608/1, документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 26.08.2024 №26/08/2024-1, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 10.06.2024, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 21.06.2024 №3-1/177, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією від 27.06.2024, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 02.01.2023 №12, від 01.08.2023 №13, від 01.01.2017 №2, від 20.08.2024 №31, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 01.04.2016 №UAIK 04.16, договір про надання послуг митного брокера від 18.08.2015 №263-Б, договір (контракт) про перевезення від 03.04.2024 №03042024/03-3, договір (контракт) про перевезення від 03.03.2023 №15032023/15-1, заяву декларанта або уповноваженої ним особи, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів від 05.03.2018,інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом єдиного вікна з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ переданий декларанту в автоматичному режимі) від 26.08.2024 №11824844,лист від виробника від 15.03.2019, лист про зниження ціни від 31.05.2024, сертифікат аналізу від 19.08.2024, сертифікат здоров?я від 19.08.2024, технічні дані Purity HPC 25KG від 01.10.2012, копію митної декларації країни відправлення MRN 24DE485140731068B2 від 20.08.2024. 27.08.2024 відповідач просив надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини тощо. Листом від 27.08.2024 агент митного брокера повідомив, що надав митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару. Вказав, що інших документів надати немає можливості. Розглянувши подані документи, відповідач надіслав позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації №UA400030/2024/000137 та прийняв рішення про коригування митної вартості від 27.08.2024 №UA400030/2024/000020/2, в якому зазначено, що документи, подані відповідно до частини 2 та 3 cтатті 53 МК України містять розбіжності, що впливають на правильність визначення митної вартості, а саме: заявлений декларантом рівень митної вартості не відповідає рівню митної вартості ідентичних товарів того ж виробника, тієї ж торгової марки, митне оформлення яких здійснене раніше. В частині належного підтвердження складових митної вартості товару: перевезення, страхування тощо. Розбіжності в частині особи, яка здійснювала оплату за навантаження-розвантаження вантажу. Транспортні витрати з місця відвантаження до кордону України як такі, що відповідно до статті 58 МКУ включаються до митної вартості товару складають 47,14 грн за 1 км, а після кордону України 112,5 грн за 1 км. Окрім цього, подані до митного оформлення документи не містять числових значень інших складових митної вартості, які визначені частиною 10 статті 58 МКУ, зокрема: вартості завантаження та страхування товару. Відповідно до статті VII ГАТТ, є підстави вважати, що інвойс, який подавався до митного оформлення, не містить достовірної інформації щодо дійсної вартості товару, оскільки рівень митної вартості нижчий рівня митної вартості ідентичних товарів, оформлених раніше. Враховуючи, що використані декларантом метод та відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до підпунктів 4, 5 статті 59 МК України застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 1 частини першої статті 57 МКУ. Джерелом числового значення митної вартості товару є МД від 25.06.2024 24UA100320421233U6. Вважаючи зазначене рішення неправомірним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.1 та п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно зі ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.1 та 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до ч.1 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно із ч.6 та 7 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично. Відповідно до ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Положеннями ч.2 та 3 ст.57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України). За приписами ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст.53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені ч.2 ст.53 МК України, є обов`язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо правомірності винесення оскаржуваних рішень, колегія суддів зважає на наступне. Матеріалами справи підтверджується декларантом позивача 27.08.2024 подана до митного органа митна декларація № 24UA400030004096U7, якою заявлено до митного оформлення імпортований товар. Митна вартість визначена за ціною договору з урахуванням змін між виробниками (лист компанії Інгредіон від 31.05.2024) Відповідно до наданих до митного оформлення документів, поставка товару здійснювалась згідно положень Інкотерсмс FCA Hugelsheim Warehouse. Вказане зазначено у рахунку від 20.08.2024 №924010154. Оскільки адресою продавця є місто Хюгельсхайм (Німеччина), то фактично відвантаження товару відбулося зі складу продавця. Згідно Інкотермс 2010 FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Вільний перевізник (.[.назва місця) термін Інкотермс 2000 та 2010, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця. Слід зазначити, що вибір місця постачання вплине на зобов`язання із завантаження і розвантаження товару у цьому місці. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець за відвантаження товару відповідальності не несе. Таким чином, відповідальність за завантаження товару несе продавець, а відтак у вартість товару вже включені вказані витрати. Додатково довідкою про транспортні витрати від 26.08.2024 №26/08/2024-1 перевізником зазначено розмір транспортних витрат на транспортування від міста Хюгельсхайм до міста Ягодин (кордон з Україною) у розмірі 57929,02 грн та зазначено, що навантажувально-розвантажувальні здійснювались за рахунок відправника. Страхування вантажу не здійснювалось. Колегія суддів зазначає, що між експедитором (Вітер О.Р.) та ТОВ "ІНВЕСТ ПРАЙД" 03.04.2024 укладений договір №03042024/03-3 про надання послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному і міжміському сполученні. За змістом пунктів 2.1 і 2.2 договору №03042024/03-3 міжнародні автомобільні перевезення вантажів виконуються у відповідності до положень діючих Конвенцій про міжнародні перевезення, а також відповідно до вимог діючих на території України нормативно-правових актів. Перевізник (ТОВ "ІНВЕСТ ПРАЙД") зобов`язується виконувати свої обов`язки на умовах договору, а експедитор - прийняти надані послуги й оплатити їх на умовах договору. Перевізник зобов`язується забезпечити своєчасне і правильне оформлення товарно-супровідних документів (міжнародних товарно-транспорних накладних (CMR), книжки МДП (Carnet TIR) для міжнародних перевезень, ТТН - для внутрішніх перевезень, подорожнього листа), гарантійних (у тому числі необхідних при спільній транзитній процедурі та інших документів, які гарантують безперешкодних рух по території і перетин кордонів країн відправлення, призначення і транзитних та/або наявність яких вимагається нормами діючого законодавства (пункт 3.2.7 договору №03042024/03-3). Згідно із пунктами 3.2.14 і 3.2.16 договору №03042024/03-3 перевізних зобов`язується здійснювати та/або організовувати CMR страхування відповідальності перевізника вантажів та гарантує наявність чинного договору страхування протягом всього строку дії цього договору. Перевізник гарантує надання водієм транспортного засобу можливої допомоги при розвантаженні автомобіля, а також гарантує інформування водієм експедитора про хід здійснення ним перевезення згідно його вказівок, а також на його усі усні вимоги. Оскільки послуги завантаження та страхування товару не замовлялись та не оплачувались, вищезазначене підтверджує безпідставність тверджень митного органу щодо розбіжностей щодо вартості перевезення та страхування. Стосовно ціни товару, визначеної митним органом на рівні 1,7977 доларів США/кг слід зазначити, що митним органом не враховано лист про зниження ціни від 31.05.2024 року, яким фактично обґрунтовується зниження постачальником ціни на вказану групу товарів, прайс - лист від 10.06.2024, відповідно до якого встановлено ціну на вказаний товар у розмірі 800 євро за 1000 кг, що підтверджується також інвойсом, експортною митною декларацією та позитивними результатами державних видів контролю. Вказане також підтверджується експертним висновком Рівненської ТПП від 27.06.2024, висновком ДП "Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків" від 21.06.2024 №3-1/777. В порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено. Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації. Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема в постановах від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа №420/4820/19). В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. З урахуванням наведених обставин відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) приписами МК України встановлено, що митний орган, здійснюючи митний контроль, зокрема, при визначені митної вартості, має діяти у спосіб, який визначено МК України. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар Щодо зауважень відповідача, що витрати на транспортування до митного кордону нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, суд зазначає, що таке тверджень є оціночним та стосується питання ціонутворення, а не складових митної вартості товарів. Доводи апелянта щодо наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів, що документи подані до митного оформлення не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджені документально колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки апелянт не довів неможливість застосування основного методу. З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів від 27.08.2024 №UA400030/2024/000020/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 27.08.2024 №UA400030/2024/000137 є протиправними і їх слід скасувати, оскільки позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятих рішень. Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.