Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 686/17929/25

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/17929/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Продан Б.Г. Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю. 04 грудня 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сторчака В. Ю. суддів: Матохнюка Д.Б. Граб Л.С. , за участю: секретаря судового засідання: Магрета А. В., представника позивача - Анфьорова К.С. представника відповідача - Яворського Б.В розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з адміністративним позовом до Закарпатської митниці Державної митної служби України про скасування постанови в справі про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 від 14.05.2025 року. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Зокрема апелянт, посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення. Відповідач направив на адресу апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, а скаргу - без задоволення, оскільки вважає, що судом вірно встановлені обставини справи та надано їх належну правову оцінку. В свою чергу, на заперечення відповідача, позивач подав до суду відповідь на відзив, який також враховано судом апеляційної інстанції. Представник позивача, адвокат Анфьорова К.С. та представник відповідача - Яворський Б.В. були присутні в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Представник позивача підтримала вимоги апеляційної скарги. В подальшому, у зв"язку з технічними проблемами, відбулось відключення зв"язку через засоби відеоконференції. Колегія суддів зазначає, що сторонам роз`яснено, що ризики технічної неможливості участі у засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Колегія суддів дійшла висновку про продовження здіснення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження відповідно до вимог ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Як встановлено судом першої інстанції, 24.10.2024 року на адресу Закарпатської митниці, на запит від 13.08.2024 року №7.7 2/20-06/11/6788, надійшов лист митних органів Республіки Румунія від 23.09.2024 року № CJR_DRV-9778-2/SARIV (вх. №52356/11/7.7-2) щодо фактів вивезення громадянами за межі митної території України іноземної валюти в сумі що перевищує еквівалент 50 000 євро та декларування її митним органам Румунії. З метою перевірки наданої інформації, документування можливих правопорушень та отримання документів, що підтверджують факт ввезення на митну територію Румунії валютних коштів, Закарпатською митницею на адресу митних органів Республіки Румунія направлено додатковий запит від 31.10.2024 року №7.7-1/20-06/11/9154. 06.03.2025 митницею, від митних органів Республіки Румунія, отриманий лист від 14.02.2025 № CJV_DRV-1503-1/SARIV (вх.. №4465/11/7/7-1), яким направлено відповідь №CJR-DRV_/SARIV/1214/2/31.01.2025 від 31.01.2025 з наданням завірених копій румунських митних декларацій, які підтверджують факт ввезення іноземної валюти громадянами в Республіку Румунія з митної території України та її декларування митним органам Румунії. Згідно з отриманою інформацією та копією румунської митної декларації встановлено, що 30.08.2024 р. під час в`їзду на митну територію Румунії (п/п «Дякове-Халмеу») громадянкою України ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , задекларовано валютні цінності в сумі 54 000,00 (п`ятдесят чотири тисячі) євро. Грошові кошти були задекларовані на бланку встановленої форми декларації (Declaratie de numerar Articolul 3 din Regulamentul (UE) 2018/1672) № 38 від 30.08.2024 р. Проведеною подальшою перевіркою по зазначеному факту, в тому числі з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби встановлено, що 30.08.2024 року о 02 год. 23 хв. в зону митного контролю митного поста "Дякове" Закарпатської митниці в напрямку «виїзд з України» прибув пасажирський автобус р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_3 . У вказаному транспортному засобі серед інших пасажирів слідувала громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 . Після здійснення митного оформлення пасажирський автобус р.н.з. НОМЕР_2 з пасажирами виїхав з митної території України в напрямку Румунії. Згідно з інформацією, наданою митним постом «Дякове» листом від 06.11.2024 року №28-04/28-04-01/18422, громадянка України ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 дійсно перетинала митний кордон України 30.08.2024 року, під час проходження митного контролю на митному посту «Дякове» 30.08.2024 року валютні цінності не декларувала. Відповідно до інформації, що міститься в модулі «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор», громадянка України ОСОБА_1 при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» 30.08.2024 валютні цінності не декларувала. Закарпатською митницею Державної митної служби 14.05.2025 року було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 відносно ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 471 Митного кодексу України. Згідно змісту даної постанови, «громадянка України ОСОБА_1 не задекларувала валютні цінності, що переміщувались нею через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволені законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме: 44000,01(сорок чотири тисячі євро один цент), що за курсом НБУ станом на 30.08.2024 року становило 2010998,46 грн., чим вчинила правопорушення, що передбачене частиною 1 статті 471 Митного кодексу України». Не погоджуючись із такими діями відповідача, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо позивача та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 відносно ОСОБА_1 , що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірно висновку про обгрунтованість позовних вимог позивача. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційних скаргах, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів дійшла наступних висновків. Згідно з ч. 1 ст. 366 МК України двоканальна система - це спрощена система митного контролю, яка дає громадянам змогу здійснювати декларування, обираючи один з двох каналів проходу (проїзду транспортними засобами особистого користування) через митний кордон України. Згідно з частиною 2 статті 366 МК України канал, позначений символами зеленого кольору ("зелений коридор"), призначений для декларування шляхом вчинення дій громадянами, які переміщують через митний кордон України товари в обсягах, що не підлягають оподаткуванню митними платежами та не підпадають під встановлені законодавством заборони або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території і не підлягають письмовому декларуванню. Відповідно до частини 4вказаної статті громадянин самостійно обирає відповідний канал ("зелений коридор" або "червоний коридор") для проходження митного контролю за двоканальною системою. Згідно з ч. 5 ст. 366 МК України початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору ("зелений коридор"), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення. Згідно з ч.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно з частиною третьою статті 197 МК України переміщення валюти України, іноземної валюти, банківських металів через митний кордон України здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про валюту і валютні операції". Частиною 1 статті 8 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» визначено, що транскордонне переміщення фізичними особами валютних цінностей у сумі, що дорівнює або перевищує еквівалент 10000 євро за офіційним курсом валют, встановленим Національним банком України на день переміщення через митний кордон України, підлягає письмовому декларуванню митним органам, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Факту подання митному органу України митної декларації для транскордонного переміщення валютних цінностей громадянкою ОСОБА_1 не зафіксовано. Таким чином, судовим розглядом підтверджується, що громадянка України ОСОБА_1 не задекларувала валютні цінності, що переміщувалися нею через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування, а саме: 44 000,01 (сорок чотири тисячі євро один євроцент), що за курсом НБУ станом на 30.08.2024 становило 2 010 998,46 грн, чим вчинила правопорушення, що передбачене ч.1 ст. 471 Митного кодексу України. У відповідності до примітки до ст. 471 МК України під недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелік яких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»). Стаття 471 МК України, яка складається із трьох частин, передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, які переміщуються громадянами через митний кордон України, зокрема: відповідно до диспозиції ч.1 ст. 471 МК України відповідальність за порушення митних правил передбачене ч.1 ст. 471 МК України настає за недекларування валютних цінностей, що переміщуються громадянами через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Санкція ч.1 ст. 471 МК України передбачає накладення штрафу на осіб, які притягуються до відповідальності за недекларування валютних цінностей, в розмірі 20 відсотків суми, що перевищує дозволену законодавством України для переміщення валютних цінностей без письмового декларування, згідно з офіційним курсом Національного банку України на день вчинення порушення митних правил. Вчинення правопорушення ОСОБА_1 підтверджується протоколом про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 від 02.04.2025 року, відповідями митних органів Румунії від 23.09.2024 року № CJR_DRV-9778-2/SARIV, від 14.02.2025 № CJV_DRV-1503-1/SARIV, від 31.01.2025 №CJR-DRV_/SARIV/1214/2/31.01.2025, копією румунської митної декларації на бланку встановленої форми (Declaratie de numerar Articolul 3 din Regulamentul (UE) 2018/1672) № 38 від 30.08.2024 р., іншими матеріалами справи. Зазначені фактичні обставини справи стали підставою для винесення митницею постанови від 14.05.2025 р. у справі про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 та накладення на ОСОБА_1 стягнення передбаченого санкцією ч.1 ст. 471 МК України. Згідно з ч.1 ст.486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта , іншими документами (ст. 495 МК України). Зважаючи на встановлені у справі обставини та надані сторонами докази, колегія суддів вважає вірним рішення суду першої інстанції відносно законності та обґрунтованості постанови про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 від 14.05.2025р. за ст. 467 ч. 1 МК України відносно ОСОБА_1 та накладення на неї штрафу, оскільки саме 06.03.2025, в момент отримання Закарпатською митницею відповіді митних органів Румунії (вхідний номер 4465/11/7.7-1) з завіреною копією митної декларації ОСОБА_1 , якою підтверджено факт декларування нею іноземної валюти митним органам Румунії, отримано достатні дані, які свідчили про наявність в діях громадянки ОСОБА_1 ознак складу порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 471 МК України, відповідно датою виявлення порушення митних правил є 06.03.2025 року. Після отримання вказаної відповіді, з метою з`ясування обставин переміщення через митний кордон України валютних цінностей, на адресу ОСОБА_1 , 10.03.2025 року було направлено лист-виклик №7.7-20/20-02/10/952 з проханням прибути до Закарпатської митниці 27.03.2025 року для надання пояснень, а у разі неможливості надати письмові пояснення на адресу митниці. На виклик до митниці ОСОБА_1 не прибула, жодних пояснень не надала. Таким чином, оскільки митним органом правопорушення виявлене 06.03.2025 року, а постанова у справі про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 винесена 14.05.2025 року, суд першої інстанції вірно вказав, що відповідач дотримався шестимісячного строку з дня виявлення правопорушення для застосування адміністративного заходу. В апеляційній скарзі апелянт помилково стверджує, що ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення митних правил передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, оскільки протокол про ПМП №0240/UA305000/2025 від 02.04.2025 року, складено відносно гр. ОСОБА_1 , за ознаками порушення митних правил передбаченого ч.1 ст. 471 Митного кодексу України, за фактом недекларування валютних цінностей, що переміщувалися нею через митний кордон України, в сумі, що перевищує дозволену законодавством України для їх переміщення без письмового декларування. Під недекларуванням у цій статті вважається незаявлення громадянином за встановленою формою точних та достовірних відомостей, перелікяких визначений цим Кодексом, про товари, які переміщуються (пересилаються) таким громадянином через митний кордон України (у тому числі при проходженні (проїзді) ним каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»). Щодо твердження апелянта про порушення процедури складання протоколу про порушення митних правил (несвоєчасність складання, не встановлення місця, часу вчинення, виду та характеру ПМП, порушення права особи, щодо надання пояснень, припинення провадження у справі шляхом компромісу, отримання примірника протоколу про ПМП, невірно вказано адресу проживання позивача, суперечності щодо виявленої суми валюти, дати складання та розгляду справи про ПМП), колегія суддів зазначає наступне. Порушення митних правил, згідно статті 494 Кодексу, фіксується протоколом про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути заведена тільки в тому випадку, коли є достатні дані, які свідчать про наявність ознак правопорушення. Недопустимим є заведення справи про порушення митних правил на підставі припущень або відомостей про правопорушення, достовірність яких викликає сумніви. Встановлення факту порушення можливе лише за наявності підтверджених, чітких доказів, що унеможливлює запровадження справи за одним лише інформаційним повідомленням. Відповідно до ч.2 ст.494 МК України протокол про порушення митних правил, крім іншого, повинен містити такі дані: необхідні для розгляду справи відомості про особу, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, якщо її встановлено. До таких даних відносяться: громадянство, прізвище, ім`я та по батькові особи, що притягається до відповідальності за порушення митних правил, день, місяць і рік народження, місце народження, місце роботи, посада, або рід занять, місце проживання, дані про документ, що засвідчує особу, інше. Місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил. (Об`єктивна сторона правопорушення чіткій опис факту порушення). Посилання на статтю цього Кодексу, що передбачає адміністративну відповідальність за таке порушення. Інші необхідні для вирішення справи відомості. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм Регламенту (ЄС) 2018/1672 Європейського парламенту та ради від 23.10.2018 року Про контроль готівкових коштів, які ввозяться або вивозяться з Європейського Союзу, зазначені вище дані повинні були міститися у митній декларації, що подавалася митним органам Румунії при декларуванні валютних цінностей. Таким чином, саме в момент отримання Закарпатською митницею відповіді митних органів Румунії - 06.03.2025 (вхідний номер 4465/11/7.7-1) з завіреною копією митної декларації ОСОБА_1 , якою підтверджено факт декларування нею іноземної валюти митним органам Румунії, отримано достатні дані, які свідчили про наявність в діях громадянки ОСОБА_1 , ознак складу порушення митних правил, передбаченого ч.1 ст. 471 МК України, відповідно датою виявлення порушення митних правил є 06.03.2025 року. Після отримання вказаної відповіді, з метою з`ясування обставин переміщення через митний кордон України валютних цінностей, на адресу ОСОБА_1 , 10.03.2025 року було направлено лист-виклик №7.7-20/20-02/10/952 з проханням прибути до Закарпатської митниці для надання пояснень, а у разі неможливості надати письмові пояснення на адресу митниці. На виклик до митниці ОСОБА_1 , не прибула, жодних пояснень не надала Проведеною перевіркою по зазначеному факту, в тому числі з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби було встановлено місце, час вчинення, вид та характер ПМП, а саме що 30.08.2024 року о 02 год. 23 хв. в зону митного контролю митного поста "Дякове" Закарпатської митниці в напрямку «виїзд з України» прибув пасажирський автобус р.н.з. НОМЕР_2 під керуванням громадянина України ОСОБА_3 . У вказаному транспортному засобі серед інших пасажирів слідувала громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 . Після здійснення митного оформлення пасажирський автобус р.н.з. НОМЕР_2 з пасажирами виїхав з митної території України в напрямку Румунії. Згідно з інформацією, наданою митним постом «Дякове» листом від 06.11.2024 року №28-04/28-04-01/18422, громадянка України ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 дійсно перетинала митний кордон України 30.08.2024 року, під час проходження митного контролю на митному посту «Дякове» 30.08.2024 року, валютні цінності не декларувала. Відповідно до інформації, що міститься в модулі «Облік валютних цінностей» АСМО «Інспектор», громадянка України ОСОБА_1 при переміщенні через митний кордон України в напрямку «виїзд з України» 30.08.2024 валютні цінності не декларувала. Відповідно до ч.ч.9,10 ст.494 Митного кодексу України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування). Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним. Відповідно до ч.6 ст.494 Митного кодексу України у разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил. На підставі відповіді Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України від 09.04.25 №504/8.10/20, а також копії румунської митної декларації на бланку встановленої форми (Declaratie de numerar Articolul 3 din Regulamentul (UE) 2018/1672) № 38 від 30.08.2024 р. з особистим підписом ОСОБА_4 встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Саме за цією адресою, поштовим відправленнями з повідомленням про вручення, листом митниці від 02.04.2025 року №7.7-20/20-01/10/1286, з роз`ясненням прав передбачених ст.ст. 494, 498, в тому числі і щодо припинення провадження у справі шляхом компромісу їй був направлений протокол про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 в якому були зазначені місце та дата розгляду справи 14.05.2025 року 11 год. 00 хв. Таким чином, враховуючи приписи ст.494 Митного кодексу України щодо вручення протоколу, колегія суддів робить висновок, що протокол з зазначеними у ньому місцем, датою та часом розгляду справи був вручений, а відповідно позивач був обізнаний про місце, дату і час розгляду справи про порушення митних правил №0240/UA305000/2025, однак на розгляд справи не з`явився. Після розгляду справи, листом №7/7-20/20-04/10/1818 від 16.05.25 року примірник постанови у справі про порушення митних правил №0240/UA305000/2025, відповідно до ст.285 КУпАП, був направлений ОСОБА_1 поштовим відправленням за адресою її реєстрації. Відповідно до п.5-1 ч.1 ст.7 Закону України від 20.11.2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» до реєстру вноситься така інформація про особу відомості про зареєстроване або задеклароване місце проживання (перебування) особи, зняття особи з реєстрації місця проживання або про зміну місця проживання (перебування) особи. Із змісту Закону випливає, що саме за цією адресою з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. 3a правилами пунктів 18, 81, 86, 101, 102 Правил надання послуг поштового зв`язку затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. N 270 направлення та вручення кореспонденції відбувається наступним чином: П.18. Адресат реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу інформується про надходження адресованого йому поштового відправлення, поштового переказу шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням технічних засобів оператора поштового зв`язку, повідомленням, що підтримується засобами Інтернету, або повідомленням у паперовій формі за встановленою оператором поштового зв`язку формою. П.81. Рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка", «Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (одержувача) або повнолітніх членів його сім`ї про надходження поштового відправлення, поштового переказу адресат (одержувач) інформується у спосіб, визначений оператором поштового зв`язку. П.86. У разі коли адресата неможливо повідомити про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним відправником у поштовій адресі, або шляхом надсилання повідомлення технічними засобами, визначеними оператором поштового зв`язку до його абонентської поштової скриньки (у разі її наявності) вкладається повідомлення про надходження такого поштового відправлення, поштового переказу. П.101. У разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення "EMS" - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. П.102. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику. Отже, зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів приходить до висновку, що протокол про порушення митних правил та постанова у справі про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 були направлені ОСОБА_1 за адресою її реєстрації, яка міститься у Єдиному державному демографічному реєстрі (відповідно до Закону України від 20.11.2012 року №5492-VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»). Позивача було належним чином повідомлено про складений відносно неї протокол про порушення митних правил та винесену постанову. Відповідно до правової позиції Верховного суду, зокрема у справі №686/28291/19 від 12.06.2020 року, факт направлення постанови на адресу реєстації особи та її повернення з відповідною поштовою відміткою (наприклад «не з`явився», «не забрав», «відмова у прийнятті») є належним повідомленням особи, і не є підставою для поновлення строку оскарження або скасування постанови. Позивачу було відомо про складений відносно нього протоколу про порушення митних правил, він був обізнаний про місце, дату і час розгляду справи про порушення митних правил №0240/UA305000/2025, однак на розгляд справи не з`явився та не вжив заходів для отримання кореспонденції, не цікавився ходом справи та не дотримувався принципу сумлінності сторони в процесі. Особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження. Згідно практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Відносно доводів скаржника про порушення відповідачем строків розгляду справи про порушення митних правил, а саме передбачений ч.1 ст.525 МК України п`ятнадцятиденний строк розгляду справи з дня отримання посадовою особою митного органу або судом (суддею) матеріалів, необхідних для вирішення справи. Відповідно до ч.6 ст.494 МК України у разі потреби в протоколі зазначаються також місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил. Судом встановлено, що при складенні протоколу про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 від 02.04.2025 року в ньому були зазначені місце, дата і час розгляду справи про порушення митних правил - 14 травня 2025 р., 11 год. 00 хв., в Закарпатська митниця: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Собранецька,

220. Як вказує відповідач, зазначені відомості були вказані у протоколі, так як позивач не був присутній при складанні протоколу, з метою належного його повідомлення про місце, дату і час розгляду справи про порушення митних правил. Крім цього дату було визначено з врахуванням часу необхідного для отримання позивачем протоколу про ПМП, можливістю позивача скористатися своїми правами, що передбачені ст.498 МК України (зокрема знайомитися з матеріалами справи, бути присутнім під час розгляду справи у митному органі, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника та іншими) та в межах передбаченого ст. 467 МК України строку накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил, справу про ПМП №0240/UA305000/2025 розглянуто 14.05.2025 року, тобто саме у зазначені в протоколі про порушення митних правил місце, дату і час. Листом митниці від 16.05.2025 року №7.7-20/20-04/10/1818 позивача було повідомлено про розгляд справи про порушення митних правил №0240/UA305000/2025 запровадженої відносно позивача та надіслано примірник постанови у справі про ПМП №0240/UA305000/2025. На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач правомірно розглянув справу про адміністративне правопорушення щодо позивача та за результатом такого розгляду прийняв законну та обґрунтовану постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 471 Митного кодексу України. Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Щодо інших доводів скаржника, зазначених у апеляційній скарзі, колегія суддів, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Зокрема, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 жовтня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Матохнюк Д.Б. Граб Л.С.