Постанова 4811 № 444/2293/25

Справа № 444/2293/25 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р. Й. Провадження № 33/811/1811/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., у відкритому судовому засіданні у м. Львові, розглянувши апеляційну особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Жовківського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2025 року, встановив: постановою Жовківського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнанано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накладено на нього стягнення у вигляді шрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ПП "Нова пошта", посвідчення водія НОМЕР_1 , паспортні дані та реєстраційний номер облікової картки платника податків судом не встановлено) судовий збір в розмірі 605,60 грн. Як видно із постанови, ОСОБА_1 , 14.06.2025 року о 21 год. 28 хв. в м. Дубляни по вул. Львівській Львівського району Львівської області керував транспортним засобом марки «AUDI A4», номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою алкотестера "Драгер" 6810, результат 2,72 проміле. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Жовківського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2025 року щодо нього та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню. Наголошує, що його не повідомили належним чином про час і місце розгляду справи, чим позбавили його прав, передбачених ст.268 КУпАП. Стверджує, що обраний захід адміністративного стягнення є надто суворий, а суд не вказав жодного доводу, на підставі якого обрав таке покарання. Вказане порушення вчинив вперше, а керування транспортним засобом є єдиним джерелом існування, оскільки працює водієм. У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причину неявки не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Крім того, згідно довідки про доставку повідомлення у додатку «Viber», 27 листопада 2025 року судова повістка сформована електронному вигляді і доставлена на номер мобільного телефону ОСОБА_1 , що відповідає вимогам Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасника судового процесу, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України №28 від 23.01.2023 року. Відповідно до положень ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні. Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного. Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії АБА № 111011 від 14 червня 2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; рапортом працівника поліції, тестом № 1724 від 14.06.2025 року, проведеним на місці зупинки транспортного засобу в ході огляду водія ОСОБА_1 на стан сп`яніння за допомогою приладу Drager Алкотест 6810, відповідно до якого зафіксовано результат 2,72 проміле; відеозаписом події. Передбачених законом підстав для визнання огляду недійсним апеляційний суд не встановив і таких підстав не наведено апелянтом. Покликання апелянта на те, що оскаржувану постанову слід скасувати, зокрема внаслідок розгляду справи у відсутність апелянта, то сул апеляційної інстанції такі до уваги не бере. Так, із матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 , який притягається до адміністративної відповідальності, будучи двічі належно та завчасно повідомленим про місце, дату та час розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, у призначені судові засідання не з`являвся, про поважні причини своєї неявки суддю не повідомляв. Крім того, інформація про розгляд цієї справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч. 1 ст. 130 КУпАП щоразу розміщувалася на офіційному вебпорталі «Судова влада України» Жовківського районного суду Львівської області. Оскільки в силу ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, присутність особи, який притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, а тому суддя на підставі ч. 1 ст.268 КУпАП України, враховуючи також ту обставину, що викликав цю особу для його участі у судовому розгляді у даній справі про адміністративне правопорушення двічі, суддя місцевого суду дійшов до вірного висновку про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 . Крім того скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП апелянт мав можливість, прибувши у визначений час до суду апеляційної інстанції. Проте таким правом ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений, не скористався, отже суд апеляційної інстанції вважав за доцільне розглядати цю апеляційну скаргу за відсутності особи, який притягається до адміністративної відповідальності. Здійснення такого розгляду без участі особи, присутність якого не визначена законом як обов`язкова, не суперечитиме завданню провадження у цій справі, а всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати усі обставини цієї справи можливо й за відсутності зазначеної особи. При цьому, така позиція судді узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), котре набуло статусу остаточного та відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. У своїх багатьох рішеннях Європейський Суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того скористатися правами, передбаченими ст. 268 КУпАП апелянт мав можливість, прибувши у визначений час до суду апеляційної інстанції. Апеляційним судом було також перевірено доводи апелянта щодо порушення порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та не встановлено з боку інспектора патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735 Апеляційні твердження про те, що керування транспортним засобом є єдиним джерелом існування не підтверджуються жодними доказами та не впливають на наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо наявності у діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Жовківського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ