Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 440/10143/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 грудня 2025 р. Справа № 440/10143/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Територіального управління БЕБ у Київській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025, головуючий суддя І інстанції: Т.С. Канигіна, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/10143/25 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління БЕБ у Київській області про зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Територіального управління БЕБ у Київській області, в якій просила: - зобов`язати Територіальне управління БЕБ у Київській області зарахувати ОСОБА_1 час роботи в державних органах за періоди: з 23.07.2012-30.10.2012, 31.10.2012-17.06.2013 - в органах Державної податкової служби України; з 18.06.2013-26.07.2017 - в органах Міністерства доходів і зборів України; з 27.07.2017 по 11.03.2019 - в органах Державної фіскальної служби України, з 12.03.2019 по 31.08.2020 - в органах Державної податкової служби України, з 01.09.2020 по 31.12.2021 - в органах Державної фіскальної служби України, з 08.05.2023 по 01.07.2024 в органах Бюро економічної безпеки України, як такий, що відповідає абзацу 12 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління БЕБ у Київській області щодо незарахування вислуги років ОСОБА_1 стажу державної служби за період з 23.07.2012 по 30.10.2012, 31.10.2012 по 17.06.2013, з 18.06.2013 по 26.07.2017, з 27.07.2017 по 11.03.2019, з 12.03.2019 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 31.12.2021, з 08.05.2023 по 01.07.2024, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ. Зобов`язано Територіальне управління БЕБ у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах з 23.07.2012 по 30.10.2012, 31.10.2012 по 17.06.2013, з 18.06.2013 по 26.07.2017, з 27.07.2017 по 11.03.2019, з 12.03.2019 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 31.12.2021, з 08.05.2023 по 01.07.2024, як такий, що відповідає абзацу дванадцятому пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та відповідно до пункту "и" частини першої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління БЕБ у Київській області (вул. Святослава Хороброго, 3Б, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44923091) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вважає, що відповідно до висновку Комісії Територіального управління щодо ОСОБА_1 від 08.08.2024 № 329/10-ДСК, позивачу було зараховано до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років такий період: з 02.07.2024 по 03.07.2024 - 00 р. 00 м. 01 дн. - служба в БЕБ. При винесенні висновку Комісія територіального управління БЕБ врахувала вимоги та документи, які передбачені п. 10 Інструкції для обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років. Отже, обчислення позивачеві стажу служби для виплати надбавки за вислугу років відбувалося відповідно Інструкції та спеціального законодавства в порушеній сфері, зокрема, Закону України «Про Бюро економічної безпеки України», Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови КМУ «Про затвердження Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України» № 1333 від 29.11.2022, Інструкції з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, затвердженою наказом БЕБ від 19 квітня 2022 року № 70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 квітня 2022 року за № 444/3778, Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб». З огляду на вказане, позивачеві було правомірно зараховано виключно періоди служби, які не відносяться до посад державної служби, зважаючи на відмінність понять служби в правоохоронних органах чи інших органах, в яких присвоюються спеціальні звання, враховуючи особливість несення такої служби (загроза життю та здоров`ю, несення служби у нічну пору доби та інше) від служби на посадах державної служби. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що відповідно до витягу з наказу Територіального управління БЕБ у м. Києві від 29.06.2024 № 84-к/ДСК ОСОБА_1 02.07.2024 прийнято на службу до Бюро економічної безпечки України та призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Територіального управління БЕБ у м. Києві. Згідно з витягом з наказу Територіального управління БЕБ у м. Києві від 29.06.2024 № 92-к/ДСК ОСОБА_1 02.07.2024 звільнено з посади старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах Територіального управління БЕБ у м. Києві та направлено для подальшого проходження служби до Територіального управління БЕБ у Київській області. Відповідно до витягу з наказу Територіального управління БЕБ у Київській області від 29.06.2024 № 84-к/ДСК призначено з 03.07.2024 ОСОБА_1 на посаду старшого інспектора з особливих доручень Територіального управління БЕБ у Київській області. Наказом Бюро економічної безпеки України від 02.07.2024 № 279-к/ДСК-ДП позивачці присвоєно спеціальне звання лейтенант Бюро економічної безпеки України. Сторонами не заперечується, що позивачка рапортом звернулася до відділу персоналу Територіального управління БЕБ у Київській області з проханням надати витяг з наказу про зарахування до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років часу перебування на посадах державної служби відповідно до пункту "и" статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Згідно з витягом з висновку Комісії з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років Територіального управління БЕБ у Київській області від 08.08.2024 №329/10-ДСК ОСОБА_1 зараховано до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років підтверджені такі періоди її служби: з 02.07.2024 по 03.07.2024 - 00 років 00 місяців 01 день - служба в БЕБ. Не погодившись з діями відповідача щодо незарахуванні до вислуги років періоду роботи Державної податкової служби України, Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України до переходу на службу до Територіального управління БЕБ у Київській області, позивачка звернулась до суду з позовом. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно норм Закону України № 2262-XII, Постанови №393, Інструкції № 70, Положення № 1333 є необхідним (обов`язковим) врахування до вислуги років стажу державної служби, що набутий особою до переходу на службу до Бюро економічної безпеки України. Позивач належними документами, наданими і БЕБ, і суду підтвердив період державної служби за спірні періоди для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ. Отже, з урахуванням того, що позивач проходить службу у Бюро економічної безпеки України, відповідач протиправно не зарахував час його роботи за спірні періоди до стажу служби для виплати надбавки за вислугу років у Бюро економічної безпеки України. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами статті 30 Закону України «Про Бюро економічної безпеки України» №1150-IX від 28.01.2021 встановлено, що держава забезпечує соціальний захист працівників Бюро економічної безпеки України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, користуються соціальними гарантіями відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та інших законів України з урахуванням положень, встановлених цим Законом. Пенсійне забезпечення осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до пункту «и» частини 1 статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-XII (далі - Закон №2262-XII) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «з» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони. Згідно зі статтею 17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначених вимог Закону №2262-XII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей». Згідно з абзацом 12 пункту 1 Постанови №393 для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, державну пожежну охорону, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затвердженими відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, виконання кримінальних покарань, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, затвердженим Головою Служби судової охорони. Відповідно до пункту 34 Положення про проходження служби особами, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1333 (далі - Положення №1333), для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, зараховується служба, визначена в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (ЗП України, 1992 р., № 7, ст. 182; Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 969), у календарному обчисленні (один місяць служби за один місяць). Порядок обчислення стажу для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, встановлюється Директором БЕБ. На виконання вищевказаної норми Положення №1333, наказом Бюро економічної безпеки України від 19.04.2022 №70 затверджено Інструкцію з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки (далі - Інструкція №70). Пунктом 2 Інструкції №70 передбачено, що визначення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ здійснюється комісією з обчислення стажу служби для виплати надбавки за вислугу років (далі - комісія). Згідно з пунктами 5, 6 Інструкції №70 періоди служби для виплати надбавки за вислугу років обчислюються відповідно до законодавства: - особам, які мають спеціальні звання БЕБ, та проходять службу у центральному апараті, заступникам керівників територіальних управлінь БЕБ,- центральною комісією; - особам, які мають спеціальні звання БЕБ, які проходять службу у територіальних управліннях БЕБ,- комісіями територіальних управлінь. Для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, зараховуються періоди служби, визначені відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб». Пунктом 10 Інструкції №70 визначено, що особам, які мають спеціальні звання БЕБ, яким у встановленому законодавством порядку зараховано до вислуги років раніше не враховані періоди служби, доплата надбавки за вислугу років здійснюється з дня надання ними документів, що підтверджують їх період служби (роботи). До документів, що підтверджують періоди служби (роботи) для обчислення періодів служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ, належить трудова книжка (за наявності), послужний список, військовий квиток, документ про вищу освіту з додатками та інші документи, які відповідно до законодавства підтверджують стаж служби (довідки, виписки з наказів, дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, тощо). З урахуванням наведених норм, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Законом №2262-XII, Постановою №393, Інструкцією №70, а також Положення №1333 чітко передбачено обов`язковість врахування до вислуги років стажу державної служби, що набутий особою до переходу на службу до Бюро економічної безпеки України. Відповідно до трудової книжки позивачки НОМЕР_2 , витягу з послужного списку особової справи, біографічної довідки та довідки ОК-5, сформованих індивідуальних Відомостей про застраховану особу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування позивач працювала в державних органах (на посадах в державній службі), ОСОБА_1 працювала: - з 23.07.2012 по 30.10.2012 на посаді старшого державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби; - з 31.10.2012 по 17.06.2013 на посаді головного державного інспектора Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва Державної податкової служби; - з 18.06.2013 по 26.07.2017 на посаді головного державного інспектор Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві; - з 27.07.2017 по 11.03.2019 на посаді головного державного інспектора, заступника начальника відділу Головного управління ДФС у м. Києві; - з 12.03.2019 по 31.08.2020 на посаді начальник відділу Головного управління ДПС у м. Києві; - з 01.09.2020 по 31.12.2021 на посаді начальника відділу Головного управління ДФС у м. Києві; - з 08.05.2023 по 01.07.2024 на посаді головного спеціаліст Територіального управління БЕБ у Київській області. Водночас відповідач не врахував до вислуги років вищевказаний спірний стаж державної служби, що набутий позивачем до переходу на службу до Бюро економічної безпеки України. Крім того, за приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. З урахуванням наведених законодавчих норм та встановлених обставин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач належними документами, наданими і Бюро економічної безпеки України, і суду підтвердила період державної служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ. Відтак, суд першої інстанції з метою відновлення порушених прав та законних інтересів позивача дійшов до вірного висновку про необхідність визнання протиправними дії Територіального управління БЕБ у Київській області щодо незарахування вислуги років ОСОБА_1 стажу державної служби за період з 23.07.2012 по 30.10.2012, 31.10.2012 по 17.06.2013, з 18.06.2013 по 26.07.2017, з 27.07.2017 по 11.03.2019, з 12.03.2019 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 31.12.2021, з 08.05.2023 по 01.07.2024, як періоду служби для виплати надбавки за вислугу років особам, які мають спеціальні звання БЕБ та зобов`язання Територіальне управління БЕБ у Київській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років час роботи в державних органах з 23.07.2012 по 30.10.2012, 31.10.2012 по 17.06.2013, з 18.06.2013 по 26.07.2017, з 27.07.2017 по 11.03.2019, з 12.03.2019 по 31.08.2020, з 01.09.2020 по 31.12.2021, з 08.05.2023 по 01.07.2024, як такий, що відповідає абзацу дванадцятому пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та відповідно до пункту "и" частини першої статті 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII. Колегія суддів суду апеляційної інстанції відповідно до приписів ст. 77 КАС України відхиляє доводи скаржника, на підтвердження доводів скарги, щодо неправильного тлумачення судом першої інстанції норм постанови №393 та відсутності у позивача права на зарахування до вислуги років у БЕБ стажу державної служби, оскільки такі доводи не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства. Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору. Посилання апелянта на постанову Верховного Суду від 31 березня 2020 року в справі №520/2067/19 є необґрунтованим, оскільки предметом спору у цій справі є неврахування до стажу служби в поліції часу навчання особи у вищому навчальному закладі. Тому правовідносини у справі, яка розглядається, та у справі №520/2067/19, не є подібними. Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи. Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують. За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає. Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Територіального управління БЕБ у Київській області - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 по справі №440/10143/25 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк