Постанова Чернігівський апеляційний суд № 735/150/25

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 02 грудня 2025 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 735/150/25 Головуючий у першій інстанції Балаба О. А. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1558/25 Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої-судді: Шитченко Н.В., суддів: Висоцької Н.В., Онищенко О.І., із секретарем: Зіньковець О.О., позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», відповідач: ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У С Т А Н О В И В: У січні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулося з позовом до ОСОБА_2 , в якому просило стягнути з відповідачки заборгованість за договорами № 3620152 та № 77271187 кожен від 13 жовтня 2021 року у загальному розмірі 109 106,95 грн, понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 25 000 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що 13 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 укладено договір № 3620152, який підписано відповідачкою електронним підписом позичальника. Позивач, пославшись на наявність права вимоги, зазначив, що 26 січня 2022 року ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал», яке 10 січня 2023 року відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договорами, в тому числі і за договором № 3620152. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за цим договором становить 48 120 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 8 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 38 600 грн, заборгованість за комісією 1 520 грн. 13 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 укладено договір № 77271187, який підписано відповідачкою електронним підписом позичальника. Позивач, пославшись на наявність права вимоги, зазначив, що 22 лютого 2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал», яке 10 січня 2023 року відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» право вимоги за договорами, в тому числі і за договором № 77271187. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за цим договором становить 60 986,95 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 18 000 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 42 984 грн, також нараховано 3 % річних у сумі 2,95 грн. Рішенням Коропського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договорами № 3620152 від 13 жовтня 2021 року та № 77271187 від 13 жовтня 2021 року у розмірі 109 106,95 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000 грн. В решті позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідачки з висновком суду про наявність підстав для стягнення заборгованості за договором № 3620152 у сумі 48 120 грн. Указує на те, що кредит надавався строком на 15 днів (з 13 жовтня по 28 жовтня 2021 року), тому здійснення нарахувань поза межами строку його дії є незаконним. На переконання скаржниці, умови п. 1.5.2 договору щодо сплати позикодавцю 2,5 % за кожен день, що становить 912,5 % річних і в грошовому еквіваленті складає 73 000 грн та перевищує більше, ніж у 9 разів тіло позики (8 000 грн), є несправедливими внаслідок істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, а отже недійсним є також п. 1.5.1 договору про встановлення комісії за видачу позики в розмірі 19 % від суми позики, що становить 1 520 грн. Відповідачка не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з неї заборгованості за договором № 77271187 у сумі 60 986,95 грн, указуючи на несправедливість умов п. 2.3 договору, яким визначено відсотки у розмірі 1,99 % за кожен день користування позикою, що суперечить принципу добросовісності та завдає суттєвої шкоди позичальнику. Наголошує на тому, що термін кредитування сторонами визначено у 30 днів, тому проценти повинні нараховуватися лише з 13 жовтня по 12 листопада 2021 року, нарахування поза межами цього строку є незаконним, а умови договору щодо надстрокового нарахування процентів є завуальованими, що дозволяють кредитодавцю нараховувати надмірну компенсацію. Водночас відсутні докази, які підтверджують право надання фінансових послуг первісним кредитором. ОСОБА_1 не погоджується також із висновком суду про стягнення з неї на користь ТОВ «Коллект Центр» витрат на правничу допомогу у сумі 4 000 грн, вважаючи, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням не лише того, чи були вони фактично понесені, а й того, чи була їх сума обґрунтованою. У наданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Коллект Центр», не погодившись з доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Обгрунтовуючи доводи відзиву, позивач посилається на те, що умовами п. 2.3.2 договору № 3620152 погоджено продовження користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного п. 1.3., п. 2.3.1.1, п. 2.3.1.2. Продовження строку кредитування та автопролонгація за договором № 77271187 передбачені розділом 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які перебувають у загальному доступі та опубліковані на сайті кредитодавця. Комісію за надання кредиту у розмірі 1 520 грн визначено безпосередньо умовами договору № 3620152, який підписано відповідачкою, отже вона обізнана з включенням цієї суми до загальних витрат за договором. ТОВ «Коллект Центр» вважає, що заборгованіть розраховано відповідно до умов укладених ОСОБА_1 правочинів. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а рішення суду змінити, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам частково не відповідає. Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр», суд першої інстанції виходив з того, що належними і допустимими доказами підтверджено наявність заборгованості за договорами № 3620152 та № 77271187 кожен від 13 жовтня 2021 року у розмірі 109 106,95 грн, а також надано належні докази щодо переходу до позивача права вимоги за цими договорами. Стягуючи з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» 4 000 грн витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з характеру спірних правовідносин, суті спору та заявлених позивачем вимог. Апеляційний суд з наведеними висновками суду першої інстанції частково не погоджується, виходячи з наступного. У справі встановлено, 13 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_3 укладено договір позики № 77271187 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), який підписано відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором dA5U6mWehW (п. 20 договору) (т. 1 а.с. 27). За цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику») на погоджений умовами договору строк (далі «Строк Позики») шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики (п. 1 договору). Параметри та умови позики, порядок і графік повернення позики та сплати процентів передбачено у п. 2 договору, згідно з яким: - сума позики - 18 000 грн (п. 2.1. договору); - строк позики (строк договору) - 30 днів (п. 2.2. договору); - процентна ставка (базова) / день - 1,99% (фіксована) (п. 2.3. договору); - базова процентна ставка з другого дня користування позикою до дати повернення позики (фіксована) - 2,50% (фіксована) (п. 2.4. договору). - дата надання позики 13 жовтня 2021 року; - дата повернення позики (останній день) - 12 листопада 2021 року. Пунктом 4 договору передбачено, що проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. У пункті 20 договору зазначено рахунок ОСОБА_2 : НОМЕР_1 . 13 жовтня 2021 року ОСОБА_3 підписано електронним підписом з одноразовим ідентифікатором dA5U6mWehW Додаток №1 до договору позики № 77271187 - Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (т. 1 а.с. 27 зворот). Зміст довідки, наданої ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» № КД-000000496 від 18 вересня 2024 року, свідчить про те, що компанія підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та 13 жовтня 2021 проведено платіж на суму 18 000 грн на платіжну картку НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 36). Випискою АТ КБ «ПриватБанк» за договором № б/н за період з 13 жовтня 2021 року по 13 листопада 2021 року підтверджено, що ОСОБА_1 отримала 18 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 171, 172). 22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 22/02/2022 (т. 1 а.с. 46-48). За цим договором клієнт первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 153 662 582,15 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договором позики, укладеним між клієнтом і боржником (п. 2.1. договору). Відповідно до п. 2.2. договору фактор набуває права на всі суми, які він одержить на виконання вимоги від боржників, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані фактором суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Згідно з п. 2.3 договору з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони були нараховані клієнтом) за договором позики за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів та комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів позики. 22 лютого 2022 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписали акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року (т. 1 а.с. 48 зворот). Реєстром боржників № 1 до договору факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року засвідчено, що ОСОБА_1 є боржником за договором позики № 77271187, загальна сума заборгованості 60 984 грн, з яких: 18 000 грн заборгованість за тілом; 42 984 грн заборгованість за процентами (т. 1 а.с. 49 зворот - 51). Копією платіжного доручення № 333740001 від 23 лютого 2022 року підтверджено, що ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 6 382 999,39 грн за договором факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року (т. 1 а.с. 49). 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) і ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них (т. 1 а.с. 54-57). Відповідно до п. 7.1 договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договором позики (кредитними договорами), відповідно до цього договору новий кредитом сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 5 312 491,59 грн без ПДВ. У п. 7.2 договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року погоджено, що ціна договору сплачується новим кредитом кредитору, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п. 12 цього договору або зарахуванням зустрічних однорічних вимог в порядку, визначеному п. 5.6.2 цього договору, протягом 1 065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору. 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року (т. 1 а.с. 56 зворот). Реєстр боржників, який є додатком № 3 до наведеного договору, містить інформацію про боржника ОСОБА_1 за договором позики № 77271187, загальна сума заборгованості 60 986,95 грн, з яких: 18 000 грн заборгованість за тілом; 42 984 грн заборгованість за процентами, 2,95 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно зі ст. 625 ЦК України (т. 1 а.с. 58-59). 28 лютого 2023 року ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписали акт зарахування зустрічних однорідних вимог (т. 1 а.с. 57). За розрахунком заборгованості за договором позики № 76741334 від 13 жовтня 2021 року, складеним ТОВ «Коллект Центр», за період з 22 лютого 2022 року по 10 січня 2023 року борг становить 60 986,95 грн (т. 1 а.с. 39 зворот). 13 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» (кредитодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) укладено договір про споживчий кредит № 3620152, за умовами п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3 договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2 договору, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4. договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит (т. 1 а.с. 18-20). Пунктами 1.2-1.4 договору передбачено, що сума (загальний розмір) кредиту становить 8 000 грн. Кредит надається строком на 15 днів з 13 жовтня 2021 року (строк кредитування). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 28 жовтня 2021 року. У пунктах 1.5.1., 1.5.2., 1.6., 1.7. договору сторони погодили: комісію за надання кредиту у розмірі 1 520 грн, яка нараховується за ставкою 19 % від суми кредиту одночасно. Проценти за користування кредитом: 3 000 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) ставка за користування кредитом становить 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п. 2..2., 2.3. цього договору. Відповідно до п. 2.2.1 договору позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2. договору, в термін (дату) вказаний в п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний у п. 1.3. договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2. або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6. договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3 договору. Нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору (п. 2.2.2 договору). Відповідно до п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного в п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 Договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору. стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим, ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою, визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової згоди позичальника. Згідно з п. 2.3.1 договору продовження вказаного в п. 1.3 Договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах, наступним чином. Пролонгація на пільгових умовах: позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі сайт товариства) за посиланням https:// miloan.ua/s/documents і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою визначеною п.1.5.2 Договору. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що клієнта ОСОБА_4 , з якою укладено договір № 3620152 від 13 жовтня 2021 року, ідентифіковано ТОВ «Мілоан». Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) шляхом надсилання 13 жовтня 2021 року на номер телефону НОМЕР_2 одноразового ідентифікатора W64273 (т. 1 а.с. 34). Листом ТОВ «ФК «Елаєнс» від 12 грудня 2024 року підтвердило, що на підставі договору № 40484607_26/10/18-1 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку) та про інформаційно-технологічну взаємодію та приймання платежів, укладеного між товариством і ТОВ «Мілоан», успішно проведено в системі проведено на платіжну карту № 4102 32хх хххх 1248 платіж на суму 8 000 грн із зазначенням призначення платежу: «кошти згідно договору 3620152» (т. 1 а.с. 34 зворот). Випискою АТ «Сенс Банк» за період з 13 жовтня по 13 листопада 2021 року підтверджено, що ОСОБА_3 отримала 8 000,00 грн на картку № НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 151, 152-162). 13 жовтня 2021 року відповідачкою підписано графік платежів за договором про споживчий кредит № 3620152, який є додатком № 1 до договору про споживчий кредит № 3620152 від 13 жовтня 2021 року (т. 1 а.с. 20 зворот), паспорт споживчого кредиту № 3620152, який є додатком № 2 до договору про споживчий кредит № 3620152 від 13 жовтня 2021 року (т. 1 а.с. 20 зворот), а також заяву на отримання кредиту № 101386780, яка є додатком № 3 до договору про споживчий кредит № 3620152 від 13 жовтня 2021 року (т. 1 а.с. 21). 26 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан» (клієнт) та ТОВ «Вердикт Капітал» (фактор) укладено договір факторингу № 26-01/2022-83 (т. 1 а.с. 41-43), згідно з п. 2.1 якого клієнт первісний кредитор зобов`язується відступити за плату право грошової вимоги у сумі 83 672 331,46 грн, а фактор зобов`язується, здійснивши фінансування в порядку, передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржником. Згідно з п. 2.3 договору з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони були нараховані клієнтом) за договором позики за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів та комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов договорів позики. 26 січня 2022 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписали акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року (т. 1 а.с. 44). Реєстром боржників до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року засвідчено, що ОСОБА_1 є боржником за договором № 3620152 від 13 жовтня 2021 року, загальна сума заборгованості 36 520 грн, з яких: 8 000 грн заборгованість за тілом; 27 000 грн заборгованість за процентами, 1 520 грн заборгованість за комісією (т. 1 а.с. 44 зворот 45). Копією платіжного доручення № 324190002 від 27 січня 2022 року, з урахуванням довідки про уточнення платежу, підтверджено, що ТОВ «Вердикт Капітал» сплатило ТОВ «Мілоан» 4 097 773,59 грн за договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року (т. 1 а.с. 43 зворот). 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) і ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них (т. 1 а.с. 54-57). Відповідно до п. 7.1 договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договором позики (кредитними договорами), відповідно до цього договору новий кредитом сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 5 312 491,59 грн без ПДВ. У п. 7.2 договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року погоджено, що ціна договору сплачується новим кредитом кредитору, в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі, але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок вказаний в п. 12 цього договору або зарахуванням зустрічних однорічних вимог в порядку, визначеному п. 5.6.2 цього договору, протягом 1 065 календарних днів з дати підписання сторонами цього договору. 10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року (т. 1 а.с. 56 зворот). Реєстр боржників, який є додатком № 3 до вищевказаного договору, містить інформацію про боржника ОСОБА_1 за договором № 3620152, загальна сума заборгованості 48 120 грн, з яких: 8 000 грн заборгованість за тілом; 38 600 грн заборгованість за процентами, 1 520 грн заборгованість за нарахованими комісіями (т. 1 а.с. 58-59). 28 лютого 2023 року ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал» підписали акт зарахування зустрічних однорідних вимог (т. 1 а.с. 57). За розрахунком заборгованості за договором № 3620152 від 13 жовтня 2021 року, складеним ТОВ «Коллект Центр», за період з 26 січня 2022 року по 10 січня 2023 року борг відповідачким становить 48 120 грн (т. 1 а.с. 39). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист цивільного інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. За приписами ст. 3, 4 ЦПК України захисту підлягають порушене, невизнане або оспорюване право особи чи інтерес, а також державний чи суспільний інтерес. Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно зі ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідно до ст. 12 Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; 2) електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. За правилами ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір. За приписами ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Приписами ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). За змістом ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України). Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 укладено 13 жовтня 2021 року з ТОВ «Мілоан» договір про споживчий кредит № 3620152 на суму 8 000 грн. У договорі сторони погодили суму кредиту 8 000 грн (п. 1.2 договору), строк кредиту 15 днів (п. 1.3 договору), процентну ставку (п. 1.5.2, 1.6 договору), умови його пролонгації (2.3.1.1., 2.3.1.2.). Факт перерахування відповідачці 8 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_3 підтверджено випискою АТ «Сенс Банк» за період з 13 жовтня по 13 листопада 2021 року. Надаючи оцінку аргументам скаржниці про нарахування процентів по кредиту поза межами строку кредитування, апеляційний суд виходить з такого. Положеннями п. 2.3 договору про споживчий кредит № 3620152 від 13 жовтня 2021 року передбачено порядок пролонгації строку кредитування на пільгових або стандартних (базових) умовах, зокрема пролонгація такого строку передбачена п. 2.3.1.2. цього правочину. 2.3.1.2. Пролонгація на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6 Договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. Згідно із п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та процентів за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 договору, а у випадку пролонгації не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування. Отже, встановлено, що умовами договору № 3620152 від 13 жовтня 2021 року передбачено два випадки пролонгації строку кредитування за ініціативою позичальника на пільгових умовах на періоди 3, 7 та 15 днів, а також на період до 60 днів у разі продовження користування позичальником кредитними коштами після завершення строку кредитування. Тобто сторони погодили, що у разі, якщо кредитні кошти позичальником не повернуто у визначений строк і кредитор продовжує ними користуватися, строк дії договору продовжується, але не більше, ніж на 60 днів. Оскільки ОСОБА_1 отримані кредитні кошти за договором № 3620152 від 13 жовтня 2021 року не повернула та продовжила ними користуватися після 28 жовтня 2021 року, кредитодавцем після спливу раніше визначеного строку кредитування продовжено нарахування процентів у межах 60-денного строку за стандартною (базовою) ставкою, наведеною у п. 1.6 договору, що узгоджується з умовами укладеного між сторонами правочину. Відомостями про щоденні нарахування та погашення, складеними ТОВ «Мілоан» підтверджено, що з 14 жовтня по 28 жовтня 2021 року вдповідачці нараховувалися проценти за користування кредитом згідно з п. 1.5.2 договору, тобто за ставкою 2,5 % від фактичного залишку кредиту, що становить 200 грн за день (8 000 грн х 2,5 %), з 29 жовтня по 27 грудня 2021 включно нараховувалися проценти за користування кредитом згідно з п. 1.6 договору, тобто за ставкою 5,00 % від фактичного залишку кредиту, що становить 400 грн за день (8 000 грн х 5,00 %). Після 27 грудня 2021 року відсотки не нараховувались (т. 1 а.с. 35). Таким чином, твердження ОСОБА_1 про те, що нарахування процентів за період з 29 жовтня по 27 грудня 2021 року відбувалось поза межами строку кредитування, суперечать умовам укладеного нею договору № 3620152 від 13 жовтня 2021 року. Апеляційний суд відхиляє доводи скаржниці про несправедливість умов п. 1.5.2 договору № 3620152 від 13 жовтня 2021 року щодо нарахування кредитором 2,5 % за кожен день користування коштами через наявність істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, ураховуючи таке. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, в тому числі і щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами. Укладений мід сторонами правочин або його окремі положення недійсними не визнано, отже умови кредитного договору, в тому числі і щодо сплати відсотків, є обов`язковими для виконання відповідачкою. Нарахування відсотків за користування кредитними коштами не є відповідальністю особи за порушення виконання зобов`язань, отже не підпадає під дію ст. 21 ЗУ «Про споживче кредитування». Таке нарахування обумовлено умовами укладеного ОСОБА_1 договору і не являється штрафними санкціями за невиконання зобов`язань. За будь-яке користування кредитними коштами передбачено сплату процентів, які обумовлено в договорі та які відповідачка, підписуючи його, добровільно погодилася сплатити. Тобто, ОСОБА_1 погодилась отримати кредитні кошти саме за умови сплати нею відсотків за користування ними у зазначеному розмірі, що відповідає вимогам ст. 1054, 1056-1 ЦК України. ТОВ «Мілоан» нараховувались проценти за користування кредитом протягом 75 (15 днів + 60 днів) календарних днів у строки передбачені договором, що є звичайною платою за право користування наданими кредитними коштами на визначених законодавством умовах. Відповідачка стверджувала також про незаконність встановлення кредитодавцем комісії за надання кредиту в сумі 1 520 грн, вважаючи таку умову договору недійсною. Колегія суддів виходить з того, що 10 червня 2017 року набув чинності ЗУ «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить ЗУ «Про споживче кредитування». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту. Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Отже, ЗУ «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту. З огляду на доведеність факту існування між сторонами грошового зобов`язання та обізнаність відповідачки з умовами кредитування, є хибними її твердження про неправомірність нарахування комісії. Отже, визначена договором про споживчий кредит № 3620152 від 13 жовтня 2021 року комісія є складовою загальної вартості кредиту та враховується при обчисленні загальної вартості кредиту для позичальника. Матеріали справи свідчать про те, що ТОВ «Коллект Центр» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу до нього права вимоги за договором про споживчий кредит № 3620152 від 13 жовтня 2021 року до ОСОБА_2 , зокрема: - договір факторингу № 26-01/2022-83, укладений 26 січня 2022 року між ТОВ «Мілоан», як первісним кредитором, та ТОВ «Вердикт Капітал»; - акт приймання-передавання реєстру боржників від 26 січня 2022 року до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року; - реєстр боржників до договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26 січня 2022 року, де боржником зазначено ОСОБА_2 за договором № 3620152 від 13 жовтня 2021 року; - платіжну інструкцію № 32419002 від 27 січня 2022 року, з урахуванням листа про уточнення платежу від 07 березня 2023 року; - договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр»; - акти прийому-передачі реєстру боржників від 10 січня 2023 року за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року; - реєстр боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, де боржником зазначено ОСОБА_2 за договором № 3620152 від 13 жовтня 2021 року; - акт зарахування зустрічних однорідних вимог, укладений 28 лютого 2023 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал». Отже, ТОВ «Коллект Центр», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_2 за договором про споживчий кредит № 3620152 від 13 жовтня 2021 року. Доводи ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять доказів, які підтверджують можливість надання ТОВ «Мілоан» фінансових послуг, спростовується матеріалами справи, зокрема, наявною у ній копією ліцензії ТОВ «Мілоан», виданою Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також копією витягу із Державного реєстру фінансових установ та копією свідоцтва про реєстрацію фінансової установи (т. 1 а.с. 126, 127, 128). З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки 48 120 грн заборгованості за договором № 3620152 від 13 жовтня 2021 року, що складається з 8 000 грн заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 38 600 грн заборгованості за нарахованими процентами та 1 520 грн заборгованості за комісією. Аналізуючи доводи скаржниці щодо неправильності обрахованого боргу за договором позики № 77271187 від 13 жовтня 2021 року, апеляційний суд виходить з наступного. Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 укладено 13 жовтня 2021 року з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» договір позики № 77271187 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). У договорі сторони погодили суму кредиту 18 000 грн (п. 2.1 договору), строк кредиту 30 днів (п. 2.2 договору), процентну ставку (п. 2.3 договору), Факт перерахування відповідачці 18 000 грн на платіжну картку № НОМЕР_4 підтверджено випискою АТ КБ «ПриватБанк» за період з 13 жовтня по 13 листопада 2021 року Умовами договору, зокрема п. 2.2 договору, погоджено строк позики (строк договору) 30 днів, тобто з 13 жовтня по 12 листопада 2021 року. Заявивши вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими процентами за період з 13 жовтня 2021 року по 22 лютого 2022 року у сумі 42 984 грн, ТОВ «Коллект Центр» указувало на те, що у розділі 7 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (редакція від 12 серпня 2021 року) визначено порядок продовження строку користування позикою. Первісним кредитором автоматично продовжено строк кредитування у зв`язку із наявною заборгованістю. Колегія суддів виходить з того, що надані позивачем Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», які розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ та не містять підпису відповідачки, не можна розцінювати як частину договору позики, укладеного 13 жовтня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_2 . Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді продовження строку користування позикою. Оскільки договір позики № 77271187 від 13 жовтня 2021 року укладено на 30 днів строком до 12 листопада 2021 року (останній день повернення позики), що безпосередньо визначено його умовами, тому нарахування позивачем процентів за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним. Отже, колегія суддів погоджується з доводами скаржниці про нарахування кредитором відсотків за наведеним зобов`язанням поза межами строку дії кредитного договору і вважає, що заборгованість за нарахованими процентами за період з 13 жовтня по 12 листопада 2021 року (включно) становить 10 746 грн. Матеріалами справи підтверджено належними, достатніми та допустимими доказами перехід до ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за договором позики № 77271187 від 13 жовтня 2021 року до ОСОБА_2 , зокрема про це свідчать: - договір факторингу № 22/02/2022, укладений 22 лютого 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», як первісним кредитором, та ТОВ «Вердикт Капітал»; - акти приймання-передавання реєстру боржників від 22 лютого 2022 року до договору факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року; - реєстр боржників до договору факторингу № 22/02/2022 від 22 лютого 2022 року, де боржником зазначено ОСОБА_2 за договором № 77271187 від 13 жовтня 2021 року; - платіжне доручення № 333740001 від 23 лютого 2022 року; - договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, укладений між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр»; - акт прийому-передачі реєстру боржників від 10 січня 2023 року за договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року; - реєстр боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, де боржником зазначено ОСОБА_2 за договором № 77271187 від 13 жовтня 2021 року. - акт зарахування зустрічних однорідних вимог, укладений 28 лютого 2023 року між ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Вердикт Капітал». Таким чином позивачем доведено, що ТОВ «Коллект Центр», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_2 за договором позики № 77271187 від 13 жовтня 2021 року. Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає. що загальний розмір заборгованості ОСОБА_2 за договором позики № 77271187 від 13 жовтня 2021 року складає 28 746 грн, з яких 18 000 грн заборгованість за тілом кредиту та 10 746 грн заборгованість за нарахованими відсотками. Виходячи з наведеного, рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України слід змінити в частині визначеного судом першої інстанції до стягнення з відповідачки на користь ТОВ «Коллект Центр» розміру заборгованості, зменшивши його зі 109 106,95 грн до 76 866,00 грн. Статтею 141 ЦПК України визначений порядок розподілу витрат між сторонами. Так, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України). Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. При зверненні з позовом ТОВ «Коллект Центр» сплатило судовий збір у сумі 2 422,40 грн (т. 1 а.с. 1). Ураховуючи, що апеляційний суд змінює загальний розмір заборгованості, задовольнивши позовні вимоги товариства на 70,45 % (76 866,00 грн від заявлених вимог 109 106,95 грн), з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Коллект Центр» належить стягнути 1 706,58 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. При подачі апеляційної скарги відповідачкою сплачено 3 633,50 грн судового збору (т. 1 а.с. 228). У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_2 на 29,55 %, з позивача на користь відповідачки підлягає стягненню 1 073,69 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції. Перевіряючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо необґрунтованості визначеного судом до стягнення на користь позивача розміру витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4 000 грн, колегія суддів виходить з такого. Відповідно ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України). Згідно із ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами. Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). Втім, незалежно від того, яким є порядок обчислення гонорару, форма та строки його сплати, важливо, щоб його розмір відповідав визначеним процесуальним кодексом критеріям співмірності. А саме: складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт; ціні позову та/або значенню справи для сторони, в тому числі впливу вирішення справи на репутацію сторони або публічного інтересу до справи. 01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект Центр» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» (Адвокатське об`єднання) в особі керуючого партнера Бурдюг Т.В. укладено договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги (т. 1 а.с. 14-15), за яким клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Так, адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги, зокрема, надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; правового супроводу захисту інтересів, а також складання заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 2.1.1 договору). Вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками до договору (форма заявки визначена у додатку № 1 до договору) (п. 4.1). Клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати (п. 4.2). Сума, визначена в акті про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п. 4.5). Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 517 від 02 грудня 2024 року, укладеної між АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» та ТОВ «Коллект Центр», сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об`єднанням клієнту по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_2 : надання усної консультації з вивченням документів 2 год. вартістю 4 000 грн; надання письмової консультації з вивчення документів 1 год. вартістю 3 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6 год. вартістю 18 000 грн (т. 1 а.с. 17). Згідно з витягом з акту № 4 від 27 грудня 2024 року АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» надало ТОВ «Коллект Центр» такі юридичні послуги: усну консультацію з вивченням документів 2 год. вартістю 4 000 грн; письмову консультацію з вивчення документів 1 год. вартістю 3 000 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6 год. вартістю 18 000 грн (т. 1 а.с. 17 зворот). У суді першої інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Зачепіло З.Я. просила зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до 4 000 грн, вважаючи такий розмір співмірним зі складністю справи та ціною позову (т. 1 а.с. 97-100). Суд першої інстанції погодився з доводами відповідачки і дійшов висновку, урахувавши характер спірних правовідносин, суть спору та заявлені вимоги, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 4 000 грн. Ураховуючи співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи, виконаними роботами (наданими послугами) та їх обсягом, колегія суддів погоджується з висновком районного суду про те, що розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають компенсації позивачу, слід здійснювати, виходячи з суми у 4 000 грн, що відповідає критерію реальної вартості наданих послуг в суді першої інстанції. Виходячи з наведеного, а також зважаючи на пропорційність відшкодування особі судових витрат відповідно до задоволених вимог на 70,45 %, колегія суддів вважає за необхідне зменшити суму витрат на професійну правничу допомогу, які належить відшкодувати ТОВ «Коллект Центр», до 2 818 грн (70,45 % від 4 000 грн). Керуючись ст. 141, 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389. 390 ЦПК України, - У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Коропського районного суду Чернігівської області від 24 липня 2025 року змінити. Зменшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» за договорами № 3620152 та № 77271187 кожен від 13 жовтня 2021 року суму заборгованості зі 109 106,95 грн до 76 866,00 грн, суму витрат по сплаті судового збору з 2 422,40 грн до 1 706,58 грн, суму витрат на професійну правничу допомогу з 4 000 грн до 2 818 грн. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 1 073,69 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926. ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 . Головуюча: Н.В. Шитченко Судді: Н.В. Висоцька О.І. Онищенко