Постанова 4851 № 520/19505/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 грудня 2025 р.Справа № 520/19505/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Харківводоканал" на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Ніколаєва О.В.) від 22.09.2025 року (повний текст складено 22.09.25 року) по справі № 520/19505/24 за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Київського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції треті особи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю "КП Вода" про визнання дій протиправними та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: Позивач, КП "Харківводоканал", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив: визнати неправомірними дії Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. у виконавчому провадженні № 74598667 щодо прийнятої постанови від 01.07.2024 про накладення штрафу на КП "Харківводоканал" у розмірі 10200,00 грн за невиконання рішення суду № 644/4820/20 та бездіяльність Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. стосовно перевірки виконання рішення суду № 644/4820/20 у виконавчому провадженні № 74598667 такими, що не відповідають вимогам, визначених у Законі України "Про виконавче провадження"; скасувати постанову Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції скасувати постанову від 01.07.2024 про накладення штрафу на КП "Харківводоканал" у розмірі 10200,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що вказана постанова уповноваженого державного органу винесена з грубим порушенням вимог законодавства України щодо виконання судових рішень, без належних правових підстав, застосуванням необґрунтованих примусових заходів, зловживанням правовим становищем наданим державному органу виконавчої влади. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року по справі № 520/19505/24 позовні вимоги залишено без задоволення. Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що державний виконавець у своєму акті про невиконане рішення не зазначив, які дії вчинив боржник КП «Харківводоканал» або не вчинив, що свідчить про спробу не виконувати рішення. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав. Третя особа, ОСОБА_2 , подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги КП "Харківводоканал". Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що на виконанні у Київському відділі Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 74598667 з примусового виконання виконавчого листа № 644/4820/20, виданого Харківським апеляційним судом 03.10.2023 про зобов`язання КП "Харківводоканал", КП "Харківській теплові мережі" провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну перевірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Так, постановою головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудною Іриною Сергіївною від 03.04.2024 відкрито виконавче провадження № 74598667. Боржнику - КП "Харківводоканал" встановлено строк на виконання рішення протягом 10 робочих днів. Також, 03.04.2024 державним виконавцем на адресу КП "Харківводоканал" направлено вимогу виконавця № 43696 про надання інформації про виконання виконавчого листа № 644/4820/20 щодо проведення за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну перевірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води в квартирі за адресою: м. Харків, проспект Московський, 249, кв.

95. Листом № 01-01-23/1335-24 від 23.04.2024 на вимогу від 03.04.2024 № 43696 КП "Харківводоканал" повідомило державного виконавця про наступне: "...У мотивувальній частині рішення № 644/4820/20 зазначено, що лічильники води типу ETV-U-15 (заводські №№ 02132549, 02203611) були демонтовані з квартири за адресою: АДРЕСА_2 і транспортовані до місця повірки. За положенням частини п`ятої статті 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" від 05.06.2014 № 1314-VII, перевірка законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, проводиться: науковими метрологічними центрами, які мають міжнародно визнані калібрувальні та вимірювальні можливості за відповідними видами та підвидами вимірювань, та/або із застосуванням національних еталонів; науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, уповноваженими на проведення повірки відповідних засобів. Делегування науковими метрологічними центрами, метрологічними центрами та повірочними лабораторіями, визначеними цією частиною, своїх повноважень щодо проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, іншим особам або залучення ними в будь-який спосіб до цієї діяльності осіб, які не мають відповідних на те повноважень, забороняється. У зв`язку з тим, що КП "Харківводоканал" не має повноважень на проведення повірки квартирних засобів обліку холодної та гарячої води, для проведення зазначених робіт уповноваженому на здійснення цього виду діяльності ТОВ "КП Вода" було направлено лист від 10.11.2023 № 1418/1819. Згідно з листом ТОВ "КП Вода" від 26.02.2024 № 26/02/24-1 лічильники води типу ETV U-15 (заводські № 02132549, № 02203611) були втрачені у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Було запропоновано погодження дати та часу для встановлення нових приладів обліку води за адресою: м. Харків, проспект Московський, 249, кв.

95. КП "Харківводоканал" запропонувало ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надати доступ до квартири АДРЕСА_1 для проведення робіт зі встановлення квартирного засобу обліку холодної води з 9:00 до 14:00 15.03.2024. Представники КП "Харківводоканал" та КП "Харківські теплові мережі" 15.03.2024 о 10:30, за попереднім узгодженням з ОСОБА_2 , прибули за адресою: АДРЕСА_1 для вчинення дій з добровільного виконання постанови Харківського апеляційного суду від 08.02.2022 у справі № 644/4820/20. ОСОБА_2 відмовився надати доступ до належного йому житлового приміщення, про що було складено акт. У зв`язку з викладеним в листі № 01-01-23/1335-24 від 23.04.2024 КП "Харківводоканал" просило згідно з положеннями ч. 9 ст. 27, п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" закінчити виконавче провадження без стягнення виконавчого збору. Також, у листі зазначено про те, що виконавчий документ у справі № 644/4820/20 не відповідає вимогам, визначеним у ч. 2 ст. 4 Закону, у зв`язку з чим, відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону, відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження. КП "Харківводоканал" 09.05.2024 звернулося до Орджонікідзевського районного суму м. Харкова із заявою про визнання виконавчого листа № 644/4820/20 таким, що не підлягає виконанню. КП "Харківводоканал" 10.06.2024 звернулося до Орджонікідзевського районного суму м. Харкова із заявою зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 644/4820/20. З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень судом встановлено, що ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17.06.2024 у справі № 644/4820/20 у задоволенні заяви Комунального підприємства "Харківводоканал" про забезпечення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню шляхом зупинення виконавчого провадження - відмовлено. Також, судом встановлено, що заява КП "Харківводоканал" від 09.05.2024 про визнання виконавчого листа № 644/4820/20 таким, що не підлягає виконанню розглянута та ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного суду від 16.01.2025, відмовлено Комунальному підприємству "Харківводоканал" у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа Орджонікідзевського районного суду м. Харкова № 644/4820/20 від 01.07.2021 р. про зобов`язання Комунального підприємства "Харківводоканал", Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну повірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води заводський № 02132549, № 02203611 в квартирі за адресою: м. Харків, пр-т Московський, буд. 249, кв. 95 таким, що не підлягає виконанню. Постановою головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудною Іриною Сергіївною 20.06.2024 винесено постанову № 74598667 про накладення штрафу на КП "Харківводоканал" за невиконання рішення суду накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. та зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. До КП "Харківводоканал" 25.06.2024 надійшла постанова Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. від 20.06.2024 про накладення штрафу на КП "Харківводоканал" у розмірі 5100 грн. за невиконання рішення суду № 644/4820/20 разом із вимогою у виконавчому провадженні № 74598667 від 20.06.2024 щодо проведення 01.07.2024 повторної перевірки виконання рішення боржником за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити повірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води в квартирі. Постанова Головного державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудної І.С. від 20.06.2024 про накладення штрафу на КП "Харківводоканал" у розмірі 5100 грн оскаржується КП "Харківводоканал" шляхом подання позовної заяви до Харківського окружного адміністративного суду (подана 01.07.2024, справа № 520/18249/24). Головним державним виконавцем Київського відділу Державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Рудною І.С. 01.07.2024 складено акт про невиконання рішення суду без зазначення фактичних обставин, що мали місце під час проведення виконавчих дій та об`єктивних обставин щодо неможливості виконання рішення суду, про які державному виконавцеві вже було відомо. Державним виконавцем 01.07.2024 було прийнято постанову про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн. Державним виконавцем 08.07.2024 прийнято повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та направлено до Головного управління національної поліції в Харківській області Харківське районне управління поліції № 1 для виконання. Відповідачем 08.07.2024 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту одинадцятого статті 39 Закону України "Про виконавче провадження". Не погоджуючись з постановою відповідача від 01.07.2024 про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн № 74598667, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що державний виконавець обґрунтовано встановив факт невиконання боржником рішення без поважних причин, що підтверджується матеріалами справи. Належних доказів протиправності оскаржуваної постанови про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн на позивача штрафу за невиконання судового рішення позивачем не надано. Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів наступне. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII). За визначенням, наведеним у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За приписами ст. 3 Закону № 1404-VIII примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень. Частиною 1 ст. 5 Закону № 1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (п. п. 1, 16, 22 ч. 3, ч. 4 ст. 18 Закону № 1404-VIII). За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII). Відповідно до ч. 1, 2 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Згідно ч. 3 ст. 63 Закону № 1404-VІІІ виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Відповідно до ст. 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Колегія суддів зазначає, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Отже, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладений штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, необхідно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII. Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення. Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 640/9234/19. Колегія суддів також зазначає, що на момент прийняття виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм Закону України Про виконавче провадження можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Отже, невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України Про виконавче провадження. Тобто на час прийняття виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин. При цьому, притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання. Судовим розглядом встановлено, що державним виконавцем розглянуто подану боржником заяву від 23.04.2024 № 01-01-23/1335-24 та за результатом розгляду державний виконавець дійшов до висновку, що на цей час рішення суду боржником не виконано в повному обсязі без поважних причин, у зв`язку чи на боржника накладено штраф. На підтвердження вчинення певних дій, спрямованих на виконання рішення суду, позивачем надано: копію листа від 10.11.2023 № 1418/1819 директору ТОВ "КП Вода" щодо виконання повірки засобу обліку води типу ETV-U-15 № 02203611; копію листа ТОВ "КП Вода", наданого у відповідь на лист від 10.11.2023 № 1418/1819, про те, що лічильники води ETV-U-15 № 02203611, №№ 02132549 втрачені внаслідок військової агресії рф і необхідність погодження дати встановлення нових приладів обліку води за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 294; копію листа № 627 від 28.02.2024, яким запропоновано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 надати доступ до квартири АДРЕСА_3 для проведення робіт зі встановлення квартирного засобу обліку холодної води з 9:00 до 14:00 15.03.2024; копію Акту від 15.03.2024 про те, що ОСОБА_2 відмовив надати доступ для обстеження внутрішньобудинкової системи централізованого водопостачання та встановлення засобів розподільного обліку холодної та гарячої води за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 294; копію технічної документації на прилади обліку. Дослідивши заяву позивача від 23.04.2024 № 01-01-23/1335-24 та додані до неї документи, суд зазначає, що листування з ТОВ "КП Вода", та складання акту від 15.03.2024 відбувалось до початку примусового виконання судового рішення по справі № 644/4820/20 на підставі виконавчого документа, а наведені боржником обставини втрати квартирних засобів обліку холодної та гарячої води та не надання стягувачем допуску до приміщення, що на його думку, свідчить про неможливість виконати рішення суду встановити саме зазначені судом прилади, не є поважними підставами для невиконання боржником судового рішення з поважних причин, оскільки не доводять відсутності обов`язку боржника, встановленого судовим рішенням. Доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду після відкриття виконавчого провадження, ані державному виконавцю, ані суду не надано. Також, зі змісту заяви КП Харківводоканал від 23.04.2024 № 01-01-23/1335-24 вбачається, що позивач, посилаючись на неможливість виконання рішення суду через відмову ОСОБА_2 надати допуск до житлового приміщення, просив державного виконавця закінчити виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження. Надаючи оцінку цим доводам, суд зазначає, що виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що в даному випадку не мало місце, що не заперечується позивачем, оскільки останній як у заяві, так і в адміністративному позові зазначає про неможливість виконання виконавчого листа № 644/4820/20. Щодо тверджень позивача у заяві про невідповідність виконавчого листа вимогам Закону, що на його думку свідчить по відсутність підстав для відкриття провадження у справі, та посилання на те, що виконавчий документ не підлягає виконанню, то як встановлено судом вище, питання визнання виконавчого листа № 644/4820/20 від 03.10.2022 про зобов`язання КП Харківводоканал, КП Харківські теплові мережі провести за власний рахунок обслуговування, ремонт та закінчити періодичну повірку квартирних засобів обліку холодної та гарячої води заводський № 02132549 та № 02203611 в квартирі за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, буд. 294 таким, що не підлягає виконанню повністю було предметом розгляду в межах справи № 644/4820/20. У своїй ухвалі від 08.07.2024 Орджонікідзевський районний суд м. Харкова дійшов висновків, з якими погодився суд апеляційної інстанції, що суд не знаходить передбачених ст. 432 ЦПК України підстав для задоволення заяви КП Харківводоканал про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, оскільки боржником не доведено, що судове рішення видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 32 Закону № 1404-VIII за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Отже, чинним законодавством встановлено право виконавця відкласти проведення виконавчих дій за заявою боржника та такий строк встановлюється - до 10 днів. Крім того, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням (ст. 33 Закону № 1404-VIII). Позивачем не надано доказів, що КП "Харківводоканал" (боржник у виконавчому провадженні) після відкриття виконавчого провадження звертався до суду в порядку статті 33 Закону № 1404-VIII із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення у справі № 644/4820/20 на стадії примусового виконання рішення суду. Разом із тим, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 34 Закону № 1404-VIII на стадії примусового виконання судових рішень у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій. Станом на час звернення до суду з даним позовом рішення суду № 644/4820/20 не виконано. Доказів виконання рішення суду станом на сьогоднішній день суду також не надано. Невиконання рішення суду боржником не було пов`язано з об`єктивно поважними обставинами або причинами. Посилання позивача на вищезазначені обставини не є поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні закону, а є процедурними питаннями, відтак не звільняють боржника від відповідальності за невиконання рішення. Частинами 1, 2 ст. 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. ст. 2, 14, 370 КАС України та ст. 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів. Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення). Враховуючи вищевикладене, державний виконавець обґрунтовано встановив факт невиконання боржником рішення без поважних причин, що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких доказів протиправності оскаржуваної постанови про накладення на позивача штрафу за невиконання судового рішення позивачем не надано. Отже, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність у межах спірних правовідносин жодних поважних причин, які були б об`єктивними та, відповідно, унеможливлювали б або ж значно ускладнювали виконання позивачем рішення суду, а тому державний виконавець, приймаючи постанову ВП № 7498667 від 01.07.2024, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29). Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку. Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають. Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківводоканал" залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 року по справі № 520/19505/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий Судді(підпис) (підпис) В.В. Катунов І.М. Ральченко Повний текст постанови складений 04.12.2025 року