LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КЦС ВС346/3853/23

від 03.12.2025 · Цивільна
Резолютивна:Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін.

УХВАЛА 03 грудня 2025 року м. Київ справа № 346/3853/23 провадження № 61-15491св24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В., розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України, правонаступником якого є Міністерство культури та стратегічних комунікацій, Національного музею Голодомору-геноциду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконуюча обов`язки Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, продовження дії контракту, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, у складі судді Васильковського В. В., від 15 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Фединяка В. Д., від 22 жовтня 2024 року, ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року ОСОБА_1 , з врахування заяви про уточнення позову, звернулась до суду з позовом Міністерства культури та інформаційної політики України, правонаступником якого є Міністерство культури та стратегічних комунікацій, Національного музею Голодомору-геноциду, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, продовження дії контракту. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконуючу обов`язків Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду ОСОБА_2 . Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства культури та інформаційної політики України № 287-к від 27 червня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду з 05 вересня 2022 року. Стягнуто з Національного музею Голодомору-геноциду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 580 444,56 грн з обов`язковим відрахуванням всіх обов`язкових податків і зборів. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць. Вирішено питання розподілу судових витрат. В задоволенні решти позову - відмовлено. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат скасовано. В цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Національного музею Голодомору-геноциду на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 вересня 2022 року по 17 лютого 2024 року в сумі 1 745 939,30 грн з відрахуванням всіх обов`язкових податків і зборів. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 96 740,76 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Змінено розподіл судових витрат. 21 та 29 листопада 2024 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року. Оскільки касаційні скарги подані однією особою на одні й ті самі судові рішення та їх правовий зміст є аналогічним, Верховний Суд вирішив розглядати подані ОСОБА_1 скарги, як одну. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначила пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Ухвалою Верховного Суду від 26 грудня 2024 року відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано із суду першої інстанції матеріали справи № 346/3853/23, які у січні 2025 року надійшли до Верховного Суду. Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. У касаційній скарзі, поданій 29 листопада 2024 року, ОСОБА_1 просить розглянути касаційну скаргу в судовому засіданні за участю сторін. Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу. Абзац другий частини першої цієї статті визначає, що в разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі. Таким чином, питання виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішує Верховний Суд з огляду на встановлену необхідність таких пояснень. За результатами попереднього розгляду справи колегією суддів не встановлено необхідності у заслуховуванні пояснень учасників справи. Згідно з частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України. Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України. Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів. Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні за участю сторін. Справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства культури та інформаційної політики України, правонаступником якого є Міністерство культури та стратегічних комунікацій, Національного музею Голодомору-геноциду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - виконуюча обов`язки Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду ОСОБА_2 , про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, продовження дії контракту, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»