Ухвала КЦС ВС № 346/3853/23

УХВАЛА 03 грудня 2024 року м. Київ справа № 346/3853/23 провадження № 61-15491ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В., розглянув заяву суддів Луспеника Дмитра Дмитровича (суддя-доповідач), Гулька Бориса Івановича , Коломієць Ганни Василівни про самовідвід у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства культури та інформаційної політики України (правонаступником якого є Міністерство культури та стратегічних комунікацій), Національного музею Голодомору-геноциду, третя особа - виконуюча обов`язки Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Гасиджак Леся Іванівна, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, продовження дії контракту,за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, ВСТАНОВИВ: У липні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до суду із позовом до Міністерства культури та інформаційної політики України (правонаступником якого є Міністерство культури та стратегічних комунікацій), Національного музею Голодомору-геноциду, третя особа - виконуюча обов`язки Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Гасиджак Л. І., в якому просила суд визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, поновити її на посаді генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та продовжити дію контракту від 15 лютого 2019 року № 720, строк дії якого визначено до 17 лютого 2024 року, з 17 лютого 2024 року на строк незаконного звільнення з 24 червня 2022 року по день ухвалення рішення суду. Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ Міністерства культури та інформаційної політики України № 287-к від 27 червня 2023 року про звільнення ОСОБА_3 з посади генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду з 05 вересня 2022 року. Стягнуто з Національного музею Голодомору - геноциду на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в розмірі 580 444,56 грн з обов`язковим відрахуванням всіх обов`язкових податків і зборів. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат. У задоволенні решти позову відмовлено. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат скасовано. В цій частині ухвалено нове рішення, яким стягнуто з Національного музею Голодомору-геноциду на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06 вересня 2022 року по 17 лютого 2024 року в розмірі 1 745 939,30 грн з відрахуванням всіх обов`язкових податків і зборів. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за один місяць. В іншій частині рішення суду залишено без змін. Змінено розподіл судових витрат. 21 листопада 2024 року ОСОБА_3 шляхом направлення примірника електронного документа на офіційну електронну адресу Касаційного цивільного суду, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2024 року справу призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В. 25 листопада 2024 року на поштову адресу Касаційного цивільного суду також надійшла касаційна скарга ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року у вказаній справі. Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 25 листопада 2024 року справу також призначено судді-доповідачеві Луспенику Д. Д., судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 26 листопада 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року, яка надійшла на офіційну електронну адресу Верховного Суду, повернуто заявникові, оскільки останній, за наявності зареєстрованого електронного кабінета у системі «Електронний суд», подав до Верховного Суду касаційну скаргу шляхом надсилання на офіційну електронну пошту, чим порушив порядок звернення до суду, передбачений процесуальним законодавством. Суддя-доповідач Луспеник Д. Д. та судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І., Коломієць Г. В. заявили про самовідвід у справі з тих підстав, що вони вже приймали участь у розгляді цивільної справи № 346/2848/22 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства культури та інформаційної політики України, третя особа - Національний музей Голодомору-геноциду, про визнання незаконним наказу про звільнення, його скасування та поновлення на роботі, за касаційною скаргою Міністерства культури та інформаційної політики України на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03 квітня 2023 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 14 червня 2023 року (провадження № 61-9915св23), за результатами розгляду якої колегією суддів висловлено правову позицію щодо спору за позовом ОСОБА_3 про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування та поновлення на роботі. Заява про самовідвід підлягає задоволенню. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені у статтях 36, 37 ЦПК України. Пунктом 5 частини першої статті 36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Згідно з частиною першою статті 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Відповідно до частини першої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 48). Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб`єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об`єктивного критерію, тобто з`ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (Hauschildt Case, № 11/1987/134/188, § 46). Судді Верховного Суду Луспеник Д. Д. (суддя-доповідач), Гулько Б. І., Коломієць Г. В. брали участь у розгляді цивільної справи № 346/2848/22 у суді касаційної інстанції (провадження № 61-9915св23), за результатами розгляду якої було ухвалено постанову від 14 лютого 2024 року. Матеріально-правовою вимогою у справі № 346/2848/22 (провадження № 61-9915св23) було визнання незаконним наказу від 24 червня 2022 року за № 268-к про звільнення ОСОБА_3 з посади генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, його скасування та поновлення на роботі, в той час як матеріально-правовою вимогою у цивільній справі № 346/3853/23 (провадження № 61-15491ск24) є також визнання незаконним та скасування наказу від 27 червня 2023 року № 287-к про звільнення ОСОБА_3 з посади генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, продовження дії контракту, що свідчить про те, що справи є пов`язаними між собою, оскільки наявний спір між тими самими сторонами з тих самих підстав (звільнення ОСОБА_3 з посади генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду). Тому з метою уникнення сумнівів у неупередженості чи об`єктивності суддів, заяву про самовідвід слід задовольнити та передати справу для проведення повторного автоматизованого розподілу З огляду на викладене, наявні обґрунтовані підстави для задоволення заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В. у вказаній справі. Керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Заяву суддів Верховного Суду Луспеника Дмитра Дмитровича (суддя-доповідач), Гулька Бориса Івановича , Коломієць Ганни Василівни про самовідвід задовольнити. Відвести суддів Луспеника Дмитра Дмитровича (суддя-доповідач), Гулька Бориса Івановича , Коломієць Ганну Василівну за їх заявою від участі у розгляді справи за позовом ОСОБА_3 до Міністерства культури та інформаційної політики України (правонаступником якого є Міністерство культури та стратегічних комунікацій), Національного музею Голодомору-геноциду, третя особа - виконуюча обов`язки Генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Гасиджак Леся Іванівна, про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, продовження дії контракту. Касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 жовтня 2024 року передати для проведення повторного автоматизованого розподілу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: Д. Д. Луспеник Б. І. Гулько Г. В. Коломієць