Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/18924/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/18924/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 25 листопада 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2024 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся представник ОСОБА_1 - адвокат Буженко Юрій Сергійович із позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття рішення за результатом поданого ОСОБА_1 рапорту від 26.03.2024 про надання статусу учасника бойових дій; - зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, передбаченого Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з метою отримання статусу учасника бойових дій позивач звернувся до Адміністрації Державної прикордонної служби України із відповідним рапортом, у відповідь на який отримав повідомлення про його направлення за належністю до Військової частини НОМЕР_1 для розгляду по суті. Водночас, на адвокатський запит надісланий до Військової частини НОМЕР_1 відповіді не отримано. Вважає бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду питання про встановлення позивачу статусу учасника бойових дій протиправною, та такою, що порушує його права на належне соціальне забезпечення. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.12.2022 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 , про що свідчить копія військового квитка серії НОМЕР_3 від 24.10.2022 наявна в матеріалах справи. Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 №1478 від 24.09.2023 позивач у період з 02.12.2022 по 27.12.2022, з 27,04.2023 по 15.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи на території Донецької області. 01.04.2024 засобами поштового зв`язку позивач надіслав до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій - рапорт від 26.03.2025 про надання статусу учасника бойових дій. До вказаного рапорту долучив засвідчену адвокатом копію паспорту ОСОБА_1 та картки платника податків ОСОБА_1 , завірену нотаріусом копію довідки №1478 від 24.09.2023, фотокартку 3х4 - 2 шт., згоду на збір та обробку персональних даних, засвідчену адвокатом копію адвокатського свідоцтва та адвокатського ордеру. Листом Адміністрації Державної прикордонної служби України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій листом №08/22603-24-Вих від 09.04.2024 позивача повідомлено, що його рапорт направлено за належністю для розгляду по суті до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України. У подальшому з метою отримання відомостей про результати розгляду поданого ОСОБА_1 рапорту від 26.03.2024 про надання йому статусу учасника бойових дій, у зв`язку із участю в бойових діях під час протидії та стримування російської військової агресії, адвокат ОСОБА_2 надіслав до Військову частину НОМЕР_1 запит від 19.08.2024. Як стверджує представник позивача розгляд питання про встановлення позивачу відповідного статусу Військовою частиною НОМЕР_1 не здійснено. Вважаючи таку бездіяльність Військової частини протиправною та такою, що порушує право позивача на належне соціальне забезпечення, представник позивача звернувся до суду із даною позовною заявою. Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з необґрунтованості та недоведеності позовних вимог, а відтак відсутності підстав для задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст.5 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII) учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час. Згідно із п.19 ч.1 ст.6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 №413 (далі - Порядок №413). На підставі внесених постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2023 №887 змін до Порядку №413 з 24.08.2023 статус учасника бойових дій надається на підставі довідки за формою згідно додатку 6 до цього ж Порядку (далі -довідка), виготовленої на підставі документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва). За приписами п.4 Порядку №413 підставою для надання заявникам статусу учасника бойових дій є для заявників з числа осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону, статус учасника бойових дій надається в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах їх проведення на підставі документів, зазначених у підпунктах 1 та 2 цього пункту. Пунктом 19 Порядку № 413 визначено, що рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій приймається комісіями - стосовно заявників з числа осіб, зазначених у пунктах 19 і 20 частини першої статті 6 Закону. У відповідності до п.20 Порядку № 413, комісії розглядають документи, у разі потреби заслуховують пояснення заявників, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають документи до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання та повторного подання на розгляд комісій протягом 10 календарних днів. Згідно п.24 Порядку № 413, Комісія або міжвідомча комісія відмовляє заявнику в наданні статусу учасника бойових дій у разі: 1) відсутності правових підстав для надання статусу учасника бойових дій; 2) відсутності необхідних документів, визначених пунктом 4 цього Порядку; 3) подання недостовірної інформації; 4) наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення заявником умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину під час участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Під час судового розгляду справи встановлено, що за результатами розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій п.ІV (1065) протоколом Військової частини НОМЕР_1 №9 від 01.05.2024 повернуто матеріали ОСОБА_1 на доопрацювання, у зв`язку із відсутністю документів, які є підставою для надання статусу учасника бойових дій та враховуючи допущені помилки під час їх оформлення. Листом Військової частини НОМЕР_1 №117/9694 від 03.05.2024 надіслано на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України витяг із протоколу Військової частини НОМЕР_1 з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій до відома та врахування. Крім того, у відповідь на адвокатський запит щодо результатів розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій листом Військової частини НОМЕР_1 №117/496/Вих.ЗПІ від 03.09.2024 повідомлено адвоката Буженка Юрія Сергійовича про наявність підстав для повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання, оскільки довідка за формою згідно з додатком 6 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України на громадянина ОСОБА_1 не надходила та Військовою частиною НОМЕР_2 участь у бойових діях позивача не підтверджено. При цьому, відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_2 №1478 від 24.09.2023 позивач у період з 02.12.2022 по 27.12.2022, з 27.04.2023 по 15.07.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України перебуваючи на території Донецької області. Вказана довідка видана на підставі наказів командира Військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №336 від 02.12.2022, №363 від 27.12.2022, №117 від 20.04.2023, №196 від 15.07.2023. Однак така довідка не містить конкретних відомостей про населений пункт (населений пункт взагалі не вказано, лише зазначено область), в якому брав участь у бойових діях позивач, що у свою чергу унеможливлює суд перевірити інформацію чи територія на якій виконував бойові завдання позивач входила в зазначений період до районів ведення воєнних (бойових) дій. Враховуючи встановлені обставини справи, відповідно до п.19 ч.1 ст.6 Закону №3551-XII, рішення комісії (протокол №9 від 01.05.2024), в частині повернення документів на доопрацювання з метою подальшого вирішення питання про наявність/відсутність у позивача права на встановлення статусу учасника бойових дій, колегія суддів вважає законним, оскільки надана позивачем довідка не підтверджує наявність підстави для встановлення позивачу статусу учасника бойових дій. У матеріалах справи відсутні безпосередні відповідні накази, бойові розпорядження про виконання завдань за призначенням із забезпечення національної безпеки та оборони Українського народу командира Військової частини НОМЕР_2 , у тому числі, не зазначено населеного пункту, в якому такі завдання здійснювалися, що у свою чергу позбавляє суд можливості перевірити зазначену інформацію. За підсумками встановлених обставини та досліджених документів, які долучені до матеріалів справи, підстави для зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, передбаченого Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відсутні. З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують. За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.