Постанова Черкаський апеляційний суд № 707/1915/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 листопада 2025 року м. Черкаси Справа № 707/1915/25 Провадження № 22-ц/821/1873/25 Категорія: 314000000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Василенко Л. І., суддів: Карпенко О. В., Новікова О. М., секретаря - Дмитренко В. В., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - виконавчий комітет Будищенської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: на стороні позивача - ОСОБА_2 , на стороні відповідача - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2025 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Будищенської сільської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: на стороні позивача ОСОБА_2 , на стороні відповідача ОСОБА_3 , про визнання протиправними та скасування рішень виконавчого комітету Будищенської сільської ради, в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст позовних вимог У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до виконавчого комітету Будищенської сільської ради, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 21 лютого 2023 року за № 13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023»; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 13 жовтня 2023 року за № 134 «Про вирішення спору про добросусідство між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особами, які проживають за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_6 »; вирішити питання розподілу судових витрат відповідно до вимог законодавства. Позов мотивовано тим, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 у справі № 580/11168/21, зокрема, зобов`язано виконавчий комітет Будищенської сільської ради вчинити дії щодо вирішення земельного спору про добросусідство між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за заявами ОСОБА_2 від 26.04.2021 та 03.08.2021 шляхом: обстеження присадибної ділянки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , на відповідність вимогам Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2011 № 145 та Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417; складання акта обстеження із залученням представників ДПСС та ДСНС; та прийняття рішення відповідно до ст. 159 Земельного кодексу України. 24.01.2023 Виконком за підписом голови ОТГ прийняв рішення № 02 «Про утворення комісії з розгляду та вирішення земельних спорів та затвердження Положення про її діяльність на території Будищенської територіальної громади». Вказувала, що 21.02.2023 Виконком за підписом секретаря ОТГ прийняв рішення № 13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023», керуючись протоколом, актом та висновком комісії з розгляду та вирішення земельних спорів від 16.02.2023, на виконання рішення № 580/11168/21, яким вирішив пунктом 1 затвердити акт, протокол та висновок комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023 року; пунктом 2 вирішити спір про добросусідство між гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 шляхом зобов`язання усунення гр. ОСОБА_4 всіх зазначених в акті від 16.02.2023 порушень в строк до 01.11.2023 включно. Зазначала, що 06.09.2023 Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 580/11168/21 прийняв постанову, відповідно до якої встановив судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання Виконкому подати звіт про виконання рішення у справі № 580/11168/21. 13.10.2023 Виконком за підписом секретаря ОТГ прийняв рішення № 134 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 та особами, які проживають за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_6 », керуючись актом від 04.10.2023, на виконання рішення № 580/11168/21, яким вирішив пунктом 1 затвердити акт, протокол та висновок комісії по вирішенню земельних спорів від 04.10.2023; пунктом 2 вважати станом на час прийняття вказаного рішення вирішеним спір про добросусідство між особами, які проживають за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_6 , та гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , оскільки всі зазначені в акті комісії від 16.02.2023 порушення усунені в строк до 01.11.2023. Вказувала, що 05.12.2023 Черкаський окружний адміністративний суд ухвалою у справі № 580/11168/21 прийняв звіт виконавчого комітету від 24.10.2023 про виконання рішення у справі № 580/11168/21, мотивуючи тим, що були складені акти комісії земельних спорів, яка була утворена виконавчим комітетом від 16.02.2023 та 04.10.2023 та прийняті рішення № 13 та № 134. 29.04.2024 апеляційний суд у справі № 580/11168/21 залишив без змін ухвалу суду першої інстанції від 05.12.2023. 03.06.2024 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 580/11168/21 відмовив у відкритті провадження у зв`язку з неможливістю перегляду ухвали судового контролю. 21.06.2024 ОСОБА_1 звернулася до виконавчого комітету, зокрема, просила надати відповідь про оприлюднення рішення № 02 на офіційному веб-сайті територіальної громади. 06.12.2024 відповідно до листа за № 02-15/99 виконавчий комітет повідомив, що рішення № 02 було опубліковане на веб-сайті територіальної громади 26.04.2024 та надано працююче гіперпосилання на відповідний веб-сайт. Зазначала, що створення комісії, діяльність якої та складені нею акти покладені в основу спірних рішень № 13 та № 134, було передбачено Положенням про роботу Виконкому, ухваленим на підставі рішення №

02. Однак, оскільки рішення № 02 набрало чинності лише 26.04.2024, комісія не мала правових підстав для її створення та діяльності до зазначеної дати. Таким чином, оскільки виконавчий комітет затвердив рішеннями № 13 та № 134 акти від 16.02.2023 та 04.10.2023, які були складені на підставі нечинного на той час рішення № 02, ці спірні рішення ухвалені з очевидним порушенням вимог ч. 1 ст. 73 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та, відповідно, виконавчий комітет діяв поза межами наданих йому законом повноважень. Це додатково означає, що зазначені незаконні рішення не можуть бути належним правовим інструментом для зобов`язання сусідів усунути порушення прав позивача. На думку ОСОБА_1 , незаконні рішення № 13 та № 134, ухвалені виконавчим комітетом всупереч вимогам законодавства та поза межами наданих йому повноважень, не лише не мають юридичної сили, але й безпідставно створюють правову невизначеність для позивачки як власника земельної ділянки, позбавляючи її майнові права належного захисту. Саме тому вона змушена звернутися до суду для реального захисту своїх порушених прав. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 12.08.2025 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено повністю. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оспорюючи в цивільному порядку рішення комісії про вирішення спору про добросусідство, ОСОБА_1 фактично намагається оспорити рішення виконавчого комітету, яке вона вважає нормативно-правовим актом, не у встановлений законом спосіб. Так як, відповідно до п. 1 ч. 1. ст. 19 КАС України, оскарження нормативно-правового акту відноситься до юрисдикції адміністративних судів. Суд першої інстанції зауважив, що особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень врегульовано ст. 264 КАС України. Водночас, ч. 2 ст. 265 КАС України в імперативному порядку визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Суд зазначив, що іншого порядку втрати чинності нормативно-правовим актом Кодексом не передбачено, як і відступу суду від цього правила, наприклад, встановлення втрати чинності нормативно-правовим актом з моменту його прийняття, а не з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. За таких обставин, суд першої інстанції вважав, що рішення комісії про добросусідство прийнятті повноважною комісією. Крім того, суд звернув увагу на неналежний спосіб захисту обраний позивачкою, оскільки, заявляючи в порядку цивільного судочинства вимоги про встановлення нечинності нормативного-правового акта, позивач обрав спосіб захисту не передбачений законом. Враховуючи встановлені судом обставини та відповідні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позов є необґрунтованим і до задоволення не підлягав. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Доводи особи, яка подала апеляційну скарги 09 вересня 2025 року, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала через підсистему «Електронний суд» апеляційну скаргу в якій вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим на основі неповного та неправильного встановлення обстави та визначення правовідносин. Просить його скасувати в повному обсязі та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що судом помилково встановлено, що рішенням виконавчого комітету від 13.10.2023 № 134 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 та особами, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 - гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_6 » затверджено Акт від 06.10.2023. Насправді, як випливає зі змісту самого рішення № 134 та матеріалів справи, ним було затверджено Акт від 04.10.2023. Ця помилка є суттєвою та впливає на правильне розуміння початку правовідносин та оцінки обставин в цілому. Зазначає, що суд не врахував недотримання виконавчим комітетом вимог ч. 5 та ч. 11 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо порядку прийняття нормативно-правових актів органу місцевого самоврядування, зокрема п. 2 ч. 1, ч. ч. 2, 6 ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації», які зобов`язують розпорядника інформації оприлюднювати нормативно-правові акти невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа з метою набрання ними законної сили. Рішення № 02 було оприлюднено на офіційному веб-сайті територіальної громади лише 26.04.2024, що підтверджено листом виконавчого комітету від 06.12.2024 № 02-15/99 (якому суд не надав оцінки), відповідно таке рішення нормативно-правового характеру не набрало чинності незалежно від факту його створення. Таким чином, факт оприлюднення нормативно-правового акта є об`єктивною обставиною, яка не потребує судового рішення для її констатації та є безумовною підставою для визнання його таким, що не набрав чинності, зокрема для встановлення обставин його нечинності в «минулому часі» жодним законодавством непередбачено такої процедури визнання. Вказує, що нечинність рішення № 02 в момент прийняття спірних рішень, виконавчим комітетом не заперечується, зокрема щодо його неоприлюднення у встановленому законом порядку не спростовується. Зазначає, що на нечинність рішення № 02 вона вказувала лише як юридичний факт, що впливає на законність оскаржуваних рішень, а не як предмет оскарження, а тому такі висновки суду виходять за межі предмету розгляду та суперечать чт. 1 ст. 13 ЦПК України. Також вказує, що нею 05.08.2025 заявлено відвід головуючому на підставі п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України у зв`язку з недотриманням строків розгляду справи відповідно до п. 1 та п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, а також п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції, зокрема через безпідставне перенесення судового розгляду. На думку ОСОБА_1 , участь судді, якому було заявлено відвід, у подальшому розгляді справи на підставі недотриманням вимог ЦПК України, є порушенням процесуальних норм і підставою для скасування відповідного судового рішення. Відзив на апеляційну скаргу 29.09.2025 через підсистему «Електронний суд» виконавчий комітет Будищенської сільської ради надіслав відзив на апеляційну скаргу. Просить в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити та застосувати до ОСОБА_1 заходи, визначені ЦПК України, за зловживання процесуальними правами. Вказує, що судами всіх інстанцій в ході розгляду звіту виконавчого комітету Будищенської сільської ради у справі № 580/11168/21 зроблено відповідний висновок, що рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 21.02.2023 за № 13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023» та рішення від 13.10.2023 за № 134 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 та особами, які проживають за адресою АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_6 » є законними, інакше звіт прийнятий не був би, оскільки вказані рішення були доказами виконання рішення суду. Зазначає, що питання стосовно законності оскаржуваних рішень виконавчого комітету Будищенської сільської ради розглядалося у судових справах № 580/3422/23, № 580/6665/23. Відповідно, у суду першої інстанції були наявні всі підстави для закриття провадження у вказаній справі. Крім того зазначає, що виконавчий комітет Будищенської сільської ради не є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно, вважає, що належним відповідачем у даній справі є ОСОБА_3 . Фактичні обставини справи встановлені судами Судом встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 у справі № 580/11168/21 визнано протиправною бездіяльність виконавчого комітету Будищенської сільської ради щодо вирішення земельного спору про добросусідство між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Зобов`язано виконавчий комітет Будищенської сільської ради вчинити дії щодо вирішення земельного спору про добросусідство шляхом: обстеження присадибної ділянки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , на відповідність вимогам Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць, та Правил пожежної безпеки в Україні, складання акта обстеження із залученням представників ГУ Держпродспоживслужби в Черкаській області та ГУ ДСНС у Черкаській області та прийняття рішення відповідно до ст. 159 Земельного кодексу України. 24.01.2023 виконавчий комітет Будищенської сільської ради прийняв рішення № 02 «Про утворення комісії з розгляду та вирішення земельних спорів та затвердження Положення про її діяльність на території Будищенської сільської територіальної громади», яким вирішено, зокрема, створити комісію з розгляду та вирішення земельних спорів на території Будищенської сільської територіальної громади згідно з додатком 1; затвердити Положення з розгляду та вирішення земельних спорів на території Будищенської сільської територіальної громади (додаток 2) (а.с. 18-21 т. 1). 16.02.2023 комісією, створеною для обстеження присадибної ділянки гр. ОСОБА_4 , був складений акт, протокол і відповідний висновок, в якому зазначено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2022 та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2022 у справі № 580/11168/21, комісія, за участі ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , здійснила виїзд до домоволодіння ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 та в ході виїзду встановила та зафіксувала, зокрема, що пропозиції Держпродспоживслужби щодо впорядкування видалення сечових стоків від господарських будівель та відкритих майданчиків для утримання свійських свиней не виконані і здійснюються поверхневими (відкритими) бетонованими жолобами. Комісією зобов`язано ОСОБА_4 до 01.11.2023 усунути встановлені порушення Державних будівельних норм (а.с. 22 т. 1). 21.02.2023 виконавчий комітет Будищенської сільської ради прийняв рішення № 13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023» (а.с. 23 т. 1). Пунктом 1 рішення № 13 вирішено затвердити акт, протокол та висновок комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023. Пунктом 2 рішення № 13 ухвалено вирішити спір про добросусідство між гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 шляхом зобов`язання усунення гр. ОСОБА_4 всіх зазначених в Акті від 16.02.2023 порушень в строк до 01.11.2023 включно. 04.10.2023 комісією складено акт, протокол і висновок засідання комісії про обстеження присадибної ділянки ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . На відповідність вимогам Державних санітарних норм і правил утримання територій населених місць, затверджених наказом МОЗ України № 145 від 17.03.201, та щодо порушень Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС в Україні від 30.12.2014 № 141 порушень при обстеженні даної присадибної ділянки комісією не виявлені (а.с. 29 т. 1). Рішенням виконавчого комітету Будищенської сільської ради № 134 від 13.10.2025 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 та особами, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_6 » затверджено акт, протокол та висновок комісії по вирішенню земельних спорів від 04.10.2023 та виснувано, що спір про добросусідство вирішено, оскільки всі зазначені в акті порушення усунені в строк до 01.11.2023 (а.с. 30 т. 1). Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.12.2023 у справі № 580/11168/21 прийнято звіт виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 24.10.2023 про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 в адміністративній справі № 580/11168/21 (а. с. 145-149 т. 1). 29.04.2024 Шостий апеляційний адміністративний суд у справі № 580/11168/21 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції від 05.12.2023 без змін (а.с. 32-37 т. 1). 09.05.2024 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у справі № 580/11168/21 відмовив у відкритті касаційного провадження (а.с. 151-153 т. 1). 29.11.2024 ОСОБА_1 направила повторний інформаційний запит до відповідача з проханням надати відповідь про оприлюднення рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 24.01.2023 № 02 на веб-сайті територіальної громади та надати інформацію у вигляді гіперпосилання (а.с. 38 т. 1). У відповідь на запит виконавчий комітет Будищенської сільської ради надав лист від 06.12.2024 № 02-15/09, в якому повідомив, що рішення від 24.01.2023 № 02 було опубліковане на офіційному сайті територіальної громади 26.04.2024 (а.с. 41 т. 1).

Мотивувальна частина Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Учасники справи про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просила розглядати апеляційну скаргу без її участі. 18.11.2025 від виконавчого комітету Будищенської сільської радичерез підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків. Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції даним вимогам закону відповідає виходячи з наступного. Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується. Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Відповідно до ч. 6 ст. 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. У справі, що переглядається ОСОБА_1 просила визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 21.02.2023 за № 13 «Про вирішення спору про добросусідство між гр. ОСОБА_4 , гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , та затвердження акту, протоколу та висновку комісії по вирішенню земельних спорів від 16.02.2023»; визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Будищенської сільської ради від 13.10. 2023 за № 134 «Про вирішення спору про добросусідство між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та особами, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_5 , гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_6 ». Оскаржувані рішення виконавчого комітету є актами індивідуальної дії, які є актами одноразового застосування, які стосуються прав та інтересів визначеного кола осіб та дія яких вичерпується фактом їх виконання. На момент подачі позову оскаржувані рішення виконавчого комітету були покладені в основу Звіту виконавчого комітету про виконання судового рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 09.08.2023 у справі № 580/11168/21. Даний Звіт був прийнятий ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05.12.2023, яка залишена без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.04.2024. Отже, оскаржувані рішення виконавчого комітету не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання, оскільки зазначені обставини не матимуть впливу на правовідносини сторін. Щодо доводу апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про те, що скаржниця просила встановити нечинність нормативно-правового акту, а саме рішення виконавчого комітету від 24.01.2023 № 02, апеляційний суд констатує, що судом першої інстанції надано правову оцінку даному рішенню виключно у контексті обставин даної справи з приводу його застосування до спірних правовідносин. Також, суд першої інстанції вірно зауважив, що позивачкою обрано неналежний спосіб судового захисту, оскільки, колегія суддів зауважує, що вимоги про скасування рішень виконавчого комітету, які вичерпали свою дію, не можуть бути ефективним способом захисту та не призведуть до відновлення прав позивачки. Апеляційний суд враховує, що особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (п. 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на порушника. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови ВП ВС від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 06.04.2021 у справі № 925/642/19). Неправильно обраний спосіб захисту зумовлює прийняття рішення про відмову в задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови ВП ВС від 29.09.2020 у справі № 378/596/16-ц, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20). Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення. Щодо доводів скаржниці про заявлений нею відвід судді першої інстанції та порушення строків розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження, в якості підстави для скасування оскаржуваного судового рішення, слід зазначити наступне. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 05.08.2025 заяву ОСОБА_1 про відвід головуючого судді у даній цивільній справі визнано необґрунтованою. Вирішення питання про відвід головуючого судді Тептюка Є. П., від розгляду даної цивільної справи передано судді, який визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України. 06.08.2025 ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області в особі судді Волкової Н. С. у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Тептюка Є. П. від розгляду цивільної справи № 707/1915/25 відмовлено. Порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу визначено ст. 40 ЦПК України. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Згідно ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Згідно до ч. 3 приведеної статті порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо: 1) справу розглянуто неповноважним складом суду; 2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і підстави його відводу визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованими, якщо апеляційну скаргу обґрунтовано такою підставою; 3) справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою; 4) суд прийняв судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі; 5) судове рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні; 6) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглядала справу; 7) суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Колегія суддів вважає, що вказані доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з процесуальним діями суду першої інстанції та не впливають на фактичні обставини справи, які встановлені судом відповідно до законодавства та на законність судового рішення. Доводи скаржниці щодо порушень судом першої інстанції норм процесуального права, а саме розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Частиною 3 ст. 274 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Згідно ч. 2 ст. 277 ЦПК України, якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про:1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Відповідно до ч. ч. 3, 5 ст. 279 ЦПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Отже, за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, крім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження. З матеріалів справи вбачається, що предметом порушеного спору є визнання протиправними та скасування рішень виконавчого комітету Будищенської сільської ради, що свідчить про те, що дана справа не належать до тієї категорії справ, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження. Як вірно зазначив суд першої інстанції, дана справа є малозначною, а відтак вважав, що вказана позовна заява підлягає до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у змішаній формі. Сторони по справі були обізнані про її рух, користувались своїми процесуальними правами щодо ознайомлення з матеріалами справи, подачі заяв, клопотань, відзиву на позов, тощо. Крім того, з матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб. Отже, виходячи з предмету спору та розміру заявлених позовних вимог, апеляційний суд вважає, що призначення судом першої інстанції при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін не є порушенням норм процесуального права. Відтак, інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення. Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування оскаржуваного рішення першої інстанції за доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, у х в а л и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 12 серпня 2025 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України. Головуючий Л. І. Василенко Судді: О. В. Карпенко О. М. Новіков