Постанова 4813 № 947/774/25

Номер провадження: 22-ц/813/6270/25 Справа № 947/774/25 Головуючий у першій інстанції Косіцина В. В. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 20.11.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Лозко Ю.П., Карташова О.Ю., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА ГАРАНТ», ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України) справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2025 року, ухвалене судом у складі судді Косіциної В.В., в м. Одеса, за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АЛЬФА ГАРАНТ», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог В січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТДВ «Страхова компанія «АЛЬФА ГАРАНТ», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, в обґрунтування зазначила, що 04 червня 2024 року о 08 годині 10 хвилин у м. Одеса по вул. Посмітного, 58, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів ??Hyundai IX35, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; ??Daewoo Matiz, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Транспортному засобу Hyundai IX35, реєстраційний номер НОМЕР_1 , належному ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про реєстрацію Т3 Серія НОМЕР_3 на праві приватної власності, було завдано матеріальних збитків внаслідок цієї ДТП. Цивільно-правова відповідальність водія Daewoo Matiz, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який є винуватцем ДТП, була застрахована в ТДВ СК «Альфа Гарант» за договором № 218458762, що діяв на момент ДТП. Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", звернулася до судового експерта. 13 червня 2024 року судовим експертом виготовлено Висновок експерта № 0506Д/24 транспортно - товарознавчого дослідження КТ3 HYUNDAI IX35, р.н. НОМЕР_4 , якій виконаний у відповідності до чинного законодавства та вимог нормативно-правових актів, вартість послуг експерта склала 5000 грн. Зазначає, що 19 вересня 2024 року страховиком здійснено виплату частини страхового відшкодування у розмірі 26135,03 грн. 20 вересня 2024 року до страховика була направлена претензія, у якій детально обґрунтовано порушення норм спеціального Закону України "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Претензія була проігнорована страховиком, що свідчить про його бездіяльність у виконанні законодавчо визначених обов?язків. Рішення про страхове відшкодування страховиком прийнято одноосібно, без визнання майнових вимог заявника, що стало підставою для подання позову. Вважає, що страховик мав би розглянути надані докази збитків та здійснити виплату в межах страхової суми. Заборгованість страховика на дату подання позовної заяви становить 11363,97 грн (37 499,00 - 26 135,03), де: ?37 499,00 грн матеріальний збиток, який має бути відшкодований страховиком; 26135,03 грн сума частки виплаченого страховиком відшкодування. У висновку експерта № 0506Д/24 визначено: вартість ремонтно-відновлювальних робіт (Свр), яка становить 82744,20 грн; ?загальна вартість замінюваних деталей (Сс), яка складає 64636,00 грн; коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,7. Зазначає, що сума зносу, частка збитку яка не відшкодовується страховиком, розраховується у відповідності до закону: 64636,00 (Сс) * 0,7 (Ез) = 45245,20 грн. Сума компенсації збитку яка не відшкодовується страховиком, а покладається на винуватця, як різниця між виплатою страхового відшкодування та необхідною сумою для відновлення пошкоджень, завданих внаслідок ДТП, становить 45245,20 грн. 20 листопада 2024 року позивачем направлена ОСОБА_2 , вимога про відшкодування збитків, завданих внаслідок ДТП, яка залишена без задоволення. На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд ?стягнути з ТОВ "Страхова компанія "Альфа Гарант" на її користь суму в розмірі 11363,97 грн, як доплату частки належного страхового відшкодування, що підлягає виплаті внаслідок ДТП, ??вартість послуг судового експерта, згідно платіжної інструкції № 0.0.3689914096.1, яка склала 5000,00 грн, суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн та суму сплаченого судового збору розмірі 1211,20 грн; ??стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 суму різниці між виплатою страхового відшкодування та необхідною сумою для відновлення пошкоджень, завданих внаслідок ДТП у розмірі 4545,20 грн та суму заподіяної моральної шкоди у розмірі 2000,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Приморський районний суд міста Одеси рішенням від 16 травня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТДВ «Страхова компанія «АЛЬФА ГАРАНТ» та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди задовольнив частково. Стягнув з відповідача ТДВ «Страхова компанія «АЛЬФА-ГАРАНТ» на користь позивача ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 11363 гривні 97 копійок, витрати на проведення експертизи 935 гривень 00 копійок та суму сплаченого судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 226 гривень 49 копійок. Стягнув з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 45245 гривень 20 копійок, моральну шкоду у розмірі 1000 гривень 00 копійок, витрати на проведення експертизи 3815 гривень 00 копійок та суму сплаченого судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 924 гривні 14 копійок. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення виходив з того, що висновок від 13.06.2024 року №0506Д/24 складено безпосередньо після ДТП, судовим експертом, який має відповідну кваліфікацію, та який на момент складання висновку був попереджений про кримінальну відповідальність, зазначений висновок не спростовується іншими доказами по справі, а клопотання про проведення повторної експертизи не заявлялося, суд дійшов висновку про те, що висновок від 13.06.2024 року №0506Д/24 є належним доказом, який підтверджує розмір завданої шкоди, та з якого можна обчислити розмір страхового відшкодування. Різниця між визначеним розміром страхового відшкодування та виплаченим розміром страхового відшкодування складає 11363,97 гривень (37499-26135,03), тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги до ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» та стягнення з останнього 11363,97 гривень. Суд вважав, що вина ОСОБА_4 підтверджується належними та допустимими доказами по справі, заявлений до стягнення розмір шкоди є обґрунтованим, а тому наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення різниці між вартістю матеріального збитку та страховим відшкодуванням 45245,20 гривень (82744,20 37499,00). Крім того, оскільки ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» не є особою, винною у заподіянні позивачці шкоди, вина ОСОБА_4 підтверджується доказами по справі, та не заперечується учасниками справи, тому, суд вважав, що підстави для стягнення з ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» моральної шкоди відсутні. Разом із тим, суд вважав, що стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 1000,00 гривень у повній відшкодує завдану шкоду, буде розумною, виваженою та справедливою. Також суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» витрат на проведення експертизи у розмірі 1015,00 гривень та з ОСОБА_4 3815,00 гривень. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , просить скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2025 року у справі № 947/774/25 в частині задоволення позовних вимог до ОСОБА_2 і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга вмотивована тим, що із висновку експерта № 0506Д/24 від 13.06.2024 року, який оформлений судовим експертом Хоменко Владиславом Валерійовичем, убачається, що він не засвідчений підписом судового експерта Хоменка В.В. та особистою печаткою. Також, згідно Висновку експерта № 0506Д/24 від 13.06.2024 року, на вирішення експертизи було поставлено єдине питання, а саме, який розмір матеріальних збитків нанесених власнику колісного транспортного засобу «HYUNDAI IX35», д/н НОМЕР_5 , пошкодженого внаслідок ДТП від 04 червня 2024 року. Проте, судовий експерт Хоменко В.В. не надав висновку щодо встановлення вартості відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «HYUNDAI IX35», д/н НОМЕР_4 , пошкодженого внаслідок ДТП від 04 червня 2024 року. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 02.07.2025 року ОСОБА_1 та ТДВ «Страхова компанія «АЛЬФА ГАРАНТ» роз`яснювалось право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу. Копію ухвали про відкриття провадження представник скаржника отримала 04.07.2025 року о 14:07:35 в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. ТДВ «Страхова компанія «АЛЬФА ГАРАНТ» копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримало 04.07.2025 року о 14:07:35 та 18.06.2025 року о 15:56:17 відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримала 04.07.2025 року о 14:07:35 та 18.06.2025 року о 15:56:17 відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками. Від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено, що обов`язок особи, яка завдала шкоду, виникає автоматично у випадку, якщо розмір фактичної шкоди перевищує суму страхової виплати, і не залежить від факту чи мотивів часткового відшкодування з боку страховика; щодо твердження про відсутність особистого підпису експерта або печатки, позивач вважає, що такий довід є юридично необґрунтованим, оскільки експертний висновок № 0506Д/24 підписано кваліфікованим електронним підписом судового експерта Хоменка В. В., що цілком відповідає вимогам Інструкції № 53/5 та Закону України "Про електронні довірчі послуги", наявність кваліфікованого електронного підпису підтверджує автентичність підпису та відповідно до ч. 6 ст. 18 Закону України № 2155-VIII "Про електронні довірчі послуги" є рівнозначною власноручному підпису та має презумпцію його відповідності; щодо твердження про відсутність підписаного висновку в суді першої інстанції, то цей довід не відповідає дійсності, оскільки висновок з КЕП, разом із усіма додатками, подано до матеріалів справи суду першої інстанції, що підтверджується відповідним описом доданих матеріалів.; щодо твердження про відсутність відповіді на поставлене питання, вважає, що висновок експерта повністю відповідає на єдине поставлене запитання: "Який розмір матеріальних збитків, нанесених власнику ТЗ HYUNDAI IX35, р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП 04.06.2024 року?". У розділі "Висновки" експерт чітко зазначив: "Розмір матеріальних збитків становить 37499,00 грн." Таким чином, відповідь є повною, конкретною та сформульованою у межах компетенції експерта. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову в цій справі є вимога про відшкодування шкоди у розмірі 65609,17 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України. Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду в частині позовних вимог до ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» ніким із сторін не оскаржується, тому не є предметом перегляду судом апеляційної інстанції згідно положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України та п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» № 12 від 24 жовтня 2008 року. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення виходив з того, що висновок від 13.06.2024 року №0506Д/24 складено безпосередньо після ДТП, судовим експертом, який має відповідну кваліфікацію, та який на момент складання висновку був попереджений про кримінальну відповідальність, зазначений висновок не спростовується іншими доказами по справі, а клопотання про проведення повторної експертизи не заявлялося, суд дійшов висновку про те, що висновок від 13.06.2024 року №0506Д/24 є належним доказом, який підтверджує розмір завданої шкоди, та з якого можна обчислити розмір страхового відшкодування. Різниця між визначеним розміром страхового відшкодування та виплаченим розміром страхового відшкодування складає 11363,97 гривень (37499-26135,03), тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги до ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» та стягнення з останнього 11363,97 гривень. Суд вважав, що вина ОСОБА_4 підтверджується належними та допустимими доказами по справі, заявлений до стягнення розмір шкоди є обґрунтованим, а тому наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення різниці між вартістю матеріального збитку та страховим відшкодуванням 45245,20 гривень (82744,20 37499,00). Крім того, оскільки ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» не є особою, винною у заподіянні позивачці шкоди, вина ОСОБА_4 підтверджується доказами по справі, та не заперечується учасниками справи, тому, суд вважав, що підстави для стягнення з ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» моральної шкоди відсутні. Разом із тим, суд вважав, що стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 1000,00 гривень у повній відшкодує завдану шкоду, буде розумною, виваженою та справедливою. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає, за необхідне зазначити наступне. Із матеріалів справи вбачається, що 04 червня 2024 року о 08:10 год, в м. Одеса, вул. Педагогічна, 58, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «DAEWOO MATIZ», д/н НОМЕР_2 , другорядною дорогою, не поступився транспортному засобу «HYUNDAI IX35», д/н НОМЕР_1 , що рухався по головній дорозі та скоїв з ним зіткнення. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Зазначене підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси від 07 серпня 2024 року у справі № 522/10442/24. Цивільно-правова відповідальність водія т/з «DAEWOO MATIZ», д/н НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 , станом на момент дорожньо-транспортної пригоди забезпечена ТДВ «СК «АЛЬАФА ГАРАНТ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 218458762 від 17.12.2023 року. За вказаним полісом страхування страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 320000 грн, за шкоду заподіяну майну 160000 грн, розмір франшизи 0 грн. Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визначення розміру матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 04 червня 2024 року, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 зазначив, що має право на відшкодування різниці між виплатою страхового відшкодування та необхідною сумою для відновлення пошкоджень, завданих внаслідок ДТП, яка становить 45245,20 грн (сума зносу, частка збитку яка не відшкодовується страховиком, розраховується у відповідності до закону: 64636,00 (Сс) * 0,7 (Ез) = 45245,20 грн). Відповідно до висновку експерта № 0506Д/24, що складений 13.06.2024 року на замовлення позивачки, транспортно-товарознавчого дослідження КТЗ «HYUNDAI IX35», НОМЕР_1 , судовим експертом Хоменком Владиславом Валерійовичем, ринкова вартість оцінювального КТЗ складає 633329 грн; розрахунок коефіцієнту фізичного зносу на складові, що підлягають заміні становить 0,7; вартість відновлювального ремонту КТЗ в результаті його пошкодження в ДТП складає 82744,20 грн; розмір матеріального збитку на момент оцінки, в результаті його пошкодження в ДТП складає 37499 грн. До висновку експерта додано фото таблиця; калькуляція відновлювального ремонту № 2180V від 13.06.2024 року; копія протоколу огляду КТЗ № 0506/24, 2180V; копії повідомлення про експертний технічний огляд КТЗ відповідачів. 04 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» із повідомленням про ДТП. 27 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» із заявою про страхове відшкодування. До заяви в тому числі подано висновок експерта №0506Д-24. Також, 07 червня 2024 року на замовлення ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» проведено огляд транспортного засобу за результатами чого складено акт огляду №ЦВ/24/3375. 09 вересня 2024 року ФОП ОСОБА_5 було складено звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №ЦВ/24/3375, відповідно до якого вартість матеріального збитку завданого власнику майна «HYUNDAI IX35», НОМЕР_1 , склало 29838,03 гривень з ПДВ. Страховиком виплачено ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 26135,03 гривень. Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частиною третьою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Системний аналіз статті 22 ЦК України, частини другої статті 1192, статті 1194 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту без урахування зносу. Вартість відновлювального ремонту без урахування зносу - це ті збитки, які позивач мусить понести для відновлення свого порушеного права та втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі. Із матеріалів справи вбачається,що сторонами у справі не оспорюється факт ДТП, вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дослідивши наявні докази, повно встановивши обставини, що мають істотне значення для розгляду справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_2 , як особа винна у вчиненні ДТП, зобов`язаний сплатити позивачу різницю між фактичним розміром шкоди (без урахування коефіцієнту фізичного зносу) і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у розмірі 45245 гривень 20 копійок з огляду на наступне. За положеннями статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року справа № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 147/66/17). Відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Наведене дає підстави для висновку, що розмір збитків, що підлягає відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (частина друга статті 1192 ЦК України), тоді як розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, відповідно до статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу. Зазначене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 02 вересня 2019 року у справі № 545/425/17, від 11 березня 2020 року у справі № 754/5129/15-ц та від 19 липня 2021 року у справі № 206/3219/15-ц. Оскільки розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, визначається, виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, то різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає стягненню з особи винної у вчиненні ДТП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у розмірі 45245 гривень 20 копійок, оскільки у ТДВ «СК «АЛЬФА ГАРАНТ» не виникло обов`язку з відшкодування такої різниці. Щодо вимоги про відшкодування моральної шкоди, то суд першої інстанції вважав, що враховуючи характер правопорушення, відсутність фізичних та глибоких душевних страждань, беручи до уваги часткове погіршення стану життя позивача та необхідності нести додаткові витрати, пов`язані з ремонтом транспортного засобу суд вважав, що стягнення з ОСОБА_4 моральної шкоди у розмірі 1000,00 гривень у повній відшкодує завдану шкоду, буде розумною, виваженою та справедливою. Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного обґрунтування про стягнення з ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди у розмірі 1000 гривень, який відповідає вимогам закону та встановленим судом фактам, визначений з урахуванням тривалості, обсягу та характеру моральних переживань, засадам розумності, виваженості та справедливості. Доводи апеляційної скарги про те, що висновок експерта № 0506Д/24, складений 13.06.2024 року на замовлення позивачки, не є належним та допустимим доказом не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Під час ухвалення судового рішення судом взято до уваги висновок експерта № 0506Д/24 від 13.06.2024 року, який на підставі положень статті 89 ЦПК України оцінений судом разом із іншими доказами. Згідно частини першої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. (ч. ч. 5, 6 ст. 106 ЦПК України). Із матеріалів справи вбачається, що висновок експерта № 0506Д/24 транспортно-товарознавчого дослідження КТЗ «HYUNDAI IX35», НОМЕР_1 , від 13.06.2024 року, складено експертом Хоменком Владиславом Валерійовичем. Відповідно до висновку експерта № 0506Д/24 від 13.06.2024 року ринкова вартість оцінювального КТЗ складає 633329 грн; розрахунок коефіцієнту фізичного зносу на складові, що підлягають заміні становить 0,7; вартість відновлювального ремонту КТЗ в результаті його пошкодження в ДТП складає 82744,20 грн; розмір матеріального збитку на момент оцінки, в результаті його пошкодження в ДТП складає 37499 грн. У висновку експерта зазначається, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що висновок експерта № 0506Д/24 від 13.06.2024 року, складено експертом Хоменком Владиславом Валерійовичем безпосередньо після ДТП, судовим експертом, який має відповідну кваліфікацію та який на момент складання висновку був обізнаний про кримінальну відповідальність за дачу свідомо неправдивого висновку, у відповідності до статті 106 ЦПК України, зазначений висновок не спростовується іншими доказами по справі, а тому є належним доказом, який підтверджує розмір завданої шкоди. Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою статті 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, що мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України). За змістом ст. ст. 77, 78 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Звертаючись до суду із апеляційною скаргою ОСОБА_2 не заявилось клопотань про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи. Отже доказів на спростування висновку експерта № 0506Д/24 транспортно-товарознавчого дослідження КТЗ «HYUNDAI IX35», НОМЕР_1 , від 13.06.2024 року, з визначенням матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля КТЗ «HYUNDAI IX35», НОМЕР_1 , ОСОБА_2 суду не надано. Щодо доводів скаржника, що висновок експерта ОСОБА_6 № 0506Д/24 від 13.06.2024 року не засвідчений підписом судового експерта Хоменка В.В. та особистою печаткою, колегія суддів зазначає наступне. Електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини перша та друга статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством (частини четверташоста статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму (частина перша статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Електронний підпис це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» тут і далі у редакції, чинній на момент подання апеляційних скарг). Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»). Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» перевірка процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними. Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року № 992). З матеріалів справи убачається та встановлено судом першої інстанції, що висновок експерта Хоменко В.В. № 0506Д/24 від 13.06.2024 року підписаний за допомогою ЕЦП, про що свідчить копія протоколу створення та перевірки кваліфікаційного та удосконаленого підпису, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та відхиляються апеляційним судом. Колегія суддів відхиляє аргумент скарги що сума заявленого позивачкою матеріального збитку не перевищує ліміту відповідальності страховика, оскільки розмір страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика, визначається, виходячи з витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу, а різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою підлягає стягненню з особи винної у вчиненні ДТП, що і має місце за обставинами справи, котра переглядається. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Щодо суті апеляційної скарги Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду в ухвалено з дотриманням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не дають колегії суддів підстав для його скасування, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині без змін. Щодо судових витрат Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на відповідача. Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів, у х в а л и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє представник ОСОБА_3 , залишити без задоволення. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 травня 2025 року в оскаржуваній частині залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 20 листопада 2025 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді О.Ю. Карташов Ю.П. Лозко