Ухвала КЦС ВС № 757/56510/24-ц

У х в а л а 18 листопада 2025 року м. Київ Справа № 757/56510/24-ц Провадження № 61-13233ск25 Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області (далі - скаржник / ГУ ДПС у Чернівецькій області) на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року у справі за заявою скаржника за участю заінтересованих осіб - Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 - про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, та в с т а н о в и в : 1. 17 жовтня 2025 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про задоволення заяви про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.

2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.

3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху. (1) Щодо дотримання вимог до змісту касаційної скарги

4. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає касаційну скаргу. Проте у касаційній скарзі таких відомостей щодо скаржника немає. 4.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX). 4.2. Скаржник у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про наявність або відсутність у нього електронного кабінету не зазначив. Від обов`язку зазначити такі відомості не звільнений, бо подав цю скаргу поштою. (2) Щодо підстав касаційного оскарження

5. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржник такі підстави не конкретизував. 5.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: (1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України); (2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України); У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України). (3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); (4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). 5.2. За змістом наведених приписів, особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави). 5.3. Скаржник у касаційній скарзі зазначив, що є необхідність відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду. Однак не зазначив, від яких саме висновків, слід відступити, на користь якого висновку слід зробити такий відступ, а також не мотивував потребу у цьому відступі. Тому має додатково обґрунтувати підставу касаційного оскарження. (3) Щодо дотримання принципу рівності

6. У касаційній скарзі повинно бути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги (пункт 7 частини другої статті 392 ЦПК України). До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу (пункт 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України). 6.1. Скаржник додав до касаційної скарги, зокрема, квитанцію про сплату судового збору, копію посвідчення Ткаченко К. В. як головного державного інспектора ГУ ДПС у Чернівецькій області, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо скаржника. Однак не додав до касаційної скарги копії таких документів для інших учасників справи. 6.2. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржник подав касаційну скаргу разом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками. Тому скаржник має подати копії зазначених документів для інших учасників справи. (4) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги

7. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).

8. Для усунення недоліків, вказаних у цій ухвалі, Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня її вручення скаржнику. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику. Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України, п о с т а н о в и в :

1. Залишити без руху касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області на рішення Печерського районного суду міста Києва від 18 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 10 вересня 2025 року у справі за заявою Головного управління Державної податкової служби у Чернівецькій області за участю заінтересованих осіб - Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», ОСОБА_1 - про розкриття інформації, яка містить банківську таємницю.

2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя Д. А. Гудима