Постанова Житомирський апеляційний суд № 274/315/25

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №274/315/25 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю. Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Павицької Т.М., суддів Борисюка Р.М., Шевчук А.М. розглянув у спрощеному письмовому провадженні без виклику сторін в м. Житомирі цивільну справу №274/315/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Хуторної І.Ю. в м. Бердичів Житомирської області, в с т а н о в и в : У січні 2025 року ТОВ «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором №485330-КС-001 про надання кредиту від 03.01.2024, що становить 49 356,80 грн., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 18 309,28 грн.; суми прострочених платежів по процентах 31 047,52 грн.; суми прострочених платежів за комісією 0 грн. В обґрунтування позову зазначало, що 03.01.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №485330-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію». Вказує, що відповідно до п.1 кредитного договору, ТОВ «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 23 000 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених кредитним договором та правилами про надання грошових коштів у кредит. Стверджує, що згідно з умовами кредитного договору, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14893479% - знижена процентна ставка та стандартна процентна ставка 2,00000000% за кожен день користування кредитом. Зазначає, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 23 000 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника 4149-ХХХХ-ХХХХ-ХХ12. Вказує, що ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором та станом на 08.06.2025 має заборгованість за договором №485330-КС-001 про надання кредиту в розмірі 49 356,80 грн., що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 18 309,28 грн.; суми прострочених платежів по процентах 31 047,52 грн.; суми прострочених платежів за комісією 0 грн. Враховуючи вищевикладене просило задовольнити позов в повному обсязі. Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 вересня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 38 647,47 грн боргу за договором №485330-КС-001 про надання кредиту від 03.01.2024. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» судовий збір в сумі 1896,80 грн. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ТОВ «Бізнес Позика» в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими (простроченими) процентами за користування кредитом в розмірі 10 709,33 грн подало апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати у вказаній частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним, необґрунтованим та таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Вказує, що суд першої інстанції дійшов до хибного ототожнення понять денна процентна ставка та процентна ставка в день. Зазначає, що у кредитному договорі встановлені дві фіксовані процентні ставки (стандартна та знижена), які нараховуються щоденно на залишок заборгованості за кредитним договором. При цьому, для розрахунку денної процентної ставки безпосередньо розмір процентних ставок за кредитним договором взагалі не має жодного значення, оскільки денна процента ставка розраховується по формулі, яка зазначена у ч. 4 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», у якій розмір процентних ставок за кредитним договором взагалі не фігурує. Вказує, що у випадку дотримання позичальником орієнтовного графіку платежів та застосування зниженої процентної ставки в день у розмірі 1,14893479, денна процентна ставка становитиме 0,95 процентів. Зазначає, що відсотки по кредитному договору №485330-КС-001 нараховані в період дії договору за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та відповідають нормам ЦК України, умовам договору про надання кредиту та правилами. Вказує, що боржником було сплачено лише частково заборгованість на суму 27 790,56 грн., з яких 19 649,84 грн по процентам за договором №485330-КС-001 про надання кредиту, чим порушено зобов`язання, встановлені договором, що цілком закономірно призвело до подорожчання кредиту і збільшення процентної ставки, що чітко і заздалегіть було погоджено сторонами кредитного договору у пункті 3.2.2 договору. Зазначає, що згідно графіку платежів відповідач мав зробити шостий плановий платіж 27.03.2024 у розмірі 4 980,00 грн., однак платіж не був зроблений, тому з 28.03.2024 почалось прострочення заборгованості за кредитом, а після спливу 7 (семи) днів, починаючи з восьмого дня - 04.04.2024 почалось нарахування процентів за користування кредитом по збільшеній (стандартній) процентній ставці у відповідності до пункту 3.2.2 договору. Звертає увагу на те, що позивачем було заявлено позовні вимоги про стягнення процентів за користування кредитом, що нараховані на залишок по тілу кредиту у межах строку дії договору, який був встановлений умовами договору №485330-КС-001 про надання кредиту від 03.01.2024 і закінчувався 19.06.2024. Враховуючи вищевикладене просить скасувати рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 вересня 2025 року в частині незадоволених позовних вимог та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про задоволення позову в повному обсязі, а в решті рішення суду залишити без змін. Рішення суду першої інстанції переглядається лише в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом у сумі 10 709,33 грн., а тому в іншій частині не переглядається судом апеляційної інстанції на предмет законності та обґрунтованості. Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 03 січня 2024 року ОСОБА_1 уклала з ТОВ «Бізнес Позика» договір про надання кредиту №485330-КС-001 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» на наступних умовах: кредитодавець надає позичальнику грошові кошти у розмірі 23 000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит. Згідно умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит на наступних умовах: тип кредиту - кредит; строк кредиту - 24 тижні; процентна ставка за кредитом - в день 2,0000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом в день 1,14893479, фіксована, комісія за надання кредиту 3 450 грн.; загальний розмір наданого кредиту - 23 000 грн.; термін дії договору - до 19.06.2024; орієнтована загальна вартість наданого кредиту 59 760 грн.; орієнтована реальна річна процентна ставка 9132,83 проценти. Вказаний договір про надання кредиту підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором UA-4288. Згідно із візуальною формою послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №485330-КС-001 від 03.01.2024 в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства на сайті www.my.bizpozyka.com, 03.01.2024 клієнт зайшла в особистий кабінет, ознайомилася з паспортом споживчого кредиту та акцептувала кредитний договір шляхом його підписання. Відповідно до анкети клієнта (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my.bizpozyka.com/) від 07.01.2025 ОСОБА_1 , зазначено адресу реєстрації та проживання, РНОКПП, дату та місце народження, а також інформацію стосовно бажаного кредиту, сума бажаного кредиту 23 000 грн., дату отримання кредиту 03.01.2024, електронну адресу позичальника, номер телефону та номер банківської картки/банківської картки для перерахунку коштів 4149-хххх-хххх-хх12. Також, 03.01.2024 ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у вищевказаному кредитному договорі №485330-КС-001 від 03.01.2024. Відповідно до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» №1628/12 від 30.12.2024, ТОВ «Бізнес Позика» здійснило 03.01.2024 грошовий переказ в розмірі 23 000,00 грн на банківську карту НОМЕР_1 , опис перерахування перерахування грошових коштів ОСОБА_1 згідно кредитного договору №485330-КС-001 від 03.01.2024. Відповідно до інформації наданої АТ «Райффайзен Банк» на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку 4149-хххх-хххх- НОМЕР_2 . Згідно з довідкою ТОВ «Бізнес Позика» про стан заборгованості, заборгованість ОСОБА_1 за договором №485330-КС-001 про надання кредиту від 03.01.2024 станом на 06.01.2025 становить 49 356,80 грн., яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 18 309,28 грн та суми прострочених платежів по процентах 31 047,52 грн. Частково задовольняючи вимоги про стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими (простроченими) процентами за користування кредитом, суд першої інстанції виходив з того, що для визначення розміру заборгованості за процентами за кредитним договором №485330-КС-001 від 03.01.2024 з 03.01.2024 до 22.04.2024 застосовується процентна ставка 2%, з 23.04.2024 до 19.06.2024 - 1,5%. Оскільки сума боргу за тілом кредиту складає 18 309,28 грн., та згідно з графіком такий розмір тіла кредиту становив станом на 10.04.2025, відповідно із 23 квітня 2024 року до 19 червня 2024 року проценти мали б складати 1,5% на день, що дорівнює 15 653,87 грн. З урахуванням несплачених процентів із 10 квітня 2024 року до 22 квітня 2024 року зі ставки 2% в день, до стягнення підлягає борг у розмір розмірі 38 647,47 грн., з яких: тіло кредиту 18 309,28 грн та 20 338,19 грн проценти. Перевіряючи законність рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів враховує наступне. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України). Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Матеріалами справи встановлено, що 03 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «Бізнес Позика» для отримання кредитних коштів, і цього ж дня між сторонами укладено договір про надання кредиту в сумі 23 000 грн строком на 24 тижні. За умовами договору плата за користування кредитом є фіксованою та становить знижена 1,14893479% за кожен день користування кредитом, стандартна процентна ставка 2,00000000% в день. Протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується за ставкою вказаною у п.2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів (п. 3.2 договору). У разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п.3.2.3 та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховується відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4. договору (п. 3.3. договору). Сторони домовились у п.3.2.2 договору, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п.3.2.3. та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п.2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п.3.2.3. та додатку№1 до договору та до закінчення терміну дії договору. Тобто, якщо позичальник сплачує заборгованість без порушень графіку платежів визначеного п.3 договору, дійсно їй треба було б сплатити проценти за користування кредитом в сумі 33 310 грн за зниженою процентною ставкою 1,14893479%, оскільки з кожним платежем сума загального боргу, на яку нараховуються кожного дня відсотки зменшується. Сторонами не заперечується, що боржником було здійснено часткову оплату за договором №485330-КС-001 на загальну суму 27 790,56 грн., тобто зобов`язання виконано не в повному обсязі, чим порушено зобов`язання встановлені договором, що призвело до подорожчання кредиту, оскільки відсоткова ставка в розмірі 1,14893479% нараховувалась за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості, відповідно до п.2 договору. Отже, нарахування відсотків позивачем правомірно здійснювалось відповідно до п.2 договору, за змістом якого плата за користування кредитом за цим договором є фіксованою та становить 1,14893479% (перші 7 днів) та 2,00000000% за кожен день користування кредитом. Протягом строку кредитування, визначеного в цьому договорі, плата за користування кредитом нараховувалась на залишок заборгованості по кредиту, розмір якої був більшим, ніж зазначено у графіку платежів, з огляду на неналежне виконання зобов`язань відповідачем. У зв`язку з цим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом в розмірі 10 709,33 грн не відповідає вимогам закону. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності договору про надання кредиту №485330-КС-001 від 03.01.2024 в частині нарахування відсотків. Зазначений договір недійсним не визнано. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову у вказаній частині, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України. Посилання суду першої інстанції про те, що розмір заборгованості по відсоткам за кредитом має бути зменшений з урахуванням ЗУ «Про споживче кредитування» є помилковим з огляду на наступне. Згідно ст. 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. При цьому відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24.12.2023, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%. Відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення, частина 17 «Тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%. Так відповідно до п. 2.4. кредитного договору стандартна процентна ставка в день становить 2,00000000%, фіксована. Знижена процентна ставка в день становить 1,14893479%, фіксована. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування» денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1% (з визначенням розтермінування величини ставки протягом перехідного періоду після набрання законної сили цими положеннями). Отже максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: -протягом перших 120 днів 2,5% (з 24.12.2023 до 22.04.2024 включно), протягом наступних 120 днів 1,5% (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно) та з 21.08.2024 1%. Таким чином денна процентна ставка визначається за формулою, встановленою ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», де: ДПС = (ЗВСК/ЗРК)/tх100%, де ДПС денна процентна ставка; ЗВСК загальні витрати за споживчим кредитом; ЗРК загальний розмір кредиту; t строк кредитування у днях. Отже, як вірно зауважує скаржник, у даному випадку денна процентна ставка становить 0,95 процентів з розрахунку: (36 760/23 000)/168 днів х 100% = 0,95. У даному випадку колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» до загальних витрат за кредитом (які згідно ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування» при розрахунку денної процентної ставки складають значення показника формули ЗВСК) включаються: - проценти по кредиту; - комісії; - інші витрати споживача. Відтак, враховуючи встановлення в цій справі необхідності сплати позичальником комісії за умовами кредитного договору, відсотків по кредиту за пільговою ставкою 1,14893479%, які включаються до складу загальних витрат по кредиту, що мають визначальну вагу при обчисленні денної процентної ставки за формулою згідно ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування», у даному випадку денна процентна ставка не перевищує визначені законодавством обмеження. При цьому пільгова ставка 1,14893479% за умовами ЗУ «Про споживче кредитування» Розділ 4 Прикінцеві та перехідні положення є меншою за максимальний розмір 1,5% з урахуванням обмежень, що діють з 23.04.2024 включно по 20.08.2024 включно. Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог статті 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нового рішення про задоволення вимоги в частині стягнення залишку заборгованості по відсотках у розмірі 10 709,33 грн. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. За таких обставин, враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні процентів за користування кредитом у сумі 10 709,33 грн скасувати та ухвалити у вказаній частині нове судове рішення про задоволення вказаної вимоги. Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з частинами 1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Виходячи з положень ст. 141 ЦПК України колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2422,40 грн та апеляційної інстанції у розмірі 3633,60 грн., а всього 6056 грн. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону. Керуючись статтями 259, 268, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд у х в а л и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити. Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11 вересня 2025 року скасувати в частині незадоволеної вимоги та в частині судового збору і ухвалити у вказаних частинах нове судове рішення про задоволення позову. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» залишок заборгованості за нарахованими відсотками за договором №485330-КС-001 про надання кредиту від 03.01.2024 у розмірі 10 709,33 грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції у розмірі 2422,40 грн та в суді апеляційної інстанції у розмірі 3633,60 грн., а всього 6056,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий Судді