LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС320/19172/23

від 20.11.2025 · Адміністративна

УХВАЛА про залишення касаційної скарги без руху 20 листопада 2025 року м. Київ справа №320/19172/23 адміністративне провадження №К/990/46223/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Коваленко Н.В., суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» звернулось з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило: - визнати протиправними дії Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо погодження торгової платформи Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» для визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання та середньозваженої ціни природного газу відповідно до пункту 10 Глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493, у формі листа від 17.01.2022 №84/16.3.1/5-22 за підписом Голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; - зобов`язати Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг опублікувати спростування інформації про прийняття нею рішення про погодження з 19.01.2022 торгової платформи Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» для визначення маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання та середньозваженої ціни природного газу відповідно до пункту 10 Глави 6 розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи України, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2493. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено. Адміністративний позов залишено без розгляду. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» задоволено, ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2024 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Не погоджуючись із прийнятою постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою. При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувану постанову Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалено у відкритому судовому засіданні 25.07.2024, повний текст складено 26.07.2024, надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 26.07.2024, зареєстровано в ньому - 27.07.2024 та оприлюднено - 29.07.2024. Останнім днем для оскарження цього рішення було 26.08.2024 (з урахуванням вихідних днів). Однак, касаційну скаргу у цій справі направлено через підсистему «Електронний Суд» лише 10.11.2025, тобто з пропуском строку встановленого для цього (більше 1 року). Скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що норма частини п`ятої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає застосуванню, оскільки касаційна скарга подається юридичною особою приватного права. Також зазначає, що 10.09.2025 Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі №367/252/24, за результатами розгляду якої Велика Палата дійшла наступного висновку щодо застосування, зокрема, частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України: «

163. Ухвали суду першої інстанції, перелік яких міститься у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України (частині другій статті 328 КАС України, пункті 2 частини першої статті 287 ГПК України), після їх перегляду в апеляційному порядку є предметом касаційного оскарження незалежно від результату їх перегляду судом апеляційної інстанції.». Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку. Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги. Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин. Крім того, Суд зазначає, що зміна правозастосовної практики Верховного Суду не може вважатися поважною причиною для поновлення строку касаційного оскарження. Обставини, на які посилається скаржник, зводяться лише до того, що на момент спливу строку для подання касаційної скарги сформована судова практика була для нього несприятливою, тоді як нині, на його думку, існують більші шанси на успіх. Однак така мотивізація відображає лише суб`єктивне ставлення скаржника до перспектив розгляду справи й не свідчить про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного подання касаційної скарги. Отже, сама по собі зміна судової практики не є і не може бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Розглянувши вказане клопотання, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, оскільки скаржником не наведено об`єктивних причин неможливості подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції у строки визначені нормами Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно із частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржникові часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження та надати належні докази поважності пропуску такого строку. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. Керуючись статтями 169, 330, 332, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В: Залишити без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.07.2024 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова електрична компанія» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська енергетична біржа», про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, які зазначено в мотивувальній частині ухвали. Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не оскаржується. Суддя-доповідач Н.В. Коваленко Суддя А.Ю. Бучик Суддя А.І. Рибачук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»