Ухвала КАС ВС № 990/559/25

УХВАЛА 20 листопада 2025 року м. Київ справа №990/559/25 адміністративне провадження №П/990/559/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В., Гончарової І.А., Олендера І.Я., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (03109, м. Київ, вул. Генерала Шаповала, 9) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) 12.11.2025 подав до Верховного Суду як суду першої інстанції позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС, Комісія), в якому просить: 1) визнати протиправними дії ВККС щодо недопуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраних спеціалізацій (), по яких на третьому етапі кваліфікаційного іспиту ним набрано прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений ВККС - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII); 2) зобов`язати ВККС допустити ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання з обраних спеціалізацій, по яким в третьому етапі кваліфікаційного іспиту ним набрано прохідний бал та середній допустимий бал тестування щодо когнітивних здібностей, встановлений ВККС - 55 відсотків максимально можливого бала, або 33 бали, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 74 Закону № 1402-VIII; 3) зобов`язати ВККС внести зміни до пункту 3 рішення ВККС №173/зп-25 від 19.09.2025 шляхом допуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації: - місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, який успішно склав тестування когнітивних здібностей та набрав прохідний бал, а саме: ОСОБА_1 ; - внести зміни до Додатку 4 пункту 3 рішення ВККС №173/зп-25 від 19.09.2025 шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого загального суду ОСОБА_1 ; - місцевого адміністративного суду кандидата на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, який успішно склав тестування когнітивних здібностей та набрав прохідний бал, а саме: ОСОБА_1 ; - внести зміни до Додатку 4 пункту 3 рішення ВККС №173/зп-25 від 19.09.2025 шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого адміністративного суду ОСОБА_1 ; 4) зобов`язати ВККС визначити та оприлюднити на офіційному вебсайті Комісії графіки для виконання практичного завдання зі спеціалізації: місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду та місцевого адміністративного суду кандидата на посаду судді місцевого адміністративного суду, який успішно склав тестування когнітивних здібностей та набрав прохідний бал, а саме: ОСОБА_1 . Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Бившева Л.І., судді: Ханова Р.Ф., Хохуляк В.В., Гончарова І.А., Олендер І.Я. Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Перевіривши матеріали позовної заяви, суд встановив, що така не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України. Так, частиною першою статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Частиною п`ятою наведеної статті визначені вимоги, яким повинна відповідати позовна заява. Зокрема, в ній зазначаються: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права. Позовні вимоги мають бути сформульовані відповідно до встановлених законом способів захисту порушених прав (свобод, законного інтересу), в межах яких, як це встановлено частиною другою статті 9 КАС України, суд і розглядає позовну заяву. Отже, позовні вимоги в позовній заяві повинні відповідати критерію чіткості, відображати конкретну позицію позивача в адміністративному спорі, в тому числі і в частині обраного ним способу захисту порушеного права. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності, зокрема Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, встановлені статтею 266 КАС України, відповідно до частини четвертої якої Верховний Суд за наслідками розгляду таких адміністративних справ може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України протиправними, зобов`язати Верховну Раду України, Президента України, Вищу раду правосуддя, Вищу кваліфікаційну комісію суддів України вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу. Частиною другою статті 245 КАС України встановлено повноваження суду у разі задоволення позову, серед яких передбачено можливість прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень, а також про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій. Відповідно до тексту позовної заяви позивач наголошує на необґрунтованості та протиправності, зокрема, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №173/зп-25 від 19.09.2025. Також позивач вважає, що ВККС допустила процесуальні порушення методики проведення та оцінювання тестування щодо когнітивних здібностей, які за своїм змістом також пов`язані із рішенням ВККС №162/зп-25 від 27.08.2025 та його додатками. При цьому, за змістом прохальної частини позовної заяви позивач, зокрема, просить зобов`язати ВККС внести зміни до пункту 3 рішення ВККС №173/зп-25 від 19.09.2025 шляхом допуску ОСОБА_1 до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації: - місцевого загального суду кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, який успішно склав тестування когнітивних здібностей та набрав прохідний бал, а саме: ОСОБА_1 ; - внести зміни до Додатку 4 пункту 3 рішення ВККС №173/зп-25 від 19.09.2025 шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого загального суду ОСОБА_1 ; - місцевого адміністративного суду кандидата на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, який успішно склав тестування когнітивних здібностей та набрав прохідний бал, а саме: ОСОБА_1 ; - внести зміни до Додатку 4 пункту 3 рішення ВККС №173/зп-25 від 19.09.2025 шляхом допуску кандидата на посаду судді місцевого адміністративного суду ОСОБА_1 . Із пункту 3 рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України №173/зп-25 від 19.09.2025 вбачається, що у вказаному пункті зазначено кількість кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного, господарського та загального суду, а саме Комісія вирішила: Допустити до четвертого етапу кваліфікаційного іспиту - виконання практичного завдання зі спеціалізації: місцевого адміністративного суду 400 кандидатів на посаду судді місцевого адміністративного суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого адміністративного суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 2); місцевого господарського суду 411 кандидатів на посаду судді місцевого господарського суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого господарського суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 3); місцевого загального суду 2 851 кандидата на посаду судді місцевого загального суду та суддів, які виявили намір бути переведеними до місцевого загального суду, що успішно склали тестування когнітивних здібностей та набрали прохідний бал (додаток 4). Зазначене у сукупності унеможливлює встановити взаємозв`язок між доводами позовної заяви і вказаною позовною вимогою, що об`єктивно впливає на вирішення питання про відкриття провадження у справі і потребує уточнень. Тому суд вважає за необхідне запропонувати позивачу надати уточнену позовну заяву, в якій уточнити позовні вимоги та/або їх обґрунтування. Виклад обґрунтування має узгоджуватися з вимогами і визначеним переліком учасників справи, а вимоги - з повноваженнями Верховного Суду, якому як суду першої інстанції підсудні спори чітко визначеної категорії адміністративних справ. За приписами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною восьмою статті 122 КАС України закріплено, що для звернення до суду у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України під час процедури проведення добору кандидатів на посаду судді, конкурсу на посаду судді чи призначення на посаду судді відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлюється місячний строк. Суд звертає увагу, що ОСОБА_1 , подавши документи для участі в Доборі і отримавши рішення ВККС про відповідний допуск, набув статусу учасника Добору (кандидата на посаду судді), відповідно, став учасником правовідносин, пов`язаних із цим, в тому числі й особою, на права та інтереси якої впливає будь-яке рішення (дія, бездіяльність) ВККС, яке (які) стосується процедури (правил) проведення Добору, оскільки фактично такі рішення (дія, бездіяльність) керують поведінкою учасників Добору, визначаючи її. Право на звернення до суду з позовом про скасування рішення (визнання протиправними дій, бездіяльності) ВККС у такій процедурі набув будь-який учасник Добору, а датою виникнення такого права є прийняття Комісією рішення (вчинення дії, бездіяльності), яке (які) відповідна особа вважає таким, що порушує її права, свободи та/або інтереси. Реалізація ж такого права має бути здійснена у строк, встановлений частиною восьмою статті 122 КАС України. Відповідно до позовної заяви, ОСОБА_1 оскаржує дії ВККС, які першочергово він пов`язує із прийняттям пункту 9 рішення №162/зп-25 від 27.08.2025, яке стосується процедури проведення добору кандидатів на посаду судді. Однак, таке рішення ВККС в окремій частині було прийнято 27.08.2025 і, як вже було вказано, фактично ґрунтується на іншому рішенні ВККС, яке прийнято 12.05.2025. З моменту прийняття цих актів ВККС на момент подання позову об`єктивно сплинув місячний строк для звернення до суду. Також, станом на 12.11.2025 сплинув строк звернення до суду і з позовними вимогами про оскарження дій ВККС, що пов`язані із прийняттям рішення №173/зп-25 від 19.09.2025. У позовній заяві ОСОБА_1 також просить поновити строк звернення до суду. На обґрунтування доводів поважності причин пропуску строку посилається на те, що він працює на посаді судді Зарічного районного суду міста Суми, входить до складу колегії з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення, обраний слідчим суддею, що свідчить про велику його завантаженість, про що надає відповідну довідку суду. Звертає увагу, що з 06.03.2024 місто Суми віднесено до територій, на яких ведуться бойові дії і у період з 20.09.2025 до 11.11.2025 повітряну тривогу на території Сумського району оголошували 292 рази, а також відключення світла. За змістом частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Усталеною є позиція Верховного Суду, в тому числі і Великої Палати, про те, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Наведені позивачем причини пропуску строку не дають підстав вважати, що позивач об`єктивно був позбавлений можливості вчинити процесуальну дію в строк, встановлений законом. Велика завантаженість позивача, як судді не може бути визнана такою обставиною, що є об`єктивно непереборною, не залежить від волевиявлення особи та пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Доводи, пов`язані із кількістю повітряних тривог і відключенням електроенергії, мають загальний характер, не містять обґрунтування наявності прямого причинно-наслідкового зв`язку між такими обставинами і пропуском строку звернення до суду. Тим більш, якщо враховувати те, що доводи позивача ґрунтуються на протиправності рішення ВККС від 27.08.2025 в окремій частині і (як вже зазначалося) рішення ВККС, яке прийнято 12.05.2025, то доводи про кількість тривог у м. Суми у період з 20.09.2025 до 11.11.2025 не містять взаємозв`язку із такими доводами у цілому. Отже, позивач у клопотанні про поновлення строку на звернення до суду у цій справі не зазначає об`єктивних причин, які унеможливлювали подання позовної заяви у визначений законом строк. Пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав у цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку. З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання наведених позивачем причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду поважними. Згідно з частинами першою та другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.. Частинами першою та другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. З огляду на викладене, вказану позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин пропуску такого строку; уточненої позовної заяви, в якій уточнити позовні вимоги та/або їх обґрунтування. Виклад обґрунтування має узгоджуватися з вимогами і визначеним переліком учасників справи, а вимоги - з повноваженнями Верховного Суду, якому як суду першої інстанції підсудні спори чітко визначеної категорії адміністративних справ Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171 КАС України,

УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху. Надати позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Роз`яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті в зазначений строк, в тому числі у випадку не подання заяви про поновлення строку, а також якщо причини пропуску строку будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... ........................... ........................... Л.І. Бившева Р.Ф. Ханова В.В. Хохуляк І.А. Гончарова І.Я.Олендер , Судді Верховного Суду