Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/1093/25

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2025 рокуЛьвівСправа № 460/1093/25 пров. № А/857/40681/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Шавеля Р.М., суддів Бруновської Н.В. та Хобор Р.Б., з участю секретаря судового засідання - Василюк В.Б., а також сторін (їх представників): від відповідача - Никонець М.П.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2025р. про виправлення помилки у виконавчому документі, визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення (суддя суду І інстанції: Зозуля Д.П., час та місце постановлення ухвали суду І інстанції: 29.09.2025р., м.Рівне; дата складання повної ухвали суду І інстанції: 29.09.2025р.),- В С Т А Н О В И В: Оскаржуваною ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2025р. щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню, заяву відповідача Військової частини НОМЕР_1 задоволено частково; виправлено помилки, допущені у виконавчих листах № 1, № 2, № 3 та № 4 у справі № 460/1093/25, виданих 07.08.2025р. Рівненським окружним адміністративним судом, виклавши замість помилково зазначеного виконавчий лист № 1 такого змісту: «Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020р., та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови Кабінету Міністрів /КМ/ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р. та з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021р., та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р. та з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022р., та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р. та з урахуванням раніше виплачених сум. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023р., та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р. та з урахуванням раніше виплачених сум»; в задоволенні решти заяви відповідача відмовлено (а.с.140-142). Частково не погодившись із винесеним судовим рішенням, ухвалу суду оскаржив відповідач Військова частина НОМЕР_1 , який покликаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, просить оскаржувану ухвалу скасувати в частині вирішення спірного питання та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву відповідача про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню (а.с.143-152). Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом визнана помилковість видачі за рішенням суду в справі № 460/1093/25 чотирьох виконавчих документів замість одного. Разом з тим, усуваючи вказану помилку, суд виклав в новій редакції виконавчий лист № 1, однак залишив діючими помилково видані виконавчі листи №№ 2, 3 і 4 від 07.08.2025р. Наявність ще трьох виконавчих проваджень (відкритих на підставі виконавчих листів №№ 2, 3, 4 відповідно) при примусовому виконанні рішення суду призводить до несення військовою частиною додаткових необґрунтованих витрат на сплату виконавчого збору. Наголошує на тому, що наявність декількох виконавчих документів при виконанні рішення одним відповідачем на користь одного позивача в один спосіб є протиправною, свавільною та такою, що підриває довіру до органів правосуддя і породжує зловживання зі сторони державних виконавців. Позивач ОСОБА_1 скерував до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вважає її необґрунтованою і такою, що не підлягає до задоволення (а.с.183 і на звороті). Заслухавши суддю-доповідача по справі, представника відповідача на підтримання поданої скарги, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав. Із матеріалів справи вбачається, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 31.03.2025р. у справі № 460/1093/25, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.07.2025р., позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р., з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного календарного року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р.; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020р., та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р. та з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021р., та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р. та з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022р., та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р. та з урахуванням раніше виплачених сум; зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 29.01.2020р. по 19.05.2023р. з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023р., та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п.4 постанови КМ України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017р. та з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.50-56, 72-79). 17.09.2025р. до суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 , в якій заявник просив зупинити виконавчі провадження ВП № 78990609 від 03.09.2025р., ВП № 78990346 від 04.09.2025р., ВП № 78990169 від 04.09.2025р., ВП № 78990472 від 03.09.2025р., витребувати виконавчі листи №№ 1, 2 , 3 і 4 від 07.08.2025р. з органу державної виконавчої служби, виправити помилку у виконавчому листі № 1 від 07.08.2025р., виклавши його резолютивну частину у відповідній редакції, визнати виконавчі листи №№ 2, 3 і 4 від 07.08.2025р. у справі № 460/1093/25 такими, що не підлягають виконанню (а.с.113-120). Зазначена заява мотивована тим, що суд помилково видав на виконання рішення суду в справі № 460/1093/25 чотири виконавчих листи (замість одного), що створює для відповідача додатковий тягар несення фінансових витрат під час їх примусового виконання. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що дійсно на виконання рішення суду в справі № 460/1093/25 помилково видано декілька виконавчих документів замість одного виконавчого листа. З метою виправлення цієї помилки слід викласти помилково зазначене у всіх виданих листах в новій редакції і сформувати виконавчий лист №

1. Правові підстави для задоволення решти вимог відповідача є відсутніми. Між тим, такі висновки суду першої інстанції в частині вирішення питання про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, не відповідають вимогам процесуального закону, з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.ч.1 і 2 ст.374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Із змісту наведеної норми слідує, що остання у частині визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, спрямована на забезпечення інтересів добросовісного боржника, якщо вони порушені внаслідок помилки суду, пов`язаної із оформленням чи видачею виконавчого листа, або зловживань стягувача. Необхідність визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, може бути пов`язана не лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково. Це також потрібно у випадках, якщо стягувач подав виконавчий лист для примусового виконання після добровільного повного чи часткового виконання зобов`язань боржника за судовим рішенням. Отже, підставами для задоволення заяви про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є помилковість видачі такого документа або недопущення повторного виконання одного й того самого судового рішення. У розглядуваному випадку суд першої інстанції помилково видав декілька виконавчих документів для примусового виконання рішення суду в справі № 460/1093/25. Така помилка виправлена судом шляхом формування замість чотирьох виконавчих документів одного виконавчого листа № 1 у відповідній редакції. Разом з тим, із змісту ухвали від 29.09.2025р. не убачається втрата чинності виконавчими листами №№ 2, 3, 4 на підставі застосованого судом способу виправлення допущеної помилки, при цьому суд не висловив з цього питання чітких і зрозумілих для учасників виконавчого провадження висновків. Така ситуація породжує неоднозначність і не заперечує можливість подальшого примусового виконання виконавчих листів №№ 2, 3,

4. Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що фактично відпали правові підстави для виконання виконавчих листів №№ 2, 3, 4, оскільки їх сукупний зміст сформовано у виконавчому листі № 1, який викладено в новій редакції. Приймаючи до уваги передбачені законом підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконання (в розглядуваному випадку - недопущення помилкового повторного виконання судового рішення і пов`язаного з цим існування декількох виконавчих провадження, несення додаткових витрат в рамках цих виконавчих проваджень), колегія суддів приходить до переконливого висновку про наявність правових підстав для визнання виконавчих листів №№ 2, 3 і 4 від 07.08.2025р. такими, що не підлягають виконанню. Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що ухвала суду в частині вирішення спірного питання постановлена із порушенням норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, а відтак вона підлягає скасуванню в цій частині із ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог Військової частини НОМЕР_1 , заявлених в порядку ст.374 КАС України. Оскільки буквальний зміст апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 вказує на те, що апелянт не погоджується лише із висновками суду щодо застосування приписів ст.374 КАС України, правові підстави в силу приписів ст.308 КАС України для перегляду ухвали суду від 29.09.2025р. в іншій частині є відсутніми. Звідси, в іншій частині ухвалу суду належить залишити без змін. Згідно ст.139 КАС України понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта Військову частину НОМЕР_1 . Керуючись ст.139, ч.3 ст.243, ст.ст.310, 312, п.2 ч.1 ст.315, п.4 ч.1 ст.317, ч.1 ст.321, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково. Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2025р. про виправлення помилки у виконавчому документі, визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, в адміністративній справі № 460/1093/25 скасувати в частині вирішення питання про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню. В цій частині прийняти нову постанову, якою заяву Військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2025р. в частині вимог про визнання виконавчих листів такими, що не підлягають виконанню, задовольнити. Визнати виконавчі листи №№ 2, 3 і 4, видані Рівненським окружним адміністративним судом 07.08.2025р. в справі № 460/1093/25, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення, - такими, що не підлягають виконанню. В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Понесені судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на апелянта Військову частину НОМЕР_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий суддя Р. М. Шавель судді Н. В. Бруновська Р. Б. Хобор Дата складання повного судового рішення: 20.11.2025р.