LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд758/6666/24

від 18.11.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Справа № 758/6666/24 № апеляційного провадження: 22-ц/824/8739/2025 Головуючий у суді першої інстанції: Гребенюк В.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 листопада 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Крижанівської Г.В., суддів Оніщука М.І., Шебуєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року, ухвалене в м. Києві у складі судді Гребенюка В.В., повний текст якого складено 16 серпня 2024 року, у справі № 758/6666/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту,- ВСТАНОВИВ: У травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр») звернулося до суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Зазначало, що 11 червня 2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4300076, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 15 000,00 грн. Згідно умов вказаного договору визначено строк користування кредитом 30 днів, стандартну процентну ставку 1,90 % в день. 04 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 04-02-02/2022, а 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, на підставі яких право вимоги до ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором було відступлене ТОВ «Коллект Центр». Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконав своїх зобов`язань, ТОВ «Коллект Центр» просило стягнути з нього заборгованість, яка відповідно до наведених ним розрахунків станом на 10 травня 2024 року становить 49 464,65 грн., з яких: 15 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 34 200,00 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Авентус Україна», 24,65 грн. - нараховані три проценти річних, 240 грн. - інфляційні витрати. Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року позов ТОВ «Коллект Центр» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитним договором у розмірі 49 464,65 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Просив скасувати рішення суду першої інстанції. Посилається на те, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно встановлено обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що надана ТОВ «Коллект Центр» копія кредитного договору №4300076 від 11 червня 2021 року не містить його підпису. Звертає увагу на те, що ТОВ «Коллект Центр» не було надано доказів на підтвердження надання йому кредиту на підставі вказаного договору. Крім того, наданий ТОВ «Коллект Центр» розрахунок заборгованості не відповідає умовам кредитного договору. Таким чином, у суду були відсутні підстави для задоволення позову ТОВ «Коллект Центр». Ткаченко М.М., яка діє в інтересах ТОВ «Коллект Центр» подала до суду відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України справа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, ТОВ «Коллект Центр» посилалося на те, що 11 червня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4300076, на підставі якого ТОВ «Авентус Україна» надало ОСОБА_1 кредит в сумі 15 000,00 грн. на строк 30 днів зі сплатою позичальником процентів за стандартною процентною ставкою 1,90 % в день. 04 лютого 2022 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 04-02-02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі, і за кредитним договором № 4300076, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 10 березня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення права вимоги № 10-03/2023/01, на підставі якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача, за кредитним договором № 4300076. Відповідно до наданого ТОВ «Коллект Центр» розрахунку ОСОБА_1 не виконував свої зобов`язання за договором, станом на 10 травня 2024 року за ним рахується заборгованість в розмірі 49 464,65 грн., з яких: 15 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 34 200,00 грн. - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги від ТОВ «Авентус Україна», 24,65 грн. - нараховані три проценти річних, 240 грн. - інфляційні витрати, які ТОВ «Коллект Центр» і просило стягнути. Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» та стягнув з ОСОБА_1 вказану заборгованість. Проте, колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції. Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів. У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. На підтвердження своїх позовних вимог ТОВ «Коллект Центр» надало копію договору № 4300076 про надання споживчого кредиту від 11 червня 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 , додатку №1 до вказаного договору та паспорта споживчого кредиту, в яких зазначено, що вони були підписані ОСОБА_1 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором М246660 11 червня 2021 року о 19:43:08 год. (а.с. 4-8, 10-12). Разом з тим, вказані документи були сформовані самим ТОВ «Коллект Центр», а тому не можуть вважатися безспірним доказом проведення ідентифікації відповідача при укладенні договору. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази проведення ідентифікації відповідача ОСОБА_1 при вході в особистий кабінет в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету ТОВ «Авентус Україна». Зазначення у тексті договорів особистих даних відповідача ОСОБА_1 не підтверджує підписання ним кредитного договору в електронній формі. Також, ТОВ «Коллект Центр» не надало суду належних та допустимих доказів надання ТОВ «Авентус Україна» відповідачу ОСОБА_1 кредиту за договором № 4300076 про надання споживчого кредиту від 11 червня 2021 року. До позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» надало лист ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 10 квітня №4644, адресований ТОВ «Авентус Україна» про успішність проведення фінансових операцій згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» №087/20-П від 08 липня 2020 року, та лист ТОВ «Авентус Україна» від 04 квітня 2024 року №172/24, адресований ТОВ Вердикт Капітал», про надання інформації щодо даних, які підтверджують видачу на платіжні картки клієнтів онлайн кредитів, серед яких також зазначено і ОСОБА_1 (а.с. 12-15). Разом з тим, копії вказаних листів не можуть вважатися належним доказом надання відповідачу ОСОБА_1 кредиту на підставі вказаного договору, оскільки вони не є документами, які підтверджує здійснення платіжної операції. Вони не містять повних даних щодо рахунку, на який здійснювалося перерахування коштів. В матеріалах справи відсутні докази, що рахунок, на який згідно договору мало здійснюватися перерахування коштів, який є неповним - № НОМЕР_1 , належить саме ОСОБА_1 ТОВ «Коллект Центр» не надало суду першої інстанції жодних первинних бухгалтерських документів на підтвердження переказу коштів на рахунок відповідача на підставі договору № 4300076 про надання споживчого кредиту від 11 червня 2021 року, а також документів, які б надавали можливість ідентифікувати належність відповідних рахунків відповідачу. Таким чином, суд першої інстанції помилково вважав доведеним ТОВ «Коллект Центр» укладення ОСОБА_1 договору № 4300076 про надання споживчого кредиту від 11 червня 2021 року та надання йому кредиту за вказаним договором. При цьому колегія суддів враховує, що будучи обізнаним із доводами відповідача, ТОВ «Коллект Центр» не надало належних та допустимих доказів, які б могли достовірно підтвердити вказані обставини і до суду апеляційної інстанції. Враховуючи викладене, рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр». Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ТОВ «Коллект Центр» на користь відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню 4 542,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Подільського районного суду м. Києва від 16 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на користь ОСОБА_1 4 542,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»