Постанова Київський апеляційний суд № 757/34733/25-п

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 листопада 2025 року м. Київ Справа № 757/34733/25 Провадження: № 33/824/5211/2025 Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргузахисника ОСОБА_1 - адвоката Кулика Ігоря Яковича на постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року, винесену під головуванням судді Соловйова О. Л., про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 4 ст. 121 КУпАП, в с т а н о в и в: Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №374466ОСОБА_1 , 27.06.2025 о 19 год 50 хв за адресою: м. Київ, б-р Л. Українки, 24, керував транспортним засобом «Jaguar XF», н.з. НОМЕР_1 , на якому встановлено червоні покажчики поворотів, що не відповідає ДСТУ 3649:2010 п. 6.1.5, вказане правопорушення вчинене повторно протягом року, чим порушив вимоги п. 31.1 ПДР. Постановою Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 місяці. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Кулик І. Я. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати постанову Печерського районного суду м. Києва та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що покажчик повороту не відноситься до зовнішніх світлових приладів, а є попереджувальним сигналом, а тому в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона інкримінованого йому адміністративного правопорушення. Крім того,посилається на ту обставину, що в матеріалах справи відсутні належні докази переобладання автомобіля, а саме не надано експертного висновку, технічного огляду або інших документів, що підтверджували факт самовільної зміни конструкції автомобіля. Подана апеляційна скарга також містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що ні ОСОБА_1 , ні його захисник - адвокат Кулик І. Я. належним чином не були повідомлені про розгляд адміністративного матеріалу. Про наявність оскаржуваного судового рішення захисник Кулик І. Я. дізнався лише 22 вересня 2025 року. На підставі викладеного, просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року. Вирішуючи питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд виходить з наступного. У відповідності до вимог ст. 289 КУпАП у разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Обмеження на реалізацію право на оскарження, яке може полягати у не поновленні строку скаржнику, порушить саму суть права. Фактично, без поновлення строку на подання апеляційної скарги, скаржник буде позбавлений на реалізацію важливого елемента права на справедливий суд, як право на звернення до апеляційного суду за захистом своїх прав. З огляду на викладене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, апеляційний суд доходить висновку про те, що строк на апеляційне оскарження постанови районного суду пропущений скаржником з поважних причин, а тому клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Кулика І. Я.про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Кулик І. Я. заначив, що Конвенція про дорожній рух не забороняє, а допускає можливість використання червоних показників повороту на задній частині автомобіля. Україна не зробила застереження, яке забороняло б використання червоних задніх покажчиків повороту. У більшості імпортованих автомобілів із США та Канади до України задні показчики поворотів інтегровані в задні ліхтарі відповідно до федеральних стандартів FMSSSN108. Такі транспортні засоби допускаються до експлуатації за умови реєстрації в Україні, сама реєстрація є підтвердженням відповідності технічним вимогам. На підставівикладеного, адвокат Кулик І. Я. просив апеляційну скаргу задовольнити та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю складу правопорушення. Вислухавши пояснення адвоката Кулика І. Я.,дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про задоволення апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Відповідно до ст. 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, в точній відповідності з законом. Так, приймаючи постанову про накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції виходив з того, що вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні підтверджується зібраними по справі доказами у своїй сукупності, а саме: протоколом серії ЕПР1 № 374466 від 27.06.2025, карткою обліку адміністративного правопорушення, постановою від 10.04.2025 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а також відеоматеріалами, що долучені до протоколу Разом з тим, вказані висновки суду першої інстанції не в повному обсязі відповідають матеріалам справи. Згідно з ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ч. 4 ст. 121 КУпАП повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами першою - третьою цієї статті тягне за собою накладення штрафу в розмірі від п`ятидесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців або адміністративний арешт на строк від п`яти до десяти діб. Відповідно до Розділу 19 Правил дорожнього руху до зовнішніх світлових приладів належать: фари ближнього (дальнього) світла, габаритні ліхтарі, протитуманні фари, задні протитуманні ліхтарі тощо. Пункт 31 Правил дорожнього руху передбачає вимоги до технічного стану транспортних засобів та їх обладнання. Відповідно до п. 31.4.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам щодо зовнішніх світлових приладів: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання. Диспозиція статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має технічні несправності, зокрема, зовнішніх світлових приладів, до яких належать фари ближнього (дальнього) світла. Відповідно до Розділу 9 Правил дорожнього руху, попереджувальними сигналами є, зокрема, сигнали, що подаються світловими покажчиками повороту або рукою. Відтак, покажчики повороту, згідно з Правилами дорожнього руху, не відносяться до зовнішніх світлових приладів. Отже, таке порушення як керування транспортним засобом з червоними покажчиками поворотів, що не відповідають вимогам ДСТУ, не може бути кваліфіковане за ч. 4 ст. 121 КУпАП. Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на її користь та кожна людина вважається невинною доти, поки її вину не доведено згідно з законом. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 07.11.2002 по справі «Лавентес проти Латвії» та від 08.02.2011 по справі «Берктай проти Туреччини» наголосив, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву, що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумцій». Частина 1 ст. 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням наведеного, вважаю, що доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, є обґрунтованими, а відтак постанова Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя П О С Т А Н О В И Л А: Клопотання захисника ОСОБА_2 - адвоката Кулика Ігоря Яковича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 рокузадовольнити. Поновити захиснику ОСОБА_2 - адвокату Кулику Ігорю Яковичу строк на апеляційне оскарження постанови Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Кулика Ігоря Яковичазадовольнити. Постанову Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити, в зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Т. О. Невідома