Постанова 4824 № 752/20712/24

справа № 752/20712/24 головуючий у суді І інстанції Кордюкова Ж.І. провадження № 22-ц/824/8458/2025 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 12 листопада 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Березовенко Р.В., Лапчевської О.Ф., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Буліменка Євгена Володимировича на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей та дружини, - в с т а н о в и в: У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000 грн та на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5 000 грн щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення ними повноліття; стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дружини ОСОБА_2 у розмірі 4 000 грн щомісячно, починаючи з моменту подання позову і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років. Позов обґрунтовано тим, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 20 липня 2021 року. Під час шлюбу у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказує, що більше року діти проживають із позивачем окремо від відповідача та відповідач не надає належної матеріальної підтримки їй та дітям. Вона є молодшим науковим співробітником в Інституті проблем математичних машин і систем НАН України. З 25 лютого 2022 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років. Відповідач не має на утриманні інших осіб, він є здоровим та працездатним чоловіком. Він є досвідченим лікарем-фізіотерапевтом, вертебрологом, має свій центр здоров`я, здійснює підприємницьку діяльність щодо надання послуг корекції, лікування, масажу від чого має постійний стабільний дохід. Також їй відомо, що відповідач володіє квартирою у м. Трускавець, купив мотоцикл та плавальний засіб SUР. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000 грн, щомісячно, починаючи з 06 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 5 000 грн, щомісячно, починаючи з 06 вересня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини у розмірі 4 000 грн щомісячно, починаючи з 06 вересня 2024 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 грн 20 коп. Допущено негайне виконання рішення щодо стягнення аліментів у межах сплати платежу за один місяць. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що діти сторін проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні; шлюб між сторонами не розірвано; позивачка має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трьох років; відповідач є працездатною особою, існування та можливість нести покладені на нього обов`язки, зокрема, і по утриманню дружини. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Буліменко А.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно залишив без розгляду поданий представником відповідача відзив на позовну заяву з додатками, у якому були наведені аргументовані заперечення щодо безпідставності заявлених позовних вимог Вказує, що відповідачу не вручалася копія ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року, а також позовної заяви з додатками. На теперішній час у провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа № 756/10560/24 про розірвання шлюбу між позивачкою та відповідачем. Зазначає, що діти постійно проживають з позивачкою, при цьому вона систематично створює перешкоди відповідачеві у спілкуванні з ними та їх вихованні. Через таку поведінку позивачки відповідач на теперішній час не має можливості бачити своїх дітей, спілкуватись з ними та брати участь у їх вихованні. Доводи позовної заяви про те, що відповідач, начебто, не надає матеріальної підтримки їй та дітям не відповідають дійсності, оскільки відповідач з 2021 року систематично перераховує на картковий банківський рахунок позивачки (номер банківської карти НОМЕР_1 ) грошові кошти на утримання дітей, що підтверджується виписками з банківського карткового рахунку Відповідача, наданими AT «УНІВЕРСАЛ БАНК». Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем подане клопотання про витребування в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» доказів, а саме: інформації про власника (прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць і рік народження, місце проживання) банківської карти № НОМЕР_1 . Указане клопотання судом першої інстанції розглянуто не було, що унеможливило встановлення усіх обставин справи та їх оцінку при розгляді справи судом першої інстанції. З наданої позивачкою копії витягу з наказу Інституту проблем математичних машин і систем НАН України № 17-К від 01 лютого 2022 року вбачається, що вона перебувала у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років з 25 лютого 2022 року по 20 грудня 2024 року, однак нею не надано доказів того, що вона перебуває у вказаній відпустці на момент розгляду справи. Позивачка є працездатною особою і в силу статей 141, 180 СК України зобов`язана нарівні з відповідачем брати участь в утриманні дітей. Заявляючи позовну вимогу про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн на кожну дитину, позивачка не навела жодного обґрунтування указаної суми, зокрема, не наводить орієнтовного розрахунку, які саме витрати на утримання дітей охоплюються заявленою до стягнення сумою аліментів і яким є розмір цих витрат. Відповідач має непрацездатну матір - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є людиною пенсійного віку, потребує матеріальної допомоги і яку відповідач зобов`язаний утримувати в силу приписів частини 1 статті 202 СК України, відповідно до якої повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги. Одночасно представник ОСОБА_1 - адвокат Буліменко А.В. подав до Київського апеляційного суду клопотання, у якому просить витребувати у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» (вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, 04082) інформацію про власника (прізвище, ім`я, по батькові, число, місяць і рік народження, місце проживання) банківської картки № НОМЕР_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що встановлення особи власника указаної банківської картки має важливе доказове значення для доведення обставини переказу відповідачем позивачці грошових коштів на утримання дітей в період з 2021 по 2025 роки та спростування доводів позовної заяви про те, що відповідач не бере участі в утриманні дітей. Клопотання про витребування доказів подавалось позивачем при розгляді справи судом першої інстанції, однак розглянуто не було, що унеможливило встановлення усіх обставин справи судом та їх оцінку. Від представника ОСОБА_2 - адвоката Масюк Л.М. надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій вона просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відзив обґрунтовано тим, що відповідачем не надано доказів на підтвердження його доводів про те, що на його утриманні перебуває його матір. Вказує, що відповідач є досвідченим лікарем-фізіотерапевтом, вертебрологом, має свій центр здоров`я, здійснює підприємницьку діяльність щодо надання послуг корекції, лікування, масажу (зареєстрований як фізична особа-підприємець) має постійний стабільний дохід. Інтернет-сайт, де детально відображено характер діяльності відповідача та вказані ціни на його послуги: https://www.ukrmassage.com.ua/ua/. Позивачці відомо про власність відповідача - квартира у м. Трускавець, мотоцикл, на якому він пересувається містом, плавальний засіб SUP для розваг на воді (вартість якого за даними з мережі інтернет становить від 37 000 грн.). Таким чином, оскілки у відповідача наявні об`єкти нерухомого та рухомого майна та з огляду на спосіб життя відповідача та придбаннями ним дороговартісних засобів для розваг, можна стверджувати, що відповідач має достатній дохід та може спрямувати його частину на утримання дітей. Зазначаючи розмір аліментів, позивачка обґрунтувала їх розмір у сумі 5 000 грн на кожну дитину виходячи з вартості елементарних речей - продуктів харчування, одягу, ліків, засобів гігієни. Загалом, витрати матері на утримання двох дітей у великому місті є значними та не можуть вписатися у визначені законодавцем прожиткові мінімуми. Окрім витрат на харчування, одяг позивачка повинна забезпечити оплату комунальних платежів. За змістом частини 13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, ця справа є справою незначної складності, а тому справа розглядається судом апеляційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, дійшла таких висновків. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 (а.с. 15). Під час шлюбу у ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 13), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с. 14). Відповідно до Витягів з реєстру територіальної громади ОСОБА_2 разом з дітьми: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9, 11-12). Згідно з Витягом з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 10). Відповідно до витягу з наказу Інституту проблем математичних машин і системи НАН України №17-к від 01 лютого 2023 року ОСОБА_2 перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років з 25 лютого 2024 року по 20 грудня 2024 року (а.с. 16). З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 02 вересня 2008 року, види діяльності: 96.04 Діяльність із забезпечення фізичного комфорту (основний), 87.10 Діяльність із догляду за хворими із забезпечення проживання, 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я (а.с. 17). Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина 3 статті 181 СК України). Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 1 статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. (частина 2 статті 182 СК України). Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то положеннями СК він не визначений, а їх граничний розмір визначений частиною 3 статті 70 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості у разі стягнення аліментів - 50 % заробітної плати боржника. У позовній заяві ОСОБА_2 просила суд стягнути з відповідача аліменти на двох неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн на кожну дитину щомісяця. У своїй апеляційній скарзі представник відповідача посилається на те, що судом першої інстанції безпідставно залишено без розгляду, поданий представником відповідача відзив на позовну заяву з додатками, оскільки відповідачу не вручалася копія ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року, а також позовної заяви з додатками. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 жовтня 2024 року відкрито провадження у цивільній справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Голосіївського районного суду міста Києва відзив на позов. 30 жовтня 2024 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Буліменко Є.В. через систему «Електронний суд» подано заяву, у якій він просив надати для ознайомлення та зняття фотокопій матеріали цивільної справи (а.с. 29). З матеріалів справи не вбачається, що представник відповідача ознайомився із ними. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0610201176509 ОСОБА_1 отримане поштове відправлення 06 листопада 2024 року (а.с. 27в). Таким чином відповідач мав подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали, тобто до 21 листопада 2024 року включно, однак відзив на позовну заяву представником відповідача поданий лише 17 січня 2025 року, клопотання про продовження указаного строку ним до суду не подавалося. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення відзиву без розгляду у зв`язку з тим, що він поданий з пропуском процесуального строку. Відповідно до частин 3, 4 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Враховуючи викладене, підстави для врахування апеляційним судом указаних відзиву та доказів під час перегляду указаної справи відсутні. До апеляційної скарги відповідачем будь-яких доказів не надано та клопотання про долучення таких не заявлено. Доводи апеляційної скарги щодо того, що відповідач має непрацездатну матір - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка є людиною пенсійного віку, потребує матеріальної допомоги, не підтверджені доказами поданими у встановленому законом порядку, а також не звільняють відповідача від обов`язку, як батька, утримувати свої дітей, які також має потреби у матеріальному забезпеченні, фізичному, духовному, моральному розвитку, здобутті освіти. Доводи відповідача про здійснення ним добровільної сплати аліментів на дітей не обмежують право матері, з якою проживають діти, звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів з батька дітей. У зв`язку з цим апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача, поданого одночасно з апеляційною скаргою, про витребування інформації про власника банківської картки для доведення обставини переказу відповідачем позивачці грошових коштів на утримання дітей в період з 2021 по 2025 роки. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 , з якою проживають діти, систематично створює перешкоди відповідачеві у спілкуванні з ними та їх вихованні, апеляційний суд враховує, що предметом розгляду цієї справи є стягнення аліментів, а не усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та такі доводи самі по собі не є підставою для відмови у стягненні аліментів на користь матері з якою проживають неповнолітні діти. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є молодим за віком, працездатним, зареєстрований як фізична особа-підприємець, що свідчить про можливість відповідача надавати матеріальну допомогу своїм дітям. За таких обставин, враховуючи спільний обов`язок батьків матеріально утримувати дітей до повноліття, встановивши, що неповнолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із матір`ю, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на дитину. Даючи оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що розмір аліментів на дитину, визначений судом першої інстанції у розмірі 5 000 грн на кожну дитину є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а відповідачем не спростовано те, що він має можливість їх сплачувати у вказаному розмірі. Щодо аліментів на дружину до досягнення дитиною трьох років. Відповідно до частин 2, 4 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Тлумачення частини 2 статті 84 свідчить про те, що для виникнення права на утримання потрібна сукупність таких умов: 1) проживання з жінкою (чоловіком) дитини, яка не досягла трьох років; 2) можливість другої сторони надавати матеріальну допомогу. Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не надала доказів того, того, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років на момент розгляду справи, є безпідставними, оскільки перебування матері дитини у такій відпустці або ні не впливає на право позивачки як матері, з якою проживає дитина, на аліменти до досягнення дитиною трьох років. Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, правильності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому рішенні, вони не спростовують, а тому відхиляються апеляційним судом у зв`язку з їх необґрунтованістю. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції у суду апеляційної інстанції відсутні. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки, судове рішення залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення, то судовий збір за подання апеляційної скарги не відшкодовується та покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись статтями 367, 369, 375, 381-384 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Буліменка Євгена Володимировича залишити без задоволення. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24 січня 2025 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Г.І. Мостова Судді Р.В. Березовенко О.Ф. Лапчевська