Постанова 4855 № 620/13647/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/13647/24 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції: Василь НЕПОЧАТИХ ПОСТАНОВА Іменем України 11 листопада 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Коротких А.Ю., Чаку Є.В., за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 у справі за адміністративним позовом Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області, за участі третьої особи - Приватного підприємства ''МПБП Стимул'' про визнання протиправним та скасування висновку, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-03-006028-a: «Реконструкція першого поверху переходу між хірургічним корпусом та поліклінікою під ПЛР лабораторію в КНП «ПЦМЛ» за адресою: вул. Київська, 56, м. Прилуки, Чернігівської область» (номенклатурна позиція ДК 021:2015-45454000-4 Перебудовування) від 30.09.2024. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 позов задоволено: - визнано протиправним та скасовано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-03-006028-a від 30.09.2024; - стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області на користь Комунального некомерційного підприємства «Прилуцька центральна міська лікарня» судовий збір в розмірі 3028 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн. Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуваний висновок є правомірним. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 03.06.2024 позивачем було опубліковано оголошення про проведення публічної закупівлі, а саме: реконструкція першого поверху переходу між хірургічним корпусом та поліклінікою під ПЛР лабораторію в КНП «ПЦМЛ», за адресою: вул. Київська, 56, м. Прилуки, Чернігівської область, ідентифікатор - UA-2024-06-03-006028-a на загальну суму 6 134 796 грн. За результатами проведеної процедури закупівлі переможцем було визнано Приватне підприємство «МПБП СТИМУЛ», з яким в подальшому було укладено договір № 393 від 05.07.2024. Наказом Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області «Про початок моніторингу закупівель» № 49-3 від 11.09.2024 дану закупівлю було включено до переліку процедур закупівель, щодо яких здійснюється моніторинг. За результатами моніторингу закупівлі UA-2024-06-03-006028-a Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 30.09.2024, згідно якого за результатами аналізу питання відповідності вимог тендерної документації вимогам законодавства встановлено порушення вимог абзацу другого підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Також у вказаному висновку зазначено, що з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області зобов`язує вжити заходів щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом припинення зобов`язань за договором з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом. Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що висновок про результати моніторингу закупівлі, що є предметом оскарження, не відповідає критерію обґрунтованості, складений без урахування усіх обставин, що мають значення для їх прийняття, у зв`язку з чим суд вважає, що висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби Чернігівської області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-06-03-006028-a від 30.09.2024 є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади врегульовані Законом України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон № 922-VIII). Відповідно до пункту 3-7 розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 922-VIII на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт та послуг для замовників, передбачених цим Законом (далі - Особливості), визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених пунктом 3-8 цього розділу. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості). Відповідно до пункту 3 Особливостей замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей. Статтею 5 Закону № 922-VIII визначено принципи здійснення закупівель: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням. Пунктами 31, 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (частина перша статті 22 Закону № 922-VIII). Згідно підпункту 2 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей. В оскаржуваному висновку вказуючи про порушення позивачем підпункту 2 пункту 44 Особливостей, відповідач зазначав про невідповідність тендерної пропозиції ПП «МПБП «Стимул» вимогам тендерної документації в частині включення до ціни зворотних сум. Так, відповідно до додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі» до Тендерної документації ціна тендерної пропозиції - договірна ціна, повинна бути твердою та розрахованою відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 та розробленої з урахуванням експертного звіту кошторисної частини проектної документації» Відповідно до пункту 3.19 розділу ІІІ «Визначення вартості будівництва при складанні інвесторської кошторисної документації» Настанови з визначення вартості будівництва, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (далі - Настанова) у випадках, коли проектними рішеннями передбачено розбирання конструкцій (металевих, залізобетонних, дерев`яних тощо), знесення будівель та споруд, внаслідок чого виникає можливість одержання комплектів, виробів та матеріалів, придатних для повторного застосування, або провадиться супутнє будівництву добування окремих матеріалів (камінь, гравій, ліс тощо), за підсумком локальних кошторисів на розбирання, знесення будівель і споруд та інші роботи довідково наводяться зворотні суми, що враховують реалізацію таких матеріальних ресурсів. Зворотні суми позначаються окремим рядком під назвою «Зворотні суми» і визначаються на підставі номенклатури і кількості комплектів, матеріалів і виробів, що придатні для подальшого використання. Матеріали, вироби та комплекти, що враховуються у зворотних сумах, слід відрізняти від матеріалів, що обертаються (опалубка, кріплення тощо), які застосовуються відповідно до технології будівельного виробництва багаторазово при виконанні окремих видів будівельних робіт. Багаторазова їх оборотність врахована в КНУ РЕКН на відповідні конструкції та види робіт. Вартість матеріалів, виробів та комплектів у складі зворотних сум приймається як за нові за поточними відпускними цінами із застосуванням коефіцієнта зносу 0,5, крім тих, на які ціни реалізації можуть бути визначені. Вартість матеріалів, одержуваних у порядку попутного добування, у разі неможливості використання їх на даному будівництві, але за можливості реалізації враховується за поточними цінами франко-місце заготівлі (франкокар`єр для місцевих матеріалів і викопних; франко-лісосіка для деревини, одержуваної від вирубування лісу тощо). У випадку неможливості (підтвердженої відповідними документами) використання або реалізації матеріалів від розбирання або попутного добування їх вартість у зворотних сумах не враховується. Як встановив суд першої інстанції, в «Локальному кошторисі на будівельні роботи № 02-01-01 на демонтажні роботи Реконструкція першого поверху переходу між хірургічним корпусом та поліклінікою під ПЛР лабораторію в КНП «ПЦМЛ» за адресою: вул. Київська, 56, м. Прилуки, Чернігівської обл.» зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, складеного за поточними цінами станом на 20.12.2022 (експертний звіт (позитивний) № 221130-04/8 від 20.12.2022, виданий ТОВ «Перша будівельна експертиза»), затвердженого наказом від 22.12.2022 № 184, передбачено отримання у ході виконання демонтажних робіт зворотних сум (зворотних сум, що враховують реалізацію матеріалів і виробів у розмірі, визначається за розрахунком) на загальну суму 7,277 тис. грн. Відповідач наполягає, що у складі тендерної пропозиції в порушення тендерної документації та пункту 3.19 Настанови учасником ПП «МПБП Стимул» надано Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01 на демонтажні роботи «Реконструкція першого поверху переходу між хірургічним корпусом та поліклінікою під ПЛР лабораторію в КНП «ПЦМЛ» за адресою: вул. Київська, 56, м. Прилуки, Чернігівської обл.» (файл

10. Інформація про необхідні технічні якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.pdf.asice.zip), яким не передбачено наявність у ході виконання робіт зворотніх сум. При цьому, учасником ПП «МПБП Стимул» не підтверджено неможливість використання або реалізації матеріалів від розбирання або попутного добування, як це передбачено пунктом 3.19 Настанови. Водночас, як пояснив позивач ним було прийняте рішення про використання дрібних металоконструкцій (грати) - шифр норми: РН20-12-1 К=0,7 та радіаторів - шифр норми: РН15-47-1 та РН15-47-2) на загальну суму 7,277 тис. грн., після їх демонтажу у власній діяльності. Із цих підстав, ним у Додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі» до Тендерної документації не було наголошено на необхідності врахування вказаних зворотних сум від демонтажу дрібних металоконструкцій. При цьому, факт повернення позивачу дрібних металоконструкцій підтверджується копіями актів приймання-передачі запасів від Підрядника (ПП «МПБП Стимул») до Замовника (КНП «ПЦМЛ») від 02.09.2024 та від 23.09.2024. Таким чином, за наміром замовника тендерна документація не передбачала врахування зворотних сум, оскільки прямої вказівки про це вимоги до предмета закупівлі не містили. Матеріали справи не містять відомостей про те, що отримані у ході демонтажних робіт комплекти та матеріали мали бути використані у межах спірної реконснструкції Зважаючи на викладені обставини, враховуючи дійсний намір замовника, то сама лише вказівка у тендерній документації на необхідність дотримання учасником вимог Настанови при формуванні договірної ціни у тендерній пропозиції, не є свідченням того, що учасник мав відображати у локальному кошторисі зворотні суми. Тобто, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що тендерна пропозиція ПП «МПБП Стимул» не порушувала додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі» до Тендерної документації в частині, щодо дотримання пункту 3.19 Настанови. Тому, у позивача були відсутні підстави для відхилення цієї тендерної пропозиції згідно підпункту 2 пункту 44 Особливостей, на що помилково вказує відповідач. Відтак, не зважаючи на визначений у висновку спосіб усунення порушень, колегія суддів констатує, що такого порушення позивачем допущено не було, а тому й підстави для його усунення у будь-який спосіб відсутні. Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Щодо розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції зазначає таке. Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За змістом статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Згідно частини третьої статті 139 КАС при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 134 КАС витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС). Склад та обсяг судових витрат визначено у частині третій статті 134 КАС, згідно з якою для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя статті 134 КАС). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС). Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. Отже, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, до предмета доказування у питанні компенсації, понесених у зв`язку з розглядом справи витрат на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Так, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем було надано: Копію договору про надання правничої допомоги від 07.10.2025, копію рахунку на оплату № 233 від 07.10.2025, копію акту наданих послуг № 192 від 10.10.2025, копію платіжної інструкції № 772 на суму 18400 грн. Згідно вказаних документів адвокатом були надані послуги на суму 18400 грн. Водночас, згідно наданих документів неможливо встановити характер, зміст та обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг). У свою чергу детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, позивач не надав, а акт надання послуг містить лише їх загальний опис - «надання правової (професійної правничої) допомоги. Вказане унеможливлює достовірно встановити відповідність та співмірність понесених позивачем витрат саме для цілей надання правничої допомоги у даній справі, у зв`язку із чим відсутні підстави для задоволення клопотання позивача, що заявлене у відзиві на апеляційну скаргу, про їх розподіл. Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.08.2025 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач Є.О. Сорочко Суддя А.Ю. Коротких Суддя Є.В. Чаку Повний текст постанови складений 12.11.2025.