Постанова Закарпатський апеляційний суд № 301/3874/24

Справа № 301/3874/24 П О С Т А Н О В А Іменем України 07 листопада 2025 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого - Собослоя Г.Г., суддів: Джуги С.Д., Кожух О.А. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокат Полянський Василь Іванович, на рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2025 року у справі № 307/3874/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей, мотивуючи тим, що 09.07.2022 між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано Іршавським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за актовим записом №158. Під час перебування у цивільному та офіційному шлюбі у сторін народилися діти: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; дочка - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Діти проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні. Спочатку сімейне життя сторін складалося добре, однак протягом останнього року вони разом не проживають, шлюбні відносини між ними фактично припинилися. Між подружжям взагалі відсутнє порозуміння, любов та повага, які повинні бути у сім`ї. У відповідача власні погляди на життя, будь-яких дій, які б свідчили про його бажання повернутись до своєї сім`ї та стати на шлях виправлення, останній не робить. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, з його ініціативи між ним та позивачкою постійно виникають сварки, свідком яких нерідко стають діти, що негативно впливає на їхній психічний стан та кожен раз спричиняє позивачці та дітям душевні страждання. Їхній шлюб носить формальний характер, а тому збереження їхнього шлюбу суперечитиме їхнім спільним інтересам. ОСОБА_1 інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, його стан здоров`я дозволяє працювати, тому він може щомісяця сплачувати аліменти на утримання дітей. Посилаючись на ці обставини, на норми СК України щодо розірвання шлюбу та стягнення аліментів, позивачка просила розірвати шлюб з ОСОБА_1 та призначити аліменти на утримання чотирьох дітей у твердій грошовій сумі по 3500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття. У відзиві на позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Полянський В.І., посилається на те, що він з 2017 року проживав спільно з позивачкою і за час спільного проживання у них народились двоє спільних дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . З 2017 року з ними спільно проживали також діти позивачки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв`язку з тим, що позивачка на час народження дітей не перебувала у шлюбі, тому відповідно до ч.1 ст.135 СК України у графі «батько» у свідоцтвах про народження дітей відповідач ОСОБА_1 не зазначався. У 2022 року позивачка та відповідач вирішили укласти шлюб та визнати за ОСОБА_1 батьківство на всіх чотирьох дітей, незважаючи на те, що відповідач є біологічним батьком лише доньок. Відповідач не заперечував проти розірвання шлюбу із ОСОБА_2 , а також не заперечував проти стягнення з нього аліментів на утримання усіх чотирьох дітей, незважаючи на те, що він не є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і згідний сплачувати аліменти і на вказаних дітей, однак не в такому розмірі, як зазначено у позовній заяві, а по 1600 грн. щомісячно на кожну дитину. ОСОБА_1 зазначав, що усвідомлює свою відповідальність за виховання та піклування про дітей, він виконує всі необхідні обов`язки, покладені на нього щодо виховання дітей. Зі своїми дітьми він спілкується майже кожен день, по можливості надає всю необхідну матеріальну допомогу для їхнього утримання, піклується про їхнє здоров`я, духовний, фізичний та моральний розвиток. Проте він не має можливості сплачувати аліменти у розмірі по 3500 грн. щомісячно на кожну дитину, у зв`язку з тим, що наразі ніде не працює та не отримує будь-яких доходів. Матеріальне становище відповідача наразі не покращилось, а у зв`язку із введеним на всій території України правового режиму воєнного стану його матеріальний стан навпаки погіршився, тому зараз знайти роботу з відповідною заробітною платою неможливо. У березні 2025 року представником відповідача уточнено про згоду сплачувати аліменти у розмірі по 1900 грн на кожну дитину щомісячно. Рішенням Іршавського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2025 року: Позов задоволено частково. Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований 09 липня 2022 року у Іршавському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за актовим записом №158 - розірвано. Зобов`язано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до сплати аліментів на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі по 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи з 15 листопада 2024 року і до досягнення дітьми повноліття. В решті позовних вимог відмовлено. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону. Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню. Вирішено питання про судові витрати. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням у частинні розміру стягнення аліментів відповідач ОСОБА_1 оскаржив таке у апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на ті ж самі обставини, що зазначені у відзиві на позов, просить змінити рішення суду першої інстанції в частині стягнення розміру аліментів та ухвалити нове рішення, яким стягувати аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі по 1600 грн. на кожну дитину щомісячно і до досягнення ними повноліття, посилаючись на неповне з`ясування всіх фактичних обставини справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Згідно зі ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Предметом даного апеляційного перегляду, відповідно до вимог ч.1ст. 367 ЦПК України, є рішення суду першої інстанції лише в частині визначення розміру аліментів.. Рішення суду першої інстанції у частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання шлюбу не оскаржується і рішення суду у цій частині відповідно до ст.. 273 ЦПК України набрало законної сили. Згідно ч.1ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч.1ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше а розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що така задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав. Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст.8Закону Українивід «Проохорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Згідно з ст.141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу. Частиною 2 статті 150СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно з ч.3 ст.181СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України). Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття. Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей. Колегія суддів наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дітей (ст. 155 СК України). Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дітей, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54). Матеріалами справи встановлено, що 09.07.2022 між сторонами було укладено шлюб, який зареєстровано Іршавськом відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за актовим записом №158 (а. с. 5). Відповідно до копії свідоцтв про народження встановлено, що сторони є батьками чотирьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9-12). Протилежного не спростовано та не доведено. На даний час позивачка ОСОБА_2 разом з дітьми проживають за адресою: АДРЕСА_2 , що стверджується витягами з реєстру територіальної громади (а.с. 7, 13-16). Маючи на своєму утриманні чотирьох малолітніх дітей позивачка поза будь-яким обґрунтованим сумнівом несе основний тягар як матеріального утримання дітей, так і їх виховання, розвитку, догляду, лікування тощо, несе основну відповідальність за дітей та організацію їхнього життя. З часом відносний розмір матеріальної участі того з батьків, з якого присуджені аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі, лише зменшується та, як правило, перестає відповідати умовам реальної, ефективної участі платника аліментів відповідно до належної з нього дійсної частки у забезпеченні потреб дитини. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування (ст. 82 ч. 3 ЦПК України). Зважаючи на інтереси дітей, такі обставини не можуть повністю залишатися поза увагою суду в спорі, що розглядається. Посилання відповідача на відсутність роботи, у зв`язку із введенням на всій території України воєнного стану, є необґрунтованими та не може бути поважною причиною для невиконання своїх обов`язків по сплаті аліментів. Навпаки, у сучасних умова, коли значна частина працездатного населення залучена до оборони держави, а також через виїзд великої кількості осіб за кордон, на ринку праці України спостерігається суттєвий дефіцити робочої сили та існує широкий вибір вакансій у різних сферах діяльності, у т.ч. для осіб без спеціальної освіти та досвіду. Відтак, відповідач має реальну можливість працевлаштуватися, щоб забезпечувати себе і дітей. При цьому, у справі немає доказів наявності у відповідача вад здоров`я, які б перешкоджали йому працювати, та доказів того, що він вживає активні заходи до працевлаштування. Визначаючи розмір аліментів на утримання чотирьох малолітніх дітей у розмірі по 2 500 грн щомісчно на кожну дитину, починаючи з 15 листопада 2024 року і до досягнення дітьми повноліття, суд першої інстанції врахував інтереси дітей та вищезазначені вимоги закону. Такий розмір аліментів відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності та спрямований на захист інтересів дітей. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, судова колегія, - У Х В А Л И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представниця - адвокат Полянський Василь Іванович, - залишити без задоволення. Рішення Іршавського районного суду Закарпатської області від 12 березня 2025 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 07 листопада 2025 року. Головуючий: Судді: