Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/3881/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 листопада 2025 року м. Дніпросправа № 280/3881/25 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Запорізької митниці на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.07.2025р. у справі №280/3881/25 за позовом: Асоціації «Облагрошляхспецбуд» до: про: Запорізької митниці визнання протиправним та скасування рішення ВСТАНОВИВ: 14.05.2025р. Запорізьким окружним адміністративним судом зареєстровано позов Асоціації «Облагрошляхспецбуд» до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення і 19.05.2025р. судом першої інстанції за цим адміністративним позовом відкрито провадження у справі №280/3881/25 та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що в межах укладеного зовнішньоекономічного контракту та на підставі супровідних документів здійснено поставку партій товару на митну територію України та ним 31.03.2025р. з метою митного оформлення подано митну декларацію №25UA11208001821U4 із всіма необхідними документами з метою митного оформлення товару гарячекатаний сталевий лист, у якій митна вартість товару визначена за ціною договору (контракту) (основний метод) відповідно до ст. 58 Митного кодексу України, але відповідач витребував у декларанта додаткові документи на підтвердження визначеної ним митної вартості задекларованого товару, та після надання додаткових документів, 02.04.2025р. митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2025/000015/1, яким митну вартість задекларованого товару визначена за резервним методом. Позивач вважає, що митним органом необґрунтовано витребувано у позивача додаткові документи в підтвердження митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України з огляду на те, що подані разом із митною декларацією документи дозволяли визначити складові частини митної вартості задекларованого товару та не містили будь-яких розбіжностей, вважає прийняте митним органом рішення про визначення митної вартості необґрунтованим і безпідставним, тому просив суд визнати протиправним та скасувати прийняте відповідачем 02.04.2025р. рішення про коригування митної вартості товарів №UA112080/2025/000015/1 та зобов`язати митний орган повернути надмірно сплачену суму митних платежів 165 495,46 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 28.07.2025р. у справі №280/3881/25 адміністративний позов Асоціації «Облагрошляхспецбуд» задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів № UA112080/2025/000015/1 від 02.04.2025; в іншій частині позовних вимог відмовлено /а.с. 179-185/. Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, за якою судом апеляційної інстанції 25.08.2025р. відкрито апеляційне провадження і справу №280/3881/25 призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи. Відповідач Запорізька митниця, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції від 28.07.2025р. в частині задоволених позовних вимог скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у цій справі в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав. Під час розгляду цієї справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що в межах укладеного між Асоціацією «Облагрошляхспецбуд» (покупець) і компанією «SHANDONG JNM METALS GROUP INC» (продавець) 02.10.2024р. контракту на поставку продукції №YYH241002, відповідно до комерційного інвойсу 04.11.2024 №O/YYH241002; інвойс 21.11.2024 №O/YYH241002., на умовах міжнародних торгівельних правил «Інкотермс 2010», на адресу позивача у справі (покупця за контрактом) була поставлена партія товару, а саме: - товар №1 «Плоский прокат виготовлений з нелегованої сталі, гарячекатанний, неплакований, не пофарбований, не лакований та без наявності рельєфного малюнка на поверхні, марки 65 Mn, розмірами (ширина*товщина*довжина): 1250мм * 5,00мм * 3м - 30,3 тн.; 1250мм * 6,00мм *3 м - 7,23 тн.; 1500мм*8,00мм* 3м - 5,994 тн, загальна вага - 43524 тн (графи 31, 35), ціна - 31772,52 USD (графа 42). Застосовується для виготовлення інструменту, наприклад свердлів, фрез, ножів тощо»; - товар №2 «Плоский прокат виготовлений з нелегованої сталі, гарячекатаний, неплакований, не пофарбований, не лакований та без наявності рельєфного малюнка на поверхні, марки 65 Mn, розмірами (ширина*товщина*довжина): 1250мм* 2,00мм * 3м - 17,04 тн.; 1250мм *2,50мм * 3м - 17,914 тн. (графа 31), загальна вага - 34954 (графи 38), ціна - 25686,82 USD (графа 42). Застосовується для виготовлення інструменту, наприклад свердлів, фрез, ножів тощо»; - товар №3 «Плоский прокат виготовлений з нелегованої сталі, гарячекатанний, неплакований, не пофарбований, не лакований та без наявності рельєфного малюнка на поверхні, марки 65 Mn, розмірами (ширина*товщина*довжина): 1500мм * 4,00мм * 3м - 27,380 тн; 1500мм * 4,00мм * 3м - 3,148 тн (графа 31), загальна вага 30528 (графа 31,35), ціна - 22285,44 USD (графа 42). Застосовується для виготовлення інструменту, наприклад свердлів, фрез, ножів тощо», і з метою митного оформлення цього товару позивачем подано до Запорізької митниці 31.03.2025р. митну декларацію №25UA11208001821U4 (далі МД), у якій митну вартість задекларованого товару декларантом визначено за ціною договору (контракту), при цьому на підтвердження заявленої митної вартості декларантом до МД додано наступні документи: сертифікат якості від 21.11.2024 №B02409080158; пакувальний лист від 21.11.2024 №O/YYH241002 з контейнерним листом від 21.11.2024 №O/YYH241002; проформа-інвойс від 02.10.2024 №O/YYH241002; комерційний інвойс від 04.11.2024 №O/YYH241002; інвойс 21.11.2024 №O/YYH241002; коносамент (Bill of lading) від 30.11.2024 №BW24110586; залізничні накладні УМВС від 11.03.2025 №31515292, 31515293, 31515338, 31515326; автотранспортні накладні (CMR) від 21.03.2025 №887672, 887675, 887676, 887677; сертифікат про походження товару від 27.11.2024 №24C482000305/50049; банківські платіжні документи Swift від 11.10.2024 №CP24101101100S та від 07.11.2024 №CP24110701100D; рахунок від 24.02.2025 №234 про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок передплатний від 20.02.2025 №А011692 та №А011692-1 про надання транспортно-експедиційних послуг; прайс-лист від 21.11.2024 №O/YYH241002; контракт від 02.10.2024 №YYH241002; договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 23.08.2023 №294-ЮГЛ; договір транспортного експедирування від 03.07.2022 №18072022; технічна довідка від 12.03.2025 №120325-1; заявка від 15.01.2025 №2; копія митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 №021720240000304177. Під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості останньою виявлені розбіжності у наданих документах, що стало підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, та позивачем були надані додаткові документи: платіжні інструкції від 24.02.2025 № 4646, від 20.03.2025 № 4691, від 20.03.2025 № 4692; лист без дати б/н (без перекладу); але митним органом 02.04.2025р. прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №25UA11208001821U4 /а.с. 15-16/, яким митну вартість задекларованого товару визначена за резервним методом, та яке є предметом оскарження у цій справі. При цьому необхідно зауважити, що під час розгляду цієї справи відповідач, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, у якості обґрунтування необхідності та правомірності прийняття ним рішення, яке є предметом оскарження у цій справі, посилався на наявність розбіжностей у поданих позивачем на підтвердження заявленої ним митної вартості задекларованого товару документах, які зробили неможливим визначення певних складових частин митної вартості оцінюваних товарів, наслідком чого стала неможливість застосування обраного декларантом способу визначення митної вартості задекларованих товарів за основним методом за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються, та необхідність коригування митної вартості із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991р. №959-XII передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. Порядок та методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлені розділом III Митного кодексу України (надалі - МК України) і базуються на положеннях Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відповідно до Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі за митними органами зберігається право перевіряти інформацію імпортерів щодо визначення митної вартості з точки зору її повноти і прав (стаття 17 та додаток III, параграф 6 Угоди). Згідно з статтею VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних повинна ґрунтуватися на дійсній вартості ввезеного товару або вартості аналогічного товару. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною ч.1 ст.50 Митного кодексу України встановлено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. При цьому ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. До них відносяться: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За правилами ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, колегія суддів вважає, що право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, при цьому такий висновок кореспондується із положеннями п. 2 ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України, за змістом якої митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом. Контроль правильності визначення митної вартості товарів, відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, здійснюється під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, і контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом. Відповідно до ч.3 ст.54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно з ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Відповідно до ч.ч.2-8 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України визначено в ст.57 Митного кодексу України, якою передбачено що:

1. Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

2. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

3. Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

4. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

5. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

6. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

7. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

8. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Разом з тим, згідно з ч.2 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Сукупний аналіз положень ч. 3 ст. 53, ч.ч. 1, 2 та 5 ст. 54, ст. 58 Митного кодексу України дає підстави зробити висновок про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, та має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом. З наданої суду копії рішення відповідача, про коригування митної вартості товарів /а.с. 15-16/, яке є предметом оскарження у цій справі, вбачається, що підставою для його прийняття є результат опрацювання всіх поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що виключає можливість застосування першого методу визначення митної вартості товарів. Так під час розгляду цієї справи судом встановлено, що за результатами опрацювання наданих позивачем на підтвердження заявленої митної вартості задекларованого товару відповідачем зроблено висновок про наявність розбіжностей в поданих документах, який унеможливлює визначення митної вартості за основним методом визначення митної вартості (за ціною договору(контракту)) зроблено з огляду на те, що: 1) в наданому до митного оформлення інвойсі від 21.11.2024 №O/YYH241002, рахунку-проформі від 02.10.2024 №O/YYH241002, рахункупроформі від 04.11.2024 №O/YYH241002 відсутнє посилання на номер зовнішньоекономічного договору, що не дозволяє однозначно віднести ці документи до даної поставки товарів. Також зазначений у п.3 рахунку-проформі від 02.10.2024 №O/YYH241002 час відвантаження («відвантаження: через 40 днів з дати отримання інвойсу») відрізняється від інформації п.4 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 №YYH241002 (час відвантаження протягом 30 днів після отримання 30 % передплати); 2) порт відвантаження, зазначений у коносаменті від 30.11.2024 №BW24110586 (HINGANG, CHINA) не відповідає порту, що зазначено у копії митній декларації країни відправлення від 24.11.2024 021720240000304177 (Тяньцдзинь); 3) відповідно до п.2.1.4 та п.2.4.2 договору транспортного експедирування №18072022 від 03.07.2022 Асоціація «Облагрошляхспецбуд» зобов`язана надати ТОВ «ЮСФ ЛОГІСТІК» заявку на надання транспортно-експедиторських послуг, але до митного оформлення вищезазначений документ не надано. Також згідно пункту 3.5 цього договору послуги експедитора, а також витрати й інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта й пов`язані з виконанням цього договору, оплачуються клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку з моменту отримання рахунку електронною поштою. Рахунок виставлений 24.02.2025, однак платіжні документи до митного оформлення не надавалися; 4) відповідно до коносаменту від 30.11.2024 №BW24110586 товар доставлено з порту HINGANG (CHINA) до порту Гданськ (Польща). Відповідно до наданих до оформлення залізничних накладних від 11.03.2025 №№ 31515292, 31515293, 31515338 залізничне перевезення здійснювалось від м. Глівіце (Польща) до ст. Самар-Дніпровський УЗ, а отримувачем вказано ТОВ «НЬЮНІТ», однак неможливо встановити за якими договірними відносинами дана компанія пов`язана з покупцем. При цьому у заявці до ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТІК» від 15.01.2025 №2 вказано маршрут прямування Гданськ-Запоріжжя. Транспортні документи по маршруту Гданськ - Глівіце до митного оформлення не надано; 5) у заявці на перевезення від 15.01.2025 №2 в перелік послуг, що входять у комплекс транспортно-експедиційних послуг, зокрема включені вивантаження контейнера з судна в порту Гданськ, внутрішньопортове експедирування, включаючи витрати по інфраструктурі порту, оформлення транзитної декларації Т1 по території ЄС. Вищезазначені послуги не вказані у рахунку-фактурі на транспортно-експедиційні послуги від 20.02.2025№ A011692-1, вказано лише компенсація вартості залізничного перевезення за маршрутом Гданськ-Мостицька та організація доставки залізничним транспортом, які у заявці вказані окремими послугами (оплата залізничного тарифу, доставка транспортом згідно маршруту). Крім того у заявці вказано, що у ставку не входять демередж, депозит та інші додаткові послуги, однак по наданим до митного оформлення транспортних товаросупровідних документах (коносамент, залізничні накладні) не вказані дата прибуття морського судна в порт, дата вивантаження контейнерів з судна та відправлення по маршруту Гданськ-Запоріжжя, тому також є ризик не включення таких додаткових витрат до митної вартості товару; 6) відповідно до п.4 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 №YYH241002 час відвантаження - протягом 30 днів після отримання 30 % передплати. Згідно платіжного доручення № CP24101101100S передплату у розмірі 30 % здійснено 11.10.2024, але відповідно до наданого до оформлення коносамента №BW24110586 відвантаження здійснено 30.11.2024 (тобто строки відвантаження порушено); 7) у заявці на перевезення від 15.01.2025 №2 зазначено «умови оплати - 50% після перетину кордону, 50% на день прибуття контейнерів на Термінал Запоріжжя». Ватаж перетнув кордон 12.03.2025, на термінал прибув 19.03.2025, але платіжні документи про оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано; 8) дати підписання договору (02.10.2024) та рахунків на передплату (04.11.2024) передують даті складання наданого до митного оформлення прайс-листа (21.11.2024). При цьому у рахунку-проформі від 04.11.2024 №O/YYH241002 зазначено, що термін дії ціни - 1 день. Стосовно тверджень митного органу щодо відсутності посилань в наданому до митного оформлення інвойсі від 21.11.2024 №O/YYH241002, рахунку-проформі від 02.10.2024 №O/YYH241002 та рахункупроформі від 04.11.2024 №O/YYH241002 на номер зовнішньоекономічного договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо їх безпідставності, оскільки найменування товарів, їх характеристики та кількість повністю узгоджується у всіх зазначених документах тобто є ідентичними, а тому відсутність посилання на номер договору не є обґрунтованою підставою для винесення рішення про коригування митної вартості товарів. Крім того, як у рахунку-проформі від 02.10.2024 № О/YYH241002 час відвантаження («відвантаження: через 50 днів з дати отримання інвойсу»), так і в інформації п.4 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 № YYH241002 зазначено «час відвантаження протягом 50 днів після отримання 30% передплати». Щодо посилань митного органу на невідповідність порту відвантаження, зазначеного у коносаменті від 30.11.2024 №BW24110586 (XINGANG, CHINA) з портом, що зазначено у копії митної декларації країни відправлення від 24.11.2024 №021720240000304177 (Тяньцдзинь), то такі посилання колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки позивачем було надано відповідачу лист продавця від 01.04.2025, відповідно до якого порт ХINGANG та Tianjin (Тяньцдзинь) є єдиним портом відправлення, який має 2 назви. Крім того, згідно інформації, яка міститься на сторінці https://www.vesselfinder.com/ru/ports/CNTXG002, назва Порту відправлення має назву Tianjin (Тяньцдзинь) Xingang, China (CNTXG). Стосовно доводів митного органу про те, що до митного оформлення заявку на надання транспортно-експедиторських послуг не надано, як і не надано платіжні документи, колегія суддів зазначає наступне. Як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивачем було надано до митного оформлення платіжну інструкцію від 25.02.2025 № 4651 на суму 390 963,84 грн, що є оплатою рахунку від 24.02.2025 ТОВ «ЮСФ ЛОГІСТИКС» за фрахт Ксінганг, Китай - Гданськ, Польща, тобто умови пункту 3.5 Договору транспортного експедирування №18072022 від 03.07.2022 виконані, а також витрати й інші платежі, здійснені експедитором в інтересах клієнта й пов`язані з виконанням цього договору оплачені клієнтом на умовах 100% передоплати на підставі виставленого експедитором рахунку з моменту отримання рахунку електронною поштою. Крім того, встановлено, що договірні відносини між ТОВ «ЮНАЙТЕД ГЛОБАЛ ЛОДЖИСТІК» та ТОВ «НЬЮНІТ» є конфіденційною інформацією та містять комерційну таємницю. Оплата за транспортування товару з порту HINGANG (CHINA) до порту Гданськ (Польща), а також його доставка за маршрутом Гданськ-Мостиська залізничним транспортом сплачені за рахунком №А011692-1 від 20.02.2025, що підтверджується платіжною інструкцією від 20.03.2025 №4692. У зв`язку з чим, колегія суддів вважає, що вимоги відповідача щодо надання транспортних документів по маршруту Гданськ-Глівіце є необґрунтованими та не впливають на митну вартість товару. Щодо посилань митного органу на те, що у заявці на перевезення від 15.01.2025 № 2 у перелік послуг, що входять у комплекс транспортно-експедиційних послуг, зокрема включені вивантаження контейнера з судна в порту Гданськ, внутрішньопортове експедирування, включаючи витрати по інфраструктурі порту, оформлення транзитної декларації ТІ по території ЄС, колегія суддів зазначає, що вищезазначені послуги не вказані у рахунку-фактурі на транспортно-експедиційні послуги від 20.02.2025№ А011692-1, а вказано лише компенсація вартості залізничного перевезення за маршрутом Гданськ-Мостицька та організація доставки залізничним транспортом, які у заявці вказані окремими послугами (оплата залізничного тарифу, доставка транспортом згідно маршруту). Крім того у заявці вказано, що у ставку не входять демередж, депозит та інші додаткові послуги, однак по наданим до митного оформлення транспортних товаросупровідних документах (коносамент, залізничні накладні) не вказані дата прибуття морського судна в порт, дата вивантаження контейнерів з судна та відправлення по маршруту Гданськ-Запоріжжя, тому також є ризик не включення таких додаткових витрат до митної вартості товару. З матеріалів справи вбачається, що позивачем не було понесено додаткових витрат на митне оформлення, а саме таких як демередж, депозит та інші додаткові витрати, а тому на митне оформлення не було надано документів, що підтверджують ці додаткові витрати. Щодо твердження митного органу, що відповідно до п.4 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 № YYH241002 час відвантаження - протягом 30 днів після отримання 30 % передплати. Згідно платіжного доручення № СР24101101100S передплату у розмірі 30 % здійснено 11.10.2024, але відповідно до наданого до оформлення коносамента № BW24110586 відвантаження здійснено 30.11.2024 (тобто строки відвантаження порушено), то колегія суддів зазначає, що згідно ст. 4 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 №YYH241002, час відвантаження: протягом 50 днів після отримання 30% передоплати. Отже, порушення строку відвантаження відсутні. Крім того, митним органом не зазначено, як саме дата відвантаження товару впливає/вплинула на рішення про коригування митної вартості. Також, доказами, наявними в матеріалах справи спростовуються твердження відповідача щодо того, що у заявці на перевезення від 15.01.2025 № 2 зазначено «умови оплати - 50% після перетину кордону, 50% на день прибуття контейнерів на Термінал Запоріжжя», вантаж перетнув кордон 12.03.2025, на термінал прибув 19.03.2025, але платіжні документи про оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення не надано, оскільки позивачем 02.04.2025 було надано платіжні доручення №4646 від 24.02.2025, №4692 від 20.03.2025, №4691 від 20.03.2025, які підтверджують оплату транспортно-експедиційних послуг до митного оформлення. Відповідач також зазначає, що до митного оформлення було надано договір з датою підписання - 02.10.2024 та рахунки на передплату від 04.11.2024, які передують даті складання наданого до митного оформлення прайс-листа (21.11.2024). У зв`язку з чим, відповідач вважає, що надані до митного оформлення документи не містять достовірних та об`єктивних відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відмінностей щодо ціни, що була фактично сплачена. Проте, у ст.ст.1,2 зовнішньоекономічного договору від 02.10.2024 №YYH241002 зазначено назву товару та його характеристики, а також маркування упаковки, відвантаження, кількість, ціна FOB, сума тощо, що відповідає інформації про товар, який зазначено у митній декларації №25UA11208001821U4. Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, колегія суддів виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості. Приймаючи до уваги вищенаведене колегія суддів вважає, що позивачем під час здійснення митного оформлення задекларованого товару надано всі передбачені чинним законодавством документи для підтвердження визначення ним митної вартості задекларованого товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту), а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару, оскільки митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів, при цьому витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України і ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічний правовий висновок з приводу застосування вищенаведених положень МК України викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019р. у справі №804/3411/18, від 28.05.2019р. у справі №160/7893/18, від 25.06.2019р. у справі №804/744/18. Таким чином, з урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що зазначені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості висновки митного органу не є розбіжністю, яка вливає на числові значення митної вартості, оскільки стосуються умов оплати за товар, які чітко визначені сторонами за зовнішньоекономічним контрактом та виконані ними. Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин свідчить про те, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості задекларованого позивачем товару за резервним методом визначення митної вартості, із посиланням на ненадання декларантом всіх документів, оскільки відповідачем, всупереч законодавчо встановлених вимог, не було підтверджено факт обґрунтованості сумнівів у достовірності поданих позивачем відомостей про митну вартість товару, які, що було встановлено судом під час розгляду даної справи під час вивчення письмових доказів, підтверджують митну вартість товарів та відповідають характеру угоди, тому колегія суддів вважає, що відповідачем у справі, який у спірних правовідносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, в порушення вимог ст. 77 КАС України, під час розгляду даної справи не було доведено правомірності застосування обраного ним методу для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару, що свідчить про те, що оскаржуване позивачем рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товарів прийняте митним органом безпідставно та з порушенням норм чинного законодавства, і суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно обґрунтованості заявлених позивачем вимог і постановив у справі правильне рішення про задоволення позовних вимог у цій частині. Щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язання відповідача повернути надмірно сплачену суму митних платежів 165 495,46 грн., то колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції і вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні цієї частини позовних вимог. Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об`єктивно, повно та всебічно з`ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблено правильний висновок про те, що заявлені позивачем у даній справі позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та прийнято обґрунтоване рішення щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного судового рішення, тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 28.07.2025р. в оскаржуваній частині у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі відповідача, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Запорізької митниці - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 28.07.2025р. у справі №280/3881/25 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України. Постанову виготовлено та підписано 05.11.2025р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя Д.В. Чепурнов суддя С.В. Сафронова