Постанова 4811 № 454/2750/23

Справа № 454/2750/23 Головуючий у 1 інстанції: Адамович М. Я. Провадження № 22-ц/811/3551/24 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р. Провадження № 22-ц/811/3552/24 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючої судді Мікуш Ю.Р., Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В., Секретар Іванова О.О. З участю позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката Морозова Р.В., представника відповідача Шептицької міської ради Львської області Душна М.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу №454/2750/23 за апеляційною скаргою Шептицької міської ради на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2024 року та додаткове рішення Сокальського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Шептицької міської ради Львівської області, Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області,- про скасування державної реєстрації земельних ділянок, скасування права власності на земельні ділянки та зобов`язання зареєструвати земельні ділянки в с т а н о в и в : 22.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом та з врахуванням заяви про уточнення предмета позову, просить скасувати державну реєстрацію земельних ділянок площею 13,0912га та 22,6629га, розташованих на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, власником яких є Червоноградська (на даний час Шептицька) міська рада Львівської області, шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрових номерів; скасувати право власності Червоноградської (на даний час Шептицької) міської ради Львівської області на зазначені земельні ділянки; зобов`язати Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру зареєструвати вказані земельні ділянки за ним на підставі Державних актів на право довічного успадкованого володіння землею. Позов мотивований тим, що він є спадкоємцем майна після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в тому числі земельних ділянок площею 10,0га та 20,0га, призначених для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованих на території Острівської сільської ради, належних батькові на підставі Державних актів на право довічного успадкованого володіння землею. Під час оформлення спадщини на зазначені земельні ділянки розроблено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж в натурі (на місцевості) та присвоєно кадастрові номери. Він неодноразово звертався до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з метою реєстрації спадкових земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, однак йому надавалися відмови. Зазначає, що звертався зі скаргами до державних органів, однак земельні ділянки не було внесено до Державного земельного кадастру. З відповідей на скарги його повідомлено, що до Державного земельного кадастру внесено земельну ділянку площею 22,6629га кадастровий №4624884200:12:000:0089 та земельну ділянку площею 13,0912га кадастровий №4624884200:17:000:0016 та право власності на вказані земельні ділянки зареєстровано за Червоноградською міською радою Львівської області. В той же час, земельні ділянки площею 10,0га та 20,0га були сформованими після його звернення до нотаріуса з метою прийняття спадщини і цим земельним ділянкам були присвоєні кадастрові номери (станом на 04.09.2008р.). Вказані кадастрові номери не були скасовані та існували на момент реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі, що було перешкодою для їх внесення в цей реєстр з присвоєння їм нових кадастрових номерів, а також реєстрації права власності за Червоноградською (на даний час Шептицькою) міською радою. Вказані обставини створюють йому перешкоди в оформленні спадщини після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2024 року позов задоволено. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 13,0912га кадастровий №4624884200:17:000:0016, розташованої на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, власником якої є Шептицька міська рада Львівської області шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера. Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки площею 22,6629га кадастровий №4624884200:12:000:0089 розташованої на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, власником якої є Шептицька міська рада Львівської області, шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера. Скасовано право власності Шептицької міської ради Львівської області на земельну ділянку площею 13,0912га кадастровий №4624884200:17:000:0016, розташовану на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області. Скасовано право власності Шептицької міської ради Львівської області на земельну ділянку площею 22,6629га кадастровий №4624884200:12:000:0089, розташовану на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області зареєструвати земельну ділянку площею 10,0га кадастровий №4624884200:17:000:0002, розташовану на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право довічного успадкованого володіння землею серія Б №060319. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області зареєструвати земельну ділянку площею 20,0га кадастровий №4624884200:12:000:0030, розташовану на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право довічного успадкованого володіння землею серія Б №059180. Стягнуто з Шептицької міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 4833 (чотири тисячі вісімсот тридцять три)грн. 20коп. судового збору. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на користь ОСОБА_1 4833 (чотири тисячі вісімсот тридцять три)грн. 20коп. судового збору. Додатковим рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2024 року стягнуто з Шептицької міської ради Львівської області на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу. Стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат на правничу допомогу. Рішення та додаткове рішення оскаржив представник Шептицької міської ради Залівський А.І. В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржувані рішення ухвалені з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права. Не погоджується з висновком місцевого суду, що позивача протиправно позбавлено права на спірні земельні ділянки, які вилучено з його володіння всупереч вимогам законодавства та включено в склад земельних ділянок, на які надалі зареєстровано право власності за Шептицькою (раніше Червоноградською) міською радою. Зазначає, що у частині 10 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено вичерпний перелік підстав для скасування державної реєстрації земельної ділянки Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію. Разом з тим, у цій справі, будь-яких обставин, які б стали підставою відповідно до вимог законодавства для скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 13,0912 га з кадастровим номером 4624884200:17:000:0016 і земельної ділянки площею 22,6629 га з кадастровим номером 4624884200:12:000:0089, які зареєстровані за Шептицькою міською радою, судом першої інстанції встановлено не було, а позивачем належними і допустимими доказами таких обставин не доведено. Звертає увагу суду, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 24.01.2020 №13-1224/16-20-СГ (далі - Наказ), було визначено проведення у 2020 році державної інвентаризації земель на території Львівської області шляхом формування земельних ділянок з метою наповнення Державного земельного кадастру (зокрема інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Острівської сільської ради Сокальського району). Підставою для розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Острівської сільської ради Сокальського району був договір про надання послуг від 27 травня 2020 року №292/27/05-2020, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та державним підприємством «Українське державне аерогеодезичне підприємство» (далі ДП «УкрДАГП»). Таким чином, формування земельних ділянок, а саме, визначення її площі та меж здійснювалося виконавцем землевпорядних послуг, як розробником технічної документації. Проведення реєстрації земельних ділянок належить до повноважень Державного кадастрового реєстратора. Відтак, Шептицька міська рада не вчиняла жодних дій, якими було ОСОБА_1 протиправно позбавлено права на спірні земельні ділянки. Помилка внаслідок якої відбулося накладення земельних ділянок допущена виконавцем землевпорядних послуг, а саме спеціалістами ДП «УкрДАГП». Чинним законодавством встановлено порядок виправлення технічних помилок, зокрема допущених під час визначення меж суміжних земельних ділянок, тому вважає, що позивачем не було доведено, а судом встановлено, що оформлення ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 10,0 га кадастровий №4624884200:17:000:0002 та земельну ділянку площею 20,0 га кадастровий №4624884200:12:000:0030 неможливе без скасування державної реєстрації земельних ділянок та скасування права власності Шептицької міської ради на належні їй земельні ділянки з кадастровими номерами 4624884200:17:000:0016 та 4624884200:12:000:0089. Судом І інстанції було залишено поза увагою той факт, що відповідь Держгеокадастру від 23.02.2021 №27.28-0.213-2036/2-2 не може бути належним доказом у даній справі, оскільки у ній зазначено лише про знаходження в межах земельних ділянок, які передбачається зареєструвати, інших земельних ділянок (земельних ділянок Шептицької міської ради), а це підтверджує лише перетин електронних документів, а не реальних земельних ділянок на місцевості. Тому позивачем не було доведено належними доказами, а судом І інстанції не було встановлено чи дійсно ці земельні ділянки накладаються і у якому співвідношенні, де саме проходить межа. Позивачем не було додано схеми накладення ділянок, а також не заявлялось клопотання про проведення земельно-технічної експертизи. Вважає, що належним доказом, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок, може бути лише висновок земельно-технічної експертизи. Щодо оскарження додаткового рішення, звертає увагу, що судові засідання в підготовчому провадженні при розгляді справи тривали не довше 5-10 хв., представник позивача брав участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції, тому заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору. З доказів наданих позивачем неможливо встановити обсягу фактично наданих адвокатом послуг з урахуванням складності справи, кількості витрачено на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Процесуальне порушення полягало у тому, що Шептицьку міську раду не було повідомлено про розгляд заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення. Звертає увагу, що в умовах війни стягнення з Шептицької міської ради витрат на правову допомогу, а також судового збору є надто обтяжливим. Просить скасувати рішення Сокальського районного суду від 25 жовтня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в повному обсязі. Скасувати додаткове рішення Сокальського районного суду від 25 жовтня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в справі. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Шептицької міської ради 14 499,60 грн. сплаченого судового збору. 14 січня 2025 року від представника позивача ОСОБА_1 -адвоката Морозова Р.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу. У відзиві адвокат Морозов Р.В. зазначає, що доводи апелянта суперечать наявним у справі матеріалам, обставини справи встановлені судом, який ухвалив законне та обгрунтоване рішення. На даний час державній реєстрації земельних ділянок за позивачем ОСОБА_1 перешкоджає об`єднання цих земельних ділянок з іншими в один масив та присвоєння іншого кадастрового номера як одній цілій земельній ділянці. Вважає, що суд першої інстанції належно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Підстав для скасування оскаржуваного рішення Сокальського районного суду від 16 жовтня 2024 року та додаткового рішення цього ж суду не вбачає, просить залишити в силі. 14.01.2025 року представник ГУ Держгеокадастру у Львівській області Баїк Ю.П. надала суду письмові пояснення у справі. Зазначає, що ГУ Держгеокадастру у Львівській області вважає, що подана апеляційна скарга є підставною, рішення суду першої інстанції незаконним та підлягає скасуванню через неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що згідно частини 7 ст.9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок забороняється. Державна реєстрація земельної ділянки, в тому числі, скасування державної реєстрації є виключно компетенцією Державного земельного реєстратора. Вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував всі обставини справи, висновки суду грунтуються на однобічному застосуванні норм матеріального та процесуального права. 21.01.2025 року представник Шептицької міської ради в особі голови Залівського А.І. надав суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу. У відповіді посилається на правові позиції Верховного Суду у різних справах та зазначає, що з аналізу аналогічних справ можна зробити висновок, що у справі за позовом ОСОБА_1 відсутні докази на підтвердження того, що право позивача порушене, оскільки для таких висновків мають бути надані належні та допустимі докази, які б беззаперечно вказували, яка саме земельна ділянка перебувала у власності позивача, де проходить її межа, чи порушена межа земельної ділянки відповідачем. Такі докази можуть бути підтверджені земельно-технічною експертизою чи спеціалістом. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Заслухавши пояснення представника Шептицької міської ради Львівської області Коблика Л.А., Душної М.І на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення з приводу апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 та його представника-адвоката Морозова Р.В., вивчивши матеріали цивільної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення. Відповідно до ч.3ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. За положеннями ч1ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч.1ст.5 ЦПК України). Матеріалами справи та судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є спадкоємцем майна після смерті свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При житті спадкодавцеві ОСОБА_2 на підставі рішення виконавчого комітету Сокальської районної ради народних депутатів від 20.09.1990 року № 236 «Про відведення земельних ділянок для утворення селянських господарств» надано у довічне успадковане володіння земельну ділянку в розмірі 10 га за рахунок земель радгоспу «Шахтар» за межами населеного пункту на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області (а.с.23). На підставі рішення виконавчого комітету Сокальської районної ради народних депутатів від 20.02.1992 року № 63 «Про виділення земельних ділянок для утворення селянського господарства» ОСОБА_2 надано у довічне успадковане володіння, для ведення селянського (фермерського) господарства, земельні ділянки за рахунок земель запасу виділених для створення селянських господарств на території Острівської сільської ради 20 га ріллі (а.с.58). Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 10,0 га підтверджено Державним актом серія Б № 060319 відповідно до якого ОСОБА_2 на території Острівської сільської ради народних депутатів виконавчим комітетом Сокальської районної ради народних депутатів закріплюється у довічне успадковане володіння 10,0 га гектарів землі згідно з планом землекористування. Земля надається для ведення селянського господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів Державних актів на право користування землею (а.с.28,80 т1). Право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 20,0 га підтверджено Державним актом серія Б № 059180 за 1992 рік відповідно до якого ОСОБА_2 на території Острівської сільської ради держави України виконавчим комітетом Сокальської районної ради народних депутатів землеволодіння закріплюється в довічне успадковуване володіння 20,0 га землі згідно з планом землекористування. Земля надана для ведення селянського (фермерського) господарства. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право користування землею за № 157/228 (а.с.56 т.1)). Видача ОСОБА_2 державних актів на право довічного успадкованого володіння на земельні ділянки площею 10 га , 20 га та 5,3 га на території Острівської сільської ради Сокальського району підтверджується листом міськрайонного управління у Сокальському районі та місті Червонограді ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 22.01.2021 № Т-8-15-0.Т-18-3Т/122-21 на №3/21-12000/2-17 від 30.12.2020 (а.с.94-95 т.1). Згідно листа міськрайонного управління ГУ Держгеокадастру у Львівській області в Сокальському районі та місті Червонограді на імя першого заступника ГУ Держеокадастру у Львівській області від 27.09.2017 року № 0-13-0.18-1612/122-17 зазначено, що земельним ділянкам, які були у користуванні ОСОБА_2 були присвоєні кадастрові номера згідно із наказом Львівського обласного управління земельних ресурсів від 08.05.2002 року №61, а саме: кадастрові номера 46248842200:12:000:0030, 4624884200:17:000:0001, 4624884200:17:000:0002 у паперовому вигляді. Електронна база була запроваджена у 2004 році і вище вказані ділянки у електронній базі не зареєстровані. До 01 січня 2016 року облік земель здійснювався на підставі Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель ( форми №№ 6-зем, 6б-зем, 2-зем) затвердженої наказом Державного комітету статистики України 05.11.98 №

377. Згідно із цією державною статистичною звітністю земельні ділянки за ОСОБА_2 станом на 01 січня 2016 року не обліковувалися, а обліковувалися як землі запасу. Після 01 січня 2016 року облік земель згідно форми № 6-зем- не проводиться (а.с.21, 59 т.1). Встановлено, що земельними ділянкам, які були у довічному користуванні, ОСОБА_2 володів до дня смерті. Згідно свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 09 листопада 2006 року ОСОБА_2 помер ( а.с.12 т.1). 23 квітня 2007 року за заявою позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , Сокальською державною нотаріальною конторою Львівської області, було заведено спадкову справу № 251/2007. До складу спадкової маси на яку подано заяву про прийняття спадщини та відкрита спадкова справа входить, зокрема, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою площею 10,0 га та 20,0 га на території Острівської сільської ради . Позивач по справі ОСОБА_1 вступив в управління спадковим майном та користується таким до цього часу в межах, які були визначені при передачі його батькові та в межах яких спадкодавець ОСОБА_2 користувався. Претензій з приводу права володіння, користування органи місцевого самоврядування не мають. (а.с.13 т.1). Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла) до інших осіб ( спадкоємців). Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. З метою оформлення спадкових прав та внесення відомостей у Державний реєстр позивачем ОСОБА_6 виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення особистого селянського господарства, Технічне завдання на встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 від 16.11.2019 року на кожну земельну ділянку (а.с.14-84 т.1). Відповідно до рішення державного кадастрового відділу №6 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Київській області № РВ-3200350292023 від 23.05.2023 року зазначено, що відповідно до Порядку ведення Державного земельного кадастру прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав: електронний документ не відповідає установленим вимогам, про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа з розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Рекомендовано уточнити місце розташування земельної ділянки відповідно до п.2ст.158 Земельного кодексу України ( а.с.101 т.1). Листом завідуючого Сокальської державної нотаріальної контори Хома В.О. від 12 травня 2023 року вих.№ 169/02-14 зазначено, що ОСОБА_6 для отримання свідоцтва на спадщину на спадкове майно, яке підлягає державній реєстрації необхідно надати Державний акт на земельну ділянку та Витяги з державного земельного кадастру про земельну ділянку. У разі відсутності вищевказаних документів і інформації в Державному реєстрі речових прав, нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на зазначене спадкове майно ( а.с.107 т.1). З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.07.2023 встановлено, що 13.09.2021 за Червоноградською (на даний час Шептицькою) міською радою Львівської області зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 13,0912 га кадастровий номер № 4624884200:17:000:0016 та на земельну ділянку площею 22,6629га кадастровий номер №4624884200:12:000:0089. Задовольняючи повністю позовні вимоги позивача ОСОБА_1 , суд першої інстанції прописав, що, враховуючи судом обставини справи та норми земельного законодавства в частині, що земельні ділянки площею 10,0 га та 20,0 га були передані ОСОБА_2 згідно Державних актів в довічне успадковане володіння та цим ділянкам у 2002 році присвоєно кадастрові номери у паперовому вигляді, а саме: 4624884200:17:000:0002 та 4624884200:12:000:0030, зареєстровано у Книзі записів Державних актів на право користування земельними ділянками, відтак такі земельні ділянки є сформованими і зареєстрованими у Державному земельному кадастрі. Кадастрові номери вважаються присвоєними, виходячи із положень п.2 та п.4 розділу УІІ «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Державний земельний кадастр». Враховуючи те, що при інвентаризації земельних ділянок відповідно до Наказу ГУ Держгеокадастру у Львівській області від 24.01.2020 № 13-1224/16-20-СГ було визначено проведення у 2020 році державної інвентаризації земель на території Львівської області шляхом формування земельних ділянок з метою наповнення Державного земельного кадастру (зокрема, інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території Острівської сільської ради Сокальського району), спеціалістами ДП «УкрДАГП» перед початком робіт проводилися топографо-геодезичні роботи на місцевості, виконано проектно-вишукувальні роботи для складання кадастрових планів із зазначенням суміжних землекористувачів. Внаслідок того, що присвоєні кадастрові номери земельних ділянок спадкодавця ОСОБА_2 були внесені у паперовому вигляді згідно статистичних даних, такі при проведенні реєстрації земельних ділянок після проведеної інвентаризації не перевірялися спеціалістами, не відмежовувалися земельні ділянки із зазначеними номерами, тому згідно повноважень Державного кадастрового реєстратора проведення державної реєстрації відбулося на підставі виконавців землевпорядних служб, а не відомостей Шептицької міської ради. Відповідно до п.1138 Порядку ведення Державного земельного кадастру (далі по тексту Порядку), затвердженого постановою КМУ від 17 жовтня 2012 року №1051 визначено перелік помилок, які підлягають виправленню. Пунктом 5 зазначеного Порядку помилкою у Державному земельному кадастрі є серед інших технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель (п.5 Порядку). Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині скасування державної реєстрації земельних ділянок площею 13,0912 га кадастровий номер №4624884200:17:000:0016 та кадастровий номер № 4624884200:12:000:00789, що розташовані на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, власником якої є Шептицька міська рада Львівської області шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера та скасування права власності Шептицької міської ради Львівської області на зазначені земельні ділянки. Щодо зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Львівській області про реєстрацію спірних земельних ділянок площею 10,0 га кадастровий номер 4624884200:17:000:0002 та площею 20,0 га кадастровий номер 4624884200:12:000:0030, що розташовані на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, які належали ОСОБА_2 , колегія суддів не погоджується та вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. Згідно з частиною другою статті 92 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) право постійного користування земельною ділянкою- це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановленого строку. Зі змісту частини другої статті 92 ЗК України слідує, що передача земельної ділянки у постійне користування громадянам законом не передбачена. Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації. Згідно із частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. За положеннями статті 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до ЦК України з урахуванням вимог цього Кодексу. Згідно із частиною першою статті 407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Відповідно до частини другої статті 407 ЦК України (у редакції, що діяла на час відкриття спадщини) та частини другої статті 102 ЗК України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис) може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування. За положеннями статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування ( зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном ( сервітут). Перехід у порядку спадкування права довічного володіння землею законом не передбачено. Чинним ЗК України не передбачено такого виду землекористування. Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право користування земельною ділянкою, що виникло в особи лише на підставі державного акта на право володіння земельною ділянкою без укладення договору про право користування земельною ділянкою із власником землі, припиняється зі смертю особи, якій належало таке право і не входить до складу спадщини. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 05 жовтня 2016 року у справі № 6-2329цс16, від 23 листопада 2016 року № 6-3113цс15, у постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року, справа № 178/447/16-ц. Із врахуванням вище зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустився помилки, зобов`язуючи ГУ Держгеокадастру у Львівській області зареєструвати земельну ділянку площею 10,0 га з кадастровим номером №4624884200:17:000:0002 та земельну ділянку площею 20,0 га з кадастровими номерами № 4624884200:12:000:0030 за померлим ОСОБА_2 на підставі Державних актів на право довічного успадкованого володіння, оскільки чинним законодавством України не передбачено такого права на земельну ділянку, як довічне успадковане володіння, і таке право не може входити до складу спадщини і не може бути успадковано. Судом першої інстанції не враховано, що згідно положення пункту 8 постанови Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» від 13 травня 1992 року, стосуються лише спадкодавця ОСОБА_2 , який отримав право на довічне успадковувань володіння спірною земельною ділянкою, володів земельною ділянкою, однак за життя не скористався правом на оформлення права власності або землекористування у відповідності та порядку, визначеному нормами ЗК України. На час відкриття спадщини положення статті 92 ЗК України виключали можливість набуття громадянами права постійного користування землею, а тому позивач не міг набути таке право. В той же час, судом враховано,що позивач ОСОБА_1 з дня смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно користується земельними ділянками, які є спірними, заперечень зі сторони органів місцевого самоврядування немає, відтак колегія суддів зазначає, що позивач має право на набуття у власність або користування зазначені земельні ділянки у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Із врахуванням зазначеного, колегія суддів прийшла до висновку про залишення рішення суду першої інстанції в частині скасування державної реєстрації земельної ділянки площею 13,0912га кадастровий номер № 4624884200:17:000:0016 та земельної ділянки площею 22,6629 га кадастровий № 4624884200:12:000:0089, що розташовані на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, власником яких є Шептицька міська рада Львівської області, шляхом закриття Поземельної книги із скасуванням кадастрового номера. В частині зобов`язання ГУ Держгеокадастру у Львівській області про вчинення дій щодо реєстрації спірних земельних ділянок за померлим ОСОБА_2 , колегія суддів скасовує зазначене рішення суду першої інстанції. Відповідно до п.2,3,4ч.1ст.376 ЦПК країни підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: п.2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; п.4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Із врахуванням того, що апеляційна скарга Шептицької міської ради підлягає до задоволення частково, рішення суду першої інстанції підлягає до скасування в частині, відтак, відповідно до ст.141ЦПК України суд проводить перерозподіл судових витрат. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом взаєморозрахунку. Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт ( наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги( ч3ст.137 ЦПК України). Верховний Суд у постанові від 13 березня 2025 року, справа №275/150/22 прописав, що суд, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Заяви про зменшення таких витрат до суду першої інстанції не було подано. Вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд першої інстанції надав оцінку зібраним доказам та прийняв законне рішення з яким погоджується суд апеляційної інстанції. Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції. Відповідно до ч.3ст.12, ч.1ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6ст.81 ЦПК України). Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст.375 ЦПК України). Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1,2; 375; 376 ч.1 п.п.2,3,4; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції у х в а л и в: Апеляційну скаргу Шептицької міської ради Львівської області задовольнити частково. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 16 жовтня 2024 року скасувати в частині: зобов`язати Головне управляння Держгеокадастру у Львівській області зареєструвати земельну ділянку площею 10,0 га кадастровий номер № 4624884200:17:000:002, розташовану на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право довічного успадкованого володіння землею серія Б №060319; Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області зареєструвати земельну ділянку площею 20,0 га кадастровий номер № 4624884200:12:000:0030, розташовану на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право довічного успадкованого володіння землею серія Б № 059180. Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог. Стягнути з Шептицької міської ради Львівської області (ЄДРПОУ 26269722) та Головного управління Держгеокадастру (ЄДРПОУ 397609942) на користь ОСОБА_1 в рівних частках по 2 416,00 (Дві тисячі чотириста шістнадцять грн..) сплаченого судового збору. В решті рішення суду залишити без змін. Додаткове рішення Сокальського районного суду Львівської області від 25 жовтня 2024 року про стягнення витрат на правничу (професійну) допомогу залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному ст.ст. 389-391 ЦПК України. Повний текст постанови складено 31 жовтня 2025 року. Головуюча суддя Ю.Р.Мікуш Судді: Т.І.Приколота Р.В.Савуляк