Постанова Львівський апеляційний суд № 454/4609/21

Справа № 454/4609/21 Головуючий у 1 інстанції: Фарина Л.Ю. Провадження № 22-ц/811/811/22 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри при секретарі: О.О. Гай розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 23 березня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Червоноградської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними, скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння,- в с т а н о в и в: 01.12.2021 ОСОБА_5 звернулася до Сокальського районного суду Львівської області з позовом до Червоноградської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними, скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння. З врахуванням уточнення позовних вимог, просила суд визнати недійсними та скасувати рішення Червоноградської міської ради Львівської області від 23.09.2021 року № 780, Про затвердження технічної документації із землеустрою за межами с. Борятин, яким громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на земельну ділянку площею 2.5 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗД - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на території Червоноградської міської територіальної громади, за межами с. Борятин, згідно якої передано у спільну часткову власність по 1/3 частині громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Кадастровий номер земельної ділянки 4624884200:12:000:0114 та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки площею 2.500 га. кадастровий номер 4624884200:12:000:0114 за громадянами ОСОБА_2 1/3 частка, ОСОБА_1 1/3 частка, ОСОБА_3 1/3 частка, реєстраційний номер об`єкта № 2473286046120. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що рішенням Сокальської районної ради Львівської області від 17.02.2000 року позивачу надано у постійне користування 17,6216 га. землі на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області для зайняття фермерською діяльністю. Відповідно до державного акта на право постійного користування землею, Серія ЛВ 1054 від 09.02.2001 року, ОСОБА_5 для ведення селянського (фермерського) господарства передано в постійне користування 17,6216 га. землі на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області. В 2021 році позивач звернулась в ПП «Рокос» для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Однак листом ПП «Рокос» від 13.10.2021 р. № 41 її повідомлено, що при виготовленні вказаної технічної документації встановлено, що на земельну ділянку площею 17, 6216 га. накладається інша земельна ділянка, а саме площею 2,500 га. (кадастровий номер 4624884200:012:000:0114), яка належить на праві власності відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Оскільки, земельна ділянка надана відповідачам у власність накладається на надану їй в постійне користування земельну ділянку і передані у власність відповідачам після набуття нею права постійного користування землею, яка не вилучалася з її постійного користування, то в даному випадку порушені її права землекористувача та унеможливлює виготовлення технічної документації на землю. За таких обставин, просила позов задовольнити. Оскаржуваним рішенням позов ОСОБА_5 до Червоноградської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними, скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння задоволено. Визнано недійсними та скасовано рішення Червоноградської міської ради Львівської області від 23.09.2021 року № 780, Про затвердження технічної документації із землеустрою за межами с. Борятин, яким громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на земельну ділянку площею 2.5 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код КВЦПЗД - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на території Червоноградської міської територіальної громади, за межами с. Борятин, згідно якої передано у спільну часткову власність по 1/3 частині громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Кадастровий номер земельної ділянки 4624884200:12:000:0114. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки площею 2.500 га. кадастровий номер 4624884200:12:000:0114 за громадянами ОСОБА_2 1/3 частка, ОСОБА_1 1/3 частка, ОСОБА_3 1/3 частка, реєстраційний номер об`єкта № 2473286046120. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 23 березня 2022 року оскаржив представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 . Вважає оскаржуване рішення суду незаконним та таким, що прийняте з порушенням матеріального та процесуального права. Зазначає, що питання щодо накладення меж земельних ділянок на суміжні земельні ділянки підлягає з`ясуванню під час проведення вiдповiдної земельно-технiчноi експертизи. Позивач не заявляла клопотання про проведення земельно-технiчноi експертизи та в межах даної справи така не проводилася, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про накладення земельних ділянок позивача та відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 за відсутності в матеріалах справи належних та достатніх доказів. Вважає, що право постійного користування позивача на земельну ділянку не зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому ОСОБА_5 не є належним позивачем у справі. Спосiб захисту, обраний позивачем, є неспівмірним з обсягом порушених прав, оскільки задоволення позову призведе до позбавлення відповідачів права власності, яке згідно ст. 41 Конституції України є непорушним. При цьому, позивач не надала суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що її права порушено, що такі порушено дiями відповідачів та що задоволення позовних вимог (скасування державної реєстрації земельної дiлянки, яка належить відповідачам, визнання недійсним та скасування Державного акту) відновить таке право. Просить рішення суду скасувати та постановити нове рiшення, яким відмовити позивачу у задоволені позову. У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_5 ОСОБА_6 просив рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення. Представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 подав до суду клопотання, в якому просив проводити розгляд справи без участі апелянтів та їх представника. Представник Червоноградської міської ради подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника Червоноградської міської ради у судовому засіданні в Західному апеляційному господарському суді, проте ніяких підтверджуючих документів до клопотання не було додано, тому колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає до задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до ст.125 ЗК України (в редакції станом на день видачі державного акта на право постійного користування землею, 09.02.2001 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Статті 116, 118 Земельного кодексу України передбачають, що громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Державний акт на право приватної власності на землю видається на підставі рішення органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади. Частиною 5 ст.116 Земельного кодексу України визначено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. В силу ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Частинами першою, другою статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Пунктом г) ч. 3 ст. 152 ЗК України визначено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акту, яким порушується права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належної їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (частина перша статті 155 ЗК України). Відповідно до частин другої, п`ятої статті 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом. Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу. Стаття 393 ЦК України передбачає, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом недійсним та скасовується. У пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз`яснено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту (стаття 16 ЦК України). У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» судам роз`яснено, що, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів (про усунення перешкод у користуванні ними тощо), суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його недійсність. Судом встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею, Серія ЛВ 1054 від 09.02.2001 року, ОСОБА_5 передано в постійне користування для ведення селянського (фермерського) господарства земельну ділянку площею 17,6216 га. розташованій на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області. Цей державний акт виданий на підставі рішення Сокальської районної ради Львівської області від 17.02.2000 року, яким позивачу надано у постійне користування земельну ділянку площею 17,6216 га., що розташована на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської області для зайняття фермерською діяльністю. Вказана вище земельна ділянка була отримана для ведення фермерського господарства та внесена до статуту фермерського господарства «Дзвін», та віднесена до земель фермерського господарства, засновником якого є ОСОБА_5 , про що вказано в статуті ФГ «Дзвін». В 2021 році позивач звернулась до ПП «Рокос» для виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою присвоєння кадастрового номеру земельним ділянкам. Згідно листа ПП «Рокос» від 13.10.2021 року № 41 при виготовленні технічної документації на земельну ділянку площею 17, 6216 га. встановлено, що на неї накладається інша земельна ділянка, площею 2,500 га. (кадастровий номер 4624884200:012:000:0114), яка належить на праві власності відповідачам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 2473286046120 право власності на вищевказану земельну ділянку 2,500 га. (кадастровий номер 4624884200:012:000:0114) зареєстровано по 1/3 частині за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 набуто це право на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер: 780, виданого Червоноградською міською радою 23.09.2021 року, та зареєстровано на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер: № 60798274 від 06.10.2021 року. Рішенням Червоноградської міської ради Червоноградського району Львівської області від 29.04.2021 №438 за результатом розгляду заяви громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на земельну ділянку орієнтованою площею 2,1800 в умовно кадастрових гектарах для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Червоноградської міської територіальної громади за межами с. Борятин, згідно свідоцтва про право на спадщину. В подальшому, на підставі рішення Червоноградської міської ради від 23.09.2021 №780 Про затвердження технічної документації із землеустрою за межами с.Борятин, громадянам ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 передано у приватну(спільну сумісну) власність земельну ділянку площею 2,5000 га. (код КВЦПЗД - 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) на території Червоноградської міської територіальної громади, за межами с. Борятин. Кадастровий номер земельної ділянки 4624884200:12:000:0114. Зі свідоцтва про право на спадщину від 25.11.2019 року, виданого державним нотаріусом Сокальської державної нотаріальної контори Хома В.О., вбачається, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 успадкували земельну частку пай розміром 2.18 га. після смерті ОСОБА_7 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та на підставі сертифіката серія ЛВ № 0141040 мав право на земельну частку пай КСП «Шахтар» с. Острів, Сокальськгого району, Львівської області розміром 2,18 га. в умовних кадастрових гектарах без визначення меж земельної ділянки в натурі. Право постійного користування ОСОБА_5 спірною земельною ділянкою площею 17, 6216 га. було оформлене Державним актом про право приватної власності на земельну ділянку серія ЛВ 1054 від 09.02.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №

238. Право власності відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на частину вищевказаної земельну ділянку площею 2,500 га. оформлене витягом про право власності на земельну ділянку, зареєстрованим 01.10.2021 року, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 2473286046120. Підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночаспорушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. При вирішення спору у даній справі підлягає доказуванню та обставина, що спірні земельні ділянки накладаються, а тому надання вже зайнятої земельної ділянки заборонено законом без припинення права попереднього власника чи користувача. Як убачається з матеріалів справи, право постійного користування у ОСОБА_5 на вказану земельну ділянку 17, 6216 га. розташованій на території Острівської сільської ради Сокальського району Львівської областібуло оформлене Державним актом про право власності на земельну ділянку серія ЛВ 1054 від 09.02.2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №

238. Право власності відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на частину вищевказаної земельної ділянки площею 2, 500 га. оформлене витягом про право власності на земельну ділянку, зареєстрованим 01.10.2021 року, що стверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 2473286046120. Тобто, позивачці ОСОБА_5 первинно земельну ділянку у постійне користування для зайняття фермерським господарством було надано у 2001 році. Таке її право не припинялось і земельна ділянка не вилучалась з її користування. Відповідачам частина належної ОСОБА_5 земельної ділянки передана у 2021 році, тобто через 20 років після виникнення у позивачки ОСОБА_5 права власності на таку. Часткове накладення земельної ділянки відповідачів на земельну ділянку ОСОБА_5 підтверджується листом ПП «Рокос» від 13.10.2021 року та Висновком №05-23Д експертного земельно-технічного дослідження, з якого вбачається, що земельна ділянка к.н. 4624884200:12:000:0114, площа 2,5134га, власники якої являються ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 накладається на площу ділянки ОСОБА_5 згідно державного акту на право користування землею площею ділянки 17,6216га. Доказів, які б спростовували доводи ОСОБА_5 , що накладення земельних ділянок та відповідно порушення прав позивача внаслідок такого накладення земельних ділянок відповідачі суду не надали. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи факт накладення земельних ділянок відповідачів на земельну ділянку позивача, а також ту обставину, що отримання позивачем земельної ділянки в користування (09.02.2001 року) передувало отриманню у власність відповідачами їх земельних ділянок (23.09.2021 року), позов ОСОБА_5 є підставним та підлягає до задоволення. Такий висновок суду відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам. Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 залишити без задоволення. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 23 березня 2022 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 03 березня 2023 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра