Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/2071/25

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 листопада 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2071/25 Перша інстанція: суддя Бойко О.Я., П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідачаШляхтицького О.І., суддів: Семенюка Г.В., Федусика А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 420/2071/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною відмову, зобов`язання повторно розглянути рапорт та прийняти за результатами його розгляду в установленому порядку рішення, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив: - визнати протиправною відмову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в задоволенні рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу звільнення з військової служби, на підставі пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю матері із числа осіб з інвалідністю, яка потребує постійного догляду; - зобов`язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) повторно розглянути рапорт військовослужбовця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з приводу звільнення з військової служби через сімейні обставини, та прийняти за результатами його розгляду в установленому порядку рішення, з обов`язковим врахуванням висновків суду. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно відмовив йому у розгляді рапорту про звільнення з військової служби на підставі пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю матері із числа осіб з інвалідністю, яка потребує постійного догляду, через ненадання документів щодо відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеню споріднення або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, оскільки чинним законодавством не визначеного чіткого та достатнього переліку документів, якими може підтверджуватись відсутність чи наявність членів сім`ї першого чи другого ступеня спорідненості. Позивач вважає, що в розглядуваному випадку він наданими документами підтвердив, що окрім нього, інших членів сім`ї, які спільно проживають та могли здійснювати постійний догляд за його матір`ю немає. 12.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі. Представник відповідача звернув увагу, що відносно матері позивача ОСОБА_2 померлий ОСОБА_3 є її чоловіком, а померла ОСОБА_4 - донькою, тобто членами сім`ї першого ступеня спорідненості. Натомість, позивачем не надано жодного документу який підтверджує відсутність у матері позивача членів сім`ї другого ступеня спорідненості, тобто рідних братів, сестер, онуків, тощо, які можуть утримувати і здійснювати постійний догляд. Отже, до рапорту позивачем взагалі не долучено жодних документів щодо членів сім`ї другого ступеня спорідненості, що унеможливило в/ч НОМЕР_1 прийняти позитивне рішення щодо звільнення. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 20.05.2025 у справі № 420/2071/25 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправною відмову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) в задоволенні рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 з приводу звільнення з військової служби на підставі пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю матері із числа осіб з інвалідністю, яка потребує постійного догляду. Зобов`язав начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) повторно розглянути рапорт військовослужбовця ОСОБА_1 з приводу звільнення з військової служби через сімейні обставини та прийняти за результатами його розгляду в установленому порядку рішення, з врахуванням висновків суду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги. Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Військової частини НОМЕР_1 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити. Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення: - суд першої інстанції не врахував, що до рапорту позивачем взагалі не долучено жодних документів щодо членів сім`ї другого ступеня спорідненості, що унеможливило в/ч НОМЕР_1 прийняти позитивне рішення щодо звільнення; - інші доводи відтворюють зміст відзиву на позовну заяву. П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 30.09.2025 витребував від Військової частини НОМЕР_1 відомості щодо складання акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником ТЦК та СП. У разі відсутності оформлення акту обстеження сімейного стану військовослужбовця ОСОБА_1 надати пояснення із зазначенням причини для неоформлення такого акту. У зв`язку із невиконанням ухвали від 30.09.2025, П`ятий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14.10.2025 повторно витребував від Військової частини НОМЕР_1 необхідні відомості. На виконання ухвали від 14.10.2025 Військова частина НОМЕР_1 надала до суду додаткові пояснення. Обставини справи. Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині № НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). 07.09.2024 позивач подав рапорт про звільнення з військової служби на підставі пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу за сімейними обставинами у зв`язку з наявністю матері - ОСОБА_2 із числа осіб з інвалідністю, яка потребує постійного догляду. До рапорту позивач додав наступні документи: паспорт та РНОКПП ОСОБА_2 ; довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією № 882349 від 19.01.2024 року; свідоцтво про смерть від 23.08.2022 батька - ОСОБА_3 ; свідоцтво про смерть від 13.04.2016 сестри - ОСОБА_5 ; свідоцтво про укладення шлюбу від 11.09.1993 сестри; свідоцтво про народження від 06.09.1975 сестри - ОСОБА_6 ; свідоцтво про народження від 06.02.1986 року ОСОБА_1 ; свідоцтво про одруження від 02.11.1974 батьків ОСОБА_1 ; військовий квиток від 18.05.2023; паспорт ОСОБА_1 ; висновок від 28.06.2024; рішення ЛКК від 28.06.2024; службове посвідчення від 07.07.2023; нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2 від 05.11.2024, в якій вона підтверджує необхідність здійснення за нею постійного догляду та відсутність інших осіб, які можуть це робити. Як вказує позивач, для вирішення вказаного правового питання він звернувся за наданням правової допомоги до адвоката. Згідно запиту адвоката від 02.12.2024 останній просив відповідача надати відповідь щодо результатів розгляду рапорту позивача про звільнення з лав ДПСУ ОСОБА_1 . Відповідно до листа від 12.12.2024 відповідач повідомив адвоката, що до рапорту позивачем не додано документів щодо відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення ОСОБА_2 або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Згідно запиту адвоката від 14.12.2024 останній просив повідомити відповідача, який саме документ необхідно надати ОСОБА_1 , який повинен підтвердити відсутність інших членів сім`ї, а також якою нормою закону передбачений документ, який повинен підтвердити відсутність інших членів сім`ї, з метою звільнення з лав ДПСУ. Відповідно до листа від 02.01.2025 відповідач повідомив адвоката, що всупереч ч. 12 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу до рапорту позивачем не додано документів щодо відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення ОСОБА_2 або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, а саме: щодо членів сім`ї першого ступеня споріднення - її батьків, її дітей (документ, який підтверджує кількість дітей), у тому числі усиновлених; членів сім`ї другого ступеня споріднення - її рідних братів та сестер, її баби та діда з боку матері і з боку батька, онуків. Вважаючи протиправною відмову відповідача в задоволенні рапорту про звільнення з військової служби на підставі пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, позивач звернувся до суду з цим позовом. Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими. Висновок суду першої інстанції. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що можливість довести відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення наявна у тому випадку, якщо такі члени сім`ї існували раніше та правовий зв`язок між ними припинився, що підтверджується, наприклад, рішенням суду, свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про розірвання шлюбу тощо. Лише якщо таких членів сім`ї не існувало взагалі, то підтвердити їх відсутність неможливо. Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду. За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно ч. 1 та ч. 3 ст. 1 Закону №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII), захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Частиною 6 ст. 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Згідно з пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу (в редакції що діяла станом на час звернення позивача до відповідача з рапортом) військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Відповідно до п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок та військову службу військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: зокрема необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у справі є правомірність рішення відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби, відповідно до пп. «г» п. 2 ч. 4 та абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232-XII, зокрема, у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір`ю, яка є особою з інвалідністю І групи Б та потребує постійного стороннього догляду. Із зібраних у справі доказів вбачається, що до рапорту про звільнення зі служби додано пакет документів з яких вбачається, що відповідно до свідоцтва про народження від 06.02.1986 року ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , яка є особою із інвалідністю ІІ групи та потребує постійного догляду, а також документів родинного зв`язку. Також надані докази, які підтверджуть, що відносно матері позивача ОСОБА_2 померлий ОСОБА_3 є її чоловіком, а померла ОСОБА_4 - донькою, тобто членами сім`ї першого ступеня спорідненості. Підставою для відмови у звільненні з військової служби ОСОБА_1 є те, що позивачем не надано документу який підтверджує відсутність у матері позивача членів сім`ї другого ступеня спорідненості, тобто рідних братів, сестер, онуків, тощо, які можуть утримувати і здійснювати постійний догляд. Так, апеляційний суд зауважує, що відсутність інших членів сім`ї першого ступеня споріднення суб`єктом владних повноважень не заперечується та не зазначались в оскаржуваній відмові. На рахунок підстави для відмови, а саме відсутності доказів щодо відсутності інших членів сім`ї другого ступеня споріднення ОСОБА_2 матері позивача, які можуть здійснювати догляд за, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до абз. 1 п. 1.3 Р. I Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 № 1269/5 (далі Інструкція № 1269/5) на запити фізичних осіб та державних органів, органів місцевого самоврядування (їх посадових осіб), а також шляхом безпосереднього доступу посадових осіб державних органів, нотаріусів до Реєстру у випадках, передбачених законом, з Реєстру видаються (отримуються) такі форми витягів: а) витяг з Реєстру; б) повний витяг з Реєстру. Варто зазначити, що: а) витяг з Реєстру, що містить окремі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису; б) повний витяг з Реєстру, що містить усі відомості певного актового запису цивільного стану, зміни та іншу інформацію, унесену до нього, або відомості про відсутність такого запису. В той же час, згідно листа Міністерства юстиції «Щодо видачі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян» від 25.08.2023 року № 112984/19.3.2/11-23, яким було надано роз`яснення Генеральному штабу Збройних Сил України та Міністерству оборони України, що зазначено, що оскільки законодавством встановлено конкретні форми витягів з Реєстру, які формуються з нього автоматично, видача за заявою фізичної особи витягу з Реєстру щодо відсутності працездатних дітей у особи з інвалідністю (у разі наявності у військовозобов`язаного дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю), а також витягу з Реєстру про відсутність працездатних інших дітей у особи з інвалідністю (у разі наявності у військовозобов`язаного батьків чи батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю), не передбачена чинним законодавством. Відтак суд зазначає, що можливість довести відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення наявна лише у тому випадку, якщо такі члени сім`ї існували раніше та правовий зв`язок між ними припинився, що підтверджується, наприклад, рішенням суду, свідоцтвом про смерть, свідоцтвом про розірвання шлюбу тощо. Проте якщо таких членів сім`ї не існувало взагалі, то підтвердити їх відсутність неможливо. Таким чином, враховуючи лист Міністерства юстиції «Щодо видачі витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян» від 25.08.2023 № 112984/19.3.2/11-23, колегія суддів відхиляє посилання відповідача про ненадання позивачем документів щодо відсутності інших членів сім`ї другого ступеня споріднення ОСОБА_2 , які можуть здійснювати догляд, оскільки законодавством такі документи (документи в підтвердження відсутності) не передбачені. Враховуючи означене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач протиправно відмовив позивачу в задоволенні рапорту про його звільнення з військової служби на підставі пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу та враховуючи те, що позивачем до рапорту додано всі наявні у нього документи, які підтверджують наявність відповідних сімейних обставин або інших поважних причин, що можуть бути підставою для звільнення з військової служби на підставі пп. г п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу. Враховуючи викладене, на думку колегії суддів, є правильними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову. Доводи апеляційної скарги. Викладені в цій постанові мотиви та аргументи дають відповідь на всі суттєві доводи апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Апеляційний суд враховує усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (див. п. п. 29 - 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, від 09.12.1994. При цьому, право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх ( див. пункт 30 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), заява № 49684/99, від 27.09.2001). З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається. Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 у справі № 420/2071/25 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк