Постанова Харківський апеляційний суд № 635/4160/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 21 жовтня 2025 року м. Харків справа № 635/4160/21 провадження № 22-ц/818/3909/25 Харківський апеляційний суд у складі: головуючого - Тичкової О.Ю., суддів колегії - Маміної О.В., Пилипчук Н.П., за участю секретаря Волобуєва О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 26 травня 2025 року у складі судді Карасави І.О. В С Т А Н О В И В : У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про визнання недійсним Акту № 194 експертизи лічильника газу від 18 лютого 2021 року комісії АТ «Харківгаз» спільно з ДП «Укрметртестстандарт»; визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом № 3724 засідання комісії з розгляду актів про порушення Мереф`янського відділення АТ «Харківгаз» від 22 березня 2021 року про задоволення акту про порушення № КН 001099 від 05 лютого 2021 року, донарахування об`ємів не облікованого природного газу за період з 05.08.2020 по 05.02.2021 вартістю 39 407, 62 грн та компенсацію за рахунок споживача витрат пов`язаних з проведенням експертизи ЗВТ (засоби вимірювання техніки) і встановлення нового ЗВТ в розмірі 4 502, 00 грн; зобов`язання АТ «Харківгаз» не здійснювати відключення житлового будинку АДРЕСА_1 від мережі газопостачання у разі несплати донарахованого об`єму не облікованого природного газу. В обґрунтування позову зазначила, що є споживачем природного газу для опалення житлового будинку з адресою: АДРЕСА_1 , 3/4 частини якого належить їй на праві власності( надалі Будинок). 05.02.2021 працівниками відповідача у Будинку було знято газовий лічильник про що складений акт щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу від 05.02.2021. Також складено акт про виявлені порушення від 05.02.2021 б/н та акт про порушення від 05.02.2021 № КН001099. Зазначає, що акт щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу за формою не відповідає вимогам законодавства, оскільки в ньому не визначено особу яка є відповідальною за доставку лічильника газу на місце проведення експертизи, не зазначено дати останньої повірки лічильника. Згідно змісту довідки про непридатність газового лічильника вона також видана за результатами перевірки, але враховуючи що повірка лічильника газу не проводилась, адже її результати в акті експертизи відсутні, така довідка видана безпідставно. Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 26 травня 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито. Ухвала мотивована тим, що провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним акту експертизи лічильника газу від 18.02.2021 та визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом № 3724 засідання комісії з розгляду актів про порушення Мереф`янського відділення Акціонерного товариства «Харківгаз» від 22 березня 2021 року, підлягають закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки у даному випадку відсутнє право, що підлягає судовому захисту. Складені працівниками АТ «Харківгаз» акт про порушення № КН001099 від 05 лютого 2021 року; розрахунок витрат, пов`язаних з проведенням експертизи лічильника газу від 22 березня 2021 року; акт-розрахунок б/н від 22 березня 2021 року необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих правил, тому оскарження рішення комісії (протокол №3724 від 22.03.2021) з розгляду актів про порушення, проведення донарахування споживачам природнього газу за порушення вимог Кодексу ГРС по Мерефянському відділенню АТ «Харківгаз», який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. На сьогоднішній день, АТ «Харківгаз» позивачу не було надіслане повідомлення про припинення газопостачання/розподілу природнього газу. Також з наданих письмових доказів, судом встановлено, що відповідач АТ «Харківгаз» не здійснював відключення Будинку від мережі газопостачання. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги, зазначає що не згодна з висновком комісії про результати розгляду порушення, тому має право на оскарження в судовому порядку. Спірне рішення комісії відповідача має розпорядчий характер оскільки містить конкретне рішення, що стосується прав і обов`язків позивача як споживача. Тому, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення яким задоволено акт про порушення та донараховано споживачу об`єм природного газу є належним способом захисту. Щодо вимоги про заборону АТ «Харківгаз» відключення житлового будинку від газопостачання 06.04.2021 відповідачем видано вимогу про погашення заборгованості за спожитий природний газ згідно якої від позивача вимагається сплатити суму коштів, а також зазначено що цей лист є попередженням про відключення домоволодіння від мережі газопостачання у разі несплати заборгованості. 29.08.2025 року представник Тузко Н., яка діє в інтересах АТ «Харківгаз» подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду - без змін. Вказала, що суд правильно встановив характер спірних правовідносин та ухвалив законне рішення. Позовна заява та апеляційна скарга не містить матеріально-правової вимоги до відповідача, зміст порушеного права позивачки та характер правопорушення. Тому суд обґрунтовано залишив позов без розгляду. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частково задоволенню з огляду на таке. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачка проживає в домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з розподілу природного газу, що постачається до цього домоволодіння (а.с. 10-11). 05.02.2021 працівниками АТ «Харківгаз» складений акт про порушення № КН001099 згідно якого встановлено несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу) (а.с. 14-16). 05.02.2021 працівниками АТ «Харківгаз» скаладений акт (протокол) щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу (а.с. 12). 05.02.2021 року представником газопостачальної газотранспортної організації ПАТ «Харківміськгаз» складено Акт про виявлені порушення. За змістом якого зафіксований сумнів у пломбі заводу виробника за адресою: АДРЕСА_1 лічильника газу типу галлус G6, зав. № 0088136 з показами 72229,59. Акт підписаний позивачкою ОСОБА_1 (а.с. 13) 18.02.2021 складений акт експертизи лічильнику газу №194 яким встановлене несанкціоноване втручання в роботу газового лічильника (а.с. 16) 22.03.2021 комісією з розгляду актів про порушення Мереф`янського відділення АТ «Харківгаз» ухвалено рішення оформлене протоколом засідання № 3724 згідно з яким за наслідками виявленого несанкціонованого втручання в роботу ГРМ проведено донарахування об`ємів необлікованого природного газу за граничними об`ємами споживання природного газу населення: за період з 05.08.2020 року по 05.02.2021 за цінами закупівлі природного газу для АТ «Харківгаз», які діяли у зазначений період. Вартість донарахованих об`ємів складає 39407,62 грн (а.с.18-19). Актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості встановлений донарахований обсяг, вартість якого складає 39407,62 грн (а.с. 21) Згідно розрахунку витрат, пов`язаних з проведенням експертизи лічильника газу від 22 березня 2021 року вартість наданих послуг складає 4502,00 грн. Відповідно до змісту статей 11, 15 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України). Згідно частини першої та другої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 311/2314/16 (провадження № 61-35175св18) вказано, що споживач у разі незгоди з об`ємом та/або вартістю необлікованого (донарахованого) природного газу, має право оскаржити такий акт (вимогу) в судовому порядку, і тоді до винесення остаточного рішення у судовій справі заборгованість за необлікований (донарахований) об`єм природного газу не вважається простроченою. Крім того, пунктом 3.4. Положення про проведення експертизи лічильників газу, установлених у споживачів і призначених для обліку природного газу в побуті, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 № 619, визначено, що у разі незгоди будь-якої сторони з висновками комісії по газопостачальній (газотранспортній) організації спірні питання вирішуються у судовому порядку. Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Складений працівниками електропостачальної організації акт про порушення ПКЕЕ є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання цих Правил, тому оскарження лише факту складення такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акту. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства» слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі № 800/559/17, від 03 квітня 2018 року у справі № 9901/152/18 та від 30 травня 2018 року у справі № 9901/497/18). У справі, що переглядається: встановивши, що визнання недійсним акта про порушення від 18 лютого 2021 року саме по собі не сприяє ефективному відновленню порушеного права, суд зробив правильний висновок, що складений акт експертизи лічильника газу є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки, тому оскарження такого акту не встановлює для споживача будь-яких обов`язків і є різновидом претензії, не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту прав. Зазначений акт може бути визнаний як доказ (із наданням йому відповідної оцінки судом під час вирішення іншого спору), зокрема щодо відшкодування матеріальних збитків, при вирішенні якого суд зобов`язаний дати оцінку щодо дійсності цього акта. Разом з тим, в позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом № 3724 засідання комісії з розгляду актів про порушення Мереф`янського відділення Акціонерного товариства «Харківгаз» від 22 березня 2021 року про: задоволення акту про порушення № КН 001099 від 05 лютого 2021 року, донарахування об`ємів не облікованого природного газу за період з 05.08.2020 по 05.02.2021 вартістю 39 407, 62 грн, та компенсацію за рахунок споживача витрат пов`язаних з проведенням експертизи ЗВТ (засоби вимірювання техніки) і встановлення нового ЗВТ в розмірі 4 502, 00 грн та зобов`язати АТ «Харківгаз» не здійснювати відключення Будинку від мережі газопостачання. Отже за наявності певного матеріально-правового результату дій відповідача, наявні підстави для висновку, що такі дії можуть бути предметом судового дослідження та оцінки на предмет правомірності дій відповідача. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів; Всупереч частині першій статті 13, п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України , закривши провадження у справі в цілому суд не розглянув позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування протоколу комісії про донарахування об`єму не облікованого природного газу за період з 05.08.2020 по 05.02.2021 вартістю 39 407, 62 грн та компенсацію за рахунок споживача витрат пов`язаних з проведенням експертизи ЗВТ (засоби вимірювання техніки) і встановлення нового ЗВТ в розмірі 4 502, 00 грн від 22 березня 2021 року та зобов`язання АТ «Харківгаз» не здійснювати відключення Будинку від мережі газопостачання, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню в частині закриття провадження у справі за позовом про визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом №3724 засідання комісії з розгляду актів про порушення Мереф`янського відділення Акціонерного товариства «Харківгаз» від 22 березня 2021 року та зобов`язання вчинити АТ «Харківгаз» певні дії з поверненням справи для продовження розгляду позову в цій частині до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 374, 379, 381- 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Харківського районного суду Харківської області від 26 травня 2025 року в частині визнання протиправним та скасування рішення, оформлене протоколом №3724 засідання комісії з розгляду актів про порушення Мереф`янського відділення Акціонерного товариства «Харківгаз» від 22 березня 2021 року та зобов`язання вчинити певні дії АТ «Харківгаз» -скасувати. Справу в цій частині повернути для продовження розгляду до суду першої інстанції. В іншій частині ухвалу залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 04 листопада 2025 року. Головуючий О.Ю.Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П.Пилипчук