Постанова 4819 № 650/6488/24

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний номер справи: 650/6488/24 Головуючий в І інстанції: Сікора О.О. Номер провадження: 22-ц/819/1169/25 Доповідач: Базіль Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 листопада 2025 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді (судді-доповідача) Базіль Л.В., суддів: Бездрабко В.О., Радченка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» Хлопкової Марії Сергіївни на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Сікори О.О. у справі №650/6488/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог. 20.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», звернувшись до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначило, що 10.02.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №390465713 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 3JZX896Z. Зокрема, 10.02.2020 р. о 13:01:28 год. відповідачка ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після вчинення дій відповідача, 10.02.2020 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти в сумі 10250,00 грн на її банківську карту № 5168-75…….3638, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач прийняла пропозицію кредитодавця ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Згідно з умовами кредитного договору, позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі і на умовах, передбачених кредитним договором. Проте, відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконала у повному обсязі. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 390465713 від 10.02.2020 року становить 127430 грн 52 коп., яка складається з наступного: 10249 грн 96 коп - заборгованість по кредиту; 17180 грн 56 коп - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. 28.11.2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) уклало договір факторингу з ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор), а у подальшому уклали додаткові угоди до нього від 28.11.2019 року, від 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.22 року, 31.12.2023 року. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 85 від 23.06.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 26385,02 грн. Позивач зазначає, що договір факторингу №28/1118-01 є рамковою угодою, оскільки він підтверджує згоду двох сторін співпрацювати протягом визначеного проміжку часу, а саме з 28.11.2018 31.12.2024 рр. Отже, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» відступило дійсне право вимоги ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», оскільки з урахуванням визначених строків дії цього договору, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії. 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, а у подальшому уклали додаткові угоди №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 27430,52 грн. 28.10.2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 28/10/24У, відповідно до умов якого та згідно з Актом прийому передачі Реєстру боржників позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 27430,52 грн. Ураховуючи, що відповідач не виконала свої зобов`язання за кредитним договором від 10.02.2020 року позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ » заборгованість за кредитним договором №390465713 від 10.02.2020 року у розмірі 27430,52 грн та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн. Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовлено. Рішення мотивовано тим, що на момент укладення Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 грошові зобов`язання ОСОБА_1 за Договором № 390465713 від 10 лютого 2020 року ще не існували, а відтак і не могли відступатися права кредитора за цим договором. І хоча відповідачем не заперечується факт укладення кредитного договору, а також факт отримання кредитних коштів у день, час і на період, передбачений договором, однак у позивача відсутнє належне право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за цим кредитним договором. Вимоги та узагальнені доводи апеляційної скарги. В апеляційній скарзі ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» просить скасувати рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30.07.2025 року та ухвалити нове, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №390465713 від 10.02.2020 року у розмірі 27430,52 грн, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме, судовий збір у розмірі 6056,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн покласти на відповідача. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду, обставинам справи й чинному законодавству. Апелянт вказує, що судом першої інстанції був встановлений факт укладення відповідачкою кредитного договору з ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», факт перерахування кредитних коштів на рахунок боржника, факт укладення договорів факторингу разом із відповідними додатковими угодами, однак відмовлено у задоволенні позову, через недоведеність переходу прав вимоги до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Зазначає, що позивач надав усі документи на підтвердження переходу прав вимоги до нього, зокрема, реєстр прав вимоги №85 від 23.06.2020 до договору факторингу №28/1118-01, з якого чітко вбачається що первісний кредитор відступив право вимоги саме до ОСОБА_1 . Таким чином, позивач підтвердив перехід прав вимоги, надавши суду всі документи, передані первісними кредиторами, проте суд першої інстанції дійшов неправильного висновку стосовно предмета договору факторингу, яким є відступлення прав вимоги, що закріплені у реєстрі, який в свою чергу, належним чином оформлено та підписано сторонами в межах дії договору та подано разом з позовною заявою. Аргументи учасників справи. У письмовому відзиві відповідач ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Черкашин І.І., просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду залишити без змін. Не заперечуючи факту укладення 10.02.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 кредитного договору №390465713 та факт отримання кредитних коштів, відповідачка звертає увагу на те, що строк дії договору сплинув 11.04.2020 року, а тому вимагати від неї суму відсотків нарахованих поза строком кредитування є абсолютно незаконним зі сторони позивача. Порядок розгляду апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК Україниапеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК Українирозгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи предмет спору і ціну позову (27430,52 грн), ухвалами Херсонського апеляційного суду від 05.09.2025 року, від 19.09.2025 року визначено розгляд справи проводити в порядку письмового провадження без виклику учасників справи. Позиція апеляційного суду. Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з таких підстав. Обставини справи. 10.02.2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 390465713 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 3JZX896Z. Зокрема, 10.02.2020 р. о 13:01:28 год. відповідачка ввела ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснула кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відразу після вчинення дій відповідача, 10.02.2020 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало грошові кошти в сумі 10250,00 грн на її банківську карту № 5168-75…….3638, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». 28.11.2018 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) уклали Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. Пунктом 2.1 розділу 2 вказаного договору визначено, що згідно умов договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. У п.1.3 Договору визначено, що «право вимоги» - означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржника по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строку платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому. Пунктом 1.2 Договору визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, в саме Реєстрах прав вимоги. Право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку (п. 4.1 Договору). Цей договір набуває чинності та всі права та обов`язки сторін за цим договором набувають повної юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності її у сторони) (п. 8.1 Договору). Строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 договору та закінчується 28 листопада 2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (п. 8.2). (а.с. 33- 36) 28.11.2019 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду № 19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін. (а.с.39) 31.12.2020 року ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали додаткову угоду № 26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01. (а.с.40-43) 31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року. (а.с.45) 31.12.2022 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. (а.с.46) 31.12.2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2024 року. (а.с.47) Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 85 від 23.06.2020 року до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 26385,02 грн. (а.с.48) 05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04.08.2021 року. В подальшому ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» уклали додаткові угоди №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року, якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно. Предметом даного Договору Факторингу є відступлення прав вимоги, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 27430,52 грн. 28.10.2024 року ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивач ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 28/10/24У, відповідно до умов якого та згідно з Актом прийому передачі Реєстру боржників позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 27430,52 грн. Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 390465713 від 10.02.2020 року становить 127430 грн 52 коп., яка складається з наступного: 10249 грн 96 коп - заборгованість по кредиту; 17180 грн 56 коп - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права. За змістом частини першої статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України). Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відповідно до статті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. За частиною першою статті 513 ЦК Україниправочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відповідно до частини першої статті 517 ЦК Українипервісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Таким чином, у ЦК Українивстановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається. Відповідно до статті 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Згідно зі статтею 1078 ЦК Українипредметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Відповідно до статті 1079 ЦК Українисторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції. Як вбачається з матеріалів справи, 28 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року. Пунктом 4.1. вказаного договору, передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку до договору. Підписанням Реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. 28 листопада 2019 року, укладено Додаткову угоду № 19 до зазначеного Договору факторингу № 28/1118-01, якою строк його дії продовжено до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року укладено Додаткову угоду № 26 до Договору факторингу №28/1118-01 та викладено його в новій редакції, згідно з якою сторони визначили, що «право вимоги права грошових вимог клієнта до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому; предметом цього Договору в редакції від 31 грудня 2020 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних реєстрах, в тому числі і щодо вимог, які виникнуть у клієнта в майбутньому; строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018року продовжено до 31.12.2021 року (а.с. 27). В подальшому сторони договору факторингу уклали додаткові угоди, а саме: № 27 від 31 грудня 2021 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року (а.с.45); №31 від 31 грудня 2022 року, якою строк дії договору продовжено до 31.12.2023 року (а.с. 46); №32 від 31 грудня 2023 року, продовживши строк дії договору до 31.12.2024 року (а.с.47). 23.06.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» було складено та підписано реєстр права вимоги №85, за яким передані (відступлені) права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №390465713 від 10.02.2020 року на загальну суму 26385,02 грн (а.с. 47). 05 серпня 2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк якого закінчується 04 серпня 2021 року (а.с.50-52). За п.4.1 цього договору передбачено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Форма реєстру прав вимог також підписана сторонами договору факторингу від 05 серпня 2020 року (а.с.53). З урахуванням додаткових угод до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року (№2 від 03.08.2021 року; №3 від 30.12.2022 року) строк дії договору продовжено до 30.12.2024року включно. ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» надано реєстр прав вимоги №9 від 30 травня 2023 року, щодо відступлення фактору право вимоги щодо кредитного договору від 10.02.2020 року № 390465713, згідно з яким загальна заборгованість становить 27430,52 грн. 28.10.2024 року між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено договір факторингу №28/10/24-У, предметом якого є зобов`язання фактора передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт має відступити право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики) плату за позикою ( проценти за користування позикою та проценти на прострочну суму позики), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, праов на одержання яких належить клієнту. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком № 2 до договору, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їхніми печатками акт прийому-передачі підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості (п.1.2) В цей же день, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», згідно умов укладеного Договору, отримало реєстр боржників від 28.10.2024 року, в тому числі щодо кредитного договору від 390465713 від 10.02.2020, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 . Із наведених обставин справи вбачається, що відбулася заміна кредитодавця, на підставі укладених договорів, а тому до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за кредитним договором № 390465713 від 10.02.2020, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 . Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову у зв`язку із недоведеність переходу прав вимоги не звернув увагу на п. 1.3; п.1.4; 4.1 Договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, в яких сторонами визначено, що таке право вимоги, борг та порядок відступлення права вимоги та не звернув уваги, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, яка затверджена сторонами договору. Відповідно до п.п.5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року фактор ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб. Таким чином, договором передбачено право ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступити право вимоги за кредитними договорами. Частиною 1 статті 1078 ЦК Українивстановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Відповідно до п.п.1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Розділом 2 вищезазначеного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги: згідно п.4.1. право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги. Надана копія договору факторингу № 28/1118-01від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», до фактора ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», а в подальшому до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», який відступив право вимоги до відповідачки ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що у позивача відсутнє належне право вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором від 10.02.2020 року № 390465713 є помилковим, таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Суд не врахував, що в даному випадку, умовами договору передбачено перехід прав вимоги саме з моменту підписання сторонами реєстру прав вимог. Крім того, відповідачем не спростовано право позивача на стягнення заборгованості відповідно до договору факторингу. Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, колегія суддів виходить з наступного. Згідно зі статтею 526 ЦК Українизобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 1048та ч. 1 ст. 1054 ЦК Україникредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК Українипро щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. За змістом ч.1 ст. 627 ЦК Українивідповідно до статті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Як вбачається з матеріалів справи, 10 лютого 2020 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання кредиту № 390465713. На підставі укладеного договору, кредитодавцем було надано кредитні кошти у сумі 10 250,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, одразу після укладення договору, який має бути повернуто з урахуванням додаткової угоди від 13.03.2020 року до 11.04.2020 року. Відповідно до п.4.2, строк дії цього договору, вказаний в п.1.2 договору, продовжується на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов`язки за цим договором та визначається період від дати отримання позичальником кредиту до фактичної дати повернення кредиту, процентів за Дисконтною або Базовою процентними ставками, компенсації, яка має бути сплачена у разі невиконання умов договору (пені) та інших нарахувань, передбачених договором. Пунктом 4.3, сторони погодили, що проценти, нараховані після закінчення строку надання кредиту, визначеного в п.1.2 цього договору, є процентами в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України. Згідно з п.4.1 невід`ємною частиною цього договору є «Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА». Уклавши цей договір позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті товариства www.moneyveo.ua. Як вбачається з укладеного договору, позичальник має сплачувати, визначені у Договору кредитодавцю відсотки за користування кредитом. Відповідно до п. 1.3 Договору на період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою у розмірі 0,61 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом. Відповідно до п.3 додаткової угоди до договору №390465713 від 13.03.2020 року, починаючи з 11.03.2020 року протягом тридцяти днів (саме на такий строк продовжено строк кредитування) позичальник сплачує за користування кредитом 1,21 відсотків в день від суми кредиту за Дисконтною процентною ставкою згідно даної додаткової угоди (а.с.14) Відповідно до п.1.4 договору №390465713 від 10.02.2020 року, у випадку користування кредитом понад строк, встановлений п.1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується Базова процентна ставка в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, відповідно до чого позичальник зобов`язується сплатити товариству різницю між фактично сплаченими процентами за дисконтною та нарахованою Базовою процентними ставками за весь строк користування кредитом (від дати отримання кредиту до фактичної дати його повернення). Таким чином, сторони передбачили, що кредитними коштами ОСОБА_1 користується з огляду на наступні процентні ставки: в період з 10.02.2020 року по 11.03.2020 року за дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,61 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом (п.1.3); в період з 12.03.2020 року по 10.04.2020 року за дисконтною процентною ставкою згідно з додатковою угодою у розмірі 1,21 відсотків в день від суми кредиту (п.3 додаткової угоди); в період з 11.04.2020 року по 23.06.2020 року за базовою процентною ставкою, в розмірі 1,70 відсотків від суми кредиту за кожний день користування кредитом, що передбачено п.1.4, п.4.3 договору. Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем доведено розмір нарахованих процентів в сумі 17180,56 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування. Спору між сторонами щодо заборгованості за тілом кредиту в сумі 10249,96 грн не має. Відповідачка у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором № 390465713 від 10.02.2020 не погасила. З урахуванням конкретних обставин даної справи, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем доведено розмір існуючої заборгованості за кредитом, оскільки в ході розгляду справи було встановлено обставини погодження між сторонами всіх істотних умов кредитного договору. Таким чином, враховуючи вищевикладене, позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» слід задовольнити та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 390465713, яка станом на момент подання позову (20.12.2024р.) становить 27430,52 грн, з якої заборгованість за сумою кредиту становить 10249,96 грн, заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 17180,56 грн. Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», є обґрунтованими, а тому вона підлягає задоволенню. Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, та не ґрунтуються на нормах матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судове рішення про задоволення позову, за вищевказаного обґрунтування. Розподіл судових витрат. Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до частини першо їстатті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України). ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у позовній заяві просило суд стягнути з відповідача на його користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн. Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Отже, зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. При поданні до суду першої інстанції позовної заяви, представник позивача, адвокат Тараненко А.І. вказав орієнтовний розрахунок витрат на правову допомогу в розмірі 6000,00 грн, що складаються з вивчення матеріалів справи: 2 год 1000,00 грн; складання позовної заяви: 2 год - 5000,00 грн. На підтвердження надання правової допомоги, апелянтом надано копію договору про надання правової допомоги №30132024-02 від 30 жовтня 2024 року (а.с.71-72), копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №30132024-02 від 30.10.2024 року, копію додаткової угоди №4 до договору про надання правничої допомоги від 30 жовтня 2024 року; копію акту прийому-передачі наданих послуг від 30.10.2024 року на загальну суму 6000,00 грн (а.с.75); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012 року (а.с.76). Аналізуючи матеріали справи апеляційний суд вважає, що визначений адвокатом розмір оплати є дещо завищеним, враховуючи, що ціна позову в цій справі становить 27430,52 грн, тобто справа в силу закону відноситься до малозначних, та визначає вартість наданих правових послуг в розмірі 3000 грн., які відповідають критерію реальності адвокатських витрат, підготовка та складання позовної заяви, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Крім цього, у зв`язку із скасуванням судового рішення і задоволенням позову відповідно до ст.141, п.4 ч.1 ст.382 ЦПК України, апеляційний суд покладає на відповідача витрати позивача по оплаті судового збору за подачу позову та апеляційної скарги у розмірі 6056 грн. (2422,40 + 3633,60) грн. Керуючист ст.ст.367,374,376 ЦПК України апеляційний суд

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», від імені якого діє Тараненко Артем Ігорович, задовольнити. Рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 30 липня 2025 року скасувати і ухвалити нове судове рішення. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ: 43541163) заборгованість за кредитним договором №390465713 від 10.02.2020 року у розмірі 27430,52 грн та судові витрати, понесені в суді першої та апеляційної інстанці,ї у вигляді сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн та 3633,60 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції у розмірі 3000,00 грн Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному не підлягає за винятками, передбаченими частиною 3статті 389 ЦПК України. Головуюча: Л.В. Базіль Судді: В.О. Бездрабко С.В. Радченко