Постанова Сумський апеляційний суд № 576/759/25

Справа №576/759/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сапон О. В. Номер провадження 33/816/870/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О. Категорія 172-20 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн, - В С Т А Н О В И В: Постановою судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП і на нього було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн за те, що 01 квітня 2025 року близько 22 год. 30 хв. під час проведення перевірки було встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 на одній з позицій в/ч НОМЕР_1 , розташованій неподалік АДРЕСА_2 , в умовах особливого періоду виконував обов`язки військової служби з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, порушення координації рухів, незв`язна мова). Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився (згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння № 55 від 01.04.2025) чим порушив вимоги ст. ст. 11, 16, 49, 241 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Не погодившись з вказаним судовим рішенням особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказував, що огляд на місці на стан сп`яніння військовослужбовця за допомогою спеціальних технічних пристроїв «Алконт-М» не проводився, жодного доказу, що військовослужбовцю пропонували пройти такий огляд у військовій частині не має, відмови пройти такий огляд також. Зазначав, що 21.04.2025 року його було переведено до іншої військової частини на Донецькому напряму, в результаті чого слухання справи пройшло без його участі та без участі захисника. Вказував, що матеріали справи не містять жодних належних доказів проведення огляду ОСОБА_1 , ані на території військової частини, ані у ТВК, ані у Шосткінській ЦРЛ на стан сп`яніння з дотриманням вимог ст. 266-1 КУпАП, а саме : відеозапису проведення огляду на стан сп`яніння або даних щодо проведення вказаного огляду в присутності двох свідків (в разі відсутності відеозапису або неможливості застосування таких засобів). Таким чином, процедура огляду на стан сп`яніння, яка була проведена 01 квітня 2025 року, не відповідає вимогам ст. 266-1 КУпАП. В судове засідання призначене на 31 жовтня 2025 року на 10 год 30 хв до апеляційного суду особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомлення. До початку судового засідання, від захисника ОСОБА_1 адвоката Хайнацької Г.М. надійшло клопотання про проведення судового засідання без їх участі, за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. За наведених обставин апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_1 та його захисника адвоката Хайнацької Г.М. Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. При цьому, перевіряючи законність прийнятого суддею суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд враховує, що одним з доводів апелянта щодо постановлення суддею незаконного рішення є те, що суд розглянув дану справу у його відсутність, а повідомлений він про призначення її до розгляду належним чином не був, що свідчить про порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, а згідно ст. 248 цього Кодексу розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і судом, який розглядає справу. Згідно вимог ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи, а відповідно до п. п. 2, 3 ст. 278 цього Кодексу, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, такі питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення та чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням вимог закону, якими передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, та які врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання. Така позиція викладена Верховним Судом у постановах від 16 січня 2019 року по справі № 205/7595/15-ц, від 27 березня 2019 року по справі № 201/6092/17, від 04 листопада 2019 року по справі № 214/9062/15-ц, від 18 березня 2020 року по справі № 704/435/19-ц. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 , при цьому, суддя дійшов висновку, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді. Однак, з такими висновками судді суду першої інстанції апеляційний суд погодитись не може, з врахуванням тих обставин, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 був повідомлений саме належним чином про призначення даної справи до розгляду шляхом направлення повістки на військову частину, в якій він проходить військову службу, як передбачено вищезазначеним Законом. Апеляційний суд не може врахувати довідку про доставку SMS (а.с.20), як належне повідомлення ОСОБА_1 про час, місце та дату судового засідання, оскільки у справах про адміністративні правопорушення повідомлення про розгляд справ (повістки) шляхом направлення за допомогою застосунку «Viber» або SMS-повідомлення не передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення. Крім того, згідно наявного у матеріалах справи припису (а.с.32) на момент розгляду справи ОСОБА_1 з 22.04.2025 проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 Донецької області. Таким чином, з врахуванням вищезазначеного, апеляційний суд дійшов висновку, що у даному випадку, розглянувши справу без участі особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , і який не був належним чином повідомленим про розгляд справи, суддею суду першої інстанції було порушено як вимоги процесуального закону, так і доступ останнього до правосуддя, а також не дотримано вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо забезпечення рівності та змагальності сторін, що випливає із практики Європейського Суду з прав людини ( Рішення у справах «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року (заява № 7460/03),«Гурепка проти України» від 08 липня2010 року (заява № 38789/04) «Лучанінова проти України» від 09 вересня 2011 року (заява №16347/02) та ін.) Зокрема, у справі «Гурепка проти України», заявник за аналогічних обставин стверджував, що його було позбавлено можливості особисто брати участь у розгляді своєї справи. Суд у цій справі нагадував, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. У зв`язку з зазначеним, вважати оскаржувану постанову законною, підстави відсутні, і вказане судове рішення підлягає скасуванню, з прийняттям апеляційним судом, нової постанови. Разом з тим, при прийнятті нової постанови, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з врахуванням наступного. Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Відповідно до диспозиції ч.3 ст. 172-20 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду. Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово продовжено, та який діє і на даний час. Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Стаття 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, передбачає, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби. Зі змісту складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП серії КИС/Ш №174 вбачається, що останній 01.04.2025 року близько 22 год. 30 хв., в умовах воєнного стану, під час перевірки особового складу на території розташування військової частини, населений пункт АДРЕСА_2 , був виявлений командиром підрозділу з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю із ротової порожнини, порушення координації рухів, незв`язна мова). 01.04.2025 року близько 23 год 30 хв солдата ОСОБА_1 було доставлено до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та в присутності представників військової частини НОМЕР_1 було запропоновано пройти тестування на спеціальному технічному засобі «АлКонтт U8300» з метою встановлення факту вживання спиртних напоїв, на що він не надав згоду. 01.04.2025 року близько 23 год 40 хв солдата ОСОБА_1 було доставлено до приймального відділення КНП «Шосткинська ЦРЛ» та направлено на проходження медичного огляду з метою встановлення факту вживання спиртних напоїв, на що він не надав згоду та заявив про це чергову лікарю КНП «Шосткинська ЦРЛ». Ті обставини, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення КИС/Ш №174 від 02.04.2025 складеним начальником 1 групи О та ППС роти 3 взводу О та ППС роти ІНФОРМАЦІЯ_3 сержантом ОСОБА_2 , висновком щодо результатів огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №55 складеному 01.04.2025 складений лікарем ОСОБА_3 , рапортами командира роти військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 та начальника1 групи О та ППС роти 3 взводу О та ППС роти ІНФОРМАЦІЯ_3 сержантом ОСОБА_2 , в яких вони зазначали про те, що після того, як ОСОБА_1 було виявлено на території тимчасового розташування ВЧ НОМЕР_3 з підозрою на стан алкогольного сп`яніння, його було доставлено до приміщення Шосткинської ТВК та йому було запропоновано пройти тестування на спеціальному технічному засобі, на що він не надав своєї згоди. Після цього останнього було направлено до КНП «Шосткинська ЦРЛ» для проведення медичного огляду, на що ОСОБА_1 не надав своєї згоди та заявив про це черговому лікарю. При цьому, апеляційний суд зауважує, що ч.3 ст. 172-20 КУпАП передбачено відповідальність не лише за перебування військовозобов`язаних на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а й за відмову від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. При цьому, у вказаній статті не зазначено, що якщо відмова від проходження такого огляду сталася з поважних причин, у діях особи склад вказаного адміністративного правопорушення відсутній. Разом з тим, встановивши в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП, суд апеляційної інстанції, позбавлений можливості накласти адміністративне стягнення, в межах санкції даної статті, з врахуванням наступного, Так, положеннями ч.2 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку, передбаченого ст. 38 КУпАП. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії КИС/Ш №174, вищезазначена подія мала місце 01.04.2025 року, і на час розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчилися передбачені ч.2 ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення, а тому провадження у справі відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 21 травня 025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн скасувати. Прийняти нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а провадження у справі закрити з підстав, передбачених п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених ст.38 КУпАП Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.