Постанова Волинський апеляційний суд № 161/14051/25

Справа № 161/14051/25 Провадження №33/802/44/26 Головуючий у 1 інстанції:Рудська С. М. Доповідач: Подолюк В. А. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 січня 2026 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Подолюк В.А., за участю ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2025 року, ВСТАНОВИВ: Вказаною постановою судді ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , солдата в розпорядженні військової частини НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Так, відповідно до вказаного судового рішення ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він будучи військовослужбовцем ЗСУ та проходячи службу по мобілізації на території в/ч НОМЕР_1 , 25 червня 2025 року о 00:03 год., в умовах особливо періоду (воєнного стану), перебував на території військової цієї частини з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.173-20 КУпАП. Не погоджуючись із такою постановою судді, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій вважає її необґрунтованою та незаконною. Зазначає про те, що йому не було запропоновано та забезпечено проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, про що свідчить відсутність в матеріалах справи направлення на огляд в медичний заклад. При цьому, з його пояснень вбачається, що він не відмовлявся від проходження огляд на місці складення протоколу, а виявляв бажання пройти такий огляд в медичному закладі. Тому такі дії осіб, які складали протокол дають підстави вважати, що ними було порушено порядок проведення огляду, у зв`язку з чим сам огляд є недійсним. Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просить оскаржувану постанову судді скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП. Окрім того, апелянт ОСОБА_1 у поданій апеляційній скарзі просить поновити йому строк на апеляційне оскарження судового рішення від 06.08.2025, із посиланням на те, що справу було розглянуто та постановлено у ній постанову у його відсутності, а про судове рішення він зізнався лише 27.11.2025, тобто коли стало відомо про виконавче провадження та арешт його рахунків. До цього нічого відомо не було, так як він проходить військову службу. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 , який скаргу підтримав з підстав викладених у ній та просив задовольнити, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Апеляційний суд вважає, що слід врахувати доводи апелянта та поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки, як встановлено, він фактично пропущений із поважних на те причин. За положеннями ст.245, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Судом вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КУпАП. Так, ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, що посягає на порядок проходження військової служби, в умовах особливого періоду. Об`єктом правопорушення є неналежне несення служби, а об`єктива сторона, окрім іншого, полягає в умисних діях суб`єкта правопорушення (військовослужбовця) відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, в умовах особливого періоду. Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, за положеннями ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення, за обставин зазначених оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: протоколом про військове адміністративне правопорушення серії НГУ №472523 від 26.06.2025; рапортом командира стрілецької роти (резервної СЗЧ ЗСУ) капітана ОСОБА_2 від 25.06.2025 з якого вбачається, що 25.06.2025 року близько 00:03 солдат в розпорядженні командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебував на території цієї військової частини з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння; актом №19 огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції з використанням спеціального технічного засобу та тесту від 25.06.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп`яніння, але відмовився проходити огляд на стан сп`яніння; витягом з наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) №151 від 23.05.2025 відповідно до якого ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 , а також іншими матеріалами справи, які підтверджують обставини, викладені у протоколі та характеризують його особу. Окрім того, свідок ОСОБА_3 , який допитувався судом першої інстанції, пояснив, що 25.06.2025 близько 00:00 був виявлений факт вживання військовослужбовцями в/ч НОМЕР_1 алкогольних напоїв на території військової частини, серед яких був також солдат ОСОБА_1 , в якого спостерігалися явні ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці - був агресивний, непослідовний, порушення координації рухів, та порушення мови). Про таку ситуацію було повідомлено чергового офіцера по військовій частині. У зв`язку з цим, ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, але він від проходження огляду категорично відмовився, як і відмовився проїхати до медичного закладу. Пізніше, вже під час оформлення щодо ОСОБА_1 адміністративних матеріалів, він неодноразово змінював свою позицію щодо проходження огляду, однак у підсумку висловив відмову від проходження огляду нс стан сп`яніння у будь-якому вигляді. Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 під час апеляційного розгляду справи пояснили, що оскільки ОСОБА_1 , який перебував на території військової частина, мав ознаки алкогольного сп`яніння, то йому пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння, однак він відмовився із посиланням на недосконалість технічного приладу за допомогою якого він мав проходити огляд. При цьому, ОСОБА_1 вимагав йому пред`явити сертифікат на спеціальний технічний прилад. Також пояснили, що вони не пам`ятають аби ОСОБА_1 вимагав доставити його в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд повністю погоджується із висновками суду першої інстанції, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.3 ст.172-20 КУпАП, повністю доводиться вищевказаними доказами, які є належними та допустимими в розумінні ст.251 КУпАП. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, оскаржувана постанова судді є законною та мотивованою, а накладене на нього адміністративне стягнення, повністю відповідає вимогам ст.23, 33 КУпАП. При цьому, апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння з посиланням на те, що він виявляв бажання пройти такий огляд в медичному закладі, до уваги судом не приймаються, оскільки фактично спростовуються дослідженими у справі доказами і, зокрема, поясненнями допитаних свідків, один з яких ОСОБА_3 підтвердив те, що ОСОБА_1 відмовився їхати в медичний заклад, а інші такого прохання ОСОБА_1 не пам`ятають. Окрім того, поясненнями вищевказаних свідків та інших письмових доказів, спростовано доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього ознак алкогольного сп`яніння, які б давали підстави для проведення щодо нього огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тому посилання апелянта про порушенням порядку проведення огляду на стан сп`яніння, який на його думку, відповідно повинен вважатись недійним є цілком безпідставними. Таким чином, вищенаведені та усі інші апеляційні доводи, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності судового рішення жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП шляхом закриття провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Законних підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з мотивів яких просить апелянт, апеляційний суд не вбачає. А тому, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана постанова судді, - без змін. На підставі викладеного та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ: Поновити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2025 року. Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 серпня 2025 року в даній справі, - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.А. Подолюк