Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 500/6174/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/6174/24 пров. № А/857/3331/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді: Носа С.П.; суддів: Кухтея Р.В., Шевчук С.М.; розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі № 500/6174/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- суддя у І інстанції Дерех Н.В., час ухвалення рішення не зазначено, місце ухвалення рішення м. Тернопіль, дата складення повного тексту рішення 26 грудня 2024, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся у Тернопільський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі відповідач 2) в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 29.08.2024 №19195950021681, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000 року на підставі архівної довідки від 25.05.2023 за №PDVA-6.2.2./6622 «Про трудовий стаж і заробітну плату ОСОБА_1 », виданої Державним архівом документації персоналу Національного Архіву Латвії, здійснивши при цьому розрахунок заробітної плати шляхом пропорційного розділення сум заробітної плати, нарахованої за результатами роботи на кількість місяців такої роботи відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 р. №306 «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач 1 вказує, що архівна довідка від 25.05.2023 №PDVA-6.2.2/6622 не містить інформації про суми заробітної плати в розрізі окремих місяців та не можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам, вказана довідка не може слугувати підставою для перерахунку пенсії, проте відповідачем не вжито жодних заходів щодо перерахунку пенсії позивача. Позивач просить врахувати, що архівна довідка від 25.05.2023 №PDVA-6.2.2/6622 Державного архіву документації персоналу Національного Архіву Латвії складена на підставі особових рахунків співробітників. Вважає, що у відповідях відповідачів на звернення позивача не наведено жодних аргументів щодо наявності сумнівів у достовірності відомостей, вказаних в архівній довідці. Зокрема, у відповіді Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області від 26.09.2024 №7632-753/Г-02/8-1900/24 на заяву позивача від 13.09.2024 вказано на те, що довідка не може слугувати підставою для перерахунку пенсії через неможливість провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Вважаючи дії відповідача 2 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №191950021681 від 29.08.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії "Зміна періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000р.". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.08.2024 про перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000 року на підставі архівної довідки від 25.05.2023 за №PDVA-6.2.2./6622 «Про трудовий стаж і заробітну плату ОСОБА_1 », виданої Державним архівом документації персоналу Національного Архіву м.Рига, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області на користь ОСОБА_1 605, 60 грн. сплаченого судового збору. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач 2 оскаржив його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що чинне законодавство України чітко регулює порядок підтвердження заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії, який є позасудовим та передбачає можливість врахування доходу під час обчислення пенсії лише на підставі довідок, виданих підприємствами, установам, організаціями на підставі первинних документів. Просить врахувати, що до заяви позивача долучено архівну довідку про заробітну плату №PDVA-6.2.2/6622 від 25.05.2023 року за період з 01.10.1983 по 31.08.1997 яка не містить інформації про суми заробітної плати в розрізі окремих місяців та не можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами, відтак вказано довідка не може слугувати підставою для проведення перерахунку пенсії. Враховуючи вищевикладене, вважає, що відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції вважає законним та просить залишити його без змін. На підставі пункту 1 частини 1 статті 311 КАС України розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена пенсія за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 01.07.2024. Позивач 22.08.2024 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №191950021681 від 29.08.2024 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії "Зміна періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000" відповідно до ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Зокрема, за результатами розгляду документів, доданих до заяви, не взято до уваги суми нарахованої заробітної плати, зазначеною в довідці про заробітну плату №6622 від 25.05.2023 за період з 01.10.1983 по 31.08.1997 для перерахунку пенсії, оскільки довідка не підтверджена первинними документами, чим порушено пункт 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058. Листом від 26.09.2024 №7632-7539/Г-02/8-1900/24 у відповідь на звернення від 13.09.2024, відповідач 1 повідомив позивача, що архівна довідка від 25.05.2023 №PDVA-6.2.2/6622 не містить інформації про суми заробітної плати в розрізі окремих місяців та неможливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами, відтак вказана довідка не може слугувати підставою для проведення перерахунку пенсії. Позивач не погоджуючись з рішенням відповідача 2, звернувся з даним позовом до суду. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV). Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж. Згідно частини першої статті 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв. У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини. Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку. Відповідно до статті 27 Закону №1058-IV передбачений порядок визначення розміру пенсії за віком. Частиною 1 статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. Постановою Правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування2, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1) Згідно пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам. Абзацом 1 пункту 2.10 Порядку №22-1 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об`єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії. Зміст зазначених норм права свідчить, що роботодавець має право видати довідку про розмір заробітної плати відповідно до даних, що містяться у відповідних первинних документах за відповідний період. При цьому, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. При зверненні до органів Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії із урахуванням заробітної плати до 01 липня 2000 року обов`язковим є не лише наявність відповідної довідки про заробітну плату (дохід), але й підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 31.08.2022 у справі №280/8521/20 та від 17.05.2023 у справі №400/2297/19. Судом першої інстанції вірно встановлено, що при зверненні до територіального органу Пенсійного фонду України, позивачем разом із заявою щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії від 22.08.2024 подано архівну довідку від 25.05.2023 за №PDVA-6.2.2./6622 «Про трудовий стаж і заробітну плату ОСОБА_1 ». Проте, відповідач 2 відповив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії "Зміна періоду 60 місяців заробітної плати до 01.07.2000р.", покликаючись на те, що довідка не підтверджена первинними документами, чим порушено пункт 1 ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2005 № 306 "Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць. Згідно п. 8 Порядку, заробітна плата (дохід), що підлягає зарахуванню до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, визначається шляхом ділення суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців виконання такої роботи. Відповідно до пункту 1 вищезазначеного Порядку дія цього Порядку поширюється на таких осіб, що до 1 липня 1998 р. отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць: -тих, що працювали в сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування; - творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів). Відповідно до Списку сезонних робіт, зайнятість на яких протягом повного сезону зараховується до стажу для призначення пенсії за рік роботи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 583, до сезонних робіт відноситься робота на підприємствах сезонних галузей рибного господарства. Порядком встановлюється, що він поширюється на тих осіб, які до 01 липня 1998 року отримували заробітну плату за результатами роботи, строк якої перевищував 1 місяць. Між Україною і Латвійською Республікою укладений Договір про співробітництво в галузі соціального забезпечення (дата підписання: 26.02.1998; дата ратифікації: 19.03.1999; дата набуття чинності: 11.06.1999) (далі - Договір). Згідно статті 2 Договору цей Договір регулює соціальне забезпечення осіб, а також членів їхніх сімей, на яких поширювалось або поширюється законодавство України чи Латвійської Республіки в галузі соціального забезпечення. Відповідно до пункту 5 пункту 1.1 частини 1 статті 3 Договору цей Договір поширюється на вказані нижче сфери соціального забезпечення, які регулюються законодавством в Україні, зокрема, пенсії за віком. Згідно з підпунктом 5 пункту 1.2 частини 1 статті 3 Договору цей Договір поширюється на вказані нижче сфери соціального забезпечення, які регулюються законодавством в Латвійській Республіці, зокрема, пенсії за віком. Відповідно до частини 1 статті 16 Договору для встановлення права на пенсію, зумовлену накопиченням періодів страхування, в цілях підсумовування періодів зараховуються періоди страхування, накопичені згідно із законодавством обох Сторін за умови, що вони не збігаються повністю або частково у часі. Згідно частини 3 статті 16 Договору трудовий стаж (періоди) і прирівняні до них періоди, набуті на території України або Латвійської Республіки до 1 січня 1991 року особами, які проживають на території обох Сторін, складає страховий стаж, незалежно від сплати внесків соціального страхування, і враховується при призначені і нарахуванні пенсії на території обох Сторін за умови, що одна із Сторін вже не здійснює виплату пенсій за вказані періоди. Статтею 17 Договору передбачено, що якщо право на пенсію згідно із законодавством Сторін виникає тільки в результаті підсумовування періодів страхування, набутих згідно із законодавством обох Сторін, розмір пенсії кожна Сторона обчислює і виплачує відповідно до страхового стажу, набутого на її території. Частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно п.4.2 розділу IV Порядку №22-1, при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, серед іншого: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів. Виходячи з викладеного вище, відповідач наділений повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів. Ці повноваження можуть бути реалізовані шляхом відповідних запитів, витребування первинних документів щодо підтвердження виплаченої заробітної плати, проведення фактичних перевірок тощо. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів вчинення таких дій, чи будь-яких інших активних дій з боку відповідача. Право органів, які призначають пенсію, вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі, не повинно нівелювати обов`язок пенсійного органу щодо установлення права особи на одержання пенсії на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів, як це визначено у пункті 4.7 Порядку №22-1. Надана позивачем архівна довідка від 25.05.2023 №PDVA-6.2.2./6622, видана Державним архівом документів персоналу, м.Рига, на підставі Фонд 286, опис 6, справа 4532, лист 4789, містить відомості про те, що позивач прийнятий на роботу радіооператором плавскладу з 10.10.1983 (наказ №1477 від 10.10.183) та звільнений з роботи за власним бажанням з 07.08.1997 (наказ №679 від 07.08.1997). Дана довідка також містить відомості про те, що ОСОБА_1 нараховувалась заробітна плата до за 1983 - 1997 роки. Саме архівна довідка від 25.05.2023 №PDVA-6.2.2./6622, на думку суду, містить відомості, що є необхідними для перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком, тому відповідачем протиправно не враховано зазначену довідку при перерахунку пенсії. Аналогічна правова позиція відображена Верховним Судом у постанові від 18.05.2020 у справі №607/1967/17. Відомості про роботу позивача у період з 10.10.1983 по 07.08.1997 містяться в трудовій книжці серії НОМЕР_1 , виданій 10.10.1983. Призначення, перерахунок, нарахування та виплата пенсій відноситься до дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України. Згідно частини першої статті 58 Закону №1058-IV, пенсійний фонд є органом, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій. Питання призначення пенсії є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу. За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області №191950021681 від 29.08.2024 про відмову у перерахунку пенсії, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.08.2024 про перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000 року на підставі архівної довідки від 25.05.2023 за №PDVA-6.2.2./6622 «Про трудовий стаж і заробітну плату ОСОБА_1 », виданої Державним архівом документації персоналу Національного Архіву м.Рига, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В частині решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи, наведені сторонами, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області залишити без задоволення. Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року у справі № 500/6174/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя С. П. Нос судді Р. В. Кухтей С. М. Шевчук