Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/4476/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 жовтня 2025 року м. Дніпросправа № 160/4476/25 Суддя І інстанції Ільков В.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасоване рішення, оформлене протоколом від 31.12.2024 року №34, Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким відмовлено ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення, з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено. Не погодившись з даним рішенням суду ІНФОРМАЦІЯ_2 подав на нього апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації» та статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено підстави та порядок за яких військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. Так, відповідно до вищезазначеного порядку, військовозобов`язаний звертається до комісії територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, до якої додає перелік документів визначених у додатку 5 затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації». Однак, в супереч зазначеним вимогам, позивач, не додав всіх необхідних документів, а саме відсутні документи про фактичне утримання дітей, як наслідок, позивачу відмовлено в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Позивач перебуває в зареєстрованому шлюбі з громадянкою ОСОБА_2 , та на його утриманні знаходяться троє неповнолітніх дітей, а саме: донька ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ; донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час перебування у шлюбі у них народились доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області серії НОМЕР_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Нікопольським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області серії НОМЕР_2 . Дружина позивача, ОСОБА_6 до шлюбу із ним, народила доньку - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом народження свідоцтвом про народження, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Нікопольському району реєстраційної служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції у Дніпропетровській області серії НОМЕР_3 . Позивач зазначає про те, що на його утриманні перебуває ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є дочкою дружини ОСОБА_6 , у зв`язку із невиконанням свого батьківського обов`язку батьком ОСОБА_7 . Як багатодітній родині позивачеві та дружині було видано посвідчення, як особам що мають право на пільги. 11.08.2022 року позивачу, за його заявою, як чоловіку, на утриманні якого перебуває троє і більше дітей віком до 18 років, було надано відстрочку від військової служби під час мобілізації на строк дії посвідчення багатодітної родини, згідно довідки від 11.08.2022 року за №1/5394 про відстрочку від військової служби під час мобілізації. Однак, у жовтні 2024 року повернувшись до Україні із закордону, здійснив спробу виїхати повторно за межи України до дружини та дітей, позивачеві було відмовлено в перетині кордону, при наявній довідці від 11.08.2022р. за №1/5394 про відстрочку від військової служби під час мобілізації. У подальшому позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відповідною заявою про надання відстрочки йому, як батьку трьох дітей, які перебувають на утриманні. Повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.12.2024 р. за вих. № 4/34/3354 позивачеві було відмовлено у наданні відстрочки та видано повістку та направлення придатності до проходження військової служби за станом здоров`я у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період. У подальшому позивач повторно звернувся з письмовою заявою про надання відстрочки додавши всі наявні копії документів, які підтверджують існування обставин, що підтверджують можливість надання відстрочки. Однак, в січні 2025 р. позивачем було отримано відповідь, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_6 , що йому повторно відмовлено, протоколом комісії з перевірки наявності прав громадян на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 від 31.12.2024 року №34 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період. Причиною відмови зазначено: підтверджуючі документи додані до заяви не підтверджують права на відстрочку. Відповідно до додатку 5 Порядку необхідно додати свідоцтва про народження дітей із зазначенням батьківства військовозобов`язаного. Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо ненадання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з підтвердження обставини перебування на утриманні позивача трьох дітей віком до 18 років, а тому зобов`язав відповідача повторно розглянути заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням висновків суду. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Спірним питанням у даній справі є правомірність відмови відповідачем у наданні позивачу відстрочки від мобілізації у зв`язку, на думку відповідача, з неналежним підтвердженням позивачем утримання трьох дітей . Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ), ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Частиною 3 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. За приписами ч. 7 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який діє й на час розгляду справи у суді. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні встановлює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3543-ХІІ), який також визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону № 3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Статтею 22 Закону № 3543-ХІІ визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації. Так, п.3 ч. 1 ст. 23 Закону № 3543-ХІІ (в редакції до 18.05.2024) було передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років. З 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, адже були внесені зміни до ст.23 Закону №3543-XII, зокрема п.3 ч.1 ст.23 Закону викладено у наступній редакції: «право на відстрочку мають жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці». Також з 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки. У п. 56, 57, 58 Порядку №560 зазначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених ст. 23 Закону №3543-XII. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком

5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації. Додаток 5 до Порядку №560 містить перелік документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у ст. 23 Закону №3543-XII у залежності від категорії осіб, які мають право на відстрочку. Так, документами, що підтверджують право на відстрочку на підставі п.3 ч.1 вказаного Закону є: -свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного; -один із документів: свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю), або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним, або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні, або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України, а також договір про сплату аліментів на дитину. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів (п. 60 Порядку №560) Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Правовою підставою для надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивач зазначив п.3 ч.1 ст.23 Закону № 3543-ХІІ (жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років). До заяви було додано: свідоцтва про шлюб, копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 , 2013 р.н., копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , 2019 р.н., копія посвідчення батьків багатодітної сім`ї, копія довідки про заборгованість по аліментам від 02.08.2024 за вих. №144, копія довідки ІНФОРМАЦІЯ_7 про надання відстрочки від 11.08.2022 р. за вих.№ 1/5394. У 2022 році позивачеві вже було надано відстрочку, як чоловіку на утриманні якого перебуває троє і більше дітей віком до 18 років, що підтверджується довідкою від 11.08.2022 року за №1/5394 про надання позивачеві відстрочки від мобілізації до вересня 2031 року, на підставі абзацу 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як чоловіку на утриманні якого перебуває троє і більше дітей віком до 18 років. Довідка видана до вересня 2031 року, у зв`язку із чим позивач виїхав за кордон разом із родиною. Однак, у жовтні 2024 року повернувшись до Україні із закордону, здійснив спробу виїхати повторно за межи України до дружини та дітей, позивачеві було відмовлено в перетині кордону, при наявній довідці від 11.08.2022р. за №1/5394 про відстрочку від військової служби під час мобілізації. Також, встановлено, що позивачеві було видано тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_4 від 11.08.2022 р., видане ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до якого він підлягав повторному медичному пересвідченню 09.08.2027 року. Законом № 3543-ХІІ встановлені 2 умови: перебування на утриманні військовозобов`язаного трьох і більше дітей віком до 18 років та відсутність заборгованості із сплати аліментів. При цьому судом першої інстанції принагідно зауважено, що на утриманні позивача перебуває ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка є дочкою дружини ОСОБА_6 , у зв`язку із невиконанням свого батьківського обов`язку батьком ОСОБА_7 . На підтвердження таких обставин позивачем також було долучено до матеріалів справи копії платіжних інструкцій про здійснення грошових переказів за період з лютого 2025 року по квітень 2025 року. Встановлено, що як багатодітній родині позивачеві та дружині було видано посвідчення, як особам що мають право на пільги. За таких обставин судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасоване рішення відповідача оформлене протоколом від 31.12.2024 №34, Комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 , яким відмовлено позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз.3 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та зобов`язано повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду. За наведених обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права, вірно встановив фактичні обставини справи та дав їм правову оцінку, доводи апеляційної скарги зводяться до переоцінки висновків зроблених судом першої інстанції, що не може бути підставою для скасування судового рішення. Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили. В повному обсязі постанова складена 28 жовтня 2025 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя С.М. Іванов суддя С.В. Сафронова